Наскільки сильна твоя віра?
Наскільки сильна твоя віра?
«Ви встояли вірою» (2 КОРИНТЯН 1:24).
1, 2. Чому нам необхідна віра і як її можна зміцнити?
СЛУГИ Єгови знають, що їм треба мати віру. Фактично Богові «догодити... без віри не можна» (Євреїв 11:6). Тому ми чинимо мудро, коли молимося про святий дух і про віру, яка є частиною плоду духу (Луки 11:13; Галатів 5:22, 23). Наслідуючи віру співхристиян, ми зможемо зміцнити також свою віру (2 Тимофія 1:5; Євреїв 13:7).
2 Наша віра стане міцнішою, якщо ми наполегливо триматимемося шляху, який Боже Слово визначає для всіх християн. Віра зростає від щоденного читання Біблії і сумлінного вивчення Святого Письма за допомогою публікацій, які видає «вірний і мудрий домоправитель» (Луки 12:42—44; Ісуса Навина 1:7, 8). Ми підбадьорюємо одні одних своєю вірою, коли регулярно приходимо на християнські зібрання і конгреси (Римлян 1:11, 12; Євреїв 10:24, 25). Також наша віра зміцняється, коли ми розмовляємо з людьми у служінні (Псалом 145:10—13; Римлян 10:11—15).
3. Яку допомогу щодо віри нам надають турботливі старійшини?
3 Будувати віру нам допомагають також 2 Коринтян 1:23, 24). У перекладі Турконяка цей вірш звучить так: «Разом співпрацюємо для вашої радості, адже у вірі ви стоїте твердо». Праведні живуть вірою. Звичайно, ніхто інший не може за нас виявляти віру чи зробити нас відданими і непорочними людьми. Тут «кожен нестиме свій власний тягар» (Галатів 3:11; 6:5).
турботливі християнські старійшини, які дають біблійні поради і підбадьорення. Вони мають такий дух, як апостол Павло, який сказав коринтянам: «Вашої радости помічники ми,— бо ви встояли вірою!» (4. Як біблійні повідомлення про вірних Божих слуг допоможуть нам зміцнити свою віру?
4 Святе Письмо багате на приклади людей, які мали віру. Ми можемо бути знайомі з їхніми численними визначними вчинками, але що сказати про віру, яку вони виявляли день у день, роблячи це, можливо, протягом цілого життя? Роздумування про те, як вони виявляли цю рису в умовах, подібних до наших, допоможе нам зміцнити віру.
Віра додає нам мужності
5. Який є біблійний приклад того, що віра додає нам сил, аби мужньо проголошувати Боже слово?
5 Віра додає нам сил, щоб проголошувати Боже слово з мужністю. Енох мужньо передрікав виконання Божого присуду. Він говорив: «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники» (Юди 14, 15). Почувши такі слова, Енохові безбожні вороги, звичайно ж, хотіли вбити його. Однак він промовляв сміливо та з вірою, і Бог «забрав його» — спричинив, що він заснув сном смерті, очевидно, не дозволивши йому страждати від агонії (Буття 5:24; Євреїв 11:5). Ми не зазнаємо́ таких чудес, але Єгова відповідає на наші молитви, так щоб ми могли проголошувати його слово з вірою і мужністю (Дії 4:24—31).
6. Як віра і мужність, дані Богом, допомогли Ною?
6 Ной вірою «зробив ковчега, щоб дім свій спасти» (Євреїв 11:7; Буття 6:13—22). Ной також був «проповідником праведности», який мужньо проголошував своїм сучасникам Божу пересторогу (2 Петра 2:5). Мабуть, вони глузували з його звістки про прийдешній Потоп, подібно як сьогодні дехто глузує, коли ми показуємо біблійні докази, що теперішня система речей невдовзі буде знищена (2 Петра 3:3—12). Проте ми, як Енох і Ной, можемо нести цю звістку завдяки своїй вірі і мужності, даними Богом.
Віра робить нас терпеливими
7. Як Авраам та інші виявляли віру й терпеливість?
7 Нам потрібна віра й терпеливість, особливо тепер, коли ми чекаємо на кінець цієї злої системи. Серед тих, хто ‘обітниці вспадкує вірою та терпеливістю’, буде богобоязливий патріарх Авраам (Євреїв 6:11, 12). Вірою він покинув місто Ур з усіма його вигодами і став чужинцем у землі, обіцяній йому Богом. Ісак і Яків були спадкоємцями тої самої обіцянки. Однак «усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць». Вони з вірою ‘бажали кращої батьківщини, цебто небесної’. Через це Бог «приготував їм місто» (Євреїв 11:8—16). Дійсно, Авраам, Ісак і Яків, а також їхні побожні дружини терпеливо чекали на Боже небесне Царство, під яким вони воскреснуть до життя на землі.
8. Незважаючи на що Авраам, Ісак і Яків виявляли терпеливість і віру?
8 Авраам Ісак і Яків не втратили віри. Обітована земля не перейшла у їхню власність, і вони не побачили, як усі народи благословляють себе потомством Авраама (Буття 15:5—7; 22:15—18). Хоча місто, збудоване Богом, мало з’явитися аж через кілька століть, ці чоловіки продовжували виявляти віру й терпіння протягом усього свого життя. Нам, безумовно, слід чинити те саме тепер, коли небесне Месіанське Царство стало реальністю (Псалом 42:6, 12; 43:5).
Віра спонукує нас ставити високі цілі
9. Як віра впливає на наші цілі й прагнення?
9 Вірні патріархи ніколи не переймали зіпсутого способу життя ханаанеян, бо мали набагато вищі цілі й прагнення. Подібно й нас віра спонукує ставити духовні цілі, які допомагають не уподібнюватися до цього світу, що лежить у владі лукавого, Сатани Диявола (1 Івана 2:15—17; 5:19, УКУ).
10. Звідки ми знаємо, що Йосип ставив перед собою цілі, вищі, ніж слава у цьому світі?
10 З Божої волі Йосип, син Якова, служив у Єгипті управителем, що розподіляв харчі, але він не ставив собі за мету стати великою людиною цього світу. З вірою у сповнення обітниць Єгови 110-річний Йосип сказав своїм братам: «Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову». Йосип попросив, щоб його поховали в Обітованій землі. Коли він помер, його тіло забальзамували і поклали в труну в Єгипті. Але коли ізраїльтяни були звільнені від Єгипетського рабства, пророк Мойсей забрав кості Йосипа для поховання в Обітованій землі (Буття 50:22—26; Вихід 13:19). Така віра, як у Йосипа, повинна спонукувати нас прагнути цілей, вищих, ніж слава у цьому світі (1 Коринтян 7:29—31).
11. Як Мойсей довів, що мав духовні цілі?
11 Мойсей «хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну Євреїв 11:23—26; Дії 7:20—22). Через це він втратив престиж, який пропонував тодішній світ, і можливість бути з почестями похованим в оздобленому саркофазі в якомусь визначному місці Єгипту. Але яку вартість це мало б у порівнянні з привілеєм бути «Божим чоловіком», посередником Закон-угоди, пророком Єгови і письменником Біблії? (Ездри 3:2). Чи ви прагнете престижної світської кар’єри чи, може, віра спонукує вас ставити набагато вищі духовні цілі?
потіху» (Віра робить наше життя змістовним
12. Як віра вплинула на життя Рахав?
12 Віра не тільки спонукує людей ставити високі цілі, але також робить життя змістовним. Рахав з Єрихона, будучи повією, мабуть, не бачила змісту у своєму житті. Але як же все змінилося, коли вона виявила віру! Вона «з діл [віри] виправдалась, коли прийняла [ізраїльських] посланців, і дорогою іншою випустила» (Якова 2:24—26). Визнаючи Єгову правдивим Богом, Рахав виявила віру також тим, що полишила розпусне життя (Ісуса Навина 2:9—11; Євреїв 11:30, 31). Вона вийшла заміж не за невіруючого ханаанеянина, а за служителя Єгови (Повторення Закону 7:3, 4; 1 Коринтян 7:39). Ця жінка мала великий привілей стати прародичкою Месії (1 Хронік 2:3—15; Рут 4:20—22; Матвія 1:5, 6). Як і інші особи, котрі покинули неморальне життя, Рахав отримає ще одну нагороду — воскресіння до життя на райській землі.
13. Як згрішив Давид, але який склад розуму він виявив?
13 Рахав, покинувши грішні діла, очевидно, залишилась праведною. Однак бувало, що сильно грішили й ті особи, які вже довго були присвячені Богові. Цар Давид вчинив перелюб з Вірсавією, підстроїв смерть її чоловіка в бою і тоді взяв її собі за жінку (2 Самуїла 11:1—27). Давид покаявся і в великому смутку благав Єгову: «Не бери Свого Духа Святого від мене». Давид не втратив Божого духу. Він мав віру, що Єгова у своєму милосерді не погордує «серцем зламаним та упокореним» через гріх (Псалом 51:13, 19; 103:10—14). За свою віру Давид і Вірсавія були нагороджені привілеєм стати прабатьками Месії (1 Хронік 3:5; Матвія 1:6, 16; Луки 3:23, 31).
Віра, зміцнена запевненням
14. Яке запевнення отримав Гедеон і як ця розповідь може вплинути на нашу віру?
14 Хоча ми ходимо вірою, то деколи потребуємо запевнення у Божій допомозі. Так було з суддею Гедеоном, одним з тих, «що вірою царства побивали» (Євреїв 11:32, 33). Коли мідіянітяни та їхні союзники вторглись в Ізраїль, Гедеона огорнув Божий дух. Прагнучи запевнення, що Єгова з ним, він запропонував перевірити це за допомогою вовняного руна, залишеного на тоці через ніч. У першому випадку роса з’явилася на руні, тоді як земля залишилась сухою. У другому випадку руно було сухим, а земля навколо — мокрою. Зміцнений такими запевненнями, обережний Гедеон діяв з вірою і переміг ворогів Ізраїля (Суддів 6:33—40; 7:19—25). Якщо і ми шукаємо запевнення в Божій підтримці, коли стоїмо перед прийняттям рішення, це не означає, що ми маловірні. Коли ми шукаємо поради в Біблії та християнських публікаціях і молимось про керівництво святого духу, то фактично цим виявляємо віру (Римлян 8:26, 27).
15. Як нам допоможуть роздуми про віру Барака?
15 Віра судді Барака зміцнилася, коли він отримав запевнення у вигляді підбадьорення. Пророчиця Девора спонукала його виявити ініціативу, щоб звільнити ізраїльтян від гніту ханаанського царя Явіна. З вірою і запевненням у Божій підтримці Барак повів 10 000 погано озброєних вояків у бій і переміг значно більше військо Явіна під командуванням Сісери. Та перемога оспівана у хвилюючій пісні Девори і Барака (Суддів 4:1—5:31). Девора заохочувала Барака як призначеного Богом провідника ізраїльтян діяти, і він був одним зі слуг Єгови, котрі вірою «обертали в розтіч полки чужоземців» (Євреїв 11:34). Якщо нам бракує рішучості у виконанні складного призначення у ділі Єгови, то роздуми про те, як Бог поблагословив Барака за його віру, спонукають нас до дії.
Віра сприяє миру
16. Який хороший приклад подав Авраам, шукаючи миру з Лотом?
16 Подібно як віра допомагає нам сповняти складні призначення у служінні Богові, вона також сприяє миру і спокою. Літній Авраам дозволив молодшому за себе племіннику Лоту вибрати найліпші пасовища, коли їхні пастухи почали сваритися і потрібно було розділитися (Буття 13:7—12). Авраам, мабуть, з вірою молився про Божу допомогу у вирішенні цієї проблеми. Він не поставив на перше місце власні інтереси, а вирішив проблему мирно. Якщо у нас виникне суперечка з християнським братом, молімося з вірою і ‘шукаймо миру’, пам’ятаючи Авраамів приклад сердечної уважності до інших (1 Петра 3:10—12).
17. Чому можна сказати, що явну незгоду між Павлом, Варнавою і Марком було залагоджено мирним шляхом?
17 Розгляньте, як застосування християнських принципів з вірою допомагає нам сприяти миру. Коли Павло збирався вирушити у свою другу місіонерську подорож, Варнава погодився знову відвідати збори на Кіпрі і в Малій Азії. Проте Варнава хотів взяти з собою свого двоюрідного брата Марка. Павло не погоджувався, бо Марко раніше залишив їх у Памфілії. «Повстала незгода», і через це вони розлучились. Варнава взяв Марка і вирушив на Кіпр, а Павло вибрав собі в супутники Силу і «проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи» (Дії ). З часом та незгода була залагоджена, бо Марко був з Павлом у Римі і апостол схвально відгукувався про нього ( 15:36—41Колосян 4:10; Филимона 23, 24). Близько 65 року н. е., коли Павло був в’язнем у Римі, він сказав Тимофієві: «Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби» (2 Тимофія 4:11). Павло, очевидно, з вірою молився про свої стосунки з Варнавою і Марком, і це принесло спокій, пов’язаний з «миром Божим» (Филип’ян 4:6, 7).
18. Що, очевидно, сталося у випадку Еводії і Синтихії?
18 Звичайно, через недосконалість «багато ми всі помиляємось» (Якова 3:2). Труднощі виникли також у двох християнок, про яких Павло писав: «Благаю Еводію, благаю й Синтихію — думати однаково в Господі... Допомагай тим [«жінкам», НС], хто в боротьбі за Євангелію помагали мені» (Филип’ян 4:1—3). Найімовірніше, що ці побожні жінки розв’язали свою проблему мирним способом, застосовуючи такі поради, як-от в Матвія 5:23, 24. Застосування біблійних принципів з вірою дуже посприяє миру і сьогодні.
Віра допомагає нам витримати
19. Яка важка ситуація не зруйнувала віри Ісака й Ревеки?
19 Вірою ми також можемо зносити труднощі. Можливо, ми пригнічені через те, що охрещений член нашої сім’ї виявив неслухняність до Бога, одружившись з невіруючим (1 Коринтян 7:39). Ісак і Ревека страждали через те, що їхній син Ісав одружився з безбожними жінками. Його дружини-хіттеянки стали для них такою «гіркотою духа», що Ревека сказала: «Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?» (Буття 26:34, 35; 27:46). Однак ця нестерпна ситуація не зруйнувала віри Ісака й Ревеки. Тож зберігаймо сильну віру, якщо складні обставини стають для нас випробуванням.
20. Який приклад віри дають нам Рут і Ноомі?
20 Постаріла вдова Ноомі була юдейкою і знала, що декотрі жінки з Юди народжуватимуть синів, які стануть прабатьками Месії. Але її сини повмирали бездітними, і вона вже вийшла з дітородного віку. Це робило мізерними шанси на те, що її родина увійде до родоводу Месії. І все ж її овдовіла невістка Рут вийшла заміж за літнього Боаза, народила йому сина і стала прародичкою Ісуса, Месії! (Буття 49:10, 33; Рут 1:3—5; 4:13—22; Матвія 1:1, 5). Віра Ноомі і Рут витримала скруту і принесла їм радість. Ми також зазнаємо великої радості, якщо збережемо віру всупереч скруті.
21. Що для нас робить віра і що нам слід постановити?
21 Хоча ми не можемо сказати, що́ нам особисто принесе той чи інший день, вірою ми можемо зустріти будь-яку трудність. Віра робить нас мужніми і терпеливими. Вона спонукує нас ставити високі цілі і робить життя змістовним. Віра також справляє позитивний вплив на наші стосунки з іншими і витримує скруту. Тож ‘віруймо на спасіння душі’ (Євреїв 10:39). З силою нашого люблячого Бога, Єгови, і на його славу продовжуймо виявляти міцну віру.
Як би ви відповіли?
• Які існують біблійні докази того, що віра може зробити нас мужніми?
• Чому можна сказати, що віра робить життя змістовним?
• Як віра сприяє миру?
• Які існують докази того, що віра допомагає витримати скруту?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрації на сторінці 16]
Віра додала Ною та Еноху мужності проголошувати звістки Єгови.
[Ілюстрації на сторінці 17]
Така віра, як у Мойсея, спонукує нас ставити перед собою духовні цілі.
[Ілюстрації на сторінці 18]
Запевнення в Божій допомозі зміцнило віру Барака, Девори і Гедеона.