Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Розвивайте послух у час наближення кінця

Розвивайте послух у час наближення кінця

Розвивайте послух у час наближення кінця

«Йому [Шіло] будуть коритися народи» (БУТТЯ 49:10, Хом.).

1. а) Що часто означало слухатись Єгову в минулому? б) Що передрік про послух патріарх Яків?

СЛУХАТИСЬ Єгову часто означає слухатись його представників. У минулому серед них були ангели, патріархи, судді, священики, пророки та царі. Колись престол царів Ізраїля навіть називався троном Єгови (1 Хронік 29:23). Але, на жаль, багато ізраїльських правителів не слухались Бога, чим стягували лихо не лише на себе, але й на своїх підданих. Однак Єгова не залишив відданих йому слуг без надії: він потішив їх, пообіцявши, що зведе на трон нетлінного Царя, котрому праведні люди підкорятимуться з великою радістю (Ісаї 9:5, 6). Ось що про цього майбутнього правителя передрік на смертному ложі патріарх Яків: «Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить [«Шіло», НС], йому будуть коритися народи» (Буття 49:10, Хом.).

2. Що означає ім’я «Шіло» і над ким він мав царювати?

2 «Шіло́» — це давньоєврейське слово, котре означає «той, чиє воно» або «той, кому воно належить». Так, Шіло мав успадкувати повне право на правління (його символізує берло) і владу наказувати (її символізує жезл). Крім того, він мав царювати не тільки над нащадками Якова, але й над усіма «народами». Це відповідає Божій обітниці, котру отримав Авраам. Єгова сказав йому: «Потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе» (Буття 22:17, 18). Єгова виявив, хто є тим «потомством», у 29 році н. е.: у той час він помазав святим духом Ісуса з Назарету (Луки 3:21—23, 34; Галатів 3:16).

Перше Ісусове царство

3. Яке царство одержав Ісус, коли вознісся на небо?

3 Коли Ісус вознісся на небо, то не одразу прийняв берло правління над народами світу (Псалом 110:1). Однак він усе-таки одержав «Царство» та слухняних підданих. Чим було те царство? Світло на цю справу пролив апостол Павло, написавши: «[Бог] визволив нас [духом помазаних християн] із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина» (Колосян 1:13). Це визволення розпочалось у П’ятдесятницю 33 року н. е., коли на вірних послідовників Ісуса було злито святий дух (Дії 2:1—4; 1 Петра 2:9).

4. Як ранні Ісусові учні виявляли послух і як Ісус назвав цілу їхню групу?

4 Відтоді помазані духом учні, будучи «послами замість Христа», слухняно почали збирати інших осіб — своїх майбутніх «співгорожан» того духовного царства (2 Коринтян 5:20; Ефесян 2:19; Дії 1:8). Крім того, аби мати схвалення свого Царя Ісуса Христа, ці люди мусили залишатися «поєднаними в однім розумінні та в думці одній» (1 Коринтян 1:10). Уся група цих осіб становила «вірного і мудрого раба», тобто клас вірного домоправителя (Матвія 24:45; Луки 12:42).

Нагорода за послух Божому «домоправителю»

5. Як Єгова навчав свій народ у давнину?

5 Єгова завжди давав учителів своєму народу. Приміром, коли євреї повернулися з Вавилона, то Ездра та багато інших кваліфікованих чоловіків не тільки читали їм Божий Закон, але й виразно тлумачили, ‘вияснювали його значення і робили зрозумілим читане’ (Неемії 8:8).

6, 7. Як клас раба дає своєчасну духовну поживу через свій Керівний орган і чому належить підкорятися цьому класу?

6 Пізніше, в 49 році н. е., постало питання про обрı́зання. Керівний орган тогочасного класу раба молитовно розглянув цю справу і виніс біблійне рішення. Коли про це було повідомлено зборам у листі, вони послухались отриманих вказівок, і Єгова рясно поблагословив їх (Дії 15:6—15, 22—29; 16:4, 5). Щось подібне відбулось і в наші часи: через свій Керівний орган вірний раб прояснив погляд на такі важливі справи, як християнський нейтралітет, святість крові й уживання наркотичних речовин та тютюну (Ісаї 2:4; Дії 21:25; 2 Коринтян 7:1). Єгова поблагословив своїх слуг за послух його Слову та вірному рабу.

7 Тим, що Божі слуги підкоряються класу раба, вони виявляють послух і до його Пана, Ісуса Христа. Сьогодні робити це особливо важливо, бо Ісус посідає тепер ще більшу владу, як і говорилося в передсмертному пророцтві Якова.

Шіло стає законним правителем Землі

8. Як і коли Христос отримав більшу владу?

8 Яків передрік, що Шіло будуть «коритися народи». Це означає, що Христос мав правити не тільки над духовним Ізраїлем. А над ким ще? Відповідь на це дає Об’явлення 11:15 (Хом.): «Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні». Біблія виявляє, що Ісус отримав ту владу наприкінці пророчих «сімох часів» — «часу поган», тобто у 1914 році * (Даниїла 4:13, 14; Луки 21:24). Того року почалась невидима «присутність» Христа в ролі Месіанського Царя, а також настав його час ‘панувати поміж своїх ворогів’ (Матвія 24:3НС; Псалом 110:2).

9. Що зробив Ісус, коли отримав Царство, і як це вплинуло на людство, а особливо на Ісусових учнів?

9 Отримавши царську владу, Ісус перш за все ‘скинув на землю’ саме уособлення неслухняності — Сатану, а разом з ним і його демонів. Відтоді ці злі духи спричиняють людству небувале горе і створюють умови, за яких людям украй важко слухатись Єгову (Об’явлення 12:7—12; 2 Тимофія 3:1—5). Фактично головною мішенню Сатанинської духовної війни є помазанці Єгови, котрі «бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове», а також їхні товариші, «інші вівці» (Об’явлення 12:17; Івана 10:16).

10. Сповнення яких біблійних пророцтв гарантує, що Сатана зазна́є невдачі у війні з правдивими християнами?

10 Але Сатана приречений на невдачу, бо це — «Господній день» і ніщо не може завадити Ісусові завершити свою перемогу (Об’явлення 1:10; 6:2). Ісус, наприклад, забезпечить остаточне попечатання 144 000 духовних ізраїльтян. Окрім того, він захистить «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:1—4, 9, 14—16). Проте ці люди, на відміну від своїх помазаних товаришів, стануть підданими Ісуса на землі (Даниїла 7:13, 14). Поява великого натовпу на світовій арені уже сама по собі є живим доказом того, що Шіло — це справжній Правитель над «царством світу» (Об’явлення 11:15, Хом.).

‘Коріться Євангелії’ уже тепер

11, 12. а) Хто одержить нагоду пережити кінець нинішньої системи? б) Які риси розвиваються у тих, хто сповнюється ‘духом світу’?

11 Кожен, хто прагне отримати вічне життя, повинен учитися послуху, адже Біблія чітко говорить: ‘ті, хто не знає Бога і не кориться Євангелії Господа нашого Ісуса’ не переживуть Божого дня помсти (2 Солунян 1:8, Хом.). Разом з тим слід визнати, що через порочне оточення та його бунтарський дух проти біблійних законів і принципів у наш час дуже важко слухатись доброї новини.

12 Біблія називає цей дух непокори Богові ‘духом світу’ (1 Коринтян 2:12). Ось як у листі до ранніх християн з Ефесу апостол Павло пояснив вплив цього духу на людей: «Ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші» (Ефесян 2:2, 3).

13. Яким способом християни вміло чинять опір духові цього світу і які благотворні результати це приносить?

13 Але, на щастя, ефеські християни скинули з себе рабське ярмо духу неслухняності. Підкорившись духу Бога, вони стали Його слухняними дітьми і пожали рясний урожай корисних плодів духу (Галатів 5:22, 23). Сьогодні відбувається те саме: Божий дух — наймогутніша сила в Усесвіті — допомагає мільйонам людей розвинути послух до Єгови, і в результаті цього вони отримують цілковиту «певність надії аж до кінця» (Євреїв 6:11; Захарія 4:6).

14. Як Ісус попередив усіх християн, що живуть в останні дні, про конкретні проблеми, котрі будуть випробовувати їхню слухняність?

14 Крім того, пам’ятайте: ми маємо потужну підтримку Шіло, котрий разом зі своїм Отцем не дозволить жодному демонському чи людському ворогові випробовувати наш послух понад наші сили (1 Коринтян 10:13). Більш того, аби допомогти нам у духовній боротьбі, Ісус описав чимало конкретних проблем, з котрими ми мали стикатися в ці останні дні. Він зробив це у семи листах, які переказав у видінні апостолу Івану (Об’явлення 1:10, 11). Безперечно, ці листи містили важливі поради для тогочасних християн, але стосуються головно часу «Господнього дня», котрий розпочався 1914 року. Як же тому доречно звернути увагу на ті послання! *

Стережіться байдужості, аморальності та матеріалізму

15. Чому слід берегтися проблеми, яка спіткала ефеський збір, і як це робити? (2 Петра 1:5—8, Хом.).

15 Першого листа Ісус скерував до збору в Ефесі. На початку він похвалив членів збору за витривалість, а потім сказав: «Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов» (Об’явлення 2:1—4). Сьогодні деякі християни теж втратили колишню ревність і гарячу любов до Бога. Це може послабити взаємини людини з Єговою, тому таку ситуацію слід негайно виправляти. А як відживити у собі першу любов? Належить регулярно вивчати Біблію, відвідувати зібрання, молитися та розмірковувати (1 Івана 5:3). Безумовно, для цього треба ‘докласти усі свої старання’, але ця справа варта того (2 Петра 1:5—8, Хом.). Якщо чесна самоперевірка показує, що твоя любов охолола, тоді негайно виправи цю ситуацію, беручи до уваги настійний заклик Ісуса: «Пам’ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби» (Об’явлення 2:5).

16. Який духовно небезпечний вплив поширювався у зборах в Пергамі та Тіятирах і чому Ісусові слова до тих християн актуальні й сьогодні?

16 Християн з Пергама й Тіятир Ісус похвалив за непохитність, витривалість і ревність (Об’явлення 2:12, 13, 18, 19). А втім, вони піддалися впливу певних осіб, що виявляли нечестивий дух Валаама та Єзавелі: за часів старожитнього Ізраїля ці люди сіяли зіпсуття, заохочуючи до розпусти й поклоніння Ваалу (Числа 31:16; 1 Царів 16:30, 31; Об’явлення 2:14, 16, 20—23). Але що сказати про наш час — період «Господнього дня»? Чи відчувається сьогодні такий самий поганий вплив? Так, адже аморальна поведінка — це у більшості випадків головна причина, з якої християн позбавляють спілкування зі збором Божих слуг. Тому вкрай важливо триматися осторонь усіх, хто поширює моральне зіпсуття у зборі чи поза ним! (1 Коринтян 5:9—11; 15:33). На додачу до цього той, хто хоче бути слухняним підданим Шіло, повинен уникати сумнівних розваг і не переглядати порнографії чи то в друкованому вигляді, чи то в Інтернеті (Амоса 5:15; Матвія 5:28, 29).

17. Як склад розуму та погляди християн зі Сард і Лаодикії відрізнялися від Ісусового висновку про їхній духовний стан?

17 Якщо ж говорити про збір у Сардах, то, за винятком усього кількох осіб, його члени не одержали жодної похвали. Збір мав «ім’я, ніби живий», тобто виглядав живим, однак був настільки охоплений духовною байдужістю, що Ісус уважав його «мертвим». Члени збору корились добрій новині тільки поверхово. Яке ж серйозне звинувачення! (Об’явлення 3:1—3). У схожому стані перебував і збір у Лаодикії. Він хизувався матеріальними статками, кажучи: «Я багатий», але для Христа був «нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий» (Об’явлення 3:14—17).

18. Як не стати духовно літеплим у Божих очах?

18 У наш час декотрі християни теж перестали бути вірними і зійшли на таку саму стежку непослуху. Можливо, вони дозволили духові світу підточити своє почуття невідкладності і через це стали духовно літеплими — байдужими до вивчення Біблії, молитов, християнських зібрань та проповідування (2 Петра 3:3, 4, 11, 12). Украй важливо, щоб такі особи послухались Христа і зробили вклад, щоб мати духовні багатства,— ‘купили в Христа золота, в огні перечищеного’! (Об’явлення 3:18). Накопичувати таке справжнє духовне багатство — означає ‘збагачуватися в добрих ділах, бути щедрим, радо ділитися’ (Турконяк). Якщо робити вклад у ці справжні духовні цінності, то вдасться ‘назбирати собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя’ (1 Тимофія 6:17—19).

Похвалені за послух

19. Як Ісус похвалив християн зі Смірни та Філядельфії і до чого заохотив їх?

19 На тлі інших зборів християни зі Смірни та Філядельфії є взірцем послуху, бо Ісус не докоряє їм у своїх листах. Збору у Смірні він написав: «Я знаю діла твої, і біду, і убозтво,— але ти багатий» (Об’явлення 2:9). Яка ж протилежність християнам з Лаодикії, котрі хизувались матеріальним багатством, але насправді були убогими! Дияволу, звичайно ж, було неприємно бачити осіб, що вірні та слухняні Христу. Тому Ісус попередив їх: «Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!» (Об’явлення 2:10). Так само Ісус похвалив і збір у Філядельфії, кажучи: «Слово Моє ти зберіг [тобто послухався мене], і від Ймення Мого не відкинувся. Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав» (Об’явлення 3:8, 11).

20. Як і за яких обставин мільйони сучасних християн зберігають Ісусове слово?

20 Упродовж «Господнього дня», що почався 1914 року, вірний останок і їхні товариші — багатомільйонний натовп «інших овець» — теж зберігають Ісусове слово, ревно проповідуючи та непохитно тримаючись своєї непорочності. Декотрі страждають за послух Христові так, як і їхні брати в першому сторіччі, а декому з них навіть довелося побувати за це у в’язницях і концтаборах. Інші християни дотримуються Ісусового слова тим, що зберігають ‘своє око чистим’, незважаючи на повсюдну атмосферу жадібності та гонитви за багатством (Матвія 6:22, 23, Дерк.). І справді, правдиві християни виявляють послух за будь-яких обставин та у будь-якому середовищі і цим продовжують тішити серце Єгови (Приповістей 27:11).

21. а) Який духовний обов’язок клас раба буде виконувати і надалі? б) Як засвідчувати, що ми справді хочемо слухатися Шіло?

21 З наближенням великої скорботи «вірний і мудрий раб» сповнений рішучості й далі непохитно слухатись свого Пана, Христа. Це включає підготовку своєчасної духовної поживи для всіх Божих слуг. Тож продовжуймо високо цінувати чудову теократичну організацію Єгови і все те, що вона дає нам. Цим ми показуємо, що коримось Шіло, котрий нагородить вічним життям усіх, хто слухняний йому (Матвія 24:45—47; 25:40; Івана 5:22—24).

[Примітки]

^ абз. 8 Значення «сімох часів» пояснюється в 10-му розділі книжки «Знання, яке веде до вічного життя»; видана Свідками Єгови.

^ абз. 14 Детальний розгляд усіх семи листів подається в книжці «Об’явлення. Його величний апогей вже близько!», починаючи з 33-ї сторінки. Цю публікацію видали Свідки Єгови.

Чи ви пригадуєте?

• Яку роль мав відігравати Ісус, згідно з передсмертним пророцтвом Якова?

• Як ми визнаємо́, що Ісус — це Шіло, і якого духу нам слід уникати?

• Які практичні та своєчасні поради поміщено у книзі Об’явлення в листах до семи зборів?

• У чому можна наслідувати християн, що належали до зборів стародавньої Смірни та Філядельфії?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 18]

Єгова благословляє своїх слуг за послух вірному «домоправителю».

[Ілюстрація на сторінці 19]

Через вплив Сатани дуже важко слухатись Бога.

[Ілюстрації на сторінці 21]

Зберігати послух допомагають близькі стосунки з Єговою.