Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Що таке справжня чистота?

Що таке справжня чистота?

Що таке справжня чистота?

ЧЕРЕЗ жахливі антисанітарні умови в Європі та Сполучених Штатах Америки протягом XVIII—XIX століть тодішні місіонери проповідували так звану «догму про чистоту». Згідно з цією догмою, бруд прирівнюється до гріха, тоді як чистота наближає до Бога. Можливо, саме завдяки цьому стала популярною аксіома: «Чистота йде в парі зі святістю».

Такого погляду дотримувалася «Армія спасіння», заснована Вільямом і Катрін Бут. У книжці «Здоров’я і медицина в євангельських традиціях» (англ.) говориться, що одним з ранніх гасел «Армії спасіння» було таке: «Мило, суп і спасіння». Згодом, коли Луї Пастер та інші довели чіткий зв’язок між хворобами і бактеріями, це відкриття додало поштовху та наукових підстав для ліпшої організації охорони здоров’я в суспільстві.

Деяких заходів було вжито відразу: вже не вимагали, щоб свідок у суді цілував Біблію, а також у школах і на залізничних станціях відмінили звичай користуватися однією чашкою, аби напитися води. Навіть докладалося зусиль для того, щоб замінити спільну чашу, яку використовували у релігійних службах, на окремі для кожного. Тодішні піонери чистоти дійсно досягли значного успіху: ставлення людей до чистоти настільки змінилося, що одна письменниця назвала це «закоханістю в чистоту».

Але така «закоханість у чистоту» була лише поверхневою. Підприємливі торговці відразу ж перетворили звичайнісіньке мило на косметичний засіб. Продумана реклама спонукала покупців повірити в те, що, користуючись засобами особистої гігієни, вони набудуть такого соціального статусу, що інші зможуть лише позаздрити. Телебачення увічнює цю ілюзію. Рідко можна побачити, як успішні й чарівні герої рекламних передач та мильних опер прибирають у будинку, підмітають подвір’я, збирають сміття чи прибирають після своїх котів і собак.

Дехто також вважає, що ходити на роботу справді оплачується, тоді як хатні справи чи прибирання іншого роду не приносять жодного прибутку. А оскільки за це не платять, то навіщо дбати про своє оточення? Саме тому дехто сьогодні вважає, що чистота — це лише особиста гігієна.

Божий погляд на чистоту

Поза всяким сумнівом, ті ранні спроби навчити чистоти дійсно допомогли поліпшити умови життя людей. І це правильно, адже чистота є рисою, що походить від святого і чистого Бога Єгови. Він показує нам, наскільки корисно бути святими і чистими з будь-якого погляду (Ісаї 48:17; 1 Петра 1:15).

Бог Єгова є взірцем щодо чистоти. Її, так само як і його інші невидимі риси, можна помітити у Божому видимому твориві (Римлян 1:20). Відомо, що його твориво саме по собі не спричиняє якогось тривалого забруднення. Земля з її багатьма екологічними процесами здатна сама очищати себе, і це справжнє диво. Крім того, вона створена так, що її мешканці здатні жити на ній чистими та здоровими. Такий чистий витвір може походити лише від Конструктора, котрий надає важливого значення чистоті. З цього слід зробити висновок, що поклонники Бога також повинні в усьому бути чистими.

Чотири види чистоти

У Біблії визначається чотири види чистоти, до котрих Божі поклонники повинні прагнути. Розгляньмо кожен зокрема.

Духовна. Цей вид чистоти є найважливішим за усі інші, оскільки пов’язаний з перспективою людини жити вічно. Однак цим видом чистоти нехтують найбільше. Просто кажучи, бути духовно чистим — означає ніколи не переходити межі, яку встановив Бог між правдивим і фальшивим поклонінням, адже для Бога будь-яке фальшиве поклоніння — нечисте. Апостол Павло написав: «Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого,— і Я вас прийму» (2 Коринтян 6:17). Учень Яків теж дуже конкретно говорить про це: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця... себе берегти чистим від світу» (Якова 1:27).

Бог чітко виявив своє несхвалення щодо змішування фальшивого та чистого поклоніння. Зазвичай складовими фальшивого поклоніння є нечиста поведінка, огидні ідоли та божества (Єремії 32:35). Тому правдиві християни заохочені уникати будь-якого зв’язку з нечистим поклонінням (1 Коринтян 10:20, 21; Об’явлення 18:4).

Моральна. Тут теж Бог чітко встановив межу між чистим і нечистим. Загалом світ сьогодні став таким, як описано в Ефесян 4:17—19: «Вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого... вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю». Такий неморальний спосіб мислення виявляється багатьма способами, відвертими та ледь помітними, тому християнам слід пильнувати.

Ті, хто любить Бога, знають, що проституція, гомосексуалізм, дошлюбний секс та порнографія — це порушення норм моральної чистоти, встановлених Єговою. Однак все це є звичайним явищем у розвагах і моді світу. Тому християнам необхідно охоронятися від таких тенденцій. Коли ми на християнські зібрання чи якісь товариські зустрічі вдягаємо одяг, що щільно прилягає чи неналежно закриває тіло, то привертаємо до людського тіла непотрібну увагу і показуємо, що ухиляємося від непорочності. Окрім того, що такий одяг вносить нечисте світське мислення у християнське товариство, він може спонукати інших до нечистих думок. Це одна зі сфер, в якій християни мусять наполегливо працювати, аби виявляти «мудрість, що зверху» (Якова 3:17).

Розумова. Найпотаємніші закамарки розуму не повинні бути сховищем нечистих думок. Ісус попереджав про небезпеку нечистого мислення: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28; Марка 7:20—23). Ці слова так само стосуються перегляду порнографічних зображень чи фільмів, читання неморальних оповідань або слухання соромітницьких пісень. Отож, християни мусять уникати осквернення себе нечистими думками, які можуть призвести до брудної, нечестивої мови й поведінки (Матвія 12:34; 15:18).

Фізична. З погляду Біблії святість і фізична чистота тісно пов’язані. Наприклад, Павло писав: «Мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа,— і творімо святиню у Божім страху» (2 Коринтян 7:1). Правдиві християни повинні робити усе можливе, аби, наскільки їм дозволяють обставини, тримати своє тіло, дім та оточення в чистоті й охайності. Навіть там, де є проблеми з водою, християнам слід намагатися робити усе можливе, щоб залишатися чистими і пристойними.

Фізична чистота також виключає будь-яке вживання тютюну, надмірне захоплення алкоголем, зловживання наркотиками. Адже усе це забруднює наш організм та шкодить йому. Пастух, описаний у Пісні над піснями, втішався любими пахощами одягу Суламітки (Пісня над піснями 4:11). Дбаючи про особисту гігієну, ми виявляємо любов до інших, оскільки не хочемо, щоб неприємні запахи перешкоджали нашим ближнім. Використання гарних парфумів може бути приємним, але це не замінить регулярного купання та чистого одягу.

Зберігаймо врівноважений погляд

Коли мова заходить про фізичну чистоту, люди іноді впадають у крайнощі. З одного боку, фанатична турбота про чистоту може позбавляти нас радості життя і поглинати багато дорогоцінного часу. З іншого боку, ремонт брудних та неохайних будинків може дорого коштувати. Між цими двома крайнощами є практичний і збалансований підхід, який допоможе утримувати свій дім у чистоті та порядку.

Простота. Захаращені доми чи кімнати важко прибирати, до того ж досить нелегко виявити бруд у такому заставленому приміщенні. Ми економимо час, прибираючи у скромному, незахаращеному будинку. Біблія настійно радить провадити простий спосіб життя: «А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:8).

Охайність. Чистота в домі — це обов’язок кожного, хто в ньому живе. Неохайний будинок часто починається з неохайних кімнат. Охайність означає, що все в домі є на своєму місці. Підлога спальні, приміром,— це не місце для брудного одягу. Більше того, розкидані іграшки та інструменти становлять потенційну небезпеку. Багато нещасних випадків у домі стається через неохайність.

Безсумнівно, чистота є невід’ємною частиною християнського життя. Пророк Ісая називає побожний спосіб життя «дорогою святою». Він наголошує, що «не ходитиме нею нечистий» (Ісаї 35:8). Розвиваючи вже тепер добрі звички щодо чистоти, ми засвідчимо свою віру в Божу обітницю, що він незабаром відновить чисту райську землю. Тоді у кожному куточку цієї чудової планети усі прославлятимуть Бога Єгову, повністю підкоряючись його досконалим нормам чистоти (Об’явлення 7:9).

[Ілюстрація на сторінці 6]

Чистота в домі — це обов’язок кожного, хто в ньому живе.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Земля здатна сама очищати себе, і це справжнє диво.