Кому слід виявляти відданість?

«Наша країна... Права вона чи ні... Яка різниця? Це ж наша країна» (Стівен Декатур, офіцер флотилії США, 1779—1820).

БАГАТО ХТО вважає, що цілковита відданість державі — це найголовніший обов’язок. Інші можуть перефразувати слова Декатура так: «Моя релігія... Права вона чи ні... Яка різниця? Це ж моя релігія».

Зазвичай від нас вимагають бути відданими тій країні чи релігії, в якій ми народилися. Однак, обираючи об’єкт своєї відданості, слід пам’ятати, що це питання надто серйозне і його не можна полишати на випадок. Тож людина, яка ставить під сумнів прищеплені їй з дитинства ідеали, повинна бути дуже мужньою і не боятися труднощів.

Випробування відданості

Одна жінка, котра виросла у Замбії, каже: «З самого дитинства я була дуже релігійною. Щоденні молитви біля сімейного вівтаря, відзначення релігійних свят та регулярне відвідування храму були невід’ємною частиною мого виховання. Моя релігія  і поклоніння тісно перепліталися з моєю культурою, а також життям в общині й родині».

Однак, будучи вже майже повнолітньою, згадує ця жінка, вона почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови і незабаром після того вирішила змінити релігію. Чи це було зрадою з її боку?

Златко виростав у Боснії і протягом певного періоду брав участь у війні, яка поглинула його країну. Він теж розпочав вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Тепер Златко вже ніколи не братиме в руки зброю. Чи цим він виявив невірність?

Ваша відповідь на ці запитання залежатиме від ваших поглядів. Жінка, про яку щойно згадувалося, каже: «У моїй общині вважали, що, змінивши релігію, людина стягує на себе тавро непростимого гріха; на це дивилися як на страшенну невірність, зраду сім’ї та общини». Подібно колишні товариші Златка вважали зрадником кожного, хто відмовляється воювати разом з ними. Проте ця жінка та Златко відчули, що на їхні вчинки впливає відданість комусь вищому — відданість самому Богові. Тож постає дуже важливе питання: як Бог дивиться на тих, хто хоче бути йому відданим?

Справжня відданість — вияв любові

Цар Соломон звертався до Бога Єгови: «З справедливим Ти справедливо поводишся [«з відданим ти будеш поводитись віддано», НС]» (2 Самуїла 22:26). Єврейське слово, перекладене тут як «відданість», стосується доброзичливості, яку з любов’ю виявляють до когось, аж поки не досягають поставленої мети. Подібно як мати виявляє любов до свого немовляти, Єгова виявляє таку ж любов до тих, хто відданий йому. Бог сказав своїм відданим слугам у стародавньому Ізраїлі: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!» (Ісаї 49:15). Ті, для кого виявлення відданості Богові — найважливіша справа в житті, можуть бути певні в його любові та турботі.

Відданість Єгові ґрунтується на любові. Вона спонукує особу любити те, що любить Єгова, і ненавидіти усе нечисте, що він ненавидить (Псалом 97:10). Оскільки основною рисою Єгови є любов, відданість Богові не дозволить, щоб наша поведінка завдала болю іншим (1 Івана 4:8). Отож, якщо хтось через відданість Богові змінює свої релігійні переконання, це не означає, що та людина перестала любити свою родину.

Відданість Богу приносить велику користь

Жінка, про яку згадувалося раніше, пояснює свою поведінку так: «Завдяки біблійному вивченню я дізналася, що Єгова — правдивий Бог, і розвинула з ним особисті взаємини. Єгова є зовсім інший від будь-якого бога, котрому я поклонялася раніше; у його особі гармонійно поєднуються такі риси, як любов, справедливість, мудрість і сила. Оскільки Єгова вимагає виключної відданості, я перестала поклонятися іншим богам.

Батьки безперестанку твердили, що дуже незадоволені мною і що я розчарувала їх. Було важко зносити це, бо їхнє схвалення багато значить для мене. Але оскільки я поступово набирала щораз більше знань про біблійну правду, то вже не сумнівалася, який вибір зроблю. Я не могла відвернутися від Єгови.

Хоча я вирішила бути відданою Єгові, а не релігійним традиціям, це не означає, що я невірна своїй родині. Намагаюся словами та ділами показувати, що розумію, як вони почуваються. Але якщо б я не виявила відданості Єгові, моя родина втратила б можливість пізнати його, а це справді було б виявом невірності».

Так само коли хтось, будучи відданим Богові, залишається політично нейтральним і відмовляється брати в  руки зброю, це не означає, що він зрадник. Ось як пояснює свої дії Златко: «Хоча мене і виховали у сім’ї номінальних християн, але одружився я з дівчиною, яка не належала до цієї релігії. Коли вибухнула війна, я опинився між двох вогнів. Мене змусили визначитися, і я воював три з половиною роки. Зрештою ми з дружиною втекли до Хорватії, де зустріли Свідків Єгови.

Завдяки біблійному вивченню ми зрозуміли, що відданість належить виявляти перш за все Єгові і що він прагне, аби ми любили своїх ближніх, хоч би до якої релігії чи раси вони належали. Сьогодні ми з дружиною поклоняємося Єгові, і я зрозумів, що неможливо бути відданим йому й водночас воювати з ближнім».

Відданість, яка формується під впливом точного знання

Оскільки Єгова є нашим Творцем, він, на відміну від будь-кого іншого, заслуговує нашої виняткової відданості (Об’явлення 4:11). Але щоб наша відданість не перетворилася на якусь фанатичну та руйнівну силу, необхідно, аби вона формувалась під впливом точного знання. Біблія заохочує нас ‘відновлятися духом нашого розуму і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди [«у правдивій праведності й відданості», НС]’ (Ефесян 4:23, 24). Відомий письменник цих натхнених слів мав сміливість переглянути ідеали, яким він колись був відданий і які прищеплювали йому з дитинства. І такий перегляд посприяв позитивним змінам.

Савл зіткнувся з випробуванням відданості, подібно як це стається з багатьма сьогодні. Савл виховувався у сім’ї, де суворо дотримувалися традицій, і був надзвичайно відданим релігії, в якій народився. Така відданість навіть спонукала його чинити акти насилля над тими, хто не погоджувався з його поглядами. Савл був знаний тим, що вдирався у доми християн, виводив їх на покарання, а навіть на смерть (Дії 22:3—5; Филип’ян 3:4—6).

Але коли він набув точного знання з Біблії, то зважився на крок, який його товариші вважали немислимим. Він змінив свою релігію. Савл, який згодом став відомий як апостол Павло, вирішив бути відданим Богу, а не традиціям. Відданість Богу, що ґрунтувалася на точному знанні, спонукала Савла полишити колишню згубну та фанатичну поведінку й натомість виявляти терпимість, а також любити та підбадьорювати інших.

Чому слід бути відданим?

Якщо ми обираємо об’єкт своєї відданості під впливом Божих принципів, то це приносить явні позитивні результати. Наприклад, звіт Австралійського інституту з вивчення питань сім’ї за 1999 рік повідомляє, що однією з підвалин довготривалого й успішного подружжя є «довір’я та вірність... [і] духовність». У цьому ж дослідженні виявлено, що «стабільні й успішні подружжя» роблять чоловіка та жінку щасливішими,  здоровшими та сприяють довшому життю. Окрім того, у стабільних сім’ях діти мають можливість насолоджуватися щасливим життям.

У нинішньому непевному світі відданість нагадує прикріплену до рятувального човна мотузку, за яку тримається плавець, що тоне. Якщо «плавець» не тримається за неї, тобто не виявляє відданості, то може опинитися посеред хвиль, які вітер кидає у різні боки. Однак коли він помилився, вибираючи об’єкт своєї відданості, то можна сказати, що його рятувальна мотузка прикріплена до корабля, який тоне. Така людина, подібно до Савла, йтиме згубним шляхом. Але відданість Єгові, що ґрунтується на точному знанні, є тією рятувальною мотузкою, яка дає нам почуття стабільності та провадить до спасіння (Ефесян 4:13—15).

Ось що обіцяє Єгова своїм відданим служителям: «Любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх [«своїх відданих», НС] не покине,— вони будуть навіки бережені» (Псалом 37:28). Невдовзі усі, хто відданий Єгові, замешкають на райській землі, де вже не буде смутку та болю. У раю люди зможуть мати одні з одними міцні стосунки, на які не впливатимуть релігійні чи політичні поділення (Об’явлення 7:9, 14; 21:3, 4).

Навіть сьогодні мільйони людей по всій землі пересвідчилися, що правдиве щастя можна осягнути лише завдяки відданості Єгові. Чому б вам разом зі Свідками Єгови не розглянути питання про відданість у світлі біблійної правди? Біблія заохочує нас: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе» (2 Коринтян 13:5).

Дійсно, щоб перевірити свою віру та те, чому ми віддані саме їй, необхідно сміливості. Але якщо внаслідок цього ми зможемо наблизитись до Бога Єгови, то такі результати варті зусиль. Нижчеподані слова жінки, про яку згадувалося у цій статті, передають почуття багатьох людей: «Я побачила, що відданість Єгові та його нормам допомагає нам мати врівноважений погляд на стосунки зі своїми сім’ями та бути ліпшими членами суспільства. Хоч би з якими важкими випробуваннями ми стикалися, якщо будемо віддані Єгові, він обов’язково виявить свою відданість і до нас».

[Ілюстрації на сторінці 6]

Точне знання спонукало Савла змінити об’єкт своєї відданості.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чому б вам не перевірити питання відданості у світлі біблійної правди?

[Відомості про ілюстрації, сторінка 4]

Черчілль, зліва вгорі: U.S. National Archives photo; Йозеф Геббельс, останній справа: Library of Congress