«Поводьтеся поміж поганами добре»

«Шануйте всіх, братство любіть» (1 ПЕТРА 2:17).

1, 2. а) Що написав про Свідків Єгови один кореспондент? б) Чому Свідки Єгови стараються додержуватись високих норм поведінки?

ДЕКІЛЬКА років тому кореспондент американської газети з техаського міста Амарилло відвідав різні місцеві церкви й опублікував результати своїх вражень. Одна релігійна група, на його думку, виділялася з-поміж інших. Ось що він каже: «Протягом трьох років я ходив у міський культурний центр на щорічні конгреси Свідків Єгови. Перебуваючи серед присутніх, я ні разу не помітив, аби хтось з них закурив, відкрив бляшанку з пивом чи вживав погані слова. Ці люди були найчистішими, найвихованішими, найприязнішими та найскромніше вбраними з усіх, кого я раніше зустрічав». Подібні відгуки про Свідків Єгови з’являються у пресі досить часто. Але чому Свідків нерідко хвалять ті, хто не поділяє їхніх вірувань?

² Зазвичай Божих слуг хвалять за добру поведінку. Скрізь і всюди норми добропорядності опускаються на дедалі нижчий рівень. Проте Свідки Єгови вважають, що поводитись високоморально — це частина їхнього поклоніння, а також обов’язок. Свідки розуміють, що на основі їхніх учинків інші формують певну думку про Бога та співвіруючих і що добре поводитись — це свідчити на користь правді, яку вони проповідують (Івана 15:8; Тита 2:7, 8). Отже розгляньмо, як зберігати зразкову поведінку, підтримуючи добру репутацію Єгови та наших братів — його Свідків, і подивімось, як це йде на користь нам самим.

Християнська родина

3. Від чого потрібно захищати християнські родини?

³ Розгляньмо поведінку в родинному колі. «Родина — це те, що вони [Свідки  Єгови] особливо оберігають»,— пишуть у своїй книжці «Нові інквізитори: свобода віросповідання та релігійна заздрість» (нім.) Ґерхард Безір та Ервін Шойх. Це твердження правдиве. Фактично у наш час родина потребує захисту від багатьох небезпек. Чимало дітей «батькам неслухняні», а багато дорослих — «нелюбовні» та «нестримливі» (2 Тимофія 3:2, 3). У сім’ях процвітає насилля щодо подружнього партнера, батьки знущаються над дітьми, занедбують їх, діти бунтуються, вживають наркотики, ведуть аморальне життя або втікають з дому. Усе це — результат руйнівного впливу ‘духу світу’ (Ефесян 2:1, 2, Хом.). Від цього духу свою родину необхідно захищати. Як це робити? Потрібно слухатись порад і вказівок Єгови для членів сім’ї.

4. Які обов’язки мають один перед одним члени християнської родини?

⁴ Християнські подружні партнери усвідомлюють, що мають взаємні емоційні, духовні та фізичні зобов’язання (1 Коринтян 7:3—5; Ефесян 5:21—23; 1 Петра 3:7). На плечах батьків-християн лежать серйозні відповідальності щодо дітей (Приповістей 22:6; 2 Коринтян 12:14; Ефесян 6:4). А коли діти підростають, то починають розуміти, що теж мають певні обов’язки (Приповістей 1:8, 9; 23:22; Ефесян 6:1; 1 Тимофія 5:3, 4, 8). Щоб виконувати свої обов’язки в родині, потрібно докладати зусиль, мати почуття відповідальності, а також керуватись духом любові та саможертовності. Втім, чим ретельніше кожен член сім’ї виконує призначені Богом обов’язки, тим більшим благословенням він стає для рідних та для цілого збору. І що ще важливіше, такими діями він приносить честь Засновнику родини, Богу Єгові (Буття 1:27, 28; Ефесян 3:15).

 Християнське братство

5. Які благословення приносить нам спілкування зі співхристиянами?

⁵ Крім того, будучи християнами, ми маємо певні обов’язки перед співвіруючими у зборі, а в більшому масштабі — перед тими, хто становить усе ‘наше братство по світі’ (1 Петра 5:9). Щоб мати міцне духовне здоров’я, конче потрібно підтримувати близький зв’язок зі збором. Спілкуючись зі співхристиянами, ми насолоджуємось їхнім підбадьорливим товариством, а також отримуємо поживний духовний харч від «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Якщо постають проблеми, ми завжди в змозі звернутися до братів і попросити в них розумної поради, котра ґрунтується на біблійних принципах (Приповістей 17:17; Екклезіяста 4:9; Якова 5:13—18). А коли потрапляємо в скрутну ситуацію, наші брати не кидають нас напризволяще. Яке ж це благословення — бути частиною Божої організації!

6. Як Павло показав, що ми маємо обов’язки перед іншими християнами?

⁶ Проте ми в зборі не лише для того, аби щось отримувати, але й щоб давати. Ісус казав: «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35). На потребі виявляти дух давання наголосив теж апостол Павло: «Тримаймось непохитно визнання надії, бо Той, Хто обіцяв,— вірний! Будемо уважними один до одного, заохочуючи до любові і добрих діл. І не залишаймо зібрання свого, як є в деяких звичай, а заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що день той наближається» (Євреїв 10:23—25, Дерк.).

7, 8. Як ми виявляємо дух давання до братів зі свого збору, а також до християн з інших країн?

⁷ Ми ‘визнаємо́ свою надію’ в зборі, коли даємо коментарі на зібраннях або якимось іншим способом беремо участь у програмі. Таке давання, без сумніву, підбадьорює братів. Наші розмови до і після зібрань — це теж джерело підбадьорення. У розмовах можна підкріпляти слабих, потішати пригнічених та розраджувати хворих (1 Солунян 5:14). Справжні християни виявляють такий дух давання із щедрістю. Власне тому багатьох людей, які вперше приходять на зібрання, вражає любов, котру вони серед нас відчувають (Псалом 37:21; Івана 15:12; 1 Коринтян 14:25).

⁸ Разом з тим ми любимо не лише братів зі свого збору, але й усе наше братство по цілому світі. З цієї причини, наприклад, у кожному Залі Царства є скринька для пожертв у Фонд для будівництва Залів Царства. Можливо, у нас гарний та зручний Зал, але тисячі співхристиян в інших країнах не мають відповідних місць для зібрань. Отож, роблячи пожертви на будівництво Залів Царства, ми виявляємо свою любов до братів, хоча і не знаємо їх особисто.

9. З якої головної причини Свідки Єгови люблять одні одних?

⁹ Чому Свідки Єгови люблять одні одних? Передусім тому, що робити це наказав їм Ісус (Івана 15:17). Така любов — це ще й доказ того, що на всіх них, а також на кожного зокрема впливає Божий дух. Однією зі складових «плоду» цього духу є любов (Галатів 5:22, 23). Свідки Єгови живуть у світі, де ‘любов багатьох охолола’ (Матвія 24:12). Але завдяки тому, що вони вивчають Біблію, відвідують християнські зібрання і безупинно моляться до Бога, любов стає невід’ємною частиною їхньої особистості.

Християни і світ

10. Який обов’язок ми маємо перед світськими людьми?

¹⁰ Павло говорить про «визнання надії», і це нагадує про ще один наш обов’язок. Таким визнанням надії є проповідування доброї новини людям, котрі ще не стали нашими християнськими братами (Матвія 24:14; 28:19, 20; Римлян 10:9, 10, 13—15). Ця  праця є ще одним видом давання. Вона вимагає часу, зусиль, підготовки, навичок та особистих витрат. До того ж Павло написав: «А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржник. Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію» (Римлян 1:14, 15). Тож наслідуймо Павла і не скупімося у сплаченні цього «боргу».

11. Якими двома біблійними принципами ми керуємось у стосунках зі світом, але який факт слід брати до уваги?

¹¹ Чи є в нас ще якісь обов’язки перед світськими людьми? Безперечно. Ми розуміємо, що «ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ). Ми знаємо, що Ісус сказав про своїх учнів: «Не від світу вони, як і Я не від світу». Але ми живемо у світі, заробляємо в ньому на життя і користуємось його послугами (Івана 17:11, 15, 16). Тому в нас є певні обов’язки перед світом. Які? На це запитання відповів апостол Петро. Незадовго до знищення Єрусалима він написав послання християнам у Малій Азії, і розгляд уривка з цього послання може допомогти нам мати врівноважені стосунки зі світом.

12. В якому значенні християни є «приходьки та подорожні» і від чого їм потрібно здержуватись?

¹² На початку Петро написав: «Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі» (1 Петра 2:11). Правдиві християни в духовному розумінні є «приходьки та подорожні», бо насправді вони зосереджуються на надії вічного життя: помазані духом — на небі, а «інші вівці» — на майбутній райській землі (Івана 10:16; Филип’ян 3:20, 21; Євреїв 11:13; Об’явлення 7:9, 14—17). А що таке тілесні пожадливості? Це — жадання бути багатим, жадоба слави, неморальні статеві прагнення, а також такі пожадливості, як «заздрість» і «зажерливість» (Колосян 3:5; 1 Тимофія 6:4, 9; 1 Івана 2:15, 16).

13. Як тілесні пожадливості «воюють проти [нашої] душі»?

¹³ Такі пожадливості справді «воюють проти [нашої] душі». Вони руйнують наші добрі стосунки з Богом, і через них можна втратити християнську надію (нашу «душу», тобто життя). Наприклад, якщо ми дозволяємо собі цікавитись неморальними речами, то як зможемо віддати себе «на жертву живу, святу, приємну Богові»? А якщо ми потрапили в пастку матеріалізму, то як зможемо ‘шукати найперш Царства’? (Римлян 12:1, 2; Матвія 6:33; 1 Тимофія 6:17—19). Тому наслідуймо приклад Мойсея, відвертаймось від принад цього світу і ставмо служіння Єгові на перше місце у своєму житті (Матвія 6:19, 20; Євреїв 11:24—26). Завдяки цьому ми зможемо мати правильні стосунки зі світом.

Поводьтеся добре

14. Чому ми, християни, намагаємось у всьому поводитись добре?

¹⁴ А ось ще одна важлива настанова апостола Петра: «Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання» (1 Петра 2:12). Як християни, ми намагаємось мати зразкову поведінку. У школі — наполегливо вчимося. На своїх робочих місцях — працюємо старанно й чесно, навіть коли роботодавець обходиться з нами не зовсім добре. Особливо стараються дотримуватись християнських принципів ті, хто живе в релігійно розділеній сім’ї та має невіруючого подружнього партнера. І хоча так поводитись не завжди легко, ми переконані, що наша зразкова поведінка подобається Єгові і часто позитивно впливає на тих, хто не є Свідками (1 Петра 2:18—20; 3:1).

15. Які є свідчення того, що про зразкову поведінку Свідків Єгови відомо в різних краях?

¹⁵ Про те, що більшість Свідків Єгови мають зразкову поведінку, свідчать висловлювання різних людей, надруковані  протягом минулих років. Для прикладу, італійський часопис «Темпо» писав: «Ті, хто співпрацює зі Свідками Єгови, говорять, що Свідки чесні працівники і мають таку міцну віру, що можуть здаватися одержимі нею. Втім, вони заслуговують поваги за їхню моральну бездоганність». В аргентинській газеті «Геральд» (Буенос-Айрес) говорилось: «Протягом років Свідки Єгови довели, що є працьовитими, розсудливими, ощадливими й богобоязливими громадянами». А ось що зазначив російський учений Сергій Іваненко: «Свідки Єгови відомі у всьому світі своєю бездоганною законослухняністю і зокрема тим, що скрупульозно сплачують податки». Одна жінка з Зімбабве, яка завідує спорудою, де Свідки Єгови проводили конгрес, сказала: «Я бачила, як Свідки піднімали папірці та прибирали туалети. Після них прилегла територія стала ще чистішою, ніж раніше. Ваша молодь має тверді принципи. Хотілося б, щоб у цілому світі було якнайбільше Свідків Єгови».

Християнське підкорення

16. Яке наше ставлення до світської влади і чому?

¹⁶ Петро говорив також про наше ставлення до світської влади. Він писав: «Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа,— чи то цареві, як найвищому, чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців. Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей» (1 Петра 2:13—15). Ми вдячні урядам, які підтримують порядок у країнах. Слухаючись Петрових слів, ми коримось їхнім законам та платимо податки. Хоча ми знаємо, що уряди мають дане Богом право карати порушників закону, але головно коримося владі «ради Господа». Це — Божа воля. Проте коли б нас карали за якесь правопорушення, то так ми стягнули б ганьбу на ім’я Єгови. А цього ми не хочемо (Римлян 13:1, 4—7; Тита 3:1; 1 Петра 3:17).

17. У чому ми можемо бути певні, навіть коли «нерозумні люди» чинять нам опір?

¹⁷ На жаль, дехто з «нерозумних людей», які можуть бути при владі, переслідують нас або чинять нам опір, наприклад підтримуючи наклепницьку пропаганду. Але Єгова у відповідний час завжди викриває всякі брехні та надійно гамує «неуцтво» тих противників. Наша християнська поведінка свідчить переконливіше, ніж слова. Тому доброчесні представники уряду часто хвалять нас за те, що ми робимо добро (Римлян 13:3; Тита 2:7, 8).

Раби Божі

18. Що нам може допомогти не зловживати своєю християнською свободою?

¹⁸ Далі Петро дає таке попередження: «[Будьте] як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі» (1 Петра 2:16; Галатів 5:13). Нині знання біблійної правди звільняє нас від фальшивих релігійних вчень (Івана 8:32). Крім того, у нас є свобода волі та право вибору. Але ми не зловживаємо нашою свободою. Коли вибираємо друзів, стиль одягу чи зовнішнього вигляду, розваги, а навіть їжу та напої, то пам’ятаємо, що правдиві християни є рабами Бога і догоджають не собі. Ми вирішили служити Єгові; не хочемо бути рабами  своїх тілесних пожадливостей або йти за примхами й модою світу (Галатів 5:24; 2 Тимофія 2:22; Тита 2:11, 12).

19—21. а) Як ми ставимось до представників світської влади? б) Як дехто виявив любов до нашого братства? в) Який наш найбільший обов’язок?

¹⁹ Апостол Петро продовжує: «Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте» (1 Петра 2:17). Оскільки Бог Єгова дозволяє людям займати різні щаблі влади, ми ставимось до таких людей з належною пошаною. Ми навіть молимося за них, щоб вони дозволяли нам служити Богу в мирі та побожності (1 Тимофія 2:1—4). Та разом з тим ми любимо наше братство. Ми завжди намагаємось чинити добро, а не зло, нашим християнським братам.

²⁰ Ось приклад. Одну африканську країну захлеснула племінна ворожнеча. Серед загальної ненависті дуже вирізнялась поведінка Свідків Єгови. Швейцарська газета «Реформірте прессе» повідомляла: «У 1995 році організація «Права африканців»... змогла довести, що [у конфлікті] брали участь усі церкви, за винятком Свідків Єгови». Коли світ довідався про ті трагічні події, Свідки Єгови з Європи негайно вислали своїм тамтешнім братам й іншим людям харчі та медичну допомогу (Галатів 6:10). Вони виконували те, що записано в Приповістей 3:27: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити».

²¹ Та все ж існує певний обов’язок, який є значно важливіший від шанування світської влади і навіть від нашого обов’язку любити братів. Який? Петро сказав: «Бога бійтеся». Ми заборгували Богові незмірно більше, ніж будь-якій людині. Чому можна так твердити? І як нам зрівноважувати свої обов’язки перед Богом з обов’язками перед світською владою? На ці запитання знайдемо відповіді у наступній статті.

Чи ви пам’ятаєте?

• Які обов’язки мають християни в родинному колі?

• Як ми можемо виявляти дух давання у зборі?

• Які наші обов’язки стосовно світу?

• Яку користь ми маємо, коли дотримуємось високих норм поведінки?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Як християнська родина може стати джерелом великої радості?

[Ілюстрації на сторінці 10]

Чому Свідки Єгови люблять одні одних?

[Ілюстрації на сторінці 10]

Як ми можемо любити братів, навіть тих, яких особисто не знаємо?