Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Вшановано пам’ять страчених Свідків Єгови

Вшановано пам’ять страчених Свідків Єгови

Вшановано пам’ять страчених Свідків Єгови

У МІСТЕЧКУ Керменд на заході Угорщини 7 березня 2002 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Цей захід було влаштовано на честь трьох Свідків Єгови, що загинули у 1945 році від рук нацистів.

Меморіальна дошка прикріплена на стіні будинку нинішнього управління пожежної служби на вулиці Гуняді, де відбулася ця публічна страта. Цю пам’ятну дошку присвячено «християнам, яких у березні 1945 року було страчено через відмову брати в руки зброю: Анталу Хонішу (1911—1945), Берталану Сабо (1921—1945), Яношу Жондору (1923—1945)».

Цих християн було страчено, коли до кінця Другої світової війни залишалося лише два місяці. Чому загинули ці християни? Угорська газета «Ваш непе» пояснює: «Після приходу Гітлера до влади в Німеччині не тільки євреїв, але також і відданих Свідків Єгови чекали переслідування і тортури, концентраційні табори й смерть, якщо вони не зрікалися своїх релігійних переконань. (...) У березні 1945 року в західній частині Угорщини панував тотальний терор. (...) Цей терор включав депортацію й убивство членів [організації] Свідків Єгови».

Програма відкриття меморіальної дошки складалася з двох частин. У першій частині, яка відбулась у театрі замку Баттяні, серед промовців були професор Саболч Сіта, голова Центру документації Голокосту в Будапешті; Ласло Донат, член Парламентського комітету з питань прав людини, меншин і релігії; Кальман Ком’яті, очевидець страт, який тепер є знавцем історії міста. Понад 500 присутніх пройшли пішки через усе місто, щоб взяти участь у другій частині програми — урочистому відкритті меморіальної дошки, яке провів Йожеф Гонфі, мер містечка Керменд.

У своєму прощальному листі Ян Жондор настійно просив своїх християнських братів і сестер не засмучуватися. Він написав: «Я все ще пам’ятаю слова Івана з Об’явлення 2:10: «Будь вірний до смерти». (...) Передайте всім вдома, щоб не засмучувалися, бо я вмираю за правду, а не як злочинець».

[Ілюстрація на сторінці 32]

Берталан Сабо.

[Ілюстрація на сторінці 32]

Антал Хоніш.

[Ілюстрація на сторінці 32]

Ян Жондор.