Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Хороше керівництво — нелегке завдання всесвітнього масштабу

Хороше керівництво — нелегке завдання всесвітнього масштабу

Хороше керівництво — нелегке завдання всесвітнього масштабу

Він був письменником і поетом, а його серце сповнювалося надією на майбутнє. Приблизно 90 років тому він уявив собі місце, «де вільна душа [людина], і де гордо піднесені чола, де думка розкута, де світ не розділений вузькими прихатніми мурами на закапелки, де з глибини істини витікають слова, де ненастанне поривання сягає довершеності».

ВІДТАК цей письменник висловив надію, що певного дня його країна, а також цілий світ пробудиться в такому місці. Якби згаданий поет, лауреат Нобелівської премії, дожив до наших днів, він би вельми розчарувався. Незважаючи на всі успіхи й досягнення, світ сьогодні, як ніколи, поділений. А загальна перспектива майбутнього для людства — невтішна.

Коли одного селянина запитали, чому між певними групами в його країні несподівано вибухнули заворушення, він вказав на одну можливу причину: «Через поганих керівників». У книжці «Людство й гуманність. Історія моралі XX століття» (англ.) історик Джонатан Ґловер висловлює подібну думку: «Геноцид [у цій же країні] не був стихійним спалахом міжплемінної ненависті — його запланували люди, які прагнули утриматися при владі».

Коли на початку 90-х років між двома республіками колишньої Югославії вибухнула війна, одна журналістка написала: «Багато років ми щасливо жили в злагоді, тепер же дійшло до того, що вбиваємо немовлят одні одних. Люди, що з нами?»

За тисячі кілометрів від Європи та Африки розкинулась країна Індія — батьківщина згаданого на початку поета. У рефераті «Чи Індія уціліє як одна держава?» письменник Прані Ґупте зазначив: «Приблизно 70 відсотків величезного населення Індії не переступило межі 30-річного віку, але у цих людей немає керманичів, яких вони могли б брати за взірець».

У декотрих країнах керівники були змушені відмовитися від своїх становищ через звинувачення у корумпованості. Отже, світ з різних причин зазнає явної кризи керівництва. Обставини підтверджують правдивість слів одного пророка, який жив близько 2600 років тому. Цей пророк сказав: «Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).

Чи існує вихід з теперішньої світової кризи? Хто може створити для людей світ, де їхнє суспільство вже не буде пошматоване міжусобицями та обтяжене страхом, де буде вдосталь правдивого та безплатного знання і де людство наближатиметься до досконалості?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Fatmir Boshnjaku