Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Віддано підкоряйтеся Божій владі

Віддано підкоряйтеся Божій владі

Віддано підкоряйтеся Божій владі

«Господь — наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар» (ІСАЇ 33:22).

1. Чим стародавні ізраїльтяни відрізнялися від інших народів?

У 1513 році до н. е. з’явився ізраїльський народ. У той час він не мав ні столиці, ні батьківщини, ні земного царя. Його члени були колишніми невільниками. Проте цей новий народ був унікальний ще в чомусь. Його невидимим Суддею, Законодавцем і Царем був Бог Єгова (Вихід 19:5, 6; Ісаї 33:22). Жоден інший народ не міг цього сказати про себе!

2. Яке виникає запитання стосовно організаційного порядку ізраїльтян і чому важливо отримати на нього відповідь?

2 Оскільки Єгова є Богом порядку й миру, логічно припускати, що будь-який народ, котрим він би правив, мав бути добре організований (1 Коринтян 14:33). Так було з ізраїльтянами. Але як невидимий Бог міг керувати земною, видимою організацією? Варто розглянути, як Єгова керував цим стародавнім народом, і звернути особливу увагу на те, як його стосунки з ізраїльтянами підкреслюють важливість відданого підкорення Божій владі.

Керівництво ізраїльтянами у давні часи

3. Яких практичних заходів ужив Єгова для керівництва своїм народом?

3 Хоча Єгова був невидимим Царем ізраїльтян, своїми видимими представниками він призначав вірних чоловіків. За радників і суддів людям служили начальники, голови батьківських родів і старші чоловіки (Вихід 18:25, 26; Повторення Закону 1:15). А втім, не слід вважати, що ці відповідальні чоловіки могли без Божого керівництва розсуджувати справи з бездоганною проникливістю і розумінням. Вони були недосконалі й не могли читати серця співпоклонників. І все ж богобійні судді давали співвіруючим корисні поради, що ґрунтувалися на Законі Єгови (Повторення Закону 19:15; Псалом 119:97—100).

4. Якої схильності старалися уникати вірні ізраїльські судді і чому?

4 Але від судді вимагалося не тільки знання Закону. Оскільки старші чоловіки були недосконалі, їм треба було приборкувати бодай найменший прояв свавілля, як-от самолюбство, небезсторонність і пожадливість, котрі могли спотворювати їхній суд. Мойсей сказав цим людям: «Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд — Божий він». Авжеж, ізраїльські судді судили від імені Бога. Який же величний привілей! (Повторення Закону 1:16, 17).

5. Які інші розпорядки, окрім призначення суддів, встановив Єгова, щоб дбати про свій народ?

5 Щоб дбати про духовні потреби свого народу, Єгова встановив також інші розпорядки. Ще до прибуття цього народу в Обітовану землю він наказав побудувати скинію, яка стала центром правдивого поклоніння. Єгова також призначив священиків, які мали навчати Закона, приносити тваринні жертви, а також уранці та ввечері кадити пахощі. Бог зробив Мойсеєвого старшого брата Аарона першим первосвящеником Ізраїлю та наказав Аароновим синам допомагати своєму батькові виконувати його обов’язки (Вихід 28:1; Числа 3:10; 2 Хронік 13:10, 11).

6, 7. а) Який існував зв’язок між священиками і несвященицькими левитами? б) Який урок можна взяти з того, що левити виконували різноманітні завдання? (Колосян 3:23).

6 Турбота про духовні потреби декількох мільйонів осіб — це неабияке завдання, до того ж священиків було відносно мало. Тому Єгова встановив розпорядок, щоб їм допомагали інші члени племені Левія. Бог сказав Мойсею: «Даси Левитів Ааронові та синам його,— власне йому вони дані від Ізраїлевих синів» (Числа 3:9, 39).

7 Левити були добре організовані. Їх поділили на три роди: синів Ґершонових, Кегатових і Мерарієвих, і кожен з них отримав завдання (Числа 3:14—17, 23—37). Декотрі завдання могли здаватися важливішими від інших, але всі вони були необхідними. Виконуючи свої обов’язки, левити із синів Кегатових мали близький контакт зі священним ковчегом заповіту та речами скинії. А втім, кожен левит — чи то із синів Кегатових, чи з інших синів — мав унікальні привілеї (Числа 1:51, 53). На жаль, декотрі не цінували їх. Замість того щоб віддано підкорятися Божій владі, ці люди почали виявляти незадоволення і зробилися гордими, честолюбними й заздрісними. Одним із них був левит Корей.

«А ти будеш домагатися ще й священства?»

8. а) Ким був Корей? б) Через що Корей, можливо, почав ставитись до священиків чисто по-тілесному?

8 Корей не був ані головою батьківського дому Левія, ані головою родів Кегатових (Числа 3:30, 32). Однак він був шанованим начальником в Ізраїлі. Виконуючи свої обов’язки, Корей міг мати близький зв’язок з Аароном та його синами (Числа 4:18, 19). Спостерігаючи на власні очі за недосконалістю цих чоловіків, Корей, мабуть, розмірковував: «Ці священики такі недосконалі, а я повинен підкорятися їм! Зовсім недавно Аарон зробив золоте теля, що довело наш народ до ідолопоклонства. А тепер цей Мойсеїв брат Аарон служить первосвящеником! Яка ж небезсторонність! А що сказати про Ааронових синів, Надава та Авігу? Вони ж виявили таку кричущу неповагу до своїх привілеїв служіння, що Єгова повбивав їх!» * (Вихід 32:1—5; Левит 10:1, 2). Хоч би як розмірковував собі Корей, явним є те, що він почав ставитись до священства по-тілесному. Це довело його до бунту проти Мойсея та Аарона і зрештою — проти самого Єгови (1 Самуїла 15:23; Якова 1:14, 15).

9, 10. Які обвинувачення висував проти Мойсея бунтівник Корей та його поплічники і чому це було нерозумним?

9 Як впливовій особі, Кореєві не було складно згуртувати довкола себе однодумців. Разом з Датаном та Авіроном він знайшов ще 250 прихильників — усі начальники громади. Вони разом підійшли до Мойсея та Аарона, кажучи: «Вся громада — усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?» (Числа 16:1—3).

10 Бунтівники знали історію Мойсея, і тому їм не слід було ставити під сумнів його повноваження. Не так давно Аарон і Маріям зробили те саме. Вони навіть використовували подібні аргументи, що й Корей! У Числа 12:1, 2 говориться, що вони сказали: «Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?» Усе це чув Єгова. Бог наказав Мойсею, Аарону й Маріям зібратися біля входу в намет зборів, де Він мав вказати на обраного ним керівника. Відтак Єгова недвозначно промовив: «Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду. Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!» Після цього Єгова на певний час вразив Маріям проказою (Числа 12:4—7, 10Ог., 2002).

11. Як Мойсей поводився під час бунту Корея?

11 Корей та його прибічники мали знати про цей випадок. Їхньому бунту не було виправдання. І все ж таки Мойсей намагався терпеливо переконувати їх. Він заохочував їх більше цінувати свої привілеї, сказавши: «Чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе?» Ні, цього не було «мало»! Левити мали вже дуже багато. Чого ще можна було хотіти? Подальшими словами Мойсей виявив думки їхніх сердець: ‘Чи ви будете домагатися ще й священства?’ * (Числа 12:3; 16:9, 10). Але як Єгова зреагував на цей бунт проти божественної влади?

Втручається Суддя Ізраїлю

12. Від чого залежала тривалість добрих стосунків ізраїльтян з Богом?

12 Даючи ізраїльтянам Закон, Єгова сказав: якщо вони слухатимуться, то стануть «народом святим» і залишатимуться святими доти, доки визнаватимуть розпорядок Єгови (Вихід 19:5, 6). Тепер, у міру того як розгорявся цей зухвалий бунт, прийшов час, щоб у справу втрутився Суддя і Законодавець Ізраїлю! Мойсей сказав Корею: «Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра. І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п’ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою» (Числа 16:16, 17).

13. а) Чому кадити пахощі перед Єговою було зухвалістю з боку бунтівників? б) Що Єгова зробив з бунтівниками?

13 Згідно з Божим Законом, тільки священики мали право кадити пахощі. Сама думка про те, що несвященицький левит кадить пахощі перед Єговою, мала би привести цих бунтівників до тями (Вихід 30:7; Числа 4:16). Проте Корей та його поплічники не зупинилися! Наступного дня він «зібрав на них [на Мойсея та Аарона] усю громаду до входу скинії заповіту». В оповіді говориться: «І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи: «Відділіться від цієї громади,— Я винищу їх умить!» Але Мойсей та Аарон благали Бога, щоб він пощадив цих людей. Єгова вислухав їхнє благання. А проти Корея та його натовпу «вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п’ятдесят чоловіка, що приносили кадило» (Числа 16:19—22, 35) *.

14. Чому Єгова вжив суворих заходів проти громади ізраїльтян?

14 Досить дивним є і те, що ізраїльтяни, які бачили, що́ Єгова зробив з бутнівниками, не взяли для себе із цього жодного уроку. «Назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: «Ви повбивали Господній народ!» Ізраїльтяни ставали на бік змовників! Зрештою терпінню Єгови прийшов кінець. Тепер уже ніхто, навіть Мойсей та Аарон, не міг заступитися за народ. Єгова спровадив поразку, або кару, на неслухняних, «і було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея» (Числа 17:6—14).

15. а) З яких причин ізраїльтяни повинні були непохитно триматися проводу Мойсея та Аарона? б) Чого ви вчитесь про Єгову із цієї оповіді?

15 Наскільки ж безглуздою була смерть усіх цих людей. Якби ж тільки вони добре обдумали справу, то запитали б себе: «Хто з’являвся перед лице фараона, ризикуючи своїм життям? Хто вимагав визволення ізраїльтян? Кому єдиному було наказано зійти на гору Хорив після визволення ізраїльтян, щоб віч-на-віч розмовляти з Божим ангелом?» Чудовий приклад Мойсея та Аарона чітко доводив їхню відданість Єгові та любов до народу (Вихід 10:28; 19:24; 24:12—15). Єгова не мав уподобання в знищенні бунтівників. Проте коли стало явним, що люди не збиралися відступитися від свого бунтарства, він вжив рішучих заходів (Єзекіїля 33:11). Усе це має велике значення для нас. Чому?

Божий канал у наш час

16. а) Які докази мали переконати євреїв у I сторіччі, що Ісус був представником Єгови? б) Чому і чим Єгова замінив левитське священство?

16 У наш час існує новий «народ», невидимим Суддею, Законодавцем і Царем якого є Єгова (Матвія 21:43). Цей «народ» з’явився у I сторіччі н. е. На той час Мойсеєву скинію вже замінив гарний Єрусалимський храм, в якому все ще виконували свої обов’язки левити (Луки 1:5, 8, 9). Проте 29 року н. е. з’явився інший храм — духовний, в якому Первосвящеником є Ісус Христос (Євреїв 9:9, 11). Знову постало питання про Божу владу. Через кого Єгова збирався вести цей новий «народ»? Саме Ісус виявився беззастережно відданим Богові. Він любив людей і виконував багато чудес. А втім, більшість левитів, подібно до їхніх твердошиїх предків, не прийняли Ісуса (Матвія 26:63—68; Дії 4:5, 6, 18; 5:17). Зрештою Єгова замінив священство левитів чимось відмінним — царським священством, і воно продовжує існувати донині.

17. а) Яка група в наш час є царським священством? б) Як Єгова послуговується цією групою?

17 З кого складається в наш час царське священство? Відповідь на це запитання дає у своєму першому натхненому посланні апостол Петро. Він написав до помазаних членів Христового тіла: «Ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9). Із цих слів стає явним, що як група помазані послідовники Ісуса становлять його «священство царське», котре Петро також назвав «народом святим». Вони є каналом, через який Єгова дає своєму люду настанови й духовне керівництво (Матвія 24:45—47).

18. Який зв’язок існує між призначеними старійшинами та царським священством?

18 Призначені старійшини, які служать на відповідальних становищах у зборах народу Єгови по цілому світі, представляють царське священство. Помазані ці чоловіки чи ні, вони достойні нашої поваги та щирої підтримки. Чому? Тому що цих старших чоловіків на їхні становища Єгова призначає своїм святим духом (Євреїв 13:7, 17). Як це можливо?

19. В якому розумінні старійшини призначені святим духом?

19 Ці старші чоловіки відповідають вимогам з Божого Слова, яке написане під дією Божого духу (1 Тимофія 3:1—7; Тита 1:5—9). Отже їхнє призначення можна назвати призначенням святим духом (Дії 20:28). Старші чоловіки, або старійшини, повинні добре знати Боже Слово. Подібно до Верховного Судді, котрий призначив цих старійшин, вони також повинні ненавидіти все, що бодай чимось нагадує небезсторонність у суді (Повторення Закону 10:17, 18).

20. Що ви цінуєте в працьовитих старійшинах?

20 Ми не хочемо ставити під сумнів повноважень старійшин, натомість по-справжньому цінуємо цих чоловіків за їхню важку працю! Їхнє вірне служіння, часто протягом багатьох десятиліть, вселяє в нас довір’я. Вони вірно готуються до проведення зібрань збору, працюють з нами пліч-о-пліч у проповідуванні «Євангелії Царства» і дають нам необхідні біблійні поради (Матвія 24:14; Євреїв 10:23, 25; 1 Петра 5:2). Вони відвідують нас, коли ми хворі, і потішають, коли сумуємо. Старійшини віддано й безкорисливо підтримують справи Царства. На них перебуває дух Єгови, і вони мають Боже схвалення (Галатів 5:22, 23).

21. Про що повинні пам’ятати старійшини і чому?

21 Безсумнівно, старійшини недосконалі. Пам’ятаючи про свої обмеження, вони не повинні намагатися панувати над отарою, яка є «спадком Божим». Ці чоловіки мають ‘співпрацювати на радість своїм братам’ (1 Петра 5:3; 2 Коринтян 1:24, Хом.). Смиренні й працьовиті старійшини люблять Єгову та знають: чим ліпше вони намагаються наслідувати його, тим більше блага можуть зробити для збору. Не забуваючи про це, вони докладають постійних зусиль, щоб розвивати такі Божі риси, як любов, співчуття і терпеливість.

22. Як перегляд того, що сталося з Кореєм, зміцнило ваше довір’я до видимої організації Єгови?

22 Як же ми радіємо, що наш невидимий Володар — це Єгова, наш Первосвященик — Ісус Христос, наші вчителі — помазані члени царського священства і порадники — вірні християнські старійшини! Хоча жодна організація, в якій беруть провід люди, не може бути досконалою, ми з радістю служимо Богу спільно з вірними співвіруючими, котрі охоче підкоряються Божій владі!

[Примітки]

^ абз. 8 Інші два Ааронові сини, Елеазар та Ітамар, були зразковими у служінні Єгові (Левит 10:6).

^ абз. 11 Датан та Авірон, які перебували у змові з Кореєм, були рувимівцями. Як такі, вони, мабуть, не домагалися священства. Їх обурювало керівництво Мойсея і те, що ніяк не збувається їхнє довгоочікуване бажання ввійти в Обітовану землю (Числа 16:12—14).

^ абз. 13 У час патріархів кожен голова сім’ї представляв перед Єговою свою дружину й дітей, а навіть приносив заради них жертви (Буття 8:20; 46:1; Йова 1:5). А втім, коли було встановлено Закон, Єгова призначав священиками чоловіків з Ааронової родини, через яких ізраїльтяни мали приносити жертви. Очевидно, 250 бунтівників не хотіли підтримувати цю зміну.

Чого ви навчилися?

• Які сповнені любові дари зробив Єгова, щоб дбати про ізраїльтян?

• Чому Кореїв бунт проти Мойсея та Аарона був непрощенний?

• Чого можна навчитися з того, як Єгова обійшовся з бунтівниками?

• Як ми можемо виявляти вдячність за розпорядки Єгови в наш час?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Чи ти вважаєш кожне завдання в служінні Єгові привілеєм?

[Ілюстрація на сторінці 10]

«Чому ви несетеся понад зборами Господніми?»

[Ілюстрація на сторінці 13]

Призначені старійшини представляють царське священство.