Чи віра має базуватись на розумі?

«Є дуже багато «релігійних» людей, які стали релігійними для того, щоб не думати,— пише декан теологічної семінарії у США і додає: — Вони хочуть лиш приймати все «на віру».

ВІН має на увазі, що більшість людей, які твердять, що мають релігійну віру, не задумуються, чому вони вірять і чи їхня віра має розумну підставу. Не дивно, що релігія стала темою, про яку багато людей не хочуть розмовляти.

На жаль, такі дії, як використання образı́в і механічне повторювання молитов, також не заохочують людей до мислення. Цим, а також величною архітектурою, вишуканими вітражами і чарівною музикою обмежується релігійне життя мільйонів людей. Хоча декотрі церкви твердять, що їхня віра базується на Біблії, їхня звістка: «Вір в Ісуса і спасешся» — знеохочує людей до серйозного вивчення Біблії. Інші вдаються до проповідування соціального чи політичного євангелізму. Які результати всього цього?

Стосовно ситуації в Північній Америці один автор праць на релігійні теми сказав: «Християнство... стає поверховою релігією, [і] його прихильники слабо освічені у вірі». Один опитувач громадської думки навіть назвав Сполучені Штати Америки «країною біблійних неуків». Ради справедливості слід зазначити, що ці спостереження могли б стосуватися також інших країн, де переважає так зване християнство. Багато нехристиянських релігій також знеохочують людей до мислення, а натомість пропагують релігійні співи, ритуальні молитви і різні форми медитації, які спонукують швидше до містицизму, ніж до логічного, конструктивного мислення.

Однак у щоденному житті ті самі люди, які не приділяють багато уваги точності чи правдивості своїх релігійних поглядів, часто дуже старанно обдумують інші справи. Чи не видається вам дивним, що людина проводить ґрунтовні дослідження, щоб купити машину, яка одного дня опиниться на звалищі, але про свою релігію каже: «Якщо вона була добра для моїх батьків, вона добра і для мене»?

Коли ми дійсно хочемо догодити Богові, чи ж не слід нам серйозно обдумати, наскільки правдиві наші погляди про нього? Апостол Павло говорив про деяких релігійних людей свого часу, які мали «ревність про Бога, але не за розумом» (Римлян 10:2). Таких людей можна  порівняти до маляра, який фарбує будинок, але використовує не ті фарби, бо не послухав вказівок власника. Маляр може бути задоволений зі своєї праці, але чи вона буде прийнятна для власника?

Що є прийнятним для Бога стосовно правдивого поклоніння? Біблія відповідає: «Це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:3, 4). Дехто може вважати, що сьогодні серед багатьох релігій неможливо прийти до такого пізнання. Але подумайте: якщо Бог бажає, щоб люди прийшли до пізнання правди, то чи він несправедливо ховав би ці знання від них? Біблія цього не вчить, бо в ній говориться: «Якщо будеш шукати Його [Бога], то ти знайдеш Його» (1 Хронік 28:9).

Як Бог відкриває себе тим, хто щиро шукає його? У наступній статті буде дано відповідь.