Йога. Чи це лише фізичні вправи?

ЧИМАЛО людей у наш час прагнуть бути здоровими і стрункими. Задля цього вони відвідують гімнастичні зали та оздоровчі центри. З тієї ж причини тисячі людей на Заході почали захоплюватися східним мистецтвом йоги.

Йогою займаються й ті, хто страждає від стресу, депресії і розчарування, сподіваючись знайти потіху та вирішити проблеми. На Заході інтерес до східних релігій та містичних ритуалів почав зростати особливо з 1960-х років — десятиліття хіпі та дітей квітів. Одним з елементів йоги є трансцендентальна медитація, яку популяризують кінозірки та рок-музиканти. З огляду на те, що зацікавлення йогою зростає, хтось може запитати: «Чи йога — це лише комплекс вправ, виконуючи які людина матиме здорове, струнке тіло, а також знайде душевний мир? Чи можна займатися йогою, ігноруючи її релігійний підтекст? Чи ця практика для християн?»

Походження йоги

Слово «йо́га» походить від санскритського кореня, що означає зв’язувати, об’єднувати, впрягати, контролювати. Йога для індуса — це метод самодисципліни, що веде до злиття з великою надприродною силою або духом. Також кажуть, що завдяки заняттям йогою можна «об’єднати з Богом усі сили тіла, розуму й душі».

Відколи існує йога? На рівнині Інду (територія сьогоднішнього Пакистану) було знайдено печатки з вигравіюваними зображеннями людей у різних позах йоги. За словами археологів, цивілізація рівнини Інду існувала коло III—II тисячоліть до н. е.— приблизно в той же період, що й Месопотамська культура. На речових пам’ятках обох культур можна побачити божество у вигляді чоловіка з рогами, якого оточують звірі. Існує думка, що це Німрод — «дужий мисливець» (Буття  10:8, 9). Індуси твердять, що фігури в позах йоги — це зображення бога Шиви, найвищого йога та господаря тварин. У поклонінні йому часто використовують лінгам, фалічний символ. Книжка «Індуський світ» (англ.) називає йогу «аскетичною системою головно доарійського походження, яка містить пережитки багатьох стародавніх уявлень та обрядів».

Методика йоги спочатку передавалась усно. Потім її детально записав індійський йог-мудрець Патанджалі у своїй праці «Йога сутра», яка вважається основним посібником йоги. За словами Патанджалі, займатися йогою — означає «систематично докладати зусиль, щоб досягнути досконалості, контролюючи психічні та фізичні елементи людської природи». Починаючи від свого зародження й дотепер, йога була і є невід’ємною частиною східних релігій, зокрема індуїзму, джайнізму і буддизму. Деякі з тих, хто займається йогою, вірять, що завдяки їй можна досягнути мокші, або звільнення, з’єднавшись з усесвітнім духом.

Отже, знову постає запитання: чи можна розглядати йогу лише як комплекс звичайних фізичних вправ, які допомагають удосконалити тіло й заспокоїти розум і, займаючись якими, людина не обов’язково втягується в релігійну філософію? З огляду на походження йоги слід відповісти — ні.

Куди веде йога?

Мета йоги як дисципліни — допомогти людині відчути духовну єдність, або злиття, з надлюдським духом. Але про який дух йдеться?

У своїй книжці «Індуський світ» письменник Бенджамін Волкер каже про йогу: «Можливо, це була рання система магічних ритуалів, яка й досі містить елементи окультизму та чаклунства». Індуські філософи визнають, що йога може наділити людину надприродною силою, хоча зазвичай твердять, що головна її мета полягає не в цьому. Приміром, у книжці «Індійська філософія» колишній президент Індії д-р С. Радхакрішнан каже, що коли людина «здобуває контроль над тілом, займаючи різні пози, то стає нечутливою до палючого жару та лютого холоду. (...) Йог може бачити і чути на значній відстані. (...) Цілком можлива передача думки від одної особи до іншої без використання звичайних мовленнєвих засобів. (...) Йог може зробити своє тіло невидимим».

Побачивши йога, який спить на ліжку з цвяхів або ходить по розжареному вугіллі, одні вважають це містифікацією, а інші — жартом. Однак в Індії часто можна побачити, як люди сплять на цвяхах, ходять по жаринках, стоять на одній нозі, а також годинами дивляться прямо на сонце або ж, контролюючи дихання, довгий час лежать цілком закопані в піску. У червні 1995 року газета «Таймс оф Індія» повідомляла про випадок, який стався з дівчинкою віком три з половиною роки. Коли вона лежала в трансі, по її животі на очах натовпу проїхала машина вагою понад 750 кілограмів. Глядачі були вражені, побачивши, що дівчинка прокинулася живою-здоровою. У повідомленні зазначалося: «То був вияв справжньої сили йоги».

Безсумнівно, жодна звичайна людина не здатна чинити вищезгадані речі. Тому християнину слід запитати себе: «На що вказують такі здібності? Чи вони походять від Єгови Бога, «Всевишнього, на цілій землі», чи з якогось іншого джерела? (Псалом 83:19). Біблія дає чітку відповідь на це запитання. Коли ізраїльтяни стояли на порозі Обітованої землі, в котрій жили ханаанеяни, Єгова через Мойсея сказав синам Ізраїлю: «Не навчися чинити такого, як гидота цих народів». Чого стосувалося слово «гидота»? Мойсей перестерігав перед тими, «хто  ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник» (Повторення Закону 18:9, 10). Такі заняття огидні для Бога, тому що це вчинки демонів і грішної плоті (Галатів 5:19—21).

Не для християн

Хоч би що говорили фахівці в галузі медицини, йога — це не лише комплекс фізичних вправ. Книжка «Індуські традиції, звичаї та обряди» розповідає про двох початківців, які займалися йогою під проводом гуру. У ній цитуються слова одного з цих чоловіків: «Я докладав надлюдських зусиль, щоб не дихати якомога довше, і робив вдих тільки тоді, коли відчував, що ось-ось зомлію... Одного дня, в сам полудень, мені здалося, ніби я побачив яскравий місяць, який гойдався з боку в бік. Іншого разу відчув, що мене огортає густа пітьма, хоча насправді була обідня пора. Мій наставник... був дуже задоволений, коли я розповів йому про ці видіння. (...) Він запевнив мене, що невдовзі я побачу ще більш вражаючі результати свого самозречення». Другий чоловік розповів: «Він примушував мене щодня пильно дивитися на небо, не кліпаючи і не змінюючи пози. (...) Іноді здавалось, що я бачив спалахи вогню у повітрі, а інколи — полум’яні кулі та метеори. Вчитель був вельми задоволений моїм успіхом».

Гуру, очевидно, вважали, що такі дивовижні видіння — належні результати, завдяки яким вдасться досягнути справжньої мети занять йогою. А метою є мокша, тобто злиття з безособовим великим духом. Мокшу описують як «(навмисну) зупинку мислення». Однак це абсолютно суперечить меті, яка стоїть перед християнами. Їх заохочено: «Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, [«на священне служіння, пов’язане з вашою здатністю розмірковувати», НС] і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість» (Римлян 12:1, 2).

Кожен сам вирішує, якими фізичними вправами йому займатися. Однак християни не допустять, аби щось — чи то тілесні вправи, їжа, питво, одяг, розваги, чи будь-що інше — зруйнувало їхні взаємини з Богом Єговою (1 Коринтян 10:31). Ті, хто дбає про здоров’я, мають широкий вибір комплексів фізичних вправ, які не наражають на зв’язок зі спіритизмом чи окультизмом. Уникаючи звичаїв і вірувань, що кореняться у фальшивій релігії, ми можемо сподіватися Божого благословення у праведній новій системі речей, в якій вічно втішатимемось досконалим здоров’ям тіла і розуму (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3, 4).

[Ілюстрації на сторінці 22]

Багато людей займаються корисними для здоров’я вправами, які не пов’язані зі спіритизмом.