Єгова благословляє та захищає слухняних

«А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!» (ПРИПОВІСТЕЙ 1:33).

1, 2. Чому важливо слухатися Бога? Проілюструйте це на прикладі.

ПУХНАСТІ жовті курчата зосереджено шукають їжу, колупаючись дзьобиками в невисокій травичці. Вони зовсім не підозрюють, що десь високо над ними кружляє хижий яструб. Раптом лунає тривожний клич: квочка попереджає про загрозу і розчепірює свої крила. Курчата мерщій збігаються до матусі і вмить ховаються під її крильми. Яструб припиняє напад *. Який урок несе ця розповідь? Послух рятує життя!

² Цей урок особливо важливий для сучасних християн, адже Сатана робить усе можливе, щоб піймати Божих слуг у свої хижі кігті (Об’явлення 12:9, 12, 17). Його мета — зруйнувати нашу духовність, домогтись, аби ми втратили Боже схвалення і не одержали вічного життя (1 Петра 5:8). Але якщо триматися Єгови і швидко відгукуватись на вказівки, котрі він дає через своє Слово та організацію, ми обов’язково будемо відчувати його дбайливий захист. «Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти!» — написав псалмоспівець (Псалом 91:4).

Неслухняний народ стає здобиччю

3. До чого довів ізраїльтян їхній тривалий непослух?

³ Коли ізраїльський народ слухався Єгови, то постійно відчував на собі його турботу і захист. Але, на жаль, ізраїльтяни часто покидали свого Сотворителя і звертались до божків з дерева та каменю — «марнот, які не допоможуть і які не врятують» (1 Самуїла 12:21). Така бунтівна поведінка тривала століттями, і народ в цілому настільки погруз у відступництві, що став невиправним. Через це Ісус скрушно промовив: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх,— та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!» (Матвія 23:37, 38).

4. Як у 70 році н. е. стало очевидним, що Єгова відкинув Єрусалим?

⁴ Єгова відкинув бунтівний Ізраїль, і цей прикрий факт став очевидним у 70 році н. е. Того року римські війська, несучи штандарти із зображенням орла, налетіли на Єрусалим і вчинили жахливе кровопролиття. У той час місто було переповнене людьми, котрі прийшли святкувати Пасху. Однак численні жертвоприношення не забезпечили їм Божого  схвалення. Ця трагічна подія нагадує про те, що́ Самуїл сказав неслухняному цареві Саулу: «Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого лою!» (1 Самуїла 15:22).

5. Якого послуху вимагає Єгова і звідки відомо, що такий послух можливий?

⁵ Хоча Єгова наполягає, щоб люди корились йому, він добре усвідомлює, що вони недосконалі й тому обмежені у своїх можливостях (Псалом 130:3, 4). Він очікує щирості серця і вимагає послуху, основа котрого — віра, любов та здоровий страх, який стримує від невгодних Богові вчинків (Повторення Закону 10:12, 13; Приповістей 16:6; Ісаї 43:10; Михея 6:8; Римлян 6:17). Такий послух можливий, і це засвідчила ‘велика хмара дохристиянських свідків’, котрі зуміли зберегти свою непорочність попри величезні випробування, а навіть смерть (Євреїв 11:36, 37; 12:1). Як сильно ці люди потішили серце Єгови! (Приповістей 27:11). Проте декотрі особи спочатку були вірними, але зрештою не втрималися на дорозі послуху. Одним з таких був Йоаш, цар стародавньої Юди.

Цар, погублений лихим товариством

6, 7. Яким царем був Йоаш за життя Єгояди?

⁶ Йоаш ледве уникнув насильницької смерті, будучи ще немовлям. Коли йому виповнилося сім років, первосвященик Єгояда сміливо вивів його зі сховку і зробив царем. Єгояда був богобійним і заміняв Йоашеві батька та дорадника. Власне тому той молодий правитель ‘робив вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди’ (2 Хронік 22:10—23:1, 11; 24:1, 2).

⁷ Йоаш чинив добрі діла, наприклад, організував ремонт храму Єгови — справу, яка ‘була в Йоашевому серці’. Він нагадав первосвященику Єгояді, що для оплати ремонтних робіт потрібно зібрати «за постановою Мойсея» храмовий податок з мешканців Юди та Єрусалима. З усього видно, що Єгояда зумів заохотити молодого царя до того, аби той вивчав Божий Закон та слухняно виконував його. У результаті цього ремонт храму та його начиння були швидко завершені (2 Хронік 24:4, 6, 13, 14; Повторення Закону 17:18).

8. а) Що було головною причиною духовного падіння Йоаша? б) До якого злочину довів царя його непослух?

⁸ На жаль, згодом Йоаш перестав слухатись Єгову. Чому? Ось що про це розповідає Боже Слово: «А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав. І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину». Крім того, через згубний вплив юдейських князів цар знехтував словами Божих пророків. Одним з них був Захарій, син Єгояди, який сміливо зганив Йоаша та цілий народ за неслухняність. Проте цар не покаявся, а наказав вкаменувати Захарія. Яким же безсердечним та неслухняним став Йоаш, і все тому, що піддався впливу лихого товариства! (2 Хронік 24:17—22; 1 Коринтян 15:33).

9. Як поганий кінець Йоаша та юдейських князів вказує на безглуздя непослуху?

 ⁹ А що сталося з Йоашем та його лихими спільниками князями, коли вони відкинули Єгову? В Юду вдерлося сирійське військо — лише «мала кількість людей» — та ‘позабивало всіх зверхників народу’. Окрім того, загарбники змусили царя віддати своє майно, а також золото й срібло із храму. Йоаш не загинув, але ослаб і захворів. Невдовзі після цього царя підступно вбили його ж власні слуги (2 Хронік 24:23—25; 2 Царів 12:18, 19). Як же точно сповнилися слова Єгови до Ізраїля: «Коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його... то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе» (Повторення Закону 28:15).

Писар, урятований слухняністю

10, 11. а) Чому варто обміркувати пораду, яку отримав від Єгови Барух? б) Що Єгова порадив Барухові?

¹⁰ Чи тебе іноді охоплює знеохочення через те, що у християнському служінні тобі мало зустрічається тих, хто цікавиться доброю новиною? Чи буває, що ти трохи заздриш заможним людям та їхньому розкішному життю? Якщо так, тоді обміркуй ситуацію Баруха, писаря Єремії, а також сердечну пораду, котру дав йому Єгова.

¹¹ Барух записував пророчу звістку, і якраз у той час Єгова зосередив увагу на ньому самому. Чому? Барух почав скаржитись на свою долю, перестав належно цінувати особливий привілей служіння Богові й запрагнув чогось ліпшого. Помітивши цю зміну в його мисленні, Єгова дав йому чітку, однак сердечну пораду: «Ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло... а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!» (Єремії 36:4; 45:5).

12. Чому не слід ‘шукати для себе великого’ у теперішній системі?

¹² Чи відчуваєш ти у цих Божих словах глибоку стурбованість інтересами Баруха, котрий разом з Єремією так вірно й мужньо служив Єгові? Сьогодні Єгова теж виявляє глибоку стурбованість благополуччям тих, хто шукає собі, на власний погляд, ліпшого становища в цій системі. На щастя, багато таких осіб ідуть за прикладом Баруха і з готовністю приймають сердечне виправлення від зрілих духовних братів (Луки 15:4—7). І справді, усім нам слід чітко розуміти: хто ‘шукає для себе великого’ в цій системі, той не має майбутнього. Такі особи не знаходять справжнього щастя і, що ще гірше, незабаром загинуть разом з цим світом та його егоїстичними прагненнями (Матвія 6:19, 20; 1 Івана 2:15—17).

13. Якого уроку смиренності навчає нас розповідь про Баруха?

¹³ Розповідь про Баруха — це ще й чудовий урок смиренності. Зауважте: Єгова дав Барухові пораду не особисто, а через Єремію, усі недосконалості та дивацтва котрого Барух дуже добре знав (Єремії 45:1, 2). Попри цей факт Барух не погордував порадою, а смиренно визнав, що її справжнє джерело — це Єгова (2 Хронік 26:3, 4, 16; Приповістей 18:12; 19:20). Тож якщо ми ‘робимо якийсь хибний крок перед тим, як усвідомити це’, й отримуємо необхідні поради з Божого Слова, то завжди наслідуймо зрілість, духовну проникливість та смиренність, які виявив Барух (Галатів 6:1, НС).

14. Чому варто слухатися тих, хто бере серед нас провід?

¹⁴ Коли людина має такий смиренний склад розуму, іншим легше давати їй поради. У Євреїв 13:17 говориться: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи,— бо це  для вас не корисне». Старійшини дуже часто палко моляться до Єгови, прохаючи сміливості, мудрості й тактовності — рис, які потрібні, аби виконувати цю складну частину своєї пастирської праці! Тож ‘шануймо таких’! (1 Коринтян 16:18).

15. а) Як Єремія показав, що довіряє Барухові? б) Яку нагороду отримав Барух за свою смиренність та послух?

¹⁵ Барух виправив своє мислення. Це видно з того нелегкого завдання, яке згодом доручив йому Єремія,— піти в храм і зачитати вголос ту звістку осуду, яку він власноруч записав з уст пророка. Чи Барух послухався? Так, він зробив «усе, що наказав був йому пророк Єремія». Він навіть зачитав ту саму звістку єрусалимським зверхникам, а це, без сумніву, вимагало неабиякої відваги (Єремії 36:1—6, 8, 14, 15). Приблизно через 18 років Єрусалим здобули вавилоняни. Уявіть, яку вдячність Єгові відчував Барух за те, що врятувався, бо послухав Божого попередження і перестав ‘шукати для себе великого’! (Єремії 39:1, 2, 11, 12; 43:6).

Послух рятує життя під час облоги

16. Як Єгова виявив співчуття до юдеїв, котрі перебували в Єрусалимі під час вавилонської облоги 607 року до н. е.?

¹⁶ Перед самим падінням Єрусалима в 607 році до н. е. Бог знову виразно показав своє співчуття до слухняних. У самий розпал облоги міста він сказав юдеям: «Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти. Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич» (Єремії 21:8, 9). Мешканці Єрусалима заслуговували смерті, але до слухняних Єгова виявив співчуття навіть у ту останню критичну годину *.

17. а) З яких двох поглядів було випробувано слухняність Єремії, коли за наказом Єгови він порадив оточеним юдеям ‘перейти до халдеїв’? б) Який пожиток можна здобути з прикладу послуху, що його сміливо виявив Єремія?

¹⁷ Коли Єремія порадив юдеям здатися, це, безумовно, стало перевіркою і його власної слухняності. По-перше, він ревно обстоював Боже ім’я і не хотів, щоб вороги знеславили його, приписавши свою перемогу безжиттєвим ідолам (Єремії 50:2, 11; Плач Єремії 2:16). Крім того, Єремія знав: порада здатися наражає на велику небезпеку його власне життя, адже багато хто вважав це зрадою. Усе ж пророк не злякався, а й далі слухняно проголошував Божу звістку (Єремії 38:4, 17, 18). Ми, як і Єремія, теж звіщаємо непопулярну звістку. За таку ж  звістку зневажали колись і самого Ісуса (Ісаї 53:3; Матвія 24:9). Тож покиньмо «страх перед людиною» і наслідуймо Єремію — сміливо слухаймось Єгову і повністю покладаймося на нього (Приповістей 29:25).

Послух у час нападу Ґоґа

18. Які випробування послуху чекають на слуг Єгови в майбутньому?

¹⁸ Незабаром усю злу систему Сатани буде знищено в небувалій «скорботі великій» (Матвія 24:21). Перед цим горем і протягом нього Божі слуги обов’язково зазна́ють серйозних випробувань своєї віри та послуху. Для прикладу, Біблія каже, що Сатана — «Ґоґ [з] краю Маґоґа» — поведе тотальний наступ на слуг Єгови, зібравши для цього орди, які названо «військом численним... як хмара, щоб покрити землю» (Єзекіїля 38:2, 14—16). Неозброєні та набагато менші кількісно, Божі слуги шукатимуть сховку під «крильми» Єгови, які він простягне, аби захистити слухняних.

19, 20. а) Чому послух був рятівним для життя ізраїльтян, які перебували коло Червоного моря? б) Яку користь приносять нам сьогодні молитовні роздуми над подією, що сталась коло Червоного моря?

¹⁹ Ця подія нагадує нам про вихід ізраїльтян з Єгипту. Ударивши Єгипет десятьма спустошливими карами, Єгова повів свій народ не найкоротшим шляхом до Обіцяного краю, а дорогою до Червоного моря, де на них легко могли напасти, загнавши в кут. З військового погляду цей хід видавався згубним. Якби ти був там, чи послухався б Божого слова, даного через Мойсея, і чи пішов би з цілковитою упевненістю до Червоного моря, знаючи, що Обіцяний край лежить в іншому напрямку? (Вихід 14:1—4).

²⁰ Подальші вірші 14-го розділу книги Вихід показують, як Єгова виявив дивовижну силу і врятував свій народ. Виділяймо час на уважний розгляд таких розповідей і розмірковуймо над ними: це неабияк зміцнить нашу віру (2 Петра 2:9). А міцна віра укріпляє наше рішення слухатись Єгову, навіть коли здається, що його вимоги ідуть врозріз з людською логікою (Приповістей 3:5, 6). Тому запитай себе: «Чи стараюсь я зміцнювати свою віру сумлінним вивченням Біблії, молитвами, роздумами, а також регулярним відвідуванням зібрань Божого народу?» (Євреїв 10:24, 25; 12:1—3).

Послух вселяє надію

21. Які теперішні та майбутні благословення чекають на тих, хто слухняний Єгові?

²¹ Уже сьогодні на тих, хто намагається слухатись Єгову у всіх сферах свого життя, сповняються слова з Приповістей 1:33: «А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!» Як чудесно ці слова потіхи сповняться протягом прийдешнього  Божого дня помсти! Ісус навіть казав своїм учням: «Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення!» (Луки 21:28). Отже, ми виразно бачимо: цих слів з довір’ям послухаються лише ті, хто слухняний Єгові (Матвія 7:21).

22. а) Яку причину для надії мають слуги Єгови? б) Що буде розглянуто у наступній статті?

²² Ще одна підстава для надії — це те, що «не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). Нині Єгова вже не надихає пророків, як у минулому, а доручив класові вірного раба постачати своєчасну духовну поживу усім своїм слугам (Матвія 24:45—47). Як же тому важливо, аби ми слухалися того «раба»! У наступній статті буде показано, що такий послух також виявляє, як ми ставимось до Ісуса, пана того «раба». Ісус — це ‘Той, кому коряться народи’ (Буття 49:10, Хом.).

[Примітки]

Чи ви пригадуєте?

• До чого довів ізраїльтян їхній тривалий непослух?

• Який вплив мали на царя Йоаша товариші на початку його життя, а також пізніше?

• Чого можна навчитися з життя Баруха?

• Чому слухняним слугам Єгови не треба боятись близького кінця нинішньої системи?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Під керівництвом Єгояди молодий Йоаш був слухняний Єгові.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Під впливом лихих друзів Йоаш звелів убити Божого пророка.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Чи послухався б ти Єгови і став очевидцем дії його дивовижної рятівної сили?