Чому загинув стародавній світ?

УСЕСВІТНІЙ Потоп був не стихійним лихом, а вироком Бога. Люди отримали попередження, але більшість ним знехтувала. Чому? Причину навів Ісус: «Бо так само, як за днів до потопу всі [люди] їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу», і не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав». (Матвія 24:38, 39; курсив наш).

Розвинена цивілізація

У допотопної цивілізації були деякі переваги, котрих не маємо ми. Скажімо, усе людство розмовляло однією мовою (Буття 11:1). Це могло дати поштовх різним досягненням у мистецтві та науці, адже вони вимагають спільних зусиль багатьох людей з різноманітними талантами. Крім того, тоді люди жили довше, тому мали нагоду набувати знання упродовж століть.

Дехто заявляє, що у той час тривалість людського життя не була такою великою, а коли у Біблії згадуються роки, то насправді йдеться про місяці. Чи це дійсно так? Розгляньмо приклад Магалал’їла. Біблія повідомляє: «Жив Магалал’їл шістдесят літ і п’ять літ, та й породив він Яреда... А були всі дні Магалал’їлові вісім сотень літ і дев’ятдесят і п’ять літ. Та й помер він» (Буття 5:15—17). Якби рік означав місяць, тоді Магалал’їл став би батьком у віці всього лише п’яти років! Це не  можливо. Просто тоді люди були ближче до життєздатності першої досконалої людини, Адама. Вони дійсно жили століттями. Чого вони досягли?

За багато сторіч до Потопу населення землі настільки розрослося, що Каїн (син Адама) міг побудувати місто, котре назвав Енох (Буття 4:17). Протягом допотопного періоду розвинулися різні галузі промисловості. Для прикладу, існували кузні, де виготовляли «з міді й заліза всяке знаряддя» (Буття 4:22, Хом.). Без сумніву, такі знаряддя використовували у будівництві, теслярстві, кравецтві й сільському господарстві. Усі ці ремесла згадуються у розповідях про перших мешканців землі.

За допомогою набутого знання наступні покоління могли б розвинути такі спеціальності, як металургія, агрономія, розведення овець і великої рогатої худоби, література та образотворче мистецтво. Наприклад, Ювал був «батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку» (Буття 4:21). Тогочасна цивілізація набирала великого розмаху. Але все раптово закінчилося. Що трапилось?

Що ж сталося?

Допотопний світ з усіма його перевагами мав поганий початок. Його засновник, Адам, збунтувався проти Бога. Каїн, будівник першого згаданого в Біблії міста, убив свого рідного брата. Не дивно, що зло зростало неймовірно швидко! У результаті нагромаджувалися і наслідки недосконалості, яку Адам передав своїм нащадкам у спадок (Римлян 5:12).

Очевидно, все це досягало крайньої межі, коли Єгова постановив, що дозволить такій ситуації тривати ще 120 років (Буття 6:3). Біблія повідомляє: «Велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякденно... наповнилась земля насильством» (Буття 6:5, 11).

З часом Бог сказав Ною, що винищить у потопі кожне тіло (Буття 6:13, 17). Хоча Ной став «проповідником праведности», людям, мабуть, було важко повірити, що все навкруги загине (2 Петра 2:5). Лише вісім осіб зважили на пересторогу і врятувалися (1 Петра 3:20). Чому це так важливо для нас сьогодні?

Яке значення це має для нас?

Ми живемо у часи, подібні до Ноєвих. Постійно чуємо про жахливі терористичні акти, кампанії геноциду, масові вбивства без очевидних причин, а також насилля у сім’ї в приголомшливих масштабах. Земля знову наповнилась насиллям і, як раніше, світ отримує повідомлення про майбутній суд. Ісус сам сказав, що прийде як Божий призначений Суддя і відділить людей одне від одного, як відділяє вівчар овець від козлів. За словами Ісуса, ті, кого він визнає негідними, підуть на «вічне відрізання» (Матвія 25:31—33, 46, НС). Однак Біблія повідомляє, що цього разу тих, хто залишиться живими, буде мільйони — великий натовп, який поклоняється єдиному правдивому Богові. У майбутньому вони втішатимуться життям у постійному мирі та безпеці, яких світ ще ніколи не бачив (Михея 4:3, 4; Об’явлення 7:9—17).

Багато людей насміхаються з таких тверджень Біблії та з попереджень про суд, які з часом доведуть правдивість цих тверджень. Але апостол Петро повідомив, що такі циніки просто ігнорують факти. Він написав: «В останні дні прийдуть із насмішками глузії... та й скажуть: «Де обітниця Його приходу?»... Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній  світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей» (2 Петра 3:3—7).

Сьогодні по цілому світі на виконання Ісусового наказу ревно проголошується попередження про майбутній день суду, а також добра новина про мир, який запанує після того (Матвія 24:14). Цим попередженням не можна легковажити. Всемогутній Бог додержить свого слова.

Майбутній світ

Беручи до уваги важливі зміни, що́ ж чекає людство в майбутньому? Починаючи свою славетну Нагірну проповідь, Ісус пообіцяв: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони». Потім він навчив своїх учнів молитися до Бога: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 5:5; 6:10). Ісус запевняв, що на вірних Богу людей чекає чудове майбутнє тут на землі. Він назвав його «відтворенням» (Матвія 19:28, НС).

Отож, споглядаючи у майбутнє, не дозвольте глузіям вселити у вас сумніви щодо попередження Бога. Треба визнати, що навкруги все може видаватися стабільним і теперішній світ існує вже багато років. Проте нам не варто на нього покладатися. Світ людства вже засуджено. Тож нехай кінцеві слова послання апостола Петра піднесуть ваш дух:

«А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня... Чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі... Щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (2 Петра 3:11, 12, 14, 18). Отже, візьміть для себе урок з того, що трапилося за днів Ноя. Наближайтесь до Бога. Зростайте в пізнанні Ісуса Христа. Розвивайте побожність і будьте серед тих, хто вирішив пережити кінець цього світу й увійти в мирний новий світ.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Про металообробку знали ще до Потопу.

[Ілюстрація на сторінці 7]

На нас чекає дивовижне майбутнє.