Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи забобони керують вашим життям?

Чи забобони керують вашим життям?

Чи забобони керують вашим життям?

ЗАБОБОНИ існують по цілому світі. Подекуди їх вважають частиною культурного спадку. Або ж до них ставляться як до невинної цікавинки, яка додає життю колориту. У країнах Заходу забобони, як правило, сприймаються з долею скептицизму. В інших місцях, наприклад в Африці, забобони справляють відчутний вплив на життя людей.

Африканська культура великою мірою ґрунтується на забобонах. В африканських фільмах, радіопрограмах і літературних творах часто фігурують забобони й містичні теми, як-от магія, культ предків та амулети. Чому люди такі залежні від забобонів, звідки вони походять?

Звідки беруться забобони?

Багато забобонів породжені страхом перед духами померлих чи духами взагалі. Події тлумачаться як спроби цих духів встановити зв’язок з живими, щоб залякати їх, дати попередження чи благословення.

Забобони також тісно пов’язані зі зціленням і ліками. Для більшості людей у країнах, що розвиваються, сучасна медицина не по кишені і часто взагалі недоступна. Тому багато шукають ліку або стараються вжити запобіжних заходів, звертаючись до звичаїв предків, спіритизму та забобонів. Вони також зручніше почуваються не в присутності лікаря, а знахаря, який знає їхні звичаї і говорить їхнім діалектом. Через це забобонні повір’я продовжують існувати.

Згідно із забобонними традиціями, хвороби й нещастя не є випадковістю, а їх спричиняють сили зі світу духів. Знахарі нерідко твердять, що це померлий предок чимось незадоволений. Або ж посередники духів натякають, що хтось навів прокляття на жертву з допомогою знахаря-суперника і саме в цьому причина хвороби чи нещасного випадку.

Забобони в різних частинах світу дуже відрізняються одні від одних, і їхнє поширення залежить від місцевого фольклору, легенд та обставин. Але спільною для всіх них є віра в те, що потрібно задобрювати когось або щось із невидимого світу духів.

Невинні чи небезпечні?

Для більшості сімей народження близнят вважається винятковою і захопливою подією. Але для забобонних людей ця подія може бути передвістям. У деяких частинах Західної Африки багато хто вважає, що народилися божества, і близнюкам поклоняються. Якщо смерть забирає одного з близнят або обох, то виготовляють їхні статуетки і родичі мусять жертвувати цим ідолам їжу. В інших же місцевостях люди вважають народження близнюків прокляттям. Деякі батьки доходять навіть до того, що принаймні одну дитину вбивають. Чому? Вони вірять, що коли виживуть обидві, то колись вб’ють своїх батьків.

Такі приклади показують, що хоча деякі забобони видаються чудернацькими й невинними, інші є небезпечними і можуть загрожувати життю. Невинна подія, зловісно розтлумачена, може стати чимось небезпечним.

Так, насправді забобони — це вірування, форма релігії. Якщо взяти до уваги їхні небезпечні сторони, доречно запитати: кому забобонні вірування й звичаї приносять користь?

Джерело забобонів

Незважаючи на докази, деякі люди сьогодні схильні заперечувати існування Сатани та злих духів. Однак у воєнний час відмова визнавати існування небезпечного ворога веде лише до катастрофи. Те саме може стосуватися конфлікту з надлюдськими духовними істотами, бо апостол Павло писав про «боротьбу... проти піднебесних духів злоби» (Ефесян 6:12).

Хоча ми не можемо бачити злих духів, вони таки існують. Біблія повідомляє, що одна невидима духовна особа використала змія,— подібно як черевомовець використовує ляльку,— щоб звернутися до першої жінки, Єви, і довела її до бунту проти Бога (Буття 3:1—5). Біблія каже, що ця особа — «змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт» (Об’явлення 12:9). Сатані вдалося спокусити інших ангелів до бунту (Юди 6). Ці злі ангели стали демонами, ворогами Бога.

Ісус виганяв демонів з людей, те саме робили і його учні (Марка 1:34; Дії 16:18). Ті духи — це не померлі предки, бо «померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5). Це бунтівні ангели, зведені Сатаною. Спілкування з ними або підкорення їхньому впливу не слід вважати чимось невинним, бо вони, як і їхній вождь, Сатана Диявол, прагнуть пожерти нас (1 Петра 5:8). Їхня мета — відвернути нас від єдиної надії для людства — Божого Царства.

Біблія розкриває один з методів, яким користуються Сатана та його демони: «Сам сатана прикидається анголом світла!» (2 Коринтян 11:14). Сатані хотілося б обманом переконати нас, що він пропонує кращий спосіб життя. Отже може здаватися, що втручання злих духів дає якусь тимчасову користь. Але вони не в стані запропонувати тривалого розв’язання проблем (2 Петра 2:4). Вони жодним чином не можуть наділити когось вічним життя і невдовзі будуть знищені (Римлян 16:20). Наш Творець — єдине джерело вічного життя, справжнього щастя і найліпшого захисту від злих духовних сил (Якова 4:7).

Бог засуджує людей, які шукають допомоги, вдаючись до спіритизму (Повторення Закону 18:10—12; 2 Царів 21:6). Це загравання з ворогом, укладення союзу з тими, хто зрадив Бога! Цікавитися гороскопами, розпитувати племінного шамана чи займатися будь-якими забобонними звичаями — означає дозволяти злим духам впливати на рішення, які ви приймаєте у своєму житті. Це те саме, що приєднатися до бунту проти Бога.

Чи можливий захист від злого

Аде *, чоловік з Нігеру, вивчав Біблію з повночасним проповідником Свідків Єгови. Пояснюючи, чому він тримає у своєму магазині талісман, Аде сказав: «Є багато ворогів». Свідок, який вивчав з Аде Біблію, показав йому, що справжнього захисту можна сподіватися лише від Єгови. Він прочитав Аде Псалом 34:8, де говориться: «Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його,— і визволює їх». Аде зробив такий висновок: «Раз Єгова справді може захистити мене, тоді я позбудусь талісмана». Минуло багато років, а цей чоловік служить старійшиною і повночасним служителем. Жоден з його ворогів не завдав йому шкоди.

Біблія показує, що, віримо ми в забобони чи ні, час і випадок панують над усіма нами (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Але Єгова ніколи не випробовує нас поганим (Якова 1:13). Смерть і недосконалість є результатом гріха, успадкованого від Адама (Римлян 5:12). Через це кожен з нас час від часу хворіє, а також робить помилки, які можуть довести до згубних наслідків. Тому неправильно було б приписувати хвороби чи всі невдачі дії злих духів. Така віра спокушувала б нас до того, щоб якось задобрювати тих духів *. Коли ми хворіємо, то слід шукати належного медичного догляду, а не порад від «неправдомовця і батька неправді», Сатани Диявола (Івана 8:44). Статистика показує, що люди, які живуть у країнах, де панують дідівські забобони, не живуть довше чи ліпше, ніж люди в інших країнах. Отже, ясно, що забобони не приносять жодної користі здоров’ю.

Бог сильніший за всіх злих духів, і він бажає нам добра. «Очі Господні — до праведних, а вуха Його — до їхніх прохань» (1 Петра 3:12). Моліться до нього про захист і мудрість (Приповістей 15:29; 18:10). Докладайте зусиль, щоб зрозуміти його Святе Слово, Біблію. Точне знання з Біблії є найкращим захистом, який ми можемо мати. Воно допоможе нам усвідомити, чому стаються погані речі, а також здобути ласку Всемогутнього Бога.

Користь від знання про Бога

Точне знання про Єгову та його наміри — протилежність невігластву й забобонам — є ключем до знайдення справжнього захисту. Про це свідчить приклад Жана з Беніну. Забобони були глибоко вкорінені в його родині. Згідно із забобонними племінними звичаями, жінка, яка народила сина, мусить дев’ять днів перебувати у спеціально збудованій хатинці. Якщо народить дочку, то повинна залишатися там протягом семи днів.

У 1975 році дружина Жана народила гарненького хлопчика, якого назвали Марком. Маючи біблійні знання, Жан та його дружина не хотіли мати нічого спільного зі злими духами. Але чи вони піддадуться страху і тиску дотримуватися забобонів? Чи мати піде в хатинку? Ні, вони відкинули цей племінний забобон (Римлян 6:16; 2 Коринтян 6:14, 15).

Чи це завдало шкоди Жановій сім’ї? Минуло багато років, і тепер Марк виконує обов’язки службового помічника у місцевому зборі Свідків Єгови. Ціла родина щаслива, що вони не дозволили забобонам впливати на їхнє життя і загрожувати їхньому духовному добробуту (1 Коринтян 10:21, 22).

Правдивим християнам не слід мати нічого спільного із темними забобонними звичаями, а потрібно приймати духовне світло, яке пропонує Творець, Єгова, та його Син, Ісус Христос. Такі люди зможуть втішатися правдивим душевним миром, усвідомлюючи, що чинять правильне в Божих очах (Івана 8:32).

[Примітки]

^ абз. 20 Імена змінено.

^ абз. 21 Дивіться статтю «Чи хвороби — від Диявола?» у «Вартовій башті» за 1 вересня 1999 року.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

Деякі забобони, поширені в різних частинах світу

• Палички, встромлені в мисці рису, є передвістям смерті.

• Побачив сову в сонячному світлі — чекай нещастя.

• Свічка гасне під час церемонії — злі духи недалеко.

• Парасоля впала на підлогу — в домі буде вбивство.

• Шапка на ліжку приносить нещастя.

• Дзвін відганяє демонів.

• Якщо за один раз задути всі свічки на іменинному торті, сповниться загадане бажання.

• Якщо віник сперти на ліжко, то злі духи з віника можуть навести на нього заклинання.

• Чорний кіт перебіг дорогу — бути нещастю.

• Впала виделка — в гості прийде якийсь чоловік.

• Зображення слонів, обернене до дверей, приносить щастя.

• Підкова над дверима приносить щастя.

• Плющ, який росте на даху дому, захищає від злого.

• Пройти під драбиною — погана прикмета.

• Розбити дзеркало — зазнати сім років нещастя.

• Розсипав перець — посваришся з найкращим другом.

• Розсипав сіль — бути нещастю, хіба що пучку солі перекинеш через ліве плече.

• Якщо крісло-гойдалку гойдати пустим — запрошуєш у нього демонів.

• Якщо залишити туфлі низом вверх, це принесе нещастя.

• Коли хтось помре, слід відкрити вікна, щоб випустити душу.

[Рамка на сторінці 6]

Звільнені з лабет забобонів

Свідки Єгови проповідували в одній місцевості в Південній Африці. Коли вони постукали в одні двері, їм відчинила жінка, одягнена в шати санґома — шамана. Свідки хотіли йти далі, але жінка наполягала, щоб вони передали їй свою звістку. Один зі Свідків прочитав Повторення Закону 18:10—12, щоб показати їй Божий погляд на заняття спіритизмом. Чаклунка прийняла звістку і погодилась на біблійне вивчення. Вона сказала, що коли переконається з вивчення Біблії, що заняття санґома суперечить волі Єгови, то припинить своє чаклунство.

Після розгляду на підставі Біблії 10-го розділу з книжки «Ви можете жити вічно в Раю на землі» вона спалила всі свої чаклунські атрибути і почала приходити на зібрання в Зал Царства. Крім того, вона налагодила сімейні стосунки, хоча вже 17 років жила окремо від свого чоловіка. Тепер вони обоє присвячені й охрещені Свідки Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Санґома кидає кістки, щоб ворожінням визначити причину хвороби пацієнта.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Точне знання про Бога приносить справжній захист і щастя.