Запитання читачів

Чи з біблійного погляду допустимо, щоб християнин складав присягу, як-от, кладучи руку на Біблію, клявся говорити в суді правду?

У цій справі кожен приймає особисте рішення (Галатів 6:5). Однак Біблія не забороняє присягати, що будемо говорити правду в суді.

Складання присяги — давно поширений звичай. Стародавні греки, наприклад, присягалися, піднімаючи руку до неба або торкаючись вівтаря. Коли давав присягу римлянин, то брав у руку камінь і клявся: «Якщо я свідомо обману, в той час як [бог] Юпітер рятує місто і твердиню, нехай він відкине мене від усього доброго так, як я відкидаю цей камінь» (Джон Мак-Клінток і Джеймс Стронґ, «Енциклопедія біблійної, теологічної та церковної літератури», англ., том VII, сторінка 260).

Такі дії вказують на те, що люди схильні визнавати існування Бога, який здатен спостерігати за людьми і перед яким вони відповідальні. З давніх часів правдиві поклонники Єгови усвідомлювали, що він знає про їхні вчинки і слова (Приповістей 5:21; 15:3). Вони складали присягу, так би мовити, в присутності Бога, або беручи його в свідки. Так робили, наприклад, Боаз, Давид, Соломон і Седекія (Рут 3:13; 2 Самуїла 3:35; 1 Царів 2:23, 24; Єремії 38:16). Поклонники правдивого Бога також дозволяли іншим брати в них присягу. Це робили Авраам та Ісус Христос (Буття 21:22—24; Матвія 26:63, 64).

Особа, яка присягала перед Єговою, деколи супроводжувала це відповідним жестом. Аврам (Авраам) сказав царю Содома: «Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі» (Буття 14:22). Про ангела, який промовляв до пророка Даниїла, сказано: «Звів він до неба свою правицю та свою лівицю і присягнув вічно Живим» (Даниїла 12:7). Навіть говориться, що Бог символічно підносить руку і присягається (Повторення Закону 32:40; Ісаї 62:8).

Проти складання присяги немає біблійних заперечень. Однак християнин не мусить присягати, щоб підкріпити кожне своє твердження. Ісус сказав: «Ваше ж слово хай буде: «так-так», «ні-ні» (Матвія 5:33—37). Учень Яків виразив подібну думку. Коли він сказав «не кляніться», то застерігав проти легковажних присяг (Якова 5:12). Ні Ісус, ні Яків не казали, що було б неправильно присягати в суді говорити правду.

Тож як бути, коли християнина в суді просять поклястися, що його свідчення правдиве? Він може вирішити дати таку присягу. В іншому випадку, можливо, йому дозволять зробити урочисту заяву, що він не обманює (Галатів 1:20).

Коли судочинство вимагає поклястися, піднявши руку або поклавши руку на Біблію, християнин може вирішити підкоритися цій вимозі, пам’ятаючи біблійні випадки, коли присягу супроводжували певним жестом. Християнинові потрібно пам’ятати, що він клянеться перед Богом говорити правду, а це важливіше, ніж робити певні жести під час присяги. Така присяга — серйозна справа. Якщо християнин вважає, що він може і повинен відповісти на поставлене запитання за таких обставин, то йому слід пам’ятати, що він є під присягою говорити правду, а це християни і так намагаються робити завжди.