Зворушені «великими ділами Божими»

«Усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими» (ДІЇ 2:11).

1, 2. Яка особлива подія відбулася в Єрусалимі під час свята П’ятдесятниці 33 року н. е.?

ПІД кінець весни певного недільного ранку 33 року н. е. щось дивовижне сталося з певною групою людей — учнями Ісуса Христа, які зібралися в одному з приватних домів в Єрусалимі. «Нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні... Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами» (Дії 2:2—4, 15).

² Перед домом зібрався великий натовп людей. Серед них були народжені на чужині євреї, «люди побожні», які прийшли в Єрусалим на свято П’ятдесятниці. Усі вони були вражені, коли почули, як учні розповідають «про великі діла Божі» їхньою рідною мовою. Як це стало можливим? Адже всі ті, хто говорив, були галілеяни? (Дії 2:5—8, 11).

3. Яку звістку апостол Петро передав натовпу в день П’ятдесятниці?

³ Одним із тих галілеян був апостол Петро. Він пояснив, що кілька тижнів тому нечестиві люди вбили Ісуса Христа. Але Бог воскресив свого Сина з мертвих.  Згодом Ісус з’явився багатьом учням, поміж яких тепер були присутні Петро та інші. Минуло десять днів, як Ісус вознісся на небо. Це він вилив святий дух на своїх учнів. Чи це мало якесь значення для тих, хто відзначав П’ятдесятницю? Так. Якщо вони повірили в Ісуса, його смерть відкрила їм можливість отримати прощення гріхів і прийняти «дар Духа Святого» (Дії 2:22—24, 32, 33, 38). Як зреагували спостерігачі на почуте про «великі діла Божі»? І як ця оповідь може допомогти нам оцінити своє служіння Єгові?

Спонукані діяти!

4. Яке пророцтво Йоіла сповнилося в день П’ятдесятниці 33 року н. е.?

⁴ Коли учні в Єрусалимі отримали святий дух, вони негайно заходилися поширювати добру новину спасіння, почавши з натовпу, який зібрався того ранку. Проповідуючи, вони сповнили видатне пророцтво, яке записав вісім сторіч перед тим Петуїлів син, Йоіл: «Виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого... перед приходом Господнього дня, великого та страшного!» (Йоіла 1:1; 3:1, 2, 4; Дії 2:17, 18, 20).

5. В якому розумінні пророкували християни першого сторіччя? (Дивіться примітку).

⁵ Чи це означає, що Бог мав встановити ціле покоління пророків — чоловіків і жінок, подібних до Давида, Йоіла, Девори,— та послуговуватися ними для передречення майбутніх подій? Ні. Християнські ‘сини й дочки, раби та невільниці’ повинні були пророкувати в тому розумінні, що дух Єгови мав спонукувати їх звіщати про «великі діла», які Єгова виконував у минулому і виконуватиме в майбутньому. Отже, вони мали бути промовцями Всевишнього *. А як зреагував натовп? (Євреїв 1:1, 2).

6. Почувши промову Петра, до чого були спонукані багато осіб з натовпу?

⁶ Почувши Петрове пояснення, багато з натовпу відчули спонуку діяти. Вони ‘прийняли його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три’ (Дії 2:41). Будучи євреями за походженням і прозелітами, вони вже мали основні знання з Писань. Знання, поєднані з вірою в те, про що ці люди довідались від Петра, стали для них підставою охреститися «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19). Після хрещення «вони перебували в науці апостольській». Водночас вони почали розповідати іншим про свою новознайдену віру. Отож, «кожного дня перебували вони однодушно у храмі... вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу».  Унаслідок такого свідчення «щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2:42, 46, 47). У багатьох краях, де жили ці нововірці, невпинно зростали християнські збори. Немає жодного сумніву, цей ріст відбувався, принаймні частково, завдяки їхнім ревним зусиллям у проповідуванні Євангелія після повернення додому (Колосян 1:23).

Боже Слово діяльне

7. а) Що в наш час притягує людей з усіх народів до організації Єгови? б) Який потенціал для подальшого росту ви бачите на всесвітній ниві та у своїй місцевості? (Дивіться примітку).

⁷ А що сказати про тих, котрі в наш час хочуть стати Божими слугами? Їм також треба старанно вивчати Боже Слово. Вивчаючи його, вони пізнаю́ть Єгову як «милосердного, і милостивого, довготерпеливого, і многомилостивого та правдивого» Бога (Вихід 34:6; Дії 13:48). Вони дізнаю́ться про ласкавий дар Єгови — викуп через Ісуса Христа, пролита кров якого може очистити їх від усякого гріха (1 Івана 1:7). Ці люди також проймаються вдячністю за Божий намір ‘воскресити праведних і неправедних’ (Дії 24:15). Їх переповнює любов до Джерела цих «великих діл», і вони відчувають спонуку звіщати іншим такі дорогоцінні істини. Відтак вони стають відданими й охрещеними слугами Бога та продовжують ‘зростати в пізнанні Бога’ * (Колосян 1:10б; 2 Коринтян 5:14).

8—10. а) Як приклад однієї християнки засвідчує, що Боже Слово діяльне? б) Чого цей випадок навчає вас про Єгову та його ставлення до своїх слуг? (Вихід 4:12).

⁸ Знання, яке здобувають Божі слуги завдяки біблійному вивченню, не назвеш поверховим. Таке знання зворушує серце, змінює спосіб мислення і стає невід’ємною частиною людини (Євреїв 4:12). Візьмімо, приміром, Каміль, яка працювала піклувальницею в закладі для пристарілих. Однією з її підопічних була Свідок Єгови, яку звали Марта. Оскільки Марта мала гостре недоумство, вона потребувала постійного догляду. Їй треба було нагадувати про їжу і навіть про те, що її потрібно ковтати. А втім, одна річ твердо закарбувалася в розумі Марти. Подивімося, яка саме.

⁹ Певного дня Марта побачила Каміль, заплакану через особисті проблеми. Марта обняла Каміль та запропонувала вивчати з нею Біблію. Але чи могла Марта з огляду на свій стан проводити біблійне вивчення? Авжеж! Хоча Марта здебільшого втратила пам’ять, вона таки не забула ні свого величного Бога, ні дорогоцінних істин з Біблії. Під час вивчення Марта говорила Каміль прочитувати кожен абзац, відшукувати наведені вірші зі Святого Письма, читати запитання внизу сторінки та відповідати на нього. Це тривало деякий час, і, незважаючи на обмеження Марти, Каміль набувала знань з Біблії. Марта усвідомлювала, що Каміль потрібно спілкуватися з тими, хто прагне служити Богу. Тому вона подарувала цій зацікавленій плаття й туфлі, щоб та могла прийти в належному вигляді на своє перше зібрання в Зал Царства.

¹⁰ Каміль була дуже зворушена щирою зацікавленістю, прикладом та переконаністю Марти. Вона зрозуміла: усе, чого та намагалася її навчити з Біблії, було дуже важливим, оскільки Марта забула майже все, але не те, чого навчилася зі Святого Письма. Відтак, коли Каміль перевели в інший заклад, вона дійшла висновку, що прийшов час діяти. При першій же нагоді вона пішла в Зал  Царства в платті й туфлях, які їй колись подарувала Марта, і попросила про біблійне вивчення. Каміль зробила чудовий поступ та охрестилася.

Спонукані віддзеркалювати норми Єгови

11. Як, окрім ревності в проповідницькій праці, можна показувати, що звістка про Царство спонукує нас до дій?

¹¹ У наш час понад шість мільйонів Свідків Єгови, подібно до Марти, а тепер уже й Каміль, проповідують в усьому світі «Євангелію Царства» (Матвія 24:14; 28:19, 20). «Великі діла Божі» дуже зворушують їх, як зворушували християн у першому сторіччі. Вони вдячні за те, що мають привілей носити ім’я Єгови і що він зливає на них свій дух. Тому вони докладають усіх зусиль, щоб ‘поводитися належно щодо Господа в усякому догодженні’, тримаючись його норм у всіх сферах життя. Серед усього іншого сюди залучається повага до Божих норм щодо одягу та зовнішнього вигляду (Колосян 1:10а; Тита 2:10).

12. Яку конкретну пораду про одяг і зовнішній вигляд знаходимо в 1 Тимофія 2:9, 10?

¹² Єгова встановив норми стосовно нашого зовнішнього вигляду. Деякі Божі вимоги в цьому питанні зазначив апостол Павло: «Хочу я, щоб жінки вбиралися [«охайно», НС] скромно і розумно — в те, що їм личить. Не варто робити розкішних зачісок, прикрашати себе золотом, перлами чи дорогим убранням. Натомість, як і личить жінкам, що присвятили себе Богові, їм слід прикрашати себе добрими вчинками» *. Що ми дізнаємося із цих слів? (1 Тимофія 2:9, 10, СМ).

13. а) Що таке ‘охайне вбрання’? б) Чому можна сказати, що норми Єгови розсудливі?

 ¹³ Павлові слова виявляють, що християни повинні вдягатися охайно. Їхній зовнішній вигляд не може бути недбалим, неприємним та нехлюйським. Практично всі, навіть ті, хто живе скромно, можуть триматися таких розумних норм, стараючись мати охайний, чистий та пристойний одяг. Візьмімо для прикладу Свідків в одній південноамериканській країні, які щороку вирушають пішки в довгу подорож на обласний конгрес через джунглі, а потім ще багато годин пливуть у каное. Нерідко під час подорожі хтось падає в річку або розриває свій одяг, зачепившись за якийсь кущ. Коли ці делегати конгресу прибувають на місце його проведення, часто мають дещо пошарпаний вигляд. Отже, вони виділяють час, щоб попришивати ґудзики, полагодити застібки-блискавки, випрати та попрасувати одяг, в якому прийдуть на конгрес. Ці брати дорожать своїм запрошенням харчуватися зі столу Єгови й хочуть відповідно виглядати.

14. а) Що означає вдягатися «скромно і розумно»? б) Що означає вдягатися так, аби в цьому відображалося наше ‘присвячення Богові’?

¹⁴ Павло вказав, що ми повинні вдягатися «скромно і розумно». Це означає, що наша зовнішність не має бути показною, ексцентричною, статево збудливою, чудернацькою і наш одяг повинен належно закривати тіло. Крім того, слід одягатися так, щоб у цьому відображалося наше ‘присвячення Богові’. Чи ж не варто серйозно задуматися над цим? Йдеться не тільки про те, щоб одягати відповідний одяг лише на зібрання збору, а в інший час закинути його в шафу. Наш зовнішній вигляд повинен завжди відображати пошану та повагу до Бога, оскільки християнами та служителями ми є цілодобово. Зрозуміло: наш робочий одяг та шкільна форма мають бути відповідними до виконуваного завдання. Але в нашому одязі повинна виявлятися скромність та гідність. Якщо наш одяг завжди відображає віру в Бога, нам ніколи не доведеться стримуватися від неформального свідчення, почуваючись ніяково через свій вигляд (1 Петра 3:15).

«Не любіть світу»

15, 16. а) Чому не треба наслідувати світу стилем свого одягу та зовнішнім виглядом? (1 Івана 5:19). б) З яких практичних міркувань ми повинні уникати дивацтв моди в одязі та зовнішньому вигляді?

¹⁵ У 1 Івана 2:15, 16 теж дається вказівка щодо вибору одягу та зовнішнього вигляду. Тут ми читаємо: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу».

 ¹⁶ Яка ж своєчасна порада! У цю добу, коли тиск оточення набирає небувалої сили, не можна допустити, аби світ диктував нам, у що вдягатися. За останні роки стиль одягу та зовнішнього вигляду значно погіршився. Навіть стиль одягу бізнесменів та інтелектуалістів не завжди є надійним зразком того, що підхоже для християн. Це ще одна причина, чому ми повинні завжди усвідомлювати потребу ‘не вподібнюватися до цього світу’, якщо хочемо жити згідно з Божими нормами й ‘у всьому прикрашати науку Спасителя нашого, Бога’ (Римлян 12:2, Хом.; Тита 2:10).

17. а) Над якими питаннями варто замислитись, коли купуємо одяг та вибираємо стиль? б) Чому головам сімей треба цікавитись зовнішнім виглядом членів своєї сім’ї?

¹⁷ Перш ніж купити якийсь предмет одягу, доречно запитати себе: «Чому мені подобається цей стиль? Чи тому, що подібну річ носить популярний актор або співак, який подобається мені? Чи не пов’язаний цей стиль з членами вуличної банди або угруповання, яке закликає до незалежності й бунтарства?» Також варто придивитися до цієї одежини. Якщо це сукня чи спідниця, що сказати про її довжину та фасон? Чи такий одяг скромний, доречний і гідний, а може, він обтислий, викликає статеве збудження чи недбалий? Запитайте себе: «Чи те, що я ношу такий одяг, може стати для когось спотиканням?» (2 Коринтян 6:3, 4). Навіщо цікавитися цим? Тому що Біблія говорить: «Бо й Христос не Собі догоджав» (Римлян 15:3). Голови християнських сімей повинні цікавитись зовнішнім виглядом членів своєї сім’ї. Через повагу до славного Бога, якому голови сімей поклоняються, вони не повинні вагатися за потреби давати відверті й сердечні поради (Якова 3:13).

18. Що спонукує вас пильно зважати на свій одяг та зовнішній вигляд?

¹⁸ Звістка, яку ми несемо, походить від Єгови, котрий є уособленням гідності та святості (Ісаї 6:3). Біблія заохочує нас наслідувати його, «як улюблені діти» (Ефесян 5:1). Своїм одягом і зовнішнім виглядом ми можемо представляти нашого небесного Отця в хорошому чи поганому світлі. Безперечно, ми хочемо тішити його серце! (Приповістей 27:11).

19. Яке добро приносить звіщання іншим «великих діл Божих»?

¹⁹ Що ви думаєте про «великі діла Божі», про які дізналися? Якою ж честю є пізнати правду! Бог прощає наші гріхи, бо ми віримо в пролиту кров Ісуса Христа (Дії 2:38). Завдяки цьому ми маємо свободу мови перед Богом. Ми не боїмося смерті, як ті, хто не має надії. Натомість ми маємо Ісусове запевнення, що певного дня «всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Усе це милостиво виявив Єгова. Крім того, він вилив на нас свій дух. Тому вдячність за всі добрі дари повинна спонукувати нас дотримуватись його високих норм і вихваляти його з ревністю, розповідаючи іншим про ці «великі діла».

[Примітки]

Як би ви відповіли?

• Про які «великі діла» почули люди в П’ятдесятницю 33 року н. е. і як зреагували?

• Як особа стає учнем Ісуса Христа і що таке учнівство передбачає?

• Чому важливо приділяти увагу своєму одягу та зовнішньому вигляду?

• Які чинники треба взяти до уваги, визначаючи доречність предмета одягу та стилю?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Петро проголосив, що Ісус воскрес із мертвих.

[Ілюстрації на сторінці 17]

Чи твій зовнішній вигляд є добрим свідченням про Бога, якому поклоняєшся?

[Ілюстрації на сторінці 18]

Християнські батьки повинні цікавитися зовнішнім виглядом членів своєї сім’ї.