Не занедбуйте сердець своїх дітей!

У РУКАХ досвідченого гончаря звичайнісінький кусок глини може перетворитися на прегарну посудину. Небагато майстрів здатні створити щось із нічого. Тисячоліттями гончарі забезпечували людей тарілками, чашками, горщиками, глеками та декоративними вазами.

Батьки теж роблять надзвичайно цінний вклад для людського суспільства — формують характери та особистості своїх дітей. У Біблії нас порівнюється до глини. Бог доручив батькам дуже важливе завдання — формувати своїх нащадків, мовби глину (Йова 33:6; Буття 18:19). Так само як створити гарну посудину, виховати з дитини відповідальну і врівноважену людину — нелегке завдання. Такий процес не відбувається сам по собі.

Під час формування серця́ наших дітей зазнають різноманітних впливів. На жаль, деякі з них навіть руйнівні. Мудрі батьки не залишають серце дитини напризволяще, а наставляють її ‘на добру путь, якою вона має йти’ з упевненістю, що, коли вона «постаріє — не зверне з неї» (Приповістей 22:6, Дерк.).

Під час довгого та важливого процесу виховання мудрі християнські батьки мусять приділяти час, щоб охороняти серця дітей від негативних впливів. Батьківська любов буде випробувана у тому, чи вони зможуть з терпеливістю виховувати дітей «в напоминанні й остереженні Божому» (Ефесян 6:4). Батькам вдаватиметься це набагато легше, якщо вони візьмуться за виховання дітей у ранньому віці.

З раннього віку

Гончарі люблять працювати з податливою глиною, яку можна легко формувати і яка достатньо міцна, аби зберегти надану їй форму. Після очищення глини гончарі воліють використати її протягом шести місяців. Подібне можна сказати і про виховання: батькам найкраще починати  формувати серце дитини, коли воно найбільш сприйнятливе й податливе.

Деякі фахівці стверджують, що до восьми місяців маля вже вміє розпізнавати слова рідною мовою, має тісний зв’язок з батьками, розвиває здатність сприймати навколишній світ, а також починає його досліджувати. Ідеальний час починати формувати серце дитини — коли вона ще мала. Який же цінний пожиток отримає ваша дитина, коли, подібно до Тимофія, ‘змалку знатиме Писання святе’! (2 Тимофія 3:15, Хом.) *.

Немовлятам притаманно наслідувати своїх батьків. Вони не лише повторюють звуки, вирази та жести, але й вчаться любові, доброзичливості та співчуття, бачачи, як їхні батьки виявляють ці риси. Якщо хочемо навчати своїх дітей законів Єгови, то Божі заповіді перш за все повинні бути в нашому серці. Таке щире цінування цих законів спонукуватиме нас регулярно розмовляти з дітьми про Єгову та його Слово. «Будеш говорити про них,— заохочує Біблія,— як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:6, 7). Цю пораду у вихованні своїх дітей застосовують Франциско і Роза *.

Ось що розповідає це подружжя: «Не враховуючи буденних розмов, ми намагаємося щодня, не менш як 15 хвилин, розмовляти з кожною дитиною особисто. Коли помічаємо, що у когось з дітей якась проблема, а таке справді трапляється, то присвячуємо на розмову більше часу. Наприклад, наш п’ятирічний син недавно повернувся зі школи і сказав, що не вірить в Єгову. Мабуть, котрийсь з однокласників насміхався над ним і стверджував, що Бога немає».

Ці батьки усвідомили, що дітям потрібно розвивати віру в Творця. Дітям природно захоплюватися Божим творивом, і це можна використати для того, аби збудувати в них віру. Як же діти люблять гладити тварин, збирати польові квіти чи бавитися у піску на узбережжі! Батьки можуть допомогти побачити взаємозв’язок між творивом і Творцем (Псалом 100:3; 104:24, 25). Розвинуті у дитинстві благоговіння і повага до Творця залишатимуться усе життя (Псалом 111:2, 10). Одночасно з такими почуттями у дитини може розвинутися бажання подобатися Богові й страх засмутити його, а це ‘відводитиме її від злого’ (Приповістей 16:6).

Хоча більшість малих дітей допитливі та швидко вчаться, однак не завжди люблять виявляти послух (Псалом 51:7). Іноді вони хочуть мати все, що заманеться, і поводитись так, як їм до вподоби. Батькам слід виявляти твердість та терпеливість і вдаватись до виховних заходів, аби не дозволити такій поведінці вкоренитися (Ефесян 6:4). З чимось подібним зіткнулися Філіс і Пол, які добре виховали п’ятьох дітей.

Філіс пригадує: «Усі діти мали різні характери, але спільним було те, що всі як один хотіли робити по-своєму. Хоча це було важко, але діти зрештою навчилися, що́ означає слово «ні». Пол, чоловік Філіс,  додає: «Часто, беручи до уваги вік дітей, ми пояснювали їм причини своїх рішень. Ми завжди намагалися бути з ними ласкавими, але це не перешкодило навчити їх поважати дану нам Богом владу».

У період, коли формується особистість дитини, може виникати багато проблем, проте чимало батьків вважає, що найбільші труднощі з’являються в підлітковому та юнацькому віці, коли незріле серце дитини стикається з новими випробуваннями.

Як досягти серця підлітка

Гончар мусить закінчити роботу ще до того, як висохне глина. Аби мати більше часу, він може додавати до глини трохи води, тоді вона залишатиметься вологою й податливою. Батьки теж мусять важко працювати, аби серце підлітка не затверділо. Основним засобом, звичайно, є Біблія. Користуючись нею, батьки можуть ‘докоряти, направляти, й готувати дитину до всякого доброго діла’ (2 Тимофія 3:15—17).

Підліток, однак, вже не з такою охочістю, як у дитинстві, приймає батьківську пораду. Ровесники стають важливішими для нього, а спілкування з батьками вже не є настільки відвертим і безпосереднім. І це якраз той період, коли треба виявляти ще більше терпіння та майстерності, оскільки батьки і діти переживають новий етап у житті. Підлітки повинні призвичаїтися до фізичних та емоційних змін. Вони мусять починати робити рішення і ставити цілі, які впливатимуть на усе їхнє життя (2 Тимофія 2:22). Протягом усього цього періоду їм необхідно справлятися з силою, яка може мати руйнівний вплив на їхні серця,— з тиском ровесників.

Такий тиск — це не якісь поодинокі випадки. Зазвичай це постійні ситуації та коментарі, які принижують почуття власної гідності. Багато молодих людей надзвичайно бояться бути відкинутими ровесниками, і тому такі ситуації та коментарі сприймаються дуже болісно. Часами підліток хоче побороти сором’язливість і прагне визнання інших, тому іноді стає на бік «того, що в світі», оскільки решта молоді підтримує це (1 Івана 2:15—17; Римлян 12:2).

Як на лихо, природні бажання недосконалого серця можуть спонукувати до того, що роблять ровесники. Заохочення, як-от «розважайся і роби усе, що тобі до вподоби», можуть бути дуже привабливими для молоді. Ось що пригадує Марія: «Я слухала однолітків, які вважали, що  молодість — це час сповна втішатися життям і не думати про наслідки. Оскільки мені хотілося поводитись так, як мої однокласники, мене ледь не спіткали серйозні неприємності». Ви, батьки, безсумнівно, хочете допомогти своїм дітям подолати такий тиск, але як можна це зробити?

Щоразу словами та вчинками запевняйте своїх дітей, що ви піклуєтеся про них. Намагайтеся з’ясувати, як ваша дитина почувається, спробуйте зрозуміти її проблеми, адже ці проблеми можуть бути набагато серйозніші, ніж ті, з якими стикалися в школі ви. У цей період станьте для вашого сина чи доньки людиною, якій можна довіряти (Приповістей 20:5). Те, що дитина чимось занепокоєна, видно з її поведінки, виразу обличчя чи настрою. Зумійте побачити такі зміни у вашій дитині і ‘потіште її серце’ (Колосян 2:2).

Батькам важливо непохитно триматися того, що правильне. Чимало батьків зрозуміли, що, коли час від часу в них з дітьми виникає конфлікт і вони приймають обґрунтоване рішення, не варто поступатися. Та перед тим як вжити дисциплінарних заходів, впевніться, чи ви до кінця розумієте ситуацію (Приповістей 18:13).

Небезпеки у зборі

Глиняний виріб може виглядати завершеним, але, поки його не випалять у печі, він буде руйнуватися від води, яку мав би зберігати. У Біблії до такого випалювання у печі прирівнюються випробування та труднощі, адже саме вони виявляють, якою людиною ми є насправді. Хоча цим прикладом Біблія звертає особливу увагу на випробування віри, однак його можна застосувати і до інших випробувань (Якова 1:2—4). Як не дивно, але з деякими випробуваннями молодь стикається саме у християнському зборі.

Хоча видається, що молода особа має добре духовне здоров’я, у неї може бути поділене серце (1 Царів 18:21). Наприклад, Меґан часто чула різні світські ідеї від молодих співхристиян, що відвідували Зал Царства:

«Я потрапила під вплив молодих осіб у зборі, які вважали, що правда нудна і перешкоджає втішатися життям. Часто вони говорили щось на зразок цього: «Щойно мені виповниться вісімнадцять, піду геть», «Не можу вже дочекатися свободи». Вони уникали молодих, які не погоджувалися з ними, і називали їх «святошами».

Достатньо однієї чи двох осіб з такими поглядами, і вони здатні підбурити решту. Людина схильна підкорятися думці більшості. Безглуздість та зухвалість можуть придушити мудрість та порядність. У багатьох країнах не раз траплялися сумні випадки, коли християнська молодь потрапляла  в халепу через те, що йшла за більшістю.

Природно, що молоді потребують спілкування з іншими і розваг. Що ви, батьки, можете зробити? Продумайте, як ваші діти могли б краще проводити вільний час. Приміром, заплануйте якесь цікаве заняття у колі родини або з особами різного віку. Познайомтеся з друзями вашої дитини. Запросіть їх на обід або проведіть разом вечір (Римлян 12:13). Заохотьте сина чи доньку зайнятися якоюсь корисною справою, як-от: навчитися грати на музичному інструменті, опанувати іноземну мову чи якесь ремесло. Здебільшого діти робитимуть це у безпечному домашньому середовищі.

Навчання може стати охороною

Навчання у школі теж допоможе мати врівноважене ставлення до розваг. Лолі, яка протягом 20 років працює адміністратором у великій школі, каже: «Через нашу школу пройшло багато Свідків. Поведінка деяких справді заслуговувала похвали, але були й такі, котрі не вирізнялися з-посеред інших учнів. Добрим прикладом для інших були ті, для кого навчання було справді важливим. Я настійно радила б батькам цікавитися навчанням дітей, знайомитися з їхніми вчителями і заохочувати дітей бути добрими учнями. Відмінником буде лише дехто, але добре вчитися та здобути повагу серед вчителів під силу усім».

Добре навчання у школі може допомогти підліткам робити і духовний поступ. Завдяки йому вони набудуть добрі звички у вивченні, навчаться зібраності й розвинуть почуття відповідальності. Їхнє вміння добре читати і схоплювати думки, безсумнівно, спонукає їх бути ліпшими дослідниками та вчителями Божого Слова (Неемії 8:8). Зайнятість у школі та духовні обов’язки допоможуть бути поміркованими щодо розваг.

Добре ім’я для вас та Єгови

У стародавній Греції на багатьох вазах були підписи гончаря та художника, який розписував її. У сім’ї дитину теж, як правило, формують дві особи. Формуючи серце дитини, батько і мати немов залишають на ньому два символічні підписи. Так само як вмілий гончар чи художник, ви теж можете пишатися своєю працею, тим, що сформували прекрасну молоду особистість (Приповістей 23:24, 25).

Успіх цієї важливої праці великою мірою залежатиме від того, якої форми ви надали молодому серцю. Сподіваємося, що ви теж зможете сказати: «Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткнуться» (Псалом 37:31). Серце вашої дитини надзвичайно цінне, тож не занедбуйте його.

[Примітки]