Переклад Септуагінта. Корисний у минулому і тепер

ЯКОСЬ один впливовий чоловік повертався з Єрусалима додому, в Ефіопію. Подорожуючи колісницею по пустельній дорозі, він читав уголос сувій на релігійну тему. Йому пояснили те, що він читав. Пояснення так вплинуло на ефіопа, що з того часу його життя змінилося (Дії 8:26—38). Той чоловік читав уривок з Ісаї 53:7, 8. Він користувався найпершим перекладом Біблії — грецьким перекладом Септуагінта.  Упродовж століть ця праця відіграла таку визначну роль у поширенні біблійної звістки, що її назвали біблійним перекладом, який змінив світ.

Коли і за яких обставин готувалася Септуагінта? Чому виникла потреба в такому перекладі? Наскільки корисним він був протягом століть? Чи в наш час можна чогось навчитися з Септуагінти?

Зроблений для грекомовних євреїв

У 332 році до н. е. Александр Македонський, знищивши фінікійське місто Тир, увійшов у Єгипет. Тут його вітали як визволителя. В Єгипті він заснував місто Александрію — освітній центр стародавнього світу. Прагнучи поширити на завойованих землях грецьку культуру, Александр запровадив на теренах своїх величезних володінь спільну грецьку мову (койне).

У III столітті до н. е. Александрія стала місцем проживання великої єврейської громади. До цього міста переселилось багато євреїв, які після вавилонського вигнання жили у поселеннях, розкиданих за межами Палестини. Чи ці євреї ще пам’ятали єврейську мову? В «Енциклопедії» Мак-Клінтока і Стронґа (англ.) говориться: «Добре відомо, що після повернення євреїв з вавилонської неволі, коли вони втратили у значній мірі знання давньоєврейської мови, у синагогах Палестини прочитане з книг Мойсея пояснювалося халдейською мовою... Мабуть, євреї в Александрії знали єврейську ще менше; їхньою мовою була грецька, якою розмовляли в Александрії». Очевидно, саме в цьому місті склалися умови, сприятливі для перекладу Єврейських Писань на грецьку мову.

Аристобул — єврей, який жив у II столітті до н. е., написав, що один із текстів єврейського закону був перекладений на грецьку і допрацьований за панування Птолемея Філадельфа (285—246 роки до н. е.). Стосовно того, що мав на увазі Аристобул під словом «закон», погляди різняться. На думку декотрих, він говорив лише про П’ятикнижжя, тимчасом як інші кажуть, що він, можливо, мав на увазі всі Єврейські Писання.

Хоч би як там було, згідно з традицією, до праці над першим письмовим перекладом Писань з єврейської на грецьку було залучено приблизно 72 єврейських вчених. Пізніше стали використовувати заокруглене число — 70. Тому цей переклад отримав назву «Септуагінта», що означає «70» і позначається римським числом — LXX. Наприкінці II століття до н. е. грецькою мовою можна було прочитати всі книги Єврейських Писань. Таким чином назву «Септуагінта» стали застосовувати до всіх Єврейських Писань, перекладених на грецьку мову.

Корисний у першому столітті

До часу Ісуса Христа та його апостолів, а також протягом їхньої діяльності переклад Септуагінта широко вживався грекомовними євреями. Багато євреїв та навернених в юдейство, які зібралися в Єрусалимі під час П’ятдесятниці 33 року н. е., походили з Азії, Єгипту, Лівії, Риму і Криту, тобто з тих територій, де розмовляли грецькою. Вони, безперечно, читали зазвичай Септуагінту (Дії 2:9—11). Отже, цей переклад відіграв важливу роль у поширенні доброї новини у першому столітті.

Приміром, учень Степан, розмовляючи з людьми з Кірінеї, Александрії, Кілікії та Азії, сказав: «Йосип послав, щоб покликати [з Ханаану] Якова, батька свого, та всю родину свою — сімдесят і п’ять душ» (Дії 6:8—10; 7:12—14). У єврейському тексті 46-го розділу Буття повідомляється, що Йосипових родичів було сімдесят. Але в Септуагінті вжито число сімдесят п’ять. Очевидно, Степан цитував із Септуагінти (Буття 46:20, 26, 27).

Апостол Павло, здійснюючи свою другу та третю місіонерські подорожі через Малу  Азію та Грецію, проповідував багатьом богобійним язичникам та ‘побожним гелленам’ (Дії 13:16, 26; 17:4). Ті люди почали боятися Бога та поклонятися йому, тому що набули знання про нього із Септуагінти. Проповідуючи цим грекомовним людям, Павло часто цитував або переказував уривки з цього перекладу (Буття 22:18; Галатів 3:8).

Усього Християнські Грецькі Писання містять коло 890 цитат з Єврейських Писань та посилань на них, причому приблизно 320 — прямі цитати. Більшість ґрунтується на Септуагінті. У результаті цитати, взяті з цього перекладу, а не з єврейських рукописів, стали частиною натхнених Християнських Грецьких Писань. Це дуже важливий факт! Ісус передрік, що добра новина про Царство проповідуватиметься по всій землі (Матвія 24:14). Щоб здійснити цю працю, Єгова дозволив, аби його натхнене Слово було перекладене на різні мови, якими можуть читати люди по цілому світі.

Корисний сьогодні

Переклад Септуагінта цінний і сьогодні. Він допомагає виявити помилки переписувачів, які вкралися у єврейські рукописи пізнішого часу. Наприклад, у Буття 4:8 (Хом.) читаємо: «І сказав Каїн до Авеля, свого брата: «Ходімо но в поле.» І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його».

Вислів: «Ходімо но в поле» — не міститься у єврейських рукописах, що датуються X століттям н. е. і далі. Однак він є в старших рукописах Септуагінти та в декількох інших ранніх джерелах. У тих єврейських текстах вжито слово, після якого зазвичай має починатися пряма мова, але далі її немає. Що ж могло статися? У Буття 4:8 два вислови підряд закінчуються виразом, перекладеним словосполученням «в поле». У «Енциклопедії» Мак-Клінтока й Стронґа робиться таке припущення: «Напевно, око єврейського переписувача просто збилося на [тому самому] слові... яким закінчуються ті два вислови». Отже, переписувач, мабуть, недобачив і пропустив частину речення, що закінчується висловом «в поле», який було вжито перший раз. Явно, що переклад Септуагінта, а також інші старші наявні тепер рукописи можна використовувати для виявлення помилок у пізніших копіях єврейського тексту.

Проте примірники Септуагінти теж містять помилки, і часами для виправлення грецького тексту послуговуються єврейським. Отже, порівняння єврейських рукописів з грецькими та з перекладами на інші мови допомагає знаходити перекладацькі помилки та помилки переписувачів. Крім того, завдяки цьому ми можемо бути впевнені в точності передачі тексту Божого Слова.

Наявні тепер повні копії Септуагінти датуються ще IV століттям н. е. Такі рукописи, а також пізніші копії не містять Божого імені, Єгова, котре передається у єврейській мові тетраграмою (ЙГВГ). Там, де вона вживалася у єврейському тексті, у цих рукописах вона замінена грецькими словами «Бог» та «Господь». А втім, одна знахідка, зроблена в Палестині приблизно 50 років тому, допомогла пролити світло на цю справу. Група, що досліджувала печери коло західного берега Мертвого моря, знайшла фрагменти старовинного шкіряного сувою з текстом 12 пророків (від Осії до Малахії), записаним грецькою. Ці писання датуються періодом між 50 роком до н. е. та 50 роком н. е. У тих ранніх фрагментах тетраграма не замінена грецькими словами «Бог» і «Господь». У результаті було підтверджено вживання Божого імені в ранньому перекладі Септуагінта.

У 1971 році було вперше опубліковано фрагменти одного старовинного папірусного сувою (Fouad 266 papyri). Що виявляють ці уривки Септуагінти, які датуються ще другим чи першим століттям до н. е.?  У них також збережено Боже ім’я. Ці ранні фрагменти Септуагінти яскраво засвідчують, що Ісус та його учні першого століття знали й вживали Боже ім’я.

Сьогодні Біблія — це книга, перекладена на найбільшу кількість мов. Понад 90 відсотків населення нашої планети може прочитати своєю мовою принаймні якусь її частину. Особливо ми вдячні за точний сучасний переклад — «Переклад нового світу Святого Письма», який частково або повністю наявний тепер понад 40 мовами. «Переклад нового світу Святого Письма» (з примітками) містить сотні приміток, в яких робляться посилання на Септуагінту та інші стародавні рукописи. Безперечно, Септуагінта і в наш час цікавить дослідників Біблії та цінується ними.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Учень Пилип пояснив уривок, прочитаний з Септуагінти.

[Ілюстрації на сторінці 29]

Апостол Павло часто цитував Септуагінту.