Молодь, яка любить правду

«ЧИМ додержить юнак у чистості свою стежку»,— запитав єврейський псалмоспівець тисячі років тому (Псалом 119:9). Це запитання актуальне й тепер, бо в нинішньому світі юні стикаються з багатьма проблемами. Через безладне статеве життя чимало молодих стали жертвами СНІДу; вікова категорія половини інфікованих цією жахливою хворобою становить 15—24 роки. Численні проблеми створює і зловживання наркотиками, через яке передчасно обірвалось не одне молоде життя. Зіпсута музика, насильницькі й неморальні фільми, телепередачі та відео, порнографія на сторінках Інтернету — все це справляє на молодих людей руйнівний вплив. Тому запитання, поставлене псалмоспівцем, дуже турбує сьогодні багатьох батьків та молодих осіб.

Той самий псалмоспівець відповів на своє запитання: «Як держатиметься Твоїх слів». Безсумнівно, Боже Слово, Біблія, містить чудове керівництво для молодих людей, і, дотримуючись його, чимало з них ведуть успішне життя (Псалом 119:105). Розгляньмо кілька прикладів юних осіб, які люблять Бога і прагнуть залишатися духовно міцними в цьому матеріалістичному світі, сповненому жаги до насолод.

Вдячні за батьківське керівництво

Хакоб Еммануел перед тим, як розпочав служіння в мексиканському філіалі Свідків Єгови, кілька років був повночасним піонером. Він із вдячністю згадує про те, завдяки чому в нього розвинулась любов до служіння Богові: «Найбільший вплив мали мої батьки, хоча теж дуже допомогли декотрі досвідчені духовні брати, з якими я подружився. І батьки, і ці друзі заохочували мене розвивати любов до проповідування. Вони дуже лагідно скеровували мене на правильну стежку; я ніколи не відчував тиску з їхнього боку».

Дейвід вже кілька років провів у повночасному служінні. Він пригадує, яке враження на нього справило те, що батьки почали служити спеціальними піонерами. Тоді Дейвід та його брат були ще маленькими. Коли їхній батько помер, мати і далі служила спеціальним піонером. Вона дбала про них, а також проповідувала добру новину. Дейвід говорить: «Вони ніколи не змушували мене стати піонером, але наша сім’я завжди отримувала багато радості від повночасного служіння, і така атмосфера та дружнє спілкування заохотили мене робити те саме». Ось що Дейвід каже про важливість доброго батьківського керівництва й уваги: «Щовечора мама читала нам історії з книжки «Від раю втраченого до раю відновленого» *. Те, як вона це робила, допомогло нам полюбити духовний харч».

Цінування зібрань

Декотрим молодим людям важко навчитись цінувати християнські зібрання. Вони присутні на них, бо їх приводять зі собою батьки. Але якщо ці  молоді особи й далі відвідуватимуть зібрання, то з часом, можливо, полюблять їх. Розгляньмо приклад Альфредо, який став повночасним служителем в 11 років. Він визнає, що, будучи п’ятирічним хлопцем, намагався якимось чином ухилятися від зібрань, оскільки вони наганяли сонливість. Але батьки не давали йому спати на них. Він пригадує: «Я дорослішав, і поступово в мене почав розвиватися інтерес до зібрань, особливо коли навчився читати і писати, бо тоді міг сам давати коментарі».

Синтія, 17-річна стала піонерка, розповідає, що розвинути любов до служіння Богові їй допомогло в основному добре товариство. Ось що вона говорить: «Завдяки хорошим стосункам з братами та регулярному відвідуванню зібрань я не сумувала за світськими друзями і популярними розвагами, як-от дискотеками. На зібраннях я чула різні випадки з християнського життя. Вони, а також коментарі братів і сестер розпалили в мені бажання віддавати Єгові все, що маю. І, на мою думку, найліпше, що в мене є,— це моя молодість. Тому вирішила використати її для служіння йому».

Проте вона також додає: «Ще до хрещення я, бувало, з легкістю пропускала зібрання, виправдовуючись, що мушу вивчити уроки чи зробити щось у школі. Я не пішла на кілька зібрань, і це почало впливати на мою духовність. Навіть стала дружити з хлопцем, який не вивчав Біблії. Завдяки Єгові я вчасно все виправила».

Особисте рішення

Пабло — ще один молодий брат, котрий служить Єгові повночасно. На запитання, що́ найперше допомогло йому розвинути любов до правди з Божого Слова, він відповів: «На мою думку, дві речі — регулярне особисте вивчення і ревність у проповідуванні. Я вдячний своїм батькам, що навчили мене правди про Єгову, і вважаю це найліпшим з усього, що вони могли мені дати. Однак я мушу особисто усвідомлювати те, чому люблю Єгову. Для цього потрібно знати ‘ширину і глибину’ біблійної правди. Лише тоді ми будемо прагнути Слова Єгови, а це у свою чергу розбудить в нас ‘палючий огонь’ і спонукатиме розповідати про це Слово іншим. Завдяки такій ревності у проповідуванні ми і далі цінуватимемо правду» (Ефесян 3:18; Єремії 20:9).

Хакоб Еммануел, про якого говорилося вище, також згадує, наскільки важливо самому прийняти рішення служити Єгові. Хакоб каже, що батьки ніколи не наполягали на тому, аби він охрестився. «Я вважаю, що це дуже правильно, бо принесло добрі результати. Наприклад, декотрі молоді, з якими я багато спілкувався, вирішили охреститися разом. Хоча воно й добре, все ж я бачив, що дехто зробив такий крок під впливом емоцій, і незабаром їхня ревність до справ Царства ослабла. Мене ж батьки не змушували присвятитися  Єгові. Це було моє особисте рішення».

Роль збору

Декотрі молоді люди дізнавалися правду з Божого Слова самі, без допомоги батьків. Звичайно, за таких обставин нелегко вчитися поводитись правильно і триматися цього шляху.

Ное розповідає, наскільки позитивно правда вплинула на нього. Він був розбишакою і мав запальний характер ще з раннього віку. Коли Ное в 14 років почав вивчати Біблію, його характер став поліпшуватися. Батьки хлопця, котрі в той час не цікавилися Біблією, були дуже задоволені цим. У міру того як Ное робив духовний поступ, він хотів ще повніше присвячувати своє життя служінню Єгові. Тепер він повночасний служитель.

Алехандро подібно почав цікавитися християнською правдою в ранньому віці, хоча його батьків вона не цікавила. Висловлюючи свою вдячність за правду, він каже: «Я ріс у традиційній католицькій сім’ї. Але оскільки церква не відповідала на запитання, що турбували мене від самого дитинства, я дедалі більше почав схилятися до атеїзму, який пропагували комуністи. Організація Єгови допомогла мені здобути знання про Бога. Воно буквально врятувало мені життя, бо якби я не вивчав Біблії, то, мабуть, втягнувся б у неморальність, алкоголізм чи наркоманію. Можливо, навіть став би членом якогось революційного угруповання, і це принесло б згубні наслідки».

Як молода особа може продовжувати шукати правду і триматися її, навіть якщо не має допомоги з боку батьків? Звичайно, велику роль у цьому відіграють старійшини та інші вісники збору. Ное пригадує: «Я ніколи не почувався самотнім, бо Єгова завжди був дуже близько мене. Також надзвичайно підтримували сердечні брати і сестри, які стали моїми духовними батьками, матерями і братами». Тепер він у Бетелі і віддає свій час для служіння Богові. Алехандро говорить подібне: «Завжди буду вдячний за те, що у зборі були старійшини, котрі сердечно цікавилися мною. Дуже ціную це, бо в 16 років, коли я почав вивчати Біблію, тривоги, притаманні підліткам, володіли і мною. Та сı́м’ї у зборі ніколи не полишали мене: завжди хтось гостинно приймав і ділився не лише домом і їжею, а й теплом свого серця». Алехандро провів у повночасному служінні уже понад 13 років.

Декотрі люди вважають, що релігія — лише для старших людей. Проте багато молодих навчилися біблійної правди в ранньому віці, полюбили Єгову і залишаються вірними йому. Цих молодих осіб стосуються слова Давида, записані в Псалмі 110:3 (НС): «Народ твій охоче пожертвує собою в день твоєї військової потуги. У пишнотах святості, з лона світанку, ти маєш свій почет юнаків, немов краплі роси».

Молодим людям нелегко навчатися правди і залишатися в ній. Як же радісно бачити, що багато юних міцно тримаються організації Єгови, регулярно відвідують зібрання і старанно вивчають Боже Слово. Завдяки цьому чимало з них змогли розвинути щиру любов до Біблії і до служіння Богові! (Псалом 119:15, 16).

[Примітка]