«Знаєте, чому я повертаю вам гроші?»

«МЕНІ так потрібні гроші!» — думала Нана, жінка з Каспі (Грузія). Вона сама виховує трьох синів. Якось уранці її сподівання знайти гроші здійснилися. Коло поліцейського відділення вона натрапила на 300 ларі (150 доларів). Поблизу нікого не було. Це досить значна сума. За п’ять років, відколи ларі стало національною валютою Грузії, Нана ніколи не бачила банкноти в сто ларі. Місцеві торговці не заробляють стільки навіть після кількарічної праці.

«Для чого мені ті гроші, якщо я втрачу віру, страх перед Богом та духовність?» — подумала Нана. Вона розвинула ці християнські риси і задля своєї віри навіть зносила переслідування та побої.

По дорозі до поліцейського відділення Нана побачила п’ятьох поліцейських, які відчайдушно щось шукали. Жінка зрозуміла, що вони шукали гроші, тому запитала їх:

— Ви щось загубили?

— Гроші,— відповіли чоловіки.

— Скільки?

— Триста ларі!

— Я знайшла ваші гроші,— сказала Нана. А тоді запитала: — Знаєте, чому я повертаю вам гроші?

Вони не знали.

— Бо я — Свідок Єгови. Якби я не була Свідком, то не повернула б вам гроші.

Начальник поліції, який загубив гроші, дав Нані 20 ларі, подякувавши за її чесну поведінку.

Ця історія швидко поширилась по всьому районі Каспі. На другий день прибиральниця, яка вийшла з поліцейського відділення, сказала Нані: «[Начальник] завжди тримає вашу літературу в себе у кабінеті. Тепер він, мабуть, цінуватиме її ще більше». Один поліцейський навіть сказав: «Якби всі люди були Свідками Єгови, то хто б тоді чинив злочини?»