Чому так важко просити вибачення?

У ЛИПНІ 2000 року законодавчий орган штату Каліфорнія прийняв один законопроект. За цим законопроектом, коли у випадку аварії причетна до неї людина висловлює потерпілому співчуття, то вона не буде притягнена до відповідальності за свої слова. Навіщо такий закон? Було помічено, що, коли в нещасному випадку комусь завдано ушкоджень чи збитків, люди вагаються просити вибачення, щоб у суді це не розцінили як визнання вини. Зі свого боку ті, хто сподівається негайного перепрошення, але не отримує його, дратуються, і буває, що дрібний інцидент переростає у великий конфлікт.

Звичайно, немає потреби просити вибачення за те, що сталося не з вашої вини. Крім того, є ситуації, в яких мудро здержувати язика. Давня приповість каже: «Не бракує гріха в велемовності, а хто стримує губи свої, той розумний» (Приповістей 10:19; 27:12). І все ж ви можете виявляти ввічливість і готовність допомогти.

Але чи ж не правда, що багато людей перестали просити вибачення  навіть у тих випадках, коли не йдеться про судову справу. В сім’ї буває, що дружина скаржиться: «Мій чоловік ніколи не перепросить!» На роботі від начальника можна почути: «Мої працівники не визнають своїх помилок і від них майже не почуєш слова «вибачте». Не один шкільний учитель скаже: «Діти не навчені просити пробачення».

Одною з можливих причин, чому людина стримується попросити пробачення, є страх бути відкинутою. Побоюючись холодної реакції, вона не каже, як почувається насправді. Адже особа, яка зазнала шкоди, може зовсім уникати кривдника, і це дуже ускладнює примирення.

Іншою причиною може бути те, що люди не турбуються почуттями інших. Вони думають: «Вибачення й так не виправить помилки, яку я зробив». Ще інші вагаються перепросити, побоюючись можливих наслідків. Вони міркують: «Чи не вважатимуть мене винним і чи не змусять платити компенсацію?» Проте визнати помилку найбільше перешкоджає гордість. Людина, надто горда, щоб сказати «вибачте», фактично робить висновок: «Я не хочу осоромитись, визнавши свій промах. Це підірвало б мій авторитет».

Які б не були причини, багатьом тяжко спромогтися на слова вибачення. Але чи це справді необхідно робити? Яку користь приносить вибачення?

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Діти не навчені просити пробачення».

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Мій чоловік ніколи не перепросить!»

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Мої працівники не визнають своїх помилок».