Христос керує своїм збором

«І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку [«до закінчення системи речей», НС]!» (МАТВІЯ 28:20).

1, 2. а) Що пообіцяв своїм послідовникам воскреслий Ісус, коли дав наказ підготовляти учнів? б) Як Ісус активно керував раннім християнським збором?

ПЕРЕД вознесінням на небо Ісус Христос, наш воскреслий Керівник, з’явився своїм учням і сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку [«до закінчення системи речей», НС]!» (Матвія 23:10, НС; 28:18—20).

² Ісус не тільки доручив своїм учням рятівну працю — підготовляти більше учнів, але й пообіцяв перебувати з ними. Історія раннього християнства, яка записана в біблійній книзі Дії, недвозначно засвідчує, що Христос використовував дану йому владу, аби керувати новосформованим збором. Він послав обіцяного «помічника» — святий дух,— щоб зміцнювати своїх послідовників і координувати їхні зусилля (Івана 16:7, НС; Дії 2:4, 33; 13:2—4; 16:6—10). Щоб підтримувати своїх учнів, воскреслий Ісус послуговувався даними йому в розпорядження ангелами (Дії 5:19; 8:26; 10:3—8, 22; 12:7—11; 27:23, 24; 1 Петра 3:22). Крім того, наш Керівник дав збору вказівки, призначивши кваліфікованих чоловіків служити в керівному органі (Дії 1:20, 24—26; 6:1—6; 8:5, 14—17).

3. Які запитання обговорюватимуться в цій статті?

³ А що сказати про наш час — час «закінчення системи речей»? Як Ісус Христос керує християнським збором тепер? І як ми можемо виявляти, що підкоряємося Христовому керівництву?

Пан має вірного раба

4. а) З кого складається «вірний і мудрий раб»? б) За чим Пан доручив цьому рабу доглядати?

⁴ Вимовляючи пророцтво про знак своєї присутності, Ісус сказав: «Хто ж вірний  і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його» (Матвія 24:45—47). «Пан» — це наш Керівник, Ісус Христос, і він призначив «вірного і мудрого раба» — групу помазаних християн на землі — над усіма своїми земними справами.

5, 6. а) Що зображається «сімома свічниками золотими» й «сімома зорями» у видінні, яке отримав апостол Іван? б) На що вказує те, що «сім зір» є в Ісусовій правиці?

⁵ Біблійна книга Об’явлення виявляє, що вірний і мудрий раб перебуває під безпосереднім наглядом Ісуса Христа. У видінні «Господнього дня» апостол Іван побачив «сім свічників золотих; а посеред семи свічників «Подібного до Людського Сина», який «сім зір... держав у правиці Своїй». Пояснюючи видіння Іванові, Ісус сказав: «Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір,— то Анголи семи Церков [«зборів», НС], а сім свічників, що ти бачив,— то сім Церков [«зборів», НС]» (Об’явлення 1:1, 10—20).

⁶ «Сімома свічниками золотими» зображаються всі збори правдивих християн під час «Господнього дня», який почався 1914 року. А що сказати про «сім зір»? Спочатку вони представляли всіх зачатих духом помазаних наглядачів, які дбали про збори I сторіччя *. Наглядачі були в Ісусовій правиці, тобто під його наглядом та керівництвом. Христос керував збірним класом раба. Проте сьогодні є небагато помазаних наглядачів. Як же Христове керівництво охоплює понад 93 000 зборів Свідків Єгови по цілій землі?

7. а) Як Ісус послуговується Керівним органом, щоб давати керівництво в зборах по цілій землі? б) Чому можна сказати, що християнські наглядачі призначені святим духом?

⁷ Подібно як у I сторіччі, сьогодні невеличка група кваліфікованих чоловіків з-поміж помазаних наглядачів служить у Керівному органі, який є представником збірного вірного та мудрого раба. Наш Господь послуговується цим Керівним органом, щоб призначати кваліфікованих чоловіків — як з-посеред помазанців, так і інших овець — старійшинами в місцевих зборах. У цьому чільну роль відіграє святий дух, і Єгова дає Ісусу право використовувати його (Дії 2:32, 33). Насамперед ці наглядачі повинні відповідати вимогам з Божого Слова, яке було натхнене святим духом (1 Тимофія 3:1—7; Тита 1:5—9; 2 Петра 1:20, 21). Рекомендації та призначення виконуються після молитви та під проводом святого духу. Крім того, чітко видно, що призначені особи приносять плоди цього духу (Галатів 5:22, 23). Тому Павлова порада однаково стосується всіх старійшин — як помазанців, так і інших овець: «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами [«наглядачами», НС]» (Дії 20:28). Ці призначені чоловіки отримують вказівки від Керівного органу і з готовністю виконують пастирську працю в зборі. Таким способом Христос перебуває з нами тепер та активно керує збором.

8. Як Христос користується ангелами, щоб керувати своїми послідовниками?

⁸ Щоб керувати своїми сучасними послідовниками, Ісус також користується ангелами. Згідно з Ісусовою притчею про пшеницю і кукіль, жнива мали прийти під час «закінчення системи речей». Кого мав послати Пан на збір врожаю? «Женців — Анголів»,— сказав Христос. А потім додав: «Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси,  і тих, хто чинить беззаконня» (Матвія 13:37—39, 41; 13:40, НС). Крім того, подібно як ангел скерував кроки Пилипа до ефіопського скопця, так і сьогодні бачимо вдосталь доказів, що Христос користується своїми ангелами, аби допомагати правдивим християнам знаходити щиросердих людей (Дії 8:26, 27; Об’явлення 14:6).

9. а) За допомогою чого Христос керує християнським збором у наш час? б) На яке запитання треба відповісти, якщо хочемо мати пожиток від Христового керівництва?

⁹ Як же відрадно знати, що Ісус Христос дає керівництво своїм сучасним учням через Керівний орган, святий дух та ангелів! Навіть якби декотрих з поклонників Єгови було тимчасово відокремлено від Керівного органу через переслідування або щось подібне, Христос і далі давав би керівництво за допомогою святого духу та ангелів. Проте керівництво буде впливати позитивно на нас тільки тоді, коли ми підкорятимемось йому. Як ми можемо показати, що підкоряємося Христовому керівництву?

«Слухайтесь... та коріться»

10. Як ми можемо виявляти повагу до призначених старійшин збору?

¹⁰ Наш Керівник дав зборам «дари у вигляді людей» — одних за «благовісників, а тих за пастирів та вчителів» (Ефесян 4:8, НС; 4:11, 12). Наше ставлення до цих осіб та поведінка стосовно них дуже багато говорять про те, чи ми підкоряємося Христовому керівництву. Як же доречно ‘бути вдячними’ за духовно кваліфікованих чоловіків, котрих дав Христос! (Колосян 3:15). Вони також заслуговують нашої поваги. «Старійшини, що добре керують церквою, гідні подвійної шани»,— написав апостол Павло (1 Тимофія 5:17, СМ). Як ми можемо виявляти вдячність і пошану старійшинам, цебто наглядачам, у зборі? Павло дає відповідь: «Слухайтесь ваших наставників [«тих, хто бере провід серед вас», НС] та коріться їм» (Євреїв 13:17). Авжеж, нам треба слухатися їх та коритися, підпорядковуватися їм.

11. Чому повага до старійшин збору визначає те, чи ми живемо відповідно до свого хрещення?

¹¹ Наш Керівник — досконалий, але чоловіки, котрих він дав як дари,— ні. Тому вони деколи можуть помилятися. Однак конче потрібно залишатися відданими розпорядку Христа. Жити відповідно до нашого присвячення й хрещення — це визнавати законність призначеної духом влади у зборі та охоче підкорятися їй. Хрещення «в Ім’я... Святого Духа» є публічним проголошенням того, що ми визнаємо святий дух та його роль у намірі Єгови (Матвія 28:19). Таке хрещення означає, що ми співпрацюємо із цим духом та уникаємо вчинків, які перешкоджають йому діяти серед Христових послідовників. Оскільки святий дух відіграє вельми важливу роль у рекомендації та призначенні старійшин, чи ми будемо справді вірні своєму присвяченню, якщо не співпрацюватимемо з організаційним  розпорядком, пов’язаним зі старійшинами збору?

12. Які приклади неповаги до влади наводить Юда і чого ми вчимося з них?

¹² У Святому Письмі подаються приклади, які навчають нас, наскільки цінною є слухняність і підкорення. Згадуючи про тих, хто образливо висловлювався про призначених чоловіків у зборі, учень Яків вказав на три застережливі приклади: «Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!» (Юди 11). Каїн зігнорував сердечну пораду Єгови та свідомо розвивав у собі душогубну ненависть (Буття 4:4—8). Незважаючи на повторні попередження від Бога, Валаам намагався за грошову винагороду проклясти Божий народ (Числа 22:5—28, 32—34; Повторення Закону 23:5). Корей вже мав високе становище в Ізраїлі, але цього йому було замало. Він розпалив бунт проти Божого слуги Мойсея, найлагіднішої людини на землі (Числа 12:3; 16:1—3, 32, 33). Каїна, Валаама й Корея спіткало нещастя. Який же яскравий урок дають ці приклади, щоб слухатися порад тих, кого Єгова настановив на відповідальні становища, і поважати цих осіб!

13. Про які благословення передрікав пророк Ісая для тих, хто підкоряється організаційному розпорядку, пов’язаному зі старійшинами?

¹³ Хто не хотів би взяти для себе великий пожиток з величного розпорядку, пов’язаного з наглядом, який встановив наш Керівник у християнському зборі? Пророк Ісая передрік благословення, які походять від цього заходу, такими словами: «Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям. І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі»  (Ісаї 32:1, 2, Ог., 1988). Кожен старійшина повинен бути таким захистом і місцем безпеки. Навіть коли нам важко підкорятися комусь, стараймося з молитвою виявляти слухняність та підкорення встановленій Богом владі у зборі.

Як старійшини підкоряються Христовому керівництву

14, 15. Як ті, хто бере провід у зборі, показують, що вони підкоряються Христовому керівництву?

¹⁴ Кожен християнин повинен підкорятися Христовому керівництву, особливо — старійшини. Наглядачі, або старійшини, мають певну міру влади у зборі. Але вони не хочуть ‘брати владу над вірою співвіруючих’ і не намагаються контролювати їхнє життя (2 Коринтян 1:24). Старійшини серйозно ставляться до Ісусових слів: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами» (Матвія 20:25—27). Виконуючи свої обов’язки, старійшини щиро стараються служити іншим.

¹⁵ Християнам настійно радиться: «Спогадуйте наставників ваших... дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру» (Євреїв 13:7). Це вимагається не тому, що старійшини беруть провід. Ісус сказав: «Один вам Наставник [«Керівник», НС],— Христос» (Матвія 23:10). За приклад треба брати віру старійшин, бо вони наслідують нашого справжнього Керівника, Христа (1 Коринтян 11:1). Розгляньмо, як старійшини намагаються бути подібними до Христа у стосунках із членами збору.

16. Як Ісус ставився до своїх послідовників, хоча й мав велику владу?

¹⁶ Хоча Ісус у всьому перевищував недосконалих людей і мав незрівнянну владу від свого Отця, він був скромний у стосунках зі своїми учнями. Він не приголомшував своїх слухачів вражаючим показом знань. Ісус виявляв чуйність та співчуття до своїх послідовників, беручи до уваги їхні фізичні потреби (Матвія 15:32; 26:40, 41; Марка 6:31). Він ніколи не вимагав від своїх учнів більше, ніж вони могли зробити, і ніколи не накладав на них більше, ніж вони могли знести (Івана 16:12). Ісус був «лагідний і сумирний серцем». Не дивно, що так багато людей відчувало біля нього спокій (Матвія 11:28—30, Хом.).

17. Як у стосунках із членами збору старійшини повинні виявляти таку скромність, як Христос?

¹⁷ Якщо Христос Владика виявляв скромність, наскільки ж потрібно її виявляти тим, хто бере провід у зборі! Вони виявляють обачність, щоб не зловживати будь-якою дорученою їм владою. І старійшини не виставляються «пишномовними словами», аби тільки справляти враження на інших (1 Коринтян 2:1, 2, Дерк.). Натомість вони стараються говорити слова біблійної правди просто та щиро. Крім того, старійшини намагаються бути поміркованими у своїх сподіваннях щодо інших, а також зважати на їхні потреби (Филип’ян 4:5, НС). Вони великодушно беруть до уваги недоліки своїх братів, усвідомлюючи, що кожен має обмеження (1 Петра 4:8). Чи ж скромні й лагідні старійшини не є справжнім підкріпленням для нас? Звісно, що так.

18. Чого можуть навчитися старійшини від Ісусового ставлення до дітей?

¹⁸ Ісус був приступний навіть для дітей. Візьміть до уваги його реакцію, коли учні  докоряли людям, які «поприносили діток до Нього». «Пустіть діток до Мене приходити,— сказав Ісус,— і не бороніть їм». Відтак «Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши» (Марка 10:13—16). Ісус був сердечний та добрий, і через це люди до нього тягнулися. Вони не боялись Ісуса. Біля нього навіть діти почували себе вільно. Старійшини також приступні, і, коли вони виявляють теплі почуття та доброзичливість, інші — навіть діти — почуваються біля них вільно.

19. Що таке мати «розум Христів» і яких зусиль це вимагає?

¹⁹ Старійшини наслідують Христа Ісуса настільки добре, наскільки вони знають його. «Хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?»,— запитав Павло й додав,— а ми маємо розум Христів!» (1 Коринтян 2:16). Мати розум Христів — це також знати спосіб його мислення та всі грані його особистості, аби розуміти, як поводитись у конкретній ситуації. Тільки уявіть собі, що ви настільки добре пізнали нашого Керівника! Але для цього потрібно пильно зважати на Євангелії та регулярно наповнювати свій розум думками про Ісусове життя й приклад. Коли старійшини з усіх сил намагаються дотримуватися Христового керівництва такою мірою, члени збору більш схильні наслідувати їхню віру. І старійшини відчувають задоволення, коли бачать, як інші з радістю ідуть слідами нашого Керівника.

Тримайтеся Христового керівництва

20, 21. Яку готовність ми повинні виявляти, дивлячись уперед на обіцяний новий світ?

²⁰ Усім нам вкрай необхідно залишатися під Христовим керівництвом. З наближенням кінця цієї системи речей наша ситуація подібна до ситуації ізраїльтян 1473 року до н. е. в моавських степах. Вони стояли на порозі Обітованої землі, і через пророка Мойсея Бог проголосив: «Ти [Ісусе Навине] ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати» (Повторення Закону 31:7, 8). Ісус Навин був призначеним керівником. Щоб увійти в Обітовану землю, ізраїльтяни мали підкоритися керівництву Ісуса Навина.

²¹ Нам же Біблія говорить: «Один вам Наставник [«Керівник», НС],— Христос». Тільки Христос приведе нас в обіцяний новий світ, в якому пробуватиме праведність (2 Петра 3:13, Ог., 1988). Тому будьмо готові підкорятися його керівництву в усіх галузях життя.

[Примітка]

Чи ви пам’ятаєте?

• Як Христос керував раннім збором?

• Як Христос керує своїм збором у наш час?

• Чому ми повинні коритися тим, хто бере провід у зборі?

• Якими способами старійшини можуть виявляти те, що Христос — їхній Керівник?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Христос керує збором і тримає наглядачів у своїй правиці.

[Ілюстрації на сторінці 16]

‘Слухайтесь тих, хто бере провід серед вас, та коріться їм’.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Ісус був сердечним і приступним. Християнські старійшини намагаються бути такими ж.