Шукайте Бога цілим своїм серцем і розумом

Правдиве християнство заохочує застосовувати як серце, так і розум у розвитку віри, яка подобається Богові.

ЗАСНОВНИК християнства, Ісус Христос, навчав, що ми мусимо любити Бога не тільки «всім серцем своїм» і «всією душею своєю», але й «всією своєю думкою», тобто розумом (Матвія 22:37). Так, розум мусить відігравати ключову роль у нашому поклонінні.

Коли Ісус запрошував своїх слухачів роздумувати про його вчення, то часто казав: «Як ти думаєш?» або «Як вам здається?» (Матвія 17:25; 18:12; 21:28; 22:42). Подібно апостол Петро писав до співвіруючих, щоб ‘пробудити чисте мислення’ (2 Петра 3:1, Турконяк). Апостол Павло, ранній місіонер, який найбільше подорожував, закликав християн, щоб вони несли «розумну» службу і «переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Римлян 12:1, 2, Хом.). Тільки завдяки такому ретельному, дбайливому ставленню до своїх вірувань християни можуть збудовувати віру, яка приємна Богові і здатна витримати випробування, що виникають у житті (Євреїв 11:1, 6).

Щоб допомогти іншим будувати таку віру, ранні християнські благовісники ‘розмовляли з ними з Писання, показуючи і доводячи’ те, чого навчали (Дії 17:1—3, Кул., 1998). Такий розумний підхід викликав хороший відгук з боку щиросердих осіб. Наприклад, багато людей у македонському місті Верія «слова [Божі] прийняли з повним запалом, і Писання  досліджували день-у-день, чи так воно [те, що пояснював Павло та його товариші] є» (Дії 17:11). Тут варто звернути увагу на дві речі. По-перше, верійці із запалом слухали Боже Слово; по-друге, вони не сліпо приймали почуте за правильне, а звіряли все у Писаннях. Християнський місіонер Лука шанобливо похвалив верійців за це, назвавши їх «шляхетнішими». Чи ви виявляєте таку шляхетність у ставленні до духовних справ?

Розум і серце взаємодіють

Як уже згадувалось раніше, правдиве поклоніння залучає як серце, так і розум (Марка 12:30). Згадаймо приклад з попередньої статті про маляра, який пофарбував дім у невідповідний колір. Якби він уважно слухав вказівки господаря, то міг би з цілого серця працювати і мати впевненість, що його праця сподобається господарю. Те саме стосується нашого поклоніння.

«Справжні поклонники,— сказав Ісус,— Отцеві кланятимуться: у дусі й правді» (Івана 4:23, Хом.). Тому Апостол Павло писав: «Через це то й ми... не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним, щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні» (Колосян 1:9, 10). Таке «пізнання» дає можливість щирим особам з цілої душі і з цілого серця поклонятися Богові з упевненістю, бо вони ‘вклоняються тому, що знають’ (Івана 4:22).

З цієї причини Свідки Єгови не охрещують немовлят чи новозацікавлених осіб, які ще старанно не дослідили Писань. Ісус наказав своїм послідовникам: «Зробіть учнями всі народи... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Тільки отримавши точне знання Божої волі, щирі дослідники Біблії можуть прийняти свідоме рішення у справі поклоніння. Чи ви намагаєтесь отримати таке точне знання?

Розуміння Господньої молитви

Щоб побачити різницю між точним знанням Біблії і побіжною знайомістю з її змістом, розгляньмо молитву, яку часто називають «Отче наш» або Господня молитва, записану в Матвія 6:9—13.

Мільйони людей регулярно повторюють Ісусову зразкову молитву у церкві. Але скількох з них навчили, що́ вона означає, особливо її перша частина, де йдеться про Боже ім’я та Царство? Ці теми настільки важливі, що Ісус поставив їх першими у своїй молитві.

Вона починається так: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє», тобто нехай буде освячене. Зверніть увагу: Ісус сказав молитися, щоб Боже ім’я святилося. У багатьох людей це викликає принаймні два запитання: яке Боже ім’я і чому воно має святитись?

Відповідь на перше запитання знаходимо понад 7000 разів у тексті Біблії оригінальними мовами. Один такий вірш — Вихід 15:3: «Господь — Муж війни, Єгова — Йому Ймення!» Стосовно Божого імені, Єгова, у Вихід 3:15 говориться: «Оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід» *. Але чому Боже ім’я, яке є втіленням чистоти і святості, потрібно освячувати? Тому що на нього стягали докір і його знеславляли від самого початку історії людства.

 В Едемі Бог сказав Адаму і Єві, що вони помруть, якщо з’їдять заборонений плід (Буття 2:17). Сатана зухвало суперечив Богові, кажучи Єві: «Умерти — не вмрете!» Отже, Сатана звинуватив Бога в обмані. Проте він не зупинився на цьому. Він стягнув ще більше докору на Боже ім’я, сказавши Єві, що Бог несправедливо затаює від неї цінні знання. «Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього [дерева знання добра й зла] ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло». Який наклеп! (Буття 3:4, 5).

З’ївши від забороненого плоду, Адам і Єва стали на сторону Сатани. З того часу більшість людей — свідомо чи несвідомо — додають до того первісного докору, відкидаючи Божі праведні норми (1 Івана 5:19). Люди все ще обмовляють Бога, звинувачуючи його у своєму стражданні, навіть якщо воно є результатом їхнього неправильного способу життя. «Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце» — говориться в Приповістей 19:3. Чи розумієте, чому Ісус, який дійсно любив свого Отця, молився, щоб святилося Його ім’я?

«Нехай прийде Царство Твоє»

Помолившись, щоб святилось Боже ім’я, Ісус сказав: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Щодо цього уривка хтось може запитати: «Що таке Боже Царство? І як його прихід пов’язується з виконанням Божої волі на землі?»

У Біблії слово «царство» переважно означає «правління царя». Отже логічно, що Боже Царство означає правління, або уряд, Бога з призначеним ним царем. Той Цар — не хто інший, як воскреслий Ісус Христос, «Цар над царями, і Господь над панами» (Об’явлення 19:16; Даниїла 7:13, 14). Стосовно Божого Месіанського Царства в руках Ісуса Христа пророк Даниїл писав: «За днів тих царів [людських урядів, які тепер правлять] Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44).

Так, Боже Царство візьме землю під повний контроль, звільнить її від усіх злих людей і правитиме «навіки». Отже Боже Царство — це засіб, за допомогою якого Єгова освячує своє ім’я, очищуючи його від усього неправдивого докору, котрий стягують на нього Сатана і злі люди (Єзекіїля 36:23).

Як і всі уряди, Боже Царство має підданих. Хто вони? Біблія відповідає: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!» (Псалом 37:11). Подібно сказав Ісус: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони». Звичайно, ці люди мають точне знання про Бога, яке є вимогою для життя (Матвія 5:5; Івана 17:3).

Чи можете собі уявити цілу землю, наповнену лагідними, сумирними людьми, які щиро люблять Бога й одні одних? (1 Івана 4:7, 8). Саме про це молився Ісус, коли казав: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Чи ви тепер розумієте, чому Ісус вчив своїх послідовників молитися таким чином? А ще важливіше, чи ви бачите, як сповнення цієї молитви може вплинути на вас особисто?

Мільйони сьогодні обговорюють Святе Письмо

Ісус передрік усесвітню кампанію духовної освіти для оголошення Божого прийдешнього Царства. Він сказав:  «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14).

По цілому світі понад шість мільйонів Свідків Єгови доносять цю добру новину до своїх ближніх. Вони запрошують вас більше дізнатися про Бога і його Царство, уважно ‘дослідити Писання’, застосовуючи свій розум. Ваша віра зміцніє і серце сповниться радістю через надію жити на райській землі, яка буде «повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:6—9).

[Примітка]

 [Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

НАСЛІДУЙТЕ ВЕЛИКОГО ВЧИТЕЛЯ

Ісус часто навчав, зосереджуючи увагу на конкретній біблійній темі. Наприклад, після воскресіння він пояснив свою роль у Божому намірі двом своїм учням, які були в замішанні через його смерть. В Луки 24:27 говориться: «І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було».

Зверніть увагу, що Ісус вибрав конкретну тему — «про Нього», Месію, і під час обговорення цитував «зо всього Писання». Фактично Ісус поєднував стосовні біблійні вірші, як частинки мозаїки, завдяки чому учні змогли побачити чіткий зразок духовної правди (2 Тимофія 1:13, Дерк.). Завдяки цьому вони були не лише поінформовані, але й глибоко зворушені. Біблія повідомляє: «Говорили вони один одному: «Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?» (Луки 24:32).

Свідки Єгови намагаються наслідувати Ісусові методи у служінні. Їхніми головними посібниками для вивчення є брошура «Чого Бог вимагає від нас?» і книжка «Знання, яке веде до вічного життя». В них обговорюється багато цікавих біблійних тем, наприклад: «Хто такий Бог?», «Чому Бог допускає страждання?», «Як вам знайти правдиву релігію?», «Ці дні — останні!», «Будуйте сім’ю, яка приносить честь Богові». Кожний урок містить багато посилань на Біблію.

Якщо ви бажаєте мати безплатне домашнє біблійне вивчення цих та інших тем, заохочуємо вас звернутися до Свідків Єгови у вашій місцевості або написати на одну з адрес, що на 2-й сторінці цього журналу.

[Ілюстрація]

Досягайте серця своїх зацікавлених, зосереджуючись на конкретній біблійній темі.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Чи ви розумієте значення Ісусової зразкової молитви?

«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє...»

«Нехай прийде Царство Твоє [Месіанське]...»

«Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі».