Християни поклоняються в дусі й правді

«Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (ІВАНА 4:24).

1. Яке поклоніння подобається Богові?

ЄДИНОРОДНИЙ Син Єгови, Ісус Христос, не залишив сумнівів про те, яке поклоніння подобається його небесному Отцю. Коли Ісус давав сердечне свідчення самарянці коло криниці поблизу міста Сіхара, то сказав: «Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись [«у дусі й правді поклонятися», Хом.]» (Івана 4:22—24). Як розуміти ті слова?

2. На чому самаряни базували своє поклоніння?

² Самаряни мали фальшиві релігійні погляди. Вони вважали натхненими тільки перші п’ять книг Священних Писань і то у своїй редакції, відомій як самарійське П’ятикнижжя. Хоча самаряни насправді не знали Бога, юдеї володіли знаннями з Писань (Римлян 3:1, 2). Вірні юдеї та інші могли втішатися ласкою Єгови. Але чого це від них вимагало?

3. Що потрібно, аби поклонятися Богові «у дусі й правді»?

³ Що мали б робити юдеї, самаряни та інші люди давнини, аби догодити Єгові? Їм потрібно було поклонятися йому «у дусі й правді». Того ж вимагається і від нас. Хоча служіння Богові має бути запопадливим, ревним, таким, до якого спонукує серце, сповнене любов’ю та вірою, однак поклоніння Богові в дусі особливо вимагає, щоб ми мали його святий дух і керувалися ним. Через вивчення і застосування Божого Слова наш дух, або настроєність розуму, повинен бути таким, як у Бога (1 Коринтян 2:8—12). Щоб наше поклоніння було прийнятне для Єгови, його слід віддавати в правді. Воно має узгоджуватися з тим, що́ Боже Слово, Біблія, відкриває про Бога та його наміри.

Правду можна знайти

4. Що дехто думає про правду?

⁴ Деякі дослідники філософії розвинули погляд, що абсолютна правда для людства недоступна. Шведський письменник Альф Альберґ зазначив: «Багато філософських питань мають такий характер, що неможливо дати на них конкретну відповідь». Хоча дехто  стверджує, що можлива тільки відносна правда, чи це дійсно так? Ісус Христос так не вважав.

5. Чому Ісус прийшов у світ?

⁵ Уявімо собі, як весною 33 року н. е. Ісус стоїть перед римським намісником Понтієм Пилатом. Ісус каже йому: «Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду». Пилат питає: «Що є правда?» Але він не чекає на відповідь Ісуса (Івана 18:36—38).

6. а) Яке визначення слова «правда»? б) Яке доручення Ісус дав своїм послідовникам?

⁶ «Правда», згідно зі словниковим визначенням,— це «певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь; дійсний стан речей» («Словник української мови»). Однак чи Ісус свідчив про правду взагалі? Ні. Він мав на думці якусь конкретну правду. Він доручив своїм послідовникам проголошувати таку правду, бо сказав їм: «Зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Перед кінцем цієї системи речей Ісусові справжні послідовники мали проголошувати «євангельську правду» (Галатів 2:14). Це виконувалося б на сповнення Ісусових слів: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Отже дуже важливо розпізнати тих, хто навчає всі народи правди, проповідуючи Євангеліє Царства.

Як можна навчитися правди

7. Як би ви довели, що Єгова є Джерелом правди?

⁷ Єгова є Джерелом духовної правди. Псалмоспівець Давид назвав Єгову «Богом правди» (Псалом 31:6; 43:3). Ісус визнав, що слово його Отця — правда, а також проголосив: «У Пророків написано: «І всі будуть від Бога навчені». Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене» (Івана 6:45; 17:17; Ісаї 54:13). Зрозуміло: ті, хто шукає правду, мусять бути навчені Єговою, Величним Учителем (Ісаї 30:20, 21, НС). Шукачам правди потрібно набувати «Богопізнання» (Приповістей 2:5). І Єгова з любов’ю навчає правди або передає її різними способами.

8. У які способи Бог навчав правди чи передавав її?

⁸ Наприклад, Бог дав ізраїльтянам закон через ангелів (Галатів 3:19). Патріархам Аврааму та Якову він через сни обіцяв благословення (Буття 15:12—16; 28:10—19). Бог навіть говорив з неба, як-от коли охрестився Ісус, і на землі було чути такі хвилюючі слова: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:17). Можемо також бути вдячними  за те, що Бог передав правду, натхнувши письменників Біблії (2 Тимофія 3:16, 17). Отже, навчаючись з Божого Слова, ми розвинемо «віру в правду» (2 Солунян 2:13).

Правда і Божий Син

9. Як Бог використовував свого Сина, щоб відкривати правду?

⁹ Щоб відкривати людству правду, Бог особливо використовував свого Сина, Ісуса Христа (Євреїв 1:1—3). Ісус говорив правду так, як ніхто до нього (Івана 7:46). Навіть після вознесіння в небо він відкривав правду від свого Отця. Наприклад, апостол Іван отримав «об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має» (Об’явлення 1:1—3).

10, 11. а) З чим була пов’язана правда, про яку свідчив Ісус? б) Як Ісус зробив правду дійсністю?

¹⁰ Ісус сказав Понтію Пилату, що він прийшов на землю засвідчити правду. Протягом свого служіння Ісус відкрив, що така правда пов’язувалася з виправданням суверенітету Єгови через Боже Царство на чолі з Христом як царем. Але свідчення про правду вимагало від Ісуса більше, ніж лише проповідування і навчання. Ісус зробив ту правду дійсністю, сповнюючи її. Щодо цього апостол Павло писав: «Хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,— бо це — тінь майбутнього, а тіло — Христове [«дійсність же — Христос», УКУ]» (Колосян 2:16, 17).

¹¹ Наприклад, ця правда стала дійсністю через Ісусове передречене народження у Віфлеємі (Михея 5:1; Луки 2:4—11). Правда також стала дійсністю через сповнення Даниїлових пророчих слів про появу Месії в кінці 69 років-тижнів. Це відбулося тоді, коли Ісус представив себе Богові під час хрещення і був помазаний святим духом саме у передречений час — 29 року н. е. (Даниїла 9:25; Луки 3:1, 21, 22). Правда ще більше стала дійсністю завдяки Ісусовому освітньому служінню як вісника Царства (Ісаї 8:23; 9:1, 5, 6; 61:1, 2; Матвія 4:13—17; Луки 4:18—21). Вона також стала дійсністю через його смерть і воскресіння (Псалом 16:8—11; Ісаї 53:5, 8, 11, 12; Матвія 20:28; Івана 1:29; Дії 2:25—31).

12. Чому Ісус міг сказати: «Я —...правда»?

¹² Оскільки правда зосереджувалась на Ісусі Христі, він міг сказати: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Люди звільняються духовно, коли стають «на бік істини», визнаючи Ісусову роль у Божому намірі (Івана 8:32—36; 18:37, СМ). Через те що вівцеподібні особи приймають правду і наслідують Христа у вірі, вони отримають вічне життя (Івана 10:24—28).

13. З яких трьох поглядів ми розглянемо біблійну правду?

¹³ Правда, принесена Ісусом та його натхненими учнями, становить правдиву християнську віру. Таким чином «слухняні вірі» «живуть у правді» (Дії 6:7; 3 Івана 3, 4). Тож хто сьогодні живе в правді? Хто дійсно навчає народи правди? Ставлячи такі питання, зосередьмося  на ранніх християнах і дослідімо біблійну правду стосовно 1) вірувань, 2) способу поклоніння та 3) особистої поведінки.

Правда і вірування

14, 15. Що можна сказати про ставлення ранніх християн і Свідків Єгови до Писань?

¹⁴ Ранні християни високо цінували Боже писане Слово (Івана 17:17). Воно було їхнім мірилом у справі вірувань і звичаїв. Климент Александрійський, письменник II — III століть, сказав: «Ті, що домагаються чесноти, не припинять своїх пошуків правди, поки не отримають з Писання доказів для своїх вірувань».

¹⁵ Подібно до ранніх християн, Свідки Єгови високо цінують Біблію. Вони вважають, що «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2 Тимофія 3:16). Тож розгляньмо кілька вірувань ранніх християн у світлі того, чого сучасні слуги Єгови навчилися, оскільки використовують Біблію як свій головний посібник.

Правда про душу

16. Яка правда про душу?

¹⁶ Через те що перші християни вірили у сказане в Писанні, вони навчали правди про душу. Вони знали, що, коли Бог створив людину, «стала людина живою душею» (Буття 2:7). Крім того, вони розуміли, що людська душа вмирає (Єзекіїля 18:4; Якова 5:20). Також вони знали, що «померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5, 10).

17. Як би ви пояснили надію для померлих?

¹⁷ Однак Ісусові ранні учні мали тверду надію, що мертві, які є у Божій пам’яті, воскреснуть, повернуться до життя. Це вірування добре висловив Павло: «Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15). Навіть пізніше Мінуцій Фелікс, який вважав себе християнином, писав: «Хто був би настільки глупим чи безумним, щоб насмілитися стверджувати, ніби чоловік, створений Богом, не може бути ним відтворений?» Свідки Єгови, як і перші християни, дотримуються біблійної істини про людську душу, смерть і воскресіння. Розгляньмо тепер вірування про те, хто такий Бог і Христос.

Правда і Трійця

18, 19. Чому можна сказати, що вчення про Трійцю небіблійне?

¹⁸ Ранні християни не вважали Бога, Христа і святий дух Трійцею. «Британська енциклопедія» зазначає: «Ні слова Трійця, ні чітко висловленого догмата не знаходимо в Новому Завіті; Ісус та його послідовники також не мали наміру заперечувати Шему [єврейську молитву] у Старому Завіті: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один!» (Повторення Закону 6:4). Християни не поклонялися ані римській тріаді, ані жодним іншим богам. Вони вірили Ісусовим словам, що поклонятися слід тільки Єгові (Матвія 4:10). Крім того, вони вірили словам Христа, який сказав: «Більший за Мене Отець» (Івана 14:28). Свідки Єгови дотримуються такого ж погляду і сьогодні.

¹⁹ Ісусові ранні послідовники чітко розрізняли Бога, Христа і святий дух. Вони охрещували учнів не в ім’я Трійці, а  1) в ім’я Отця, 2) в ім’я Сина і 3) в ім’я святого духу. Свідки Єгови подібно до них навчають біблійної правди і тому розрізняють Бога, його Сина і святий дух (Матвія 28:19).

Правда і хрещення

20. Яке знання потрібно мати кандидатам на хрещення?

²⁰ Ісус доручив своїм послідовникам робити учнів, навчаючи людей правди. Щоб відповідати вимогам до хрещення, їм потрібне знання основних вчень Святого Письма. Наприклад, вони повинні визнавати становище і владу як Отця, так і сина (Івана 3:16). Кандидатам до хрещення також потрібно розуміти, що святий дух — це не особа, а Божа діюча сила (Буття 1:2).

21, 22. Чому, на вашу думку, хрещення — для тих, хто вірить?

²¹ Ранні християни охрещували тільки тих осіб, які були навчені, покаялися і беззастережно присвятилися Богові, щоб чинити його волю. Євреї і новонавернені, які у П’ятдесятницю 33 року н. е. зібралися в Єрусалимі, вже мали знання з Єврейських Писань. Почувши, як апостол Петро промовляє про Месію Ісуса, близько 3000 ‘прийняли його слово’ й «охристилися» (Дії 2:41; 3:19—4:4; 10:34—38).

²² Християнське хрещення — для тих, хто вірить. Люди в Самарії прийняли правду, і, «коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися» (Дії 8:12). Як побожний прозеліт, який мав знання про Єгову, ефіопський скопець спочатку прийняв Пилипові слова про сповнення месіанського пророцтва, а тоді прийняв хрещення (Дії 8:34—36). Пізніше Петро сказав Корнилію та іншим язичникам, що той «приємний [Богові], хто боїться Його й чинить правду», і що кожен, хто вірить в Ісуса Христа, отримає прощення гріхів (Дії 10:35, 43; 11:18). Все це узгоджується з Ісусовим наказом: ‘Робіть учнів, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав’ (Матвія 28:19, 20, Хом.; Дії 1:8). Свідки Єгови дотримуються тієї ж норми, допускаючи до хрещення тільки тих, хто має знання основних вчень зі Святого Письма і хто присвятився Богові.

23, 24. Який вид хрещення є належним для християн?

²³ Належним хрещенням для віруючих є цілковите занурення у воду. Після того як Ісус охрестився у ріці Йордані, він «виходив із води» (Марка 1:10). Коли хрестився ефіопський скопець, вони з Пилипом «увійшли до води», а після цього «вийшли з води» (Дії 8:36—40). Те, що хрещення уподібнюється в Біблії до символічного похорону, також вказує на цілковите занурення у воді (Римлян 6:4—6; Колосян 2:12).

²⁴ «Оксфордський посібник до Біблії» (англ.) зазначає: «Опис конкретних випадків хрещення у Новому Завіті вказує на те, що особу, яка охрещувалась, занурювали під воду». Згідно з одною французькою працею, «перші християни приймали хрещення зануренням усюди, де була вода» («Larousse du XXe Siècle», Париж, 1928). Також у книжці «Після Ісуса. Тріумф християнства» (англ.) сказано: «[Хрещення] в основній формі вимагало від кандидата визнання віри, після  чого йшло повне занурення у воді в ім’я Ісуса».

25. Що буде обговорюватись у наступній статті?

²⁵ Вищенаведена інформація стосовно біблійних вірувань і звичаїв перших християн — це лише приклади. Можна було б навести інші паралелі між їхніми віруваннями і віруваннями Свідків Єгови. У наступній статті ми обговоримо додаткові способи визначення тих, хто навчає людей правди.

Як би ви відповіли?

• Якого поклоніння вимагає Бог?

• Як правда стала дійсністю через Ісуса Христа?

• Яка правда про душу і смерть?

• Як відбувається християнське хрещення і чого вимагається від кандидата на хрещення?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Ісус сказав Пилатові: ‘Я прийшов засвідчити правду’.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Чи можете пояснити, чому Ісус сказав: «Я —...правда»?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Яка є правда про християнське хрещення?