Наслідуйте Великого Вчителя

«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (МАТВІЯ 28:19, 20, Хом.).

1, 2. а) Чому в певному розумінні вчителем є кожен з нас? б) Який винятковий обов’язок, пов’язаний з навчанням, мають правдиві християни?

ЧИ ТИ — учитель? У певному розумінні вчителем є кожен. Ти навчаєш щоразу, коли вказуєш дорогу заблуканому, коли показуєш співпрацівнику, як виконувати певне завдання, або коли пояснюєш дитині, як зашнуровувати черевички. Хіба ж така допомога іншим не приносить задоволення?

² Правдиві християни мають винятковий обов’язок навчати. По-перше, нам доручено ‘робити учнями народи, навчаючи їх’ (Матвія 28:19, 20, Хом.). Крім того, ми маємо нагоду навчати у зборі. Кваліфіковані чоловіки отримують призначення служити ‘пастирями та вчителями’, щоб збудовувати збір (Ефесян 4:11—13). А зрілі жінки, займаючись повсякденною християнською діяльністю, повинні ‘навчати добра’ молодших жінок (Тита 2:3—5). Святе Письмо закликає нас підбадьорювати співвіруючих, і для цього можна підкріпляти одне одного біблійними думками (1 Солунян 5:11). Навчати Божого Слова й ділитися духовними цінностями, які несуть вічне благо,— це великий привілей!

3. Як поліпшувати свої вчительські уміння?

³ Проте як поліпшувати свої вчительські уміння? Перш за все, потрібно наслідувати Великого Вчителя — Ісуса. «Але як його наслідувати? — запитують декотрі.— Він же був досконалий». Справді, бути досконалими вчителями ми не в стані. Усе ж, незважаючи на рівень особистих здібностей, кожен з нас може старатися наслідувати Ісусові методи навчання. Розгляньмо, як застосовувати чотири з них — принцип простоти, ефективні запитання, логічну аргументацію та влучні приклади.

Принцип простоти

4, 5. а) Чому простота є головною особливістю біблійної правди? б) Чому, щоб навчати просто, слід зважати на слововживання?

⁴ Основні істини Божого Слова нескладні. Ось що Ісус якось сказав у молитві: «Прославляю Тебе, Отче... що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив» (Матвія 11:25). Єгова відкрив свої наміри людям щирого та смиренного серця (1 Коринтян 1:26—28). Власне тому простота — це головна особливість біблійної правди.

⁵ Як навчати з простотою, проводячи домашнє біблійне вивчення або повторно відвідуючи зацікавлених? Що ж, згадаймо, чого ми навчилися від Великого Вчителя. Аби донести свої слова до слухачів, багато з яких були «невчені та прості», Ісус уживав просту й зрозумілу їм мову (Дії 4:13). Отже, щоб навчати просто, передусім зважай на те, які слова вживаєш. Аби зробити біблійну правду переконливішою для інших, зовсім необов’язково вживати витіюваті слова та фрази. Такі «високомовні слова» бентежать слухачів, особливо малоосвічених і тих, хто не має великих здібностей (1 Коринтян 2:1, 2, Хом.). На прикладі Ісуса видно, що прості, ретельно дібрані  слова здатні переказувати правду з великою силою.

6. Чого треба уникати, аби не заливати зацікавленого надмірною кількістю інформації?

⁶ Крім того, щоб навчати з простотою, старайся не заливати зацікавленого надмірною кількістю інформації. Ісус зважав на обмежені можливості своїх учнів (Івана 16:12). Ми теж повинні брати до уваги можливості своїх зацікавлених. Наприклад, немає потреби пояснювати учню кожної подробиці під час вивчення по книжці «Знання, яке веде до вічного життя» *. Опріч того, не варто розглядати інформацію поспіхом, адже найважливіше — не в тому, щоб пройти певний обсяг матеріалу. Натомість варто пристосувати темп вивчення до потреб і здібностей зацікавленого. Наша мета — допомогти йому стати учнем Христа і поклонником Єгови. Зацікавленому слід присвячувати стільки часу, скільки потрібно, аби він чітко збагнув те, чого навчається. Завдяки цьому правда може зворушити його серце та спонукати його до дій (Римлян 12:2).

7. Застосування яких порад допомагає навчати з простотою у виступах перед збором?

⁷ А як виголошувати свої промови у зборі «зрозумілим словом», особливо коли серед слухачів є нові особи? (1 Коринтян 14:9). Розглянь три поради. По-перше, пояснюй слухачам усі незнайомі слова, котрі вживаєш. Вивчаючи Боже Слово, ми поповнили свій словниковий запас особливою термінологією. Тому, коли ти кажеш «вірний і мудрий раб», «інші вівці» чи «Вавилон Великий», іноді варто пояснити значення цих висловів кількома простими реченнями. По-друге, уникай багатослів’я. Коли засипати слухача потоком пишномовних фраз, він може втратити інтерес. Ясність у мовленні — це результат вилучення зайвих слів та зворотів. По-третє, старайся не перевантажувати виступу надто великим обсягом інформації. Завдяки тематичним пошукам можна знайти чимало цікавих подробиць. Але найкраще — це згрупувати матеріал лише під кількома головними пунктами й узяти тільки ту інформацію, яка підтверджує ці провідні думки і може бути чітко висвітлена у відведений час.

Уміння запитувати

8, 9. Як вибрати таке запитання, котре стосувалося б кола інтересів співрозмовника? Наведіть приклади.

⁸ Пригадаймо: Ісус дуже майстерно вживав запитання. Завдяки їм він допомагав учням висловлювати власні погляди, а також спонукував та навчав їх мислити. Запитаннями Ісус делікатно впливав на їхні серця і спонукував їх до дій (Матвія 16:13, 15; Івана 11:26). А як ми, подібно до Ісуса, можемо вміло використовувати запитання?

⁹ Коли ти проповідуєш від дому до дому, став запитання, щоб ви́кликати зацікавлення і закласти цим основу для подальшої розмови про Боже Царство. А як вибрати таке запитання, котре стосувалося б кола інтересів співрозмовника? Будь спостережливим. Підходячи до помешкання, розглянься довкола. Чи є іграшки на подвір’ї? Це свідчить, що господар має дітей. Отже, можна запитати його: «Як ви думаєте, яким буде світ, коли повиростають ваші діти?» (Псалом 37:10, 11). Чи обладнані вхідні двері системою охорони або великою  кількістю замкı́в? Якщо так, можеш запитати мешканця: «Як ви гадаєте, чи прийде такий час, коли ми з вами зможемо почуватися безпечно вдома та на вулиці?» (Михея 4:3, 4). А може, будинок обладнаний під’їздом для інвалідного візка? У такому разі можна запитати: «Чи настане час, коли всі люди будуть здорові?» (Ісаї 33:24). Багато пропозицій щодо того, як розпочинати розмови, можна знайти в книжці «Обговорення на основі Писань» *.

10. Як використовувати запитання, щоб ‘вичерпувати’ думки та почуття із серця зацікавленої особи? Про що слід пам’ятати при цьому?

¹⁰ А як уміло ставити запитання під час біблійного вивчення? На відміну від Ісуса, ми не в стані читати серця́ інших. Усе ж за допомогою тактовних, а водночас проникливих запитань можна ‘вичерпувати’ думки та почуття із серця зацікавленої особи (Приповістей 20:5). Ось приклад: припустімо, ми вивчаємо розділ з книжки «Знання», назва котрого «Чому побожне життя приносить щастя». Тут обговорюється Божий погляд на нечесність, розпусту та інші справи. Можливо, зацікавлена особа правильно відповідає на надруковані запитання, але чи погоджується вона з тим, чого навчається? Запитай її: «Чи розсудливий, на вашу думку, погляд Єгови на ці справи? Як ви можете застосувати ці біблійні принципи у власному житті?» Разом з тим завжди стався до зацікавленого з ввічливістю та пошаною. Не слід ставити йому таких запитань, від котрих він почувався б збентеженим або приниженим (Приповістей 12:18).

11. Як публічні промовці можуть уміло послуговуватись запитаннями?

¹¹ Уміло послуговуватись запитаннями можуть і публічні промовці. Риторичні запитання — це запитання, які не вимагають усної відповіді, а допомагають слухачеві думати і розмірковувати. Такі запитання час від часу використовував Ісус (Матвія 11:7—9). На додачу до цього після вступних фраз оратор може навести кілька запитань, щоб стисло викласти головні думки свого виступу. Він міг би сказати: «У цій промові ми отримаємо відповіді на такі запитання...», а в закінченні виступу послатися на ті запитання для повтору головних думок.

12. Як християнські старійшини можуть використовувати запитання, аби потішати співвіруючих думками з Божого Слова? Наведіть приклад.

¹² Християнські старійшини, котрі виконують пастирську працю, можуть використовувати запитання, аби потішати «пригнічені душі» думками зі Слова Єгови (1 Солунян 5:14, НС). Наприклад, щоб допомогти людині, яка занепала духом, можна скерувати її увагу на слова з Псалма 34:19 (Хом.). Там говориться: «Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає». Аби переконатися, що знеохочена особа справді розуміє, я́к це стосується її особисто, старійшина може запитати: «До кого близький Єгова? Чи тебе інколи охоплює почуття, що ти ‘розбитий серцем’ та ‘прибитий духом’? Якщо, за словами Біблії, Єгова близький до таких осіб, чи ж це не означає, що він близький і до тебе?» Така чуйна розрада може відживити дух пригніченої людини (Ісаї 57:15).

 Логічна аргументація

13, 14. а) Які аргументи можна навести тому, хто каже, що не вірить у Бога, бо не бачить його? б) Чому не слід сподіватися, що наші доводи переконають усіх?

¹³ Одна з цілей нашого проповідування — досягати сердець за допомогою розумної, переконливої аргументації (Дії 19:8; 28:23, 24). Ми прагнемо переконувати людей у правдивості Божого Слова. Але чи треба для цього вчитись наводити складні логічні доводи? Зовсім ні. Розумна аргументація не мусить бути складною. Найбільш дієвими є переважно такі логічні доводи, котрі викладені доступно і просто. Розгляньмо приклад.

¹⁴ Які аргументи навести тому, хто каже, що не вірить в існування Бога, бо не бачить його? Такій людині можна звернути увагу на природний закон причини і наслідку. Бачачи наслідок, ми визнаємо́, що він має свою причину. Можна сказати співрозмовнику: «Якби ви натрапили у безлюдній місцевості на добре збудований дім, у котрому повно харчів (наслідок), ви одразу визнали б, що хтось (причина) побудував його і наповнив продуктами його комори. Так само, коли ми бачимо, наскільки мудро сконструйований довколишній світ і наскільки багаті харчами «комори» Землі (наслідок), хіба ж не було б розумно визнати, що все це — діло Чиїхось (причина) рук?» Найкраще цей простий аргумент викладає Біблія: «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував,— то Бог» (Євреїв 3:4). А втім, попри усю свою розумність наші доводи можуть переконати не всіх. Біблія нагадує нам, що увірують тільки ті, хто має правильний склад розуму (Дії 13:48, НС; 2 Солунян 3:2).

15. За допомогою якої аргументації можна наголошувати на рисах та нормах Єгови і на яких двох прикладах видно, як це робити?

¹⁵ За допомогою логічної аргументації можна наголошувати на рисах та нормах Єгови, навчаючи інших у проповідуванні або в зборі. Особливо дієвою є аргументація типу «наскільки ж більше...», яку іноді використовував Ісус (Луки 11:13; 12:24). Цей вид аргументації, який базується на протиставленні, може справляти глибокий вплив на слухача. Наприклад, аби продемонструвати абсурдність вчення про пекельний вогонь, можна сказати: «Жоден люблячий батько не карав би своєї дитини, запхавши її руку у вогонь. Наскільки ж огидніша сама думка про пекельний вогонь для нашого велелюбного небесного Батька!» (Єремії 7:31). А щоб запевнити людину, що Єгова дбає про кожного зі своїх слуг, можна сказати: «Якщо Єгова знає назву кожної з мільярдів зірок, наскільки ж більше він дбає про людей, котрі люблять його та були куплені дорогоцінною кров’ю його Сина!» (Ісаї 40:26; Дії 20:28, СМ). Така переконлива аргументація допомагає досягати сердець.

Влучні приклади

16. У чому навчальна цінність прикладів?

¹⁶ Дієві приклади — це неначе приправа, що надає приємнішого «смаку» нашому навчанню. У чому навчальна цінність прикладів? За словами одного педагога, «здатність абстрактно мислити належить до тих умінь, які даються людині найважче». Приклади створюють у розумі змістовні о́брази, і завдяки цьому ми повніше засвоюємо нові думки. Ісус надзвичайно вміло послуговувався прикладами (Марка 4:33, 34). Розгляньмо, як застосовувати цей навчальний метод.

17. Завдяки яким чотирьом чинникам приклад набуває дієвості?

¹⁷ Завдяки чому приклад набуває дієвості? По-перше, він має пасувати до слухача, тобто ґрунтуватись на добре знаних йому обставинах. Пам’ятаймо: Ісус черпав чимало прикладів з повсякденного життя своїх слухачів. По-друге, приклад повинен мати досить тісний логічний зв’язок з думкою, яку ілюструє. Якщо порівняння натягнуте, воно тільки відвертає увагу. По-третє, приклад не слід переобтяжувати зайвими подробицями. Пригадаймо: Ісус наводив необхідні деталі, а несуттєві  вилучав. По-четверте, з прикладу завжди має бути чітко видно, як він пов’язаний з обговорюваною думкою, інакше дехто не зрозуміє його суті.

18. Звідки можна брати влучні приклади?

¹⁸ Звідки брати влучні приклади? Необов’язково вигадувати довгі, хитромудрі історії. Вельми ефективними є короткі приклади. Потрібно лише подумати, який приклад дозволяє влучно унаочнити обговорювану думку. Припустімо, ти обговорюєш тему Божого прощення і хочеш проілюструвати думку з Дії 3:19, 20а (Хом.), де говориться, що Єгова ‘стирає’ наші гріхи. Цей образний вислів яскравий уже сам по собі, проте яким же прикладом унаочнити цю думку? Може, послатись на ґумку або губку? Один з можливих варіантів такий: «Коли Єгова прощає наші гріхи, він ніби бере губку (або ґумку) і стирає їх». Хто ж не зрозуміє суті такого простого прикладу?

19, 20. а) Де шукати вдалих прикладів? б) Які дієві приклади можна знайти у нашій літературі? (Дивіться також рамку).

¹⁹ Звідки ще можна черпати влучні приклади, у тому числі реальні історії? Бери їх з власного життя або з різноманітних розповідей про життя співвіруючих. Приклади можна почерпнути і з багатьох інших джерел — з живої та неживої природи, предметів домашнього вжитку, а також із недавніх подій, котрі добре знані місцевим мешканцям. Щоб підібрати вдалий приклад, треба бути спостережливим й уважно ‘приглядатися’ до того, що повсякденно відбувається довкола (Дії 17:22, 23, Хом.). Ось що говориться в одному довіднику з публічного мовлення: «Якщо оратор спостерігає за життям різних людей та їхніми заняттями, спілкується з різними особами, уважно вивчає розмаїті речі та явища і ставить запитання доти, доки не зрозуміє відповідей, то він, по суті, назбирує масу матеріалу для прикладів, який за потреби стане йому у великій пригоді».

²⁰ Інша скарбниця дієвих прикладів — це часописи «Вартова башта», «Пробудись!» та інші видання Свідків Єгови. Аналізуючи застосування прикладів у цих публікаціях, можна багато чого навчитися *. Розглянь, скажімо, приклад з 11-го абзацу 17-го розділу книжки «Знання». Розмаїття характерів, котрі мають члени збору, прирівнюється тут до розмаїтих транспортних засобів, які їдуть поряд з тобою. У чому ефективність цього прикладу? Завваж: він ґрунтується на повсякденному явищі, має тісний логічний зв’язок з обговорюваною думкою, а також чітко ілюструє, як застосувати його суть. Приклади з публікацій можна використовувати у навчанні, пристосовуючи їх до потреб зацікавленої особи або до свого виступу.

21. Які нагороди приносить уміле навчання Божого Слова?

²¹ Праця умілого вчителя приносить рясні нагороди. Коли ми навчаємо інших, то ділимося з ними, вкладаємо у допомогу їм часточку самих себе. Завдяки цьому ми почуваємось щасливими, адже Біблія говорить: «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хом.). Для нас, учителів Божого Слова, таке щастя — це радість знати, що ми прищеплюємо слухачам справжні й неминущі цінності — правду про Єгову. Крім того, ми отримуємо насолоду, бо розуміємо, що наслідуємо Великого Вчителя, Ісуса Христа.

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

• Як навчати з простотою на домашньому вивченні Біблії та під час виступів у зборі?

• Як вміло послуговуватись запитаннями у проповідуванні від дому до дому?

• Як використовувати логічну аргументацію, щоб наголошувати на рисах та нормах Єгови?

• Де шукати влучних прикладів?

[Запитання для вивчення]

 [Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Чи пам’ятаєш ці приклади?

Нижче наведено лише кілька дієвих наочних прикладів. Постарайся відшукати вказані джерела і проаналізувати, як ці приклади підкреслюють обговорювану думку.

• Подібно до повітряного акробата або фігуриста, успіх того, хто прагне щастя в подружжі, значною мірою залежить від доброго партнера («Вартова башта», 15 травня 2001 року, сторінка 16).

• Висловлювати почуття — це ніби кидати м’яча. Його можна кинути обережно або жбурнути так сильно, що це завдасть болю («Пробудись!», 8 січня 2001 року, сторінка 10).

• Учитися виявляти любов — це наче вивчати нову мову («Вартова башта», 15 лютого 1999 року, сторінки 18, 22, 23).

• Успадкований гріх можна прирівняти до вірусу, який попсував комп’ютерні файли («Чи існує Творець, який піклується вами?», сторінка 156).

• Спіритизм — це те саме, що мисливська принада: за його допомогою демони приваблюють здобич («Знання, яке веде до вічного життя», сторінка 111).

• Те, як Ісус рятує Адамових нащадків, можна порівняти з діями багатого добродійника: сплативши борг компанії, спричинений нечесним керівником, він знову відкриває фабрику, і це йде на благо багатьох її працівників («Вартова башта», 15 лютого 1991 року, сторінка 13).

• Цінувальники мистецтва зробили б усе, щоб відреставрувати сильно пошкоджений шедевр. Подібно до цього, Єгова пробачає наші недоліки, зосереджується на наших добрих рисах і зрештою поверне нам досконалість, яку втратив Адам («Наблизьтесь до Єгови», сторінка 246).

[Ілюстрації на сторінці 20]

Правдиві християни є вчителями Божого Слова.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Старійшини можуть використовувати запитання, щоб потішати співвіруючих думками з Божого Слова.