Чи ви обрахували кошт?

ІСУС ХРИСТОС дав своїм учням надію на вічне життя, але водночас заохотив їх обрахувати кошт християнства. Ось як він проілюстрував це запитанням: «Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує [«обрахує коштів», Галущинський],— чи має потрібне на виконання» (Луки 14:28). Які кошти мав на увазі Ісус?

Усі християни зносять випробування, деякі іноді навіть дуже суворі (Псалом 34:20; Матвія 10:36). Тому ми повинні розумово й духовно бути готові до них і не дивуватися, коли з’явиться протидія чи виникнуть якісь проблеми. Ми мусили вже врахувати усі ці випробування та включити їх у кошт учнівства Христа. Адже ми усвідомлюємо: винагорода — визволення від гріха і смерті — цінніша за усе, що пропонує теперішня система речей. Справді, коли далі служитимемо Богові, то ніщо, допущене ним, навіть смерть, не заподіє нам вічного лиха (2 Коринтян 4:16—18; Филип’ян 3:8).

А як зміцнити свою віру? Щоразу, коли робимо правильні рішення, вірно дотримуємося християнських принципів і діємо у згоді з Божою волею,— хоча умови змушують нас чинити по-іншому,— наша віра міцнішає. Також наша віра зростає, коли ми відчуваємо, як Єгова благословляє нашу вірність. Чинячи так, ми наслідуємо приклад Ісуса, його перших учнів й усіх вірних чоловіків і жінок, які протягом історії обрахували кошт служіння Богові (Марка 1:16—20; Євреїв 11:4, 7, 17, 24, 25, 32—38).