«Прийдіть до мене... і я освіжу вас»

‘Проповідування Слова’ приносить відсвіження

ЦЬОМУ досконалому чоловіку було доручено важливу місію. Його методи навчання справляли таке враження, що «народ дивувався з науки Його» (Матвія 7:28). Він також був невтомним проповідником. Свій час, енергію і кошти він у першу чергу присвятив проповідуванню про Боже Царство. І дійсно, будучи незрівнянним проповідником і вчителем, Ісус Христос обійшов свій рідний край уздовж і впоперек (Матвія 9:35).

Невідкладна місія Ісуса полягала в тому, щоб проповідувати «Євангелію Царства» своїм сучасникам і навчити своїх учнів виконувати ту саму працю у всесвітньому масштабі (Матвія 4:23; 24:14; 28:19, 20). Чи це важке доручення проповідувати, а також його невідкладність і величезні масштаби тієї діяльності роздавили тих недосконалих та обмежених у своїх можливостях послідовників?

Зовсім ні! Ісус пояснив учням, як молитися до «Господаря жнива», Бога Єгови, про ще більшу кількість робітників, а тоді послав їх навчати інших людей (Матвія 9:38; 10:1). Потім він запевнив учнів у тому, що обов’язок бути його послідовником, пов’язаний з дорученням проповідувати, принесе справжнє полегшення і втіху. Ісус сказав: «Прийдіть до мене... і я освіжу вас» (Матвія 11:28, НС).

Джерело радості

Яке ж це співчутливе, сердечне і доброзичливе запрошення! У ньому висловлено дуже ніжну турботу Ісуса про своїх послідовників. Його учні дійсно знаходять відсвіження, виконуючи свій обов’язок проповідувати «Євангеліє» про Боже Царство. Це приносить їм справжню радість і задоволення (Івана 4:36).

Ще за багато століть до Ісусового приходу на землю у Святому Письмі наголошувалось на тому, що ознакою священного служіння Богу повинна бути радість. Це стало очевидним, коли псалмописьменник заспівав: «Уся земле, покликуйте Господу! Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!» (Псалом 100:1, 2). Сьогодні люди з усіх народів радіють в Єгові, і їхні вислови хвали подібні до тріумфального крику переможної армії. Ті, хто від усього серця відданий Богу, приходять до нього «зо співом». І, безсумнівно, так має бути, оскільки Єгова є «блаженним [«щасливим», НС] Богом», який хоче, аби його слуги раділи, виконуючи працю, пов’язану з їхнім присвяченням Богові (1 Тимофія 1:11).

Служителі, які отримують відсвіження

Як може бути, що тяжка праця в польовому служінні нас не обтяжує, а по-справжньому відсвіжує? Для Ісуса виконання праці Єгови було подібне до поживи, яка поновлює сили. Він сказав: «Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34).

Так само й нині ревні християнські проповідники знаходять радість, коли ‘проповідують Слово’ (2 Тимофія 4:2). Конні, християнка середнього віку, яка присвячує проповідницькій праці понад 70 годин на місяць, говорить: «Після служіння я відчуваю задоволення та втіху, навіть якщо і втомлююсь у кінці дня».

А що коли люди не сприймають доброзичливо звістки про Царство? Конні продовжує: «Незважаючи на реакцію інших, я ще ніколи не жалкувала, що брала участь у служінні. Я не тільки усвідомлюю, що моя праця подобається Єгові, але й відчуваю задоволення, коли говорю про  правду. Завдяки цьому чудова надія з Біблії ще більше зміцняє моє серце».

Інші бачать, що їхнє життя стає значно змістовнішим, коли допомагають людям набувати точного знання про Бога. Мелоні, молода жінка, яка регулярно проводить у проповідницькій праці понад 50 годин на місяць, зауважує: «Служіння відсвіжує мене, оскільки керує моїм життям і сповнює його змістом. Коли я проповідую, то особисті проблеми та щоденний стрес відходять на задній план».

Міллісент, інша ревна служителька, Свідок Єгови, говорить: «Служіння додає цінності кожному дню, який я присвячую бесідам з іншими про Божий намір щодо людства і поясненню того, як на землі буде відновлено Рай. Завдяки цьому для мене Єгова щодня є реальною особою, а служіння приносить мені мир і якесь внутрішнє щастя, чого неможливо досягти жодними іншими засобами».

Ті, хто приймає правду, отримують відсвіження

Безперечно, християнське служіння відсвіжує проповідників Царства, а ця життєдайна звістка приносить утіху тим, хто її приймає. Хоча одну шкільну вчительку в Португалії виховували черниці та священики, вона відчувала, що церква не задовольняє її духовних потреб. Вона не знаходила відповідей на свої біблійні запитання. Завдяки регулярному біблійному вивченню, яке проводилося Свідком Єгови, ця вчителька почала набувати ліпшого розуміння Біблії. Вона була в захопленні від такого вивчення і сказала: «Кожної середи я з нетерпінням чекала вивчення, оскільки на всі мої запитання давалися переконливі відповіді на підставі Біблії». Сьогодні ця жінка є присвяченим служителем Єгови і також відсвіжує інших біблійною правдою.

Отже, зрозуміло, що Свідків Єгови не знеохочує серйозність доручення проповідувати чи величезні масштаби їхньої всесвітньої території. Ні байдужість, ні опір не пригнічують їхнього духу. Вони докладають усіх зусиль, щоб виконувати своє доручення проповідувати про Царство. Вони діляться доброю новиною з людьми всюди, де їх можна знайти,— на стоянці вантажівок у США (1), в корейському аеропорту (2), в Андах (3) і в лондонському супермаркеті (4). Сучасні послідовники Ісуса виконують з радістю свою цінну працю по всій землі. І, згідно з його обіцянкою, Ісус відсвіжує їх і послуговується ними для відсвіження багатьох інших людей (Об’явлення 22:17).