Як нам ставитися до випробувань?

ВИПРОБУВАННЯ! З ними доводиться стикатися кожному. Випробування можуть виникати через несумісність характерів, економічні труднощі, погане здоров’я, спокуси, тиск оточення, яке схиляє до неправильного, через переслідування, нашу позицію щодо нейтралітету чи ідолопоклонства та з багатьох інших причин. Хоч би з якими випробуваннями ми стикалися, вони часто стають джерелом великого неспокою. Як нам успішно долати їх? І чи можуть вони принести нам якусь користь?

Найліпша підтримка

Життя царя Давида було сповнене випробувань, але він помер, залишаючись вірним. Як йому вдалося вистояти? Давид вказав на джерело своєї сили: «Господь — то мій Пастир, тому в недостатку не буду». Він продовжив: «Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені,— Твоє жезло й Твій посох — вони мене втішать!» (Псалом 23:1, 4). Єгова справді є безмежним джерелом підтримки. У дуже важкі часи Бог провадив Давида, і він готовий, коли необхідно, провадити й нас.

Як можна відчути підтримку Єгови? Біблія дає відповідь: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Псалом 34:9). Яке ж сердечне запрошення! Але що воно означає? Це запрошення заохочує служити Єгові і цілковито узгоджувати своє життя з його волею. Такий спосіб життя означає не керуватися лише своїми бажаннями, а йти на певні жертви. А це в деяких випадках призводить до випробувань — переслідувань і страждань. Однак ті, хто прийняв запрошення Єгови, ніколи не жалкуватимуть про це. Адже Єгова дбатиме про таких осіб, даватиме їм керівництво та духовно піклуватиметься ними. За допомогою свого Слова, святого духу та християнського збору він підтримуватиме їх у час випробувань. Зрештою Бог винагородить їх вічним життям (Псалом 23:6; 25:9; Ісаї 30:21; Римлян 15:5).

Ті, хто вирішує вічно служити Єгові і хто дотримується цього рішення, переконаються, що Єгова виконує усі свої  обітниці. Саме у цьому пересвідчилися ізраїльтяни, які йшли з Ісусом Навином в Обіцяний край. Коли вони перетнули Йордан, на них чекали випробування, вони мусили воювати та взяти для себе гіркі уроки. Але те покоління виявилося більш вірне, ніж їхні батьки, які вийшли з Єгипту та загинули в пустелі. Отож Єгова підтримував цих вірних слуг, і Біблія розповідає про обставини, які запанували в краї наприкінці життя Ісуса Навина: «Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам... Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому,— усе збулося» (Ісуса Навина 21:44, 45). Коли у час випробувань та в інших ситуаціях повністю покладатимемося на Єгову, це саме зможемо відчути й ми.

А що може послабити наше довір’я до Єгови? Ісус вказав на одну з причин: «Ніхто двом панам служити не може... Не можете Богові служити й мамоні» (Матвія 6:24). Якщо довіряємо Єгові, то не вбачатимемо безпеки у тому, в чому її вбачає світ,— у матеріальних речах. Ісус порадив своїм послідовникам: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це [необхідні матеріальні речі] вам додасться» (Матвія 6:33). Християнин, котрий має врівноважений погляд на матеріальні речі і ставить Боже Царство на перше місце у своєму житті, робить правильний вибір (Екклезіяста 7:12). Але за це, звичайно, доведеться заплатити. Можливо, такий християнин піде на якісь матеріальні втрати, однак він пожне багато благословень, а Єгова підтримуватиме його (Ісаї 48:17, 18).

Чого випробування можуть навчити нас

Те, що ми обрали ‘скуштувати і побачити, який добрий Господь’, звичайно, не захищає нас від різноманітних випадковостей у житті й не охороняє цілковито від нападів Сатани та його прибічників з-посеред людей (Екклезіяста 9:11). Адже так, можливо, випробовується наша християнська щирість і непохитність. Чому Єгова дозволяє, аби його поклонники зазнавали таких випробувань? Апостол Петро вказує на одну причину: «Засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа» (1 Петра 1:6, 7). Отож, випробування дозволяють показати, якою є наша віра і любов до Єгови. Також вони допомагають відповісти на глузування та звинувачення Сатани Диявола (Приповістей 27:11; Об’явлення 12:10).

Завдяки випробуванням ми можемо розвинути й інші християнські риси. Для прикладу, розгляньмо слова псалмоспівця: «Бачить [Єгова] низького [«покірного», Хом.], а гордого Він пізнає іздалека!» (Псалом 138:6). Більшість з нас від природи не є покірними, але випробування можуть допомогти розвинути цю необхідну рису. Пригадаймо: за часів Мойсея декому в Ізраїлі набридло тиждень за тижнем, місяць за місяцем їсти манну. Як бачимо, хоча манна була чудесним даром, вона стала для них випробуванням. Яка була мета такого випробування? Мойсей сказав їм: «[Єгова] в пустині годує тебе манною... щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе» (Повторення Закону 8:16).

Подібно може бути випробувана і наша покора. Як саме? Приміром, як ми реагуємо  на організаційні вдосконалення? (Ісаї 60:17). Чи ми з усього серця підтримуємо працю проповідування та навчання? (Матвія 24:14; 28:19, 20). Чи з охочістю приймаємо пояснення біблійних істин, які дає «вірний і мудрий раб»? (Матвія 24:45—47; Приповістей 4:18). Чи ми боремось із бажанням мати наймодніші речі, найостанніші технічні новинки чи автомобілі найновіших моделей? Покірна особа зможе дати ствердну відповідь на усі ці запитання (1 Петра 1:14—16; 2 Петра 3:11).

Випробування виробляють ще одну необхідну нам рису — витривалість. Учень Яків писав: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість» (Якова 1:2, 3). Коли будемо зносити одне випробування за іншим, повністю покладаючись на Єгову, розвинемо непохитність, твердість та непорочність. Це додасть нам сили, щоб чинити опір майбутнім нападам Сатани, лютого бога цього світу (1 Петра 5:8—10; 1 Івана 5:19; Об’явлення 12:12).

Зберігайте належний погляд на випробування

Досконалий Божий Син, Ісус Христос, будучи на землі, зніс чимало випробувань і завдяки цьому отримав багато користі. Павло написав, що Ісус «навчився послуху з того, що вистраждав був» (Євреїв 5:8). Завдяки тому що Ісус був вірний до самої смерті, прославилось ім’я Єгови й Ісус зміг представити ціну свого досконалого людського життя як викуп за людство. Це відкрило шлях до вічного життя тим, хто виявляє віру в Ісуса (Івана 3:16). Оскільки Ісус залишався вірним у час випробувань, зараз він є Первосвящеником і зведеним на престол Царем (Євреїв 7:26—28; 12:2).

А що сказати про нас? Коли будемо вірні попри випробування, теж отримаємо великі благословення. Біблія говорить про тих, хто має небесну надію: «Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його» (Якова 1:12). А ті, хто отримав земну надію, мають запевнення: якщо вони залишаться вірними, то вспадкують вічне життя у земному раю (Об’явлення 21:3—6). А найважливіше, їхня витривалість принесе хвалу імені Єгови.

Оскільки ми йдемо слідами Ісуса, будьмо певні: усі випробування, з якими стикаємося у цій системі речей, можна успішно знести (1 Коринтян 10:13; 1 Петра 2:21). Як? Покладаючись на Єгову, котрий дає «наднормальну силу» усім, хто надіється на нього (2 Коринтян 4:7, НС). Тож будьмо такі ж переконані, як і Йов, котрий під час найстрашніших випробувань з упевненістю сказав: «Хай би випробував Він мене,— мов те золото, вийду!» (Йова 23:10).

[Ілюстрація на сторінці 31]

Ісусова вірність у час випробувань принесла хвалу імені Єгови. Ім’я Єгови прославить і наша вірність.