Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Знаходьте радість в особистому вивченні Божого Слова

Знаходьте радість в особистому вивченні Божого Слова

Знаходьте радість в особистому вивченні Божого Слова

«Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми» (ПСАЛОМ 77:13, Хом.).

1, 2. а) Чому ми повинні відводити час для роздумування? б) Що означають слова «роздумувати» й «розмірковувати»?

ЯК УЧНІ Ісуса Христа, ми повинні серйозно турбуватися про наші взаємини з Богом і спонуки у служінні Йому. У більшості людей через швидкий темп життя сьогодні не залишається часу на роздумування. Вони з головою поринули в метушню, пов’язану з матеріалізмом, ненаситною гонитвою за надбанням речей та нестримним пошуком задоволень. Як нам уникнути такого марнування часу і зусиль? Подібно як ми щодня виділяємо час на такі життєво необхідні заняття, як їда й сон, слід щодня виділяти час для роздумів над ділами й учинками Єгови (Повторення Закону 8:3; Матвія 4:4).

2 Чи ми коли-небудь перестаємо роздумувати? Що означає роздумувати? В одному словнику це слово визначається як «спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь... розмірковувати». А слово «розмірковувати» означає «заглиблюватися думками в що-небудь... міркувати... всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки... думати над чим-небудь». Що ці слова означають для нас?

3. З чим безпосередньо пов’язаний духовний поступ?

3 Насамперед, це має нагадувати нам про те, що апостол Павло писав своєму співслужителю Тимофію: «Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню... Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний». Отже, Тимофій мав зробити поступ, і зі слів Павла видно, що між розмірковуванням над духовними речами й поступом існував безпосередній зв’язок. Такий зв’язок існує й у наш час. Аби відчувати задоволення від духовного поступу, ми теж повинні ‘міркувати’ над тим, що пов’язане з Божим Словом, і цілком ‘бути у цьому’ (1 Тимофія 4:13—15, Хом.).

4. Які знаряддя допоможуть нам регулярно розмірковувати над Словом Єгови?

4 Уважно перегляньте звичний для вас і вашої родини розпорядок, і тоді ви зможете вибрати слушний час для роздумів. Багато хто розмірковує над біблійними віршами, читаючи вранці брошурку «Досліджування Святого Письма». Наприклад, близько 20 000 добровольців у домах Бетелю по всьому світі розпочинають день з 15-хвилинного розгляду денного біблійного вірша. Хоча щоранку коментар дають лише декілька членів родини Бетелю, решта розмірковує над тим, що говориться й читається. Інші Свідки розмірковують над Словом Єгови дорогою на роботу. Вони слухають касети з записами Біблії і журналів «Вартова башта» й «Пробудись!», що доступні їхньою мовою. Багато домогосподарок роблять це, займаючись хатньою працею. По суті, вони наслідують псалмоспівця Асафа, який писав: «Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні. Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми» (Псалом 77:12, 13, Хом.).

Правильне ставлення приносить позитивні результати

5. Чому особисте вивчення має бути важливим для нас?

5 У сучасну добу телебачення, відеотехніки й комп’ютерів відбувається серйозний, а навіть шкідливий занепад популярності читання. Звичайно, це не повинне позначатися на Свідках Єгови. Адже читання Біблії подібне до рятувальної мотузки, що зв’язує нас з Єговою. Тисячі років тому після Мойсея провідником Ізраїля став Ісус Навин. Аби отримати благословення Єгови, він повинен був особисто читати Боже Слово (Ісуса Навина 1:8; Псалом 1:1, 2). Така вимога існує й тепер. Однак через недостатню освіченість деяким особам важко читати або їм це не подобається. То що ж допоможе нам розвинути бажання читати й вивчати Боже Слово? Відповідь можна знайти в словах царя Соломона, котрі записані в Приповістей 2:1—6. Будь ласка, розгорніть вашу Біблію й прочитайте ці вірші. Потім разом їх обговоримо.

6. Як ми повинні ставитися до пізнання Бога?

6 Насамперед ми знаходимо таке напучення: «Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму...» (Приповістей 2:1, 2). Чого нас вчать ці слова? Вони допомагають зрозуміти, що вивчення Божого Слова — це особистий обов’язок. Зверніть увагу на таку умову: «Якщо приймеш слова мої ти». Слово «якщо», вжите тут, показує, що більшість людей не приділяє уваги Божому Слову. Аби знаходити радість у вивченні Святого Письма, ми повинні приймати слова Єгови з готовністю й ставитися до них, як до скарбу, котрий не хотіли б втратити. Ніколи не слід дозволяти повсякденним справам поглинути нас настільки, що ми почали б ставитися до Божого Слова байдуже і навіть з недовірою (Римлян 3:3, 4).

7. Чому ми повинні, якщо дозволяють обставини, бути присутніми й уважно слухати на християнських зібраннях?

7 Чи справді ми уважно ‘слухаємо’, коли Боже Слово роз’яснюється на наших християнських зібраннях? (Ефесян 4:20, 21) Чи ‘прихиляємо своє серце’, щоб набути «розуму», тобто розважності? Навіть якщо промовцю бракує досвіду, він заслуговує нашої цілковитої уваги, бо його слова ґрунтуються на Божому Слові. Відвідування усіх християнських зібрань, коли дозволяють обставини, безсумнівно, допоможе зважати на мудрість Єгови (Приповістей 18:1, Хом.). Уявіть, яке розчарування відчув би той, хто пропустив би зібрання в горішній кімнаті в Єрусалимі у П’ятдесятницю 33 року н. е.! Звичайно, на наших зібраннях не відбуваються такі дивовижні речі, як у той день, але там обговорюється Біблія, наш основний підручник. Отже, якщо ми уважно слухаємо й разом з промовцем розгортаємо свою Біблію, коли зачитуються біблійні вірші, то кожне зібрання може стати для нас благословенням (Дії 2:1—4; Євреїв 10:24, 25).

8, 9. а) Чого вимагає від нас особисте вивчення? б) Як можна порівняти цінність золота й розуміння Бога та його волі?

8 Ось що далі говорить мудрий цар: «Якщо до розсудку [«розуміння», НС] ти кликати будеш, до розуму [«розважності», НС] кликатимеш своїм голосом...» (Приповістей 2:3). Яке ставлення, або дух, виявляється в цих словах? Ці слова відображають щире бажання розуміти Слово Єгови! Також вони пов’язані з готовністю навчатися, аби набути розважності й збагнути, якою є воля Єгови. Усе це, безсумнівно, вимагає зусиль. Про важливість цих зусиль Соломон образно говорить далі (Ефесян 5:15—17).

9 Він продовжує: «Якщо будеш шукати його [розуміння], немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів...» (Приповістей 2:4). Це нагадує нам про «подвиги» рудокопів, котрі протягом століть шукали так звані благородні метали — золото й срібло. Заради золота люди вбивали одні одних, а інші витрачали на його пошуки все своє життя. Проте чи справді золото таке цінне? Якби ви загубились у пустелі й умирали від спраги, чому ви віддали б перевагу: зливку золота чи склянці води? Але як же запопадливо люди шукали золота, незважаючи на його тимчасову й відносну цінність! * Наскільки ж більшу запопадливість повинні виявляти ми, шукаючи мудрості, розважності й розуміння Бога та його волі! Тож який пожиток з такого шукання? (Псалом 19:8—11; Приповістей 3:13—18).

10. Що ми можемо знайти, вивчаючи Боже Слово?

10 Далі Соломон продовжує свою думку так: «Тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Приповістей 2:5). Яка надзвичайна річ! Ми, грішні люди, можемо знайти пізнання Бога Єгови, Владики Всесвіту (Псалом 73:28; Дії 4:24). Упродовж століть філософи й так звані мудреці цього світу намагалися зрозуміти таємниці життя та Всесвіту. Однак їм не вдалося знайти «Богопізнання». Чому? Незважаючи на те що знання про Бога вже протягом тисячоліть міститься в Біблії, ці люди нехтують ним, бо вважають таке знання надто простим, й тому не приймають і не розуміють його (1 Коринтян 1:18—21).

11. Чим корисне особисте вивчення?

11 Соломон виділяє ще одну спонуку: «Господь дає мудрість, з Його уст — знання й розум!» (Приповістей 2:6). Єгова охоче й щедро дає мудрість, знання й розум, тобто розважність, усім, хто готовий їх шукати. Безумовно, у нас є всі підстави цінувати особисте вивчення Божого Слова, хоча це і вимагає зусиль, дисципліни й певних жертв. Зрештою, ми маємо друковані примірники Біблії, і немає потреби переписувати її від руки, як це робили у стародавні часи (Повторення Закону 17:18, 19).

Поводитися достойно Єгови

12. Що має спонукувати нас до пізнання Бога?

12 Що має спонукувати нас до особистого вивчення? Бажання показати, що ми ліпші за когось? Чи бажання блиснути знаннями? А може, прагнення стати ходячою біблійною енциклопедією? Ні. Наша мета — бути справжніми християнами, готовими ділитися правдою з іншими, а також завжди приходити їм на допомогу, виявляючи відсвіжний дух Христа (Матвія 11:28—30). Апостол Павло застерігав: «Знання... надимає, любов же будує!» (1 Коринтян 8:1). Тому слід виявляти смирення, як і Мойсей, коли сказав Єгові: «Дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах» (Вихід 33:13, Хом.). Отже, нам потрібно прагнути пізнання, аби догоджати Богові, а не справляти враження на людей. Ми бажаємо бути гідними, смиренними служителями Бога. Як досягти цієї мети?

13. Що потрібно, аби стати гідним служителем Бога?

13 Павло дав Тимофієві пораду, як догоджати Богові: «Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2 Тимофія 2:15). Виразом «вірно навчає» було перекладене складене грецьке дієслово, котре первісно означало «пряме різання» або «різати прямо» («Підрядковий переклад Царства», англ.). Як вважають деякі коментатори, воно передає думку про дії кравця, що ріже тканину відповідно до викройки, рільника, що прокладає борозни у полі, тощо. У всякому разі, кінцевий результат має бути несхибним, тобто прямим. Отже, щоб бути гідним служителем Бога й мати його схвалення, Тимофій мусив ‘силкуватись’, аби впевнитися, що він навчає та поводиться відповідно до слова правди (1 Тимофія 4:16).

14. Як особисте вивчення повинне впливати на наші вчинки й слова?

14 Те саме Павло мав на увазі, коли наполегливо радив співхристиянам у Колосах, щоб вони «поводились достойно Господа, в усьому догоджаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі, зростаючи в пізнанні Бога» (Колосян 1:10, Дерк.). У цих словах Павло показує, що достойним Єгови можна бути,«приносячи плід у всякому доброму ділі», а також «зростаючи в пізнанні Бога». Інакше кажучи, для Єгови важливе не тільки те, наскільки ми цінуємо пізнання, але й те, наскільки точно дотримуємося Божого Слова в своїх вчинках і словах (Римлян 2:21, 22). Тому, якщо бажаємо догоджати Богові, наше особисте вивчення повинне впливати на наше мислення й поведінку.

15. Як захищати й контролювати наш розум і думки?

15 Сьогодні Сатана щосили намагається зруйнувати нашу духовність, спричиняючи внутрішню боротьбу в нашому розумі (Римлян 7:14—25). Тому ми повинні захищати й контролювати свій розум і думки, щоб бути достойними Бога Єгови. Наша зброя — «пізнання Бога», за допомогою якого «ми беремо у полон думку і змушуємо її підкорятися Христу». Це ще одна причина, з якої слід приділяти увагу щоденному вивченню Біблії, адже ми бажаємо очистити наш розум від егоїстичних, плотських думок (2 Коринтян 10:5СМ).

Посібники для розуміння

16. Як ми отримуємо пожиток з навчання, що надає Єгова?

16 Навчання, котре надає Єгова, позитивно впливає як на духовний, так і на фізичний стан людини. Це не нудний розгляд богословських вчень, що не мають практичної цінності. Адже ми читаємо: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісаї 48:17). Як саме Єгова провадить нас по своїй дорозі, що приносить користь? Насамперед ми маємо його натхнене Слово, Святу Біблію. Це наш головний підручник, до котрого ми постійно звертаємося. Ось чому корисно з розгорненою Біблією слідкувати за тим, що говориться на християнських зібраннях. Позитивні наслідки цього можна побачити з розповіді про ефіопського скопця, що записана у 8-му розділі книги Дії.

17. Що трапилось з ефіопським скопцем і чого вчить нас ця історія?

17 Ефіопський скопець, навернений на юдаїзм, був щирим віруючим і вивчав Святе Письмо. Подорожуючи колісницею, він читав книгу Ісаї. У цей час Пилип підбіг до нього й спитав: «Чи розумієш, що ти читаєш?» Як відповів скопець? «Як же можу, як ніхто не напутить мене?» І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним». Після цього Пилип, керований святим духом, допоміг скопцю зрозуміти пророцтво Ісаї (Дії 8:27—35). Чого вчить нас ця історія? Недостатньо просто самим читати Біблію. Єгова через свій дух послуговується класом вірного і мудрого раба, котрий допомагає нам своєчасно розуміти Боже Слово. Як це робиться? (Матвія 24:45—47; Луки 12:42).

18. Як нам допомагає клас вірного й мудрого раба?

18 Хоча клас раба названо «вірним і мудрим», Ісус не говорив, що ті, хто належать до нього, будуть непомильними. Ця група вірних помазаних братів складається з християн, які все ще недосконалі. Навіть маючи найкращі наміри, вони можуть помилятися, як це іноді траплялося з помазанцями у першому столітті (Дії 10:9—15; Галатів 2:8, 11—14). Проте вони мають чисті спонуки, і Єгова послуговується ними, аби забезпечувати нас посібниками для вивчення Біблії, котрі збудовують нашу віру в Боже Слово та його обітниці. Основне знаряддя для особистого вивчення, яке надав клас раба,— це «Переклад нового світу Святого Письма». Тепер він доступний повністю або частково 42 мовами, а загальний тираж видання вже нараховує 114 мільйонів примірників. Як під час особистого вивчення ми можемо ефективно використовувати це знаряддя? (2 Тимофія 3:14—17).

19. Яка додаткова інформація, що може допомогти під час особистого вивчення, міститься в «Перекладі нового світу» (з примітками)?

19 Розгляньмо як приклад «Переклад нового світу Святого Письма» (з примітками). Він містить колонки паралельних посилань, примітки, скорочену біблійну симфонію («Індекс біблійних слів» та «Індекс слів у примітках»), додаток з картами й таблицями, у якому детально обговорюються 43 теми. У ньому теж є «Передмова», у котрій описано багато джерел, що використовувалися, аби здійснити цей унікальний переклад Біблії. Якщо він доступний зрозумілою вам мовою, то обов’язково добре ознайомтеся з усім матеріалом, який містить цей переклад, та послуговуйтесь ним. Не забуваймо: найголовніше місце в програмі нашого вивчення займає Біблія, а «Переклад нового світу» вирізняється тим, що приділяє належну увагу Божому імені, коли наголошує на правлінні Божого Царства (Псалом 149:1—9; Даниїла 2:44; Матвія 6:9, 10).

20. На які ще запитання щодо особистого вивчення треба відповісти?

20 Тепер, можливо, виникають запитання: яка ще допомога нам потрібна, аби зрозуміти Біблію? Як спланувати час для особистого вивчення? Як зробити наше вивчення пліднішим? Як наше вивчення повинне впливати на інших? Ці дуже важливі питання, що стосуються християнського поступу, буде розглянуто в наступній статті.

[Примітка]

^ абз. 9 Починаючи з 1979 року, вартість золота коливалася від 850 доларів за унцію в 1980 році до 252,8 долара за унцію в 1999 році.

Чи ви пригадуєте?

• Що означає «роздумувати» і «розмірковувати»?

• Як ми повинні ставитися до вивчення Божого Слова?

• Що має спонукувати нас до особистого вивчення?

• Які у нас є посібники для розуміння Біблії?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Щоденний розгляд біблійного вірша допомагає членам родини Бетелю залишатися духовно міцними.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Під час подорожі можна ефективно використати дорогоцінний час, слухаючи записи Біблії на аудіокасетах.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Люди багато й важко працювали, щоб видобувати золото. А скільки зусиль докладаєте ви, щоб вивчати Боже Слово?

[Відомості про джерело]

Courtesy of California State Parks, 2002

[Ілюстрації на сторінці 17]

Біблія — це скарб, що може привести до вічного життя.