Коли проповідування стає незабутнім

«Нестерпно пече сонце. Гірська стежка, здається, ніколи не скінчиться. Подолавши численні перешкоди, ми нарешті досягаємо цілі — найвіддаленішого села. У першому ж домі нас привітно приймають, і втому знімає як рукою, а на її місце приходить радість. Під кінець дня ми розповсюджуємо всю свою літературу і починаємо декілька біблійних вивчень. Люди прагнуть навчатись, але нам уже пора повертатися. Та ми обіцяємо прийти знову».

ТАКІ випадки типові для одної групи піонерів у Мексиці. Вони постановили ревно брати участь у виконанні доручення, яке Ісус Христос дав своїм учням: «Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). У Мексиці є території, не призначені жодному зборові, і добра новина про Боже Царство не доноситься туди регулярно. Як правило, це віддалені території або місцевості до яких важко добратися. Для того щоб їх опрацювати, організовують спеціальні проповідницькі кампанії. Такі кампанії допомагають також віддаленим зборам, яким призначено опрацьовувати велику територію.

Щоб з’ясувати, у які частини країни призначити піонерів, філіал Свідків Єгови спершу аналізує існуючі потреби *. Після цього для опрацювання території туди посилають групи спеціальних піонерів. Їм надають автомобілі, придатні для їзди у гірських, немощених дорогах. В автомобілях піонери також тримають літературу, а при необхідності навіть сплять.

Охочий відгук вісників

З жовтня 1996 року до цієї діяльності почали запрошувати й інших вісників, які допомагали б спеціальним піонерам. Вісники Царства, а також сталі піонери, які готові служити там, де більша потреба, приєднуються до такої кампанії на різних етапах. Декого з них призначають у збори в цих місцевостях, щоб далі опрацьовувати територію і розвивати в людей зацікавлення біблійною звісткою. Багато молодих вісників і піонерів прийняли таке запрошення і в результаті мали дуже підбадьорливі випадки.

Наприклад, Абімаел, молодий християнин, який мав прибуткову роботу в компанії мобільного зв’язку, вирішив взяти участь у проповідуванні на цих віддалених територіях. Коли його роботодавці дізналися, що він збирається розрахуватись, то запропонували йому підвищення і більшу зарплатню. Співробітники старалися вплинути на його рішення, переконуючи, що це унікальна нагода і що безглуздо відмовлятися. Проте Абімаел постановив на три місяці приєднатися до спеціальної проповідницької кампанії. Це служіння сподобалося Абімаелу, і він вирішив на невизначений термін залишитися у віддаленому зборі, де є велика потреба у вісниках Царства. Тепер він має скромну роботу і навчився вести простіше життя.

Сестра на ім’я Хулісса 22 години добиралася автобусами до місця свого призначення. Вона не встигла на свій останній  автобус, і того дня більше не було рейсів. Однак у потрібному їй напрямку їхала вантажівка з робітниками. Хулісса наважилася попроситися, щоб вони підвезли її. Зрозуміло, що їй було страшно їхати самій серед стількох чоловіків. Але вона почала проповідувати одному молодому чоловікові, і виявилось, що він Свідок Єгови! «Крім того,— пригадує Хулісса,— водій вантажівки був старійшиною збору, у який вона отримала призначення!»

Участь літніх осіб

Але ця діяльність не тільки для молодих. Літня сестра на ім’я Адела завжди хотіла виділяти більше часу для проповідування. Нагода трапилася, коли її запросили взяти участь у цій спеціальній проповідницькій кампанії. Ось що вона розповідає: «Мені настільки сподобалося це служіння, що я попросила старійшин місцевого збору дозволити мені залишитися тут. Я щаслива, що, незважаючи на вік, усе ще можу служити Єгові».

Так само 60-річна Марта, спонукана вдячністю до Єгови і любов’ю до ближнього, знайшла можливість взяти участь у кампанії. Вона помітила, що через далекі відстані і важкопрохідну місцевість групі піонерів складно добиратися до всіх людей, і тому купила для них машину. Ця пожертва дозволила опрацьовувати більше території і доносити біблійну звістку до більшої кількості людей.

Позитивна реакція

Метою тих, хто бере участь у спеціальних проповідницьких кампаніях, є ‘робити учнями’ людей, і їм це дуже добре вдається. Мешканці віддалених місцевостей почули рятівні істини з Біблії (Матвія 28:19, 20, Хом.). Було розпочато багато біблійних вивчень. Їх продовжують проводити місцеві вісники або проповідники, які вирішили залишитися в території. У деяких випадках було створено групи вісників, в інших навіть невеликі збори.

Магдалено і його товариші добиралися до призначеної їм віддаленої території громадським транспортом. По дорозі вони проповідували водію. «Чоловік сказав, що тиждень тому до нього приходили Свідки Єгови, але його не було вдома. Коли він повернувся, члени сім’ї розповіли йому, що́ почули від Свідків. У розмові  ми пояснили, що прибули з різних штатів, аби підтримати спеціальну проповідницьку кампанію. Також ми згадали, що самі оплачуємо собі дорогу. Чоловік був під враженням. Він захотів того ж тижня разом зі своєю сім’єю почати вивчення Біблії. Він навіть зробив пожертву для нашої діяльності, дозволивши нам не платити за проїзд.

Магдалено також був під враженням від реакції місцевих людей, які живуть у горах штату Ч’япас. «Ми з дружиною мали нагоду розповісти звістку про Царство 26 молодим людям, які ходили в пресвітеріанську церкву. Усі вони 30 хвилин уважно слухали нас. Вони дістали свої Біблії, і ми дали їм ґрунтовне свідчення про наміри Єгови. Більшість людей у тій місцевості мають власні Біблії мовою цельталь». Було розпочато декілька успішних біблійних вивчень.

Спротив послаблюється

В одному селі в горах штату Ч’япас Свідки вже понад два роки не проповідували біблійної звістки через негативну реакцію людей. Тереса, повночасна благовісниця, помітила, що деякі Свідки побоюються проповідувати у тому селі. «Але люди, на диво, охоче слухали. Коли закінчили проповідувати, пішов сильний дощ. Ми почали шукати сховку, і нас впустив у дім гостинний чоловік на ім’я Себастіан. Я запитала його, чи хтось уже з ним розмовляв. Він сказав, що ні, і тоді я дала йому свідчення і розпочала біблійне вивчення на основі книжки «Знання, яке веде до вічного життя» *. Коли ми закінчили, Себастіан зі сльозами в очах благав нас прийти знову, щоб продовжити вивчення».

Піонери з іншої групи, яка також проповідувала в горах штату Ч’япас, повідомляють: «Завдяки Єгові ми досягали добрих результатів. У перший же тиждень розпочали 27 вивчень. Другого тижня ми запросили людей на відеофільм: «Біблія. Її вплив на ваше життя». Його подивилося 60 осіб, і всім сподобалось. У кінці ми запропонували розпочати вивчення Біблії цілою групою. На диво, у цьому селі було сформовано дві групи вивчення.

Опрацювавши призначену територію, ми повернулися в село, щоб зміцнити зацікавлених і подивитися, як дають собі раду групи біблійного вивчення. Ми запросили їх на публічне зібрання і вивчення  «Вартової башти». Однак для проведення зібрань не було відповідного місця. Тоді один чоловік запропонував: «Проводьте зібрання на моєму подвір’ї».

У вихідні дні того тижня приїжджі піонери і зацікавлені особи охоче допомогли приготувати подвір’я до зібрання. На перше зібрання прийшло 103 особи. Тепер у тому селі проводиться 40 біблійних вивчень.

«Щось надзвичайне»

Окрім чудових результатів проповідницької праці, ті, що взяли участь у кампанії, отримали велику особисту користь. Марія, молода піонерка, розповідає про свої почуття: «Це було щось надзвичайне. Поглибилися мої взаємини з Єговою і збільшилася радість від служіння. Одного разу ми йшли на високу гору і дуже втомились. Коли попросили Єгову про допомогу, то відчули те, про що говориться в Ісаї 40:29—31: «Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять». Тож ми дійшли до потрібного місця і провели вивчення з людьми, які дуже гостинно прийняли нас».

Інша піонерка, 17-річна сестра на ім’я Клавдія, розповідає: «Я отримала багато користі. Навчилася ефективніше проповідувати, а це принесло мені багато радості і допомогло ставити перед собою духовні цілі. Також я стала більш зрілою духовно. Раніше вдома за мене все робила мама. Тепер, здобувши досвід, я стала відповідальнішою. Наприклад, колись я була примхливою щодо їжі. Тут же мусила пристосуватися до різних обставин, і тепер вже не нарікаю на їжу. Крім того, такий вид служіння допоміг мені знайти нових хороших друзів. Ми ділимося всім, що маємо, і допомагаємо одне одному».

Радісні жнива

Які ж результати принесли всі ці особливі зусилля? На початку 2002 року у піонерських кампаніях брало участь близько 28 300 піонерів. Вони проводили понад 140 000 біблійних вивчень і присвятили праці проповідування понад два мільйони годин. Щоб допомогти людям навчитися біблійної правди, вони розповсюдили майже 121 000 книжок і близько 730 000 журналів. Нерідко піонери проводять там по 20 чи більше вивчень.

Люди глибоко вдячні за те, що піонери докладають таких великих зусиль, щоб донести до них звістку Біблії. Незважаючи на бідність, багато наполягають, щоб вісники прийняли пожертви. Одна нужденна 70-річна жінка завжди щось дає піонерам. Якщо вони не хочуть брати, вона плаче. Сім’я з невеликими статками дає повночасним благовісникам яйця, запевняючи, що курка знесла їх спеціально для них.

А найважливіше те, що ці щирі люди справді цінують духовні речі. Наприклад, одна молода жінка не пропускає жодного християнського зібрання, хоча для цього їй доводиться йти самій три з половиною години. Інша зацікавлена жінка, незважаючи на похилий вік і проблеми з колінами, дві години добиралася, щоб отримати повчання з Біблії протягом візиту роз’їзного наглядача. Декотрі неписьменні особи вирішили навчитися читати й писати, аби ліпше скористатися з біблійного навчання. Їхні зусилля були рясно поблагословлені.

У книзі Дії Лука описує видіння, яке бачив апостол Павло: «Якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: «Прийди в Македонію, і нам поможи!» Павло охоче відгукнувся на це запрошення. Сьогодні у Мексиці багато хто відгукується, виявляючи такий самий дух і зголошуючись доносити добру звістку «до останнього краю землі» (Дії 1:8; 16:9, 10).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Багато мексиканських Свідків беруть участь у спеціальних проповідницьких кампаніях.