Будьмо «надзвичайно уважними»

«Ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоб часом не відпасти» (ЄВРЕЇВ 2:1, Турконяк).

1. Проілюструйте, як відволікання може довести до біди.

АВТОМОБІЛЬНІ аварії щороку забирають життя близько 37 000 людей у самих тільки США. Експерти кажуть, що великої кількості цих аварій можна було б уникнути, якби водії звертали більше уваги на дорогу. Декотрих водіїв відволікають знаки та інформаційні щити або мобільні телефони. Є також люди, які люблять їсти за кермом. У всіх цих ситуаціях відволікання може довести до біди.

2, 3. Яке напучення Павло дав єврейським християнам і чому воно було доречним?

² Майже 2000 років до того, як винайшли автомобіль, апостол Павло показав, яке відволікання було згубним для декотрих єврейських християн. Павло наголосив, що воскреслий Ісус Христос отримав становище вище від становища всіх ангелів, бо засів по Божій правиці. Після цього апостол зазначив: «Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоб часом не відпасти» (Євреїв 2:1, Турк.).

³ Чому єврейські християни мали «бути надзвичайно уважними до почутого» про Ісуса? Бо на той час вже минуло майже 30 років, відколи Ісус залишив землю. За відсутності свого Господа декотрі єврейські християни почали відступати від правдивої віри. Їх відволікав юдаїзм — їхній попередній спосіб поклоніння.

Вони мали бути дуже уважними

4. Чому декотрі єврейські християни відчували спокусу повернутися до юдаїзму?

⁴ Чому християнин міг відчувати спокусу вернутись до юдаїзму? У системі поклоніння, яка існувала під Законом, багато чого було пов’язано з матеріальним. Люди бачили священиків, відчували запах спалюваних жертвоприношень. Проте християнство багато в чому відрізнялося від юдаїзму. Християни мали Первосвященика, Ісуса Христа, але вже три десятиліття його не бачили на землі (Євреїв 4:14). Вони мали храм, але його святиня містилась у самому небі (Євреїв 9:24). На відміну від фізичного обрізання під Законом, християнське обрізання було обрізанням «серця духом» (Римлян 2:29). Тому християнство для єврейських  християн могло видаватися надто абстрактним у своїй суті.

5. Як Павло показав, що система поклоніння, встановлена Ісусом, була вищою, ніж та, що існувала під Законом?

⁵ Єврейські християни мали усвідомити один дуже важливий факт про систему поклоніння, встановлену Христом. Вона більше базувалася на вірі, а не на тому, що можна бачити, однак була вищою, ніж закон, переданий через пророка Мойсея. Павло писав: «Коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!» (Євреїв 9:13, 14). Так, прощення, яке досяжне завдяки вірі у викупну жертву Ісуса Христа, набагато перевершує те прощення, яке уможливлювали жертви, принесені під Законом (Євреїв 7:26—28).

6, 7. а) Яка ситуація вимагала від єврейських християн бути «надзвичайно уважними до почутого»? б) Скільки часу залишалося до знищення Єрусалима, коли Павло писав своє Послання до євреїв? (Дивіться примітку).

⁶ Існувала ще одна причина, чому єврейським християнам треба було звертати пильну увагу на почуте про Ісуса. Він передрік знищення Єрусалима. Ісус казав: «Прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх» (Луки 19:43, 44).

⁷ Коли це мало статись? Ісус не відкрив дня і години. Натомість він дав таку вказівку: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» (Луки 21:20, 21). Через 30 років після того, як Ісус сказав ці слова, декотрі християни вже втратили почуття невідкладності і почали відволікатися. Вони, так би мовити, відвели погляд від своєї дороги. Якщо б вони не виправили мислення, то не уникнули б лиха. Розуміли вони це чи ні — знищення Єрусалима було неминучим! * На щастя, Павлове напучення  стало закликом, який розбудив духовно сонних християн в Єрусалимі.

«Бути надзвичайно уважними» сьогодні

8. Чому нам треба «бути надзвичайно уважними» до істин з Божого Слова?

⁸ Подібно до християн першого століття, нам потрібно «бути надзвичайно уважними» до істин з Божого Слова. Чому? Тому що ми також стоїмо перед неминучим знищенням, причому не лише одного народу, а цілої системи речей (Об’явлення 11:18; 16:14, 16). Звичайно, ми не знаємо точного дня і години, коли Єгова почне здійснювати це (Матвія 24:36). Проте ми є очевидцями сповнення біблійних пророцтв, які чітко вказують на те, що ми живемо в «останні дні» (2 Тимофія 3:1—5). Отже слід остерігатись усього, що може відволікати. Треба бути уважними до Божого Слова і зберігати почуття невідкладності. Лише так ми зможемо «уникнути всього того, що має відбутись» (Луки 21:36).

9, 10. а) Як показати, що ми «надзвичайно уважні» до духовних речей? б) Як Боже Слово служить ‘світильником для ноги’ і ‘світлом для стежки’?

⁹ Як у ці знаменні часи показати, що ми «надзвичайно уважні» до духовних речей? Один зі способів — це регулярно приходити на християнські зібрання та конгреси. Нам слід також ретельно досліджувати Біблію, щоб наближатися до її Автора, Єгови (Якова 4:8). Коли ми здобуваємо знання про Єгову через особисте вивчення і на зібраннях, то будемо, як псалмоспівець, що сказав Богові: «Для моєї ноги Твоє слово — світильник, то світло для стежки моєї» (Псалом 119:105).

¹⁰ Біблія служить «світлом для стежки», коли розповідає нам про Божі наміри на майбутнє. Вона також є ‘світильником для ноги’ нашої. Іншими словами, Біблія допомагає зрозуміти, які кроки слід робити, коли ми стикаємось зі складними проблемами у житті. Ось чому важливо бути «надзвичайно уважними», коли збираємось для навчання зі співвіруючими і коли особисто читаємо Боже Слово. Інформація, яку отримуємо, допоможе нам приймати мудрі і правильні рішення, які подобаються Єгові й тішать його серце (Приповістей 27:11; Ісаї 48:17). Як же нам збільшити тривалість уваги на зібраннях і протягом особистого вивчення, щоб отримати найбільше користі від Божих духовних дарів?

Покращення здатності зосереджуватись на зібраннях

11. Чому деколи важко зосереджуватися на християнських зібраннях?

¹¹ Деколи важко бути уважним на християнських зібраннях. Наприклад, можна легко відволіктися через плач немовляти або через особу, яка спізнилася і шукає місця. Часто після довгого робочого дня ми просто втомлені. Не кожен, хто виступає зі сцени, є блискучим оратором, і ми, можливо, поринаємо в мрії чи навіть дрімаємо! З огляду на важливість інформації, яку подають, нам було б добре покращити свою здатність зосереджуватись на християнських зібраннях. Але як?

12. Що допоможе нам бути уважними на зібраннях?

¹² Як правило, на зібраннях легше зосереджуватись, якщо ми добре підготувалися. Тож чому б не виділити час, аби попередньо обдумати матеріал, який буде розглядатися? Достатньо кілька хвилин на день, щоб прочитати й обдумати уривок з біблійних розділів, призначених для читання на тиждень. Плануючи наперед, можна також знайти час для підготовки до книговивчення і вивчення «Вартової башти». Незалежно від того, який розклад ми вибрали, одна річ певна: підготовка допоможе нам уважно стежити за розглядом матеріалу на зібраннях збору.

13. Що допоможе нам зосереджуватись на матеріалі, який розглядається на зібраннях?

 ¹³ Деяким особам легше бути уважними на зібраннях, коли вони не лише добре готуються, але й сідають у Залі Царства ближче до сцени. Уникнути блукання думками легше, якщо ми підтримуємо з промовцем зоровий контакт, стежимо в Біблії, коли читається вірш, і ведемо нотатки. Однак набагато важливіше мати приготоване серце, ніж опанувати якусь конкретну техніку зосередження. Нам треба усвідомлювати мету зібрань. Ми зустрічаємося зі співвіруючими передусім для того, щоб поклонятись Єгові (Псалом 26:12; Луки 2:36, 37). Зібрання є важливою частиною програми духовного харчування (Матвія 24:45—47). Крім того, зібрання дають нам нагоду ‘заохочувати одні одних до любови й до добрих учинків’ (Євреїв 10:24, 25).

14. Що насправді робить зібрання успішним?

¹⁴ Дехто оцінює якість зібрання за навчальними здібностями учасників програми: якщо промовці дуже здібні, то зібрання добре, а якщо бракує ефективного навчання, тоді оцінка протилежна. Це правда, що учасники програми повинні з усіх сил застосовувати вміння навчати, а особливо намагатися досягати сердець (1 Тимофія 4:16). Однак нам, слухачам, не треба бути надто критичними. Хоча для учасників програми вміння навчати важливе, це не єдиний фактор, який сприяє успіху зібрання. Ви, напевно, погодитеся, що у першу чергу треба турбуватись не тим, наскільки добре промовець виголошує промову, а тим, наскільки ми, так би мовити, нахиляємо своє вухо? Коли приходимо на зібрання і звертаємо увагу на те, що обговорюється,  то поклоняємось Богу відповідно до його волі. Ось що робить зібрання успішним. Тому, якщо прагнемо набирати знання про Бога, зібрання приноситимуть нам користь, без різниці, якими здібностями володіє промовець (Приповістей 2:1—5). Отже, хоч би що там було, постановімо «бути надзвичайно уважними» на наших зібраннях.

Отримуйте повну користь від особистого вивчення

15. Яку користь приносить вивчення і роздумування?

¹⁵ Нам дуже корисно «бути надзвичайно уважними» під час особистого вивчення і розмірковування. Читання й роздуми над Біблією та християнськими публікаціями дають нам цінну нагоду закарбувати істини Божого Слова у своєму серці. А це у свою чергу глибоко вплине на наше мислення й дії. Дійсно, якщо будемо так робити, то зможемо знаходити насолоду у виконанні волі Єгови (Псалом 1:2; 40:9). Тому потрібно розвивати свою здатність зосереджуватись, щоб вона служила нам, коли вивчаємо. А відволікатися так легко! Розсіювати увагу можуть дрібні перешкоди, як-от телефонний дзвінок чи шум. Або ж у нас взагалі коротка тривалість уваги. Можливо, ми сідаємо з добрими намірами живитися духовно, але невдовзі думки, так би мовити, вже мандрують деінде. Тож як нам «бути надзвичайно уважними» протягом особистого вивчення Божого Слова?

16. а) Чому так важливо планувати час для особистого вивчення? б) Як ти знаходиш час для вивчення Божого Слова?

¹⁶ Корисно скласти графік, а також вибрати місце, яке найбільше сприяє плідному вивченню. Для більшості з нас час, а також нагода побути наодинці — рідкісна розкіш. Нам може здаватися, що швидкий плин подій несе нас, як той бурхливий потік несе трı́ску. Справді, потрібно боротися з цією течією і шукати острівця спокою. Не варто лише чекати, поки нагода повчитись з’явиться сама. Натомість треба взяти ситуацію під контроль, вивільняючи час для вивчення (Ефесян 5:15, 16). Дехто виділяє короткі періоди вранці, коли є менше відволікань. Для інших же ліпшим часом є вечір. Головне, щоб ми не ігнорували необхідності набирати знання про Бога та його Сина (Івана 17:3). Тож сплануймо час для особистого вивчення і дотримуймося свого графіка.

17. Що таке роздумування і що воно дає?

¹⁷ Роздумування — процес обмірковування того, про що ми дізналися шляхом вивчення,— є неоціненним. Воно допомагає нам перенести Божі думки зі сторінок книги у своє серце. Роздумування допомагає зрозуміти, як застосовувати біблійні поради, щоб стати «виконавцями слова, а не слухачами самими» (Якова 1:22—25). Крім того, роздумування допомагає нам щораз більше наближатися до Єгови, бо дає можливість поміркувати над його рисами і над тим, як вони увиразнюються у матеріалі, що розглядаємо.

18. Що потрібно для ефективного роздумування?

¹⁸ Щоб отримувати повнішу користь від вивчення і роздумування, не можна дозволяти розуму відволікатися. Аби звільнити місце для нової інформації,  під час роздумування треба забути про щоденні клопоти. Для цього потрібно знаходити час і бути на самоті. Проте як же відсвіжує духовна пожива і во́ди правди, що містяться в Божому Слові!

19. а) Що допомогло декому збільшити тривалість уваги під час особистого вивчення? б) Яке ставлення слід мати до вивчення і яку користь приносить це важливе заняття?

¹⁹ А що, коли в нас коротка тривалість уваги і вже після недовгого вивчення думки́ починають блукати? Дехто виявив, що можна збільшити свою здатність зосереджуватись під час вивчення, якщо почати з коротких періодів вивчення і поступово їх збільшувати. Ціллю має бути заглибитись у вивчення, а не «прогнати» через матеріал. Нам треба розвинути глибокий інтерес до теми, яку розглядаємо. Також можна зробити додатковий пошук, а для цього в нас є велика кількість матеріалу, який постачає клас вірного і мудрого раба. Дослідження «Божих глибин» має велику цінність (1 Коринтян 2:10). Це дозволяє нам поглибити своє знання про Бога і розвинути чуття, або здатність сприймати (Євреїв 5:14). Якщо ми старанні дослідники Божого Слова, то також будемо «спроможними й інших навчити» (2 Тимофія 2:2).

20. Як ми можемо розвивати і підтримувати близькі взаємини з Богом Єговою?

²⁰ Християнські зібрання й особисте вивчення дуже допоможуть нам розвинути і підтримувати близькі взаємини з Єговою. Очевидно, саме це відчув на собі псалмоспівець, який сказав Богові: «Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя!» (Псалом 119:97). Стараймось регулярно відвідувати зібрання і всі конгреси. Також викупляймо час для вивчення Біблії та роздумування. Ми отримаємо велику винагороду за те, що будемо «надзвичайно уважними» до Божого Слова.

[Примітка]

Чи ви пам’ятаєте?

• Чому декотрі єврейські християни почали відступати від правдивої віри?

• Як нам бути уважними на християнських зібраннях?

• Що допоможе нам отримувати користь від особистого вивчення Біблії і роздумування?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 11]

Єврейським християнам треба було постійно пам’ятати про неминуче знищення Єрусалима.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Батьки можуть допомогти своїм дітям отримувати користь від християнських зібрань.