Слухайте, що промовляє дух!

«Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам [«зборам», НС]!» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 3:22).

1, 2. Яка настанова повторюється в Ісусових звістках, звернених до семи зборів, згаданих в Об’явленні?

СЛУЖИТЕЛІ Єгови повинні приділяти увагу натхненим словам, з якими Ісус Христос звернувся до семи зборів, згаданих у біблійній книзі Об’явлення. Кожна з цих звісток містить таку настанову: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7, 11, 17, 29; 3:6, 13, 22).

² Ми вже розглянули Ісусові звістки, звернені до ангелів, тобто наглядачів, Ефеса, Смірни і Пергама. Чого ми можемо навчитися зі слів, які він через святий дух сказав позосталим чотирьом зборам?

До ангела в Тіятирах

3. Де було розташоване місто Тіятири і якими виробами воно насамперед славилося?

³ «Син Божий» хвалить збір у Тіятирах, а також докоряє йому. (Прочитайте Об’явлення 2:18—29). Тіятири (сьогодні Акхісар) були побудовані вздовж притоки річки Гедіз (у давнину Герм) на заході Малої Азії. У місті  процвітали численні ремесла. Виробники фарб, використовуючи коріння марени, виготовляли тут славнозвісні кармазинові, або пурпурні, барвники. Лідія, яка стала християнкою, коли Павло відвідував грецьке місто Филипи, була «купчихою кармазином з міста Тіятір» (Дії 16:12—15).

4. За що збір у Тіятирах отримав похвалу?

⁴ Ісус хвалить збір у Тіятирах за добрі вчинки, любов, віру, терпеливість і служіння. Справді, його ‘останні вчинки були більші за перші’. Проте, навіть якщо хтось має добру репутацію, йому ніколи не можна легковажити моральні норми.

5—7. а) Хто така «жінка Єзавель» і як слід було реагувати на її вплив? б) У чому допомагає побожним жінкам Христова звістка до збору в Тіятирах?

⁵ Збір у Тіятирах був терпимим до ідолопоклонства, фальшивих вчень і статевої неморальності. У ньому була «жінка Єзавель» — імовірно, група жінок, котрі мали такі риси, як Єзавель — нечестива цариця десятиплемінного царства Ізраїлю. Деякі вчені говорять, що тіятирські «пророкині» намагалися спокусити християн, щоб ті поклонялись богам і богиням ремесел і брали участь у бенкетах, під час яких їли пожертвуване ідолам. Хай же ні одна самозвана пророчиця не намагається маніпулювати іншими в сьогоднішньому християнському зборі!

⁶ Христос сказав: «Я кину її на ложе [«ложе страждань», Дерк.], а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються». Наглядачам ні в якому разі не можна піддаватися таким злим вченням і впливам. А також жодному християнину немає потреби вчиняти духовну й фізичну розпусту чи ідолопоклонство, аби усвідомити, що «глибини сатани» несуть у собі лише зло. Прислухаючись до Ісусового попередження, ми міцно ‘триматимемо те, що маємо’, і гріх не пануватиме серед нас. Оскільки помазанці відкидали безбожні вчинки, похоті та цілі, вони після свого воскресіння отримують «владу «над поганами» і разом із Христом будуть їх ‘крушити’. Сьогодні збори мають символічні зорі, а помазанцям після їхнього небесного воскресіння буде дана «зоря ясна і досвітня», Наречений, Ісус Христос (Об’явлення 22:16).

⁷ Збір у Тіятирах отримав застереження не бути терпимим до нечестивого впливу жінок-відступниць. Натхнена духом Христова звістка до того збору допомагає побожним жінкам у наші дні залишатися на відведеному їм Богом місці. Вони не намагаються панувати над чоловіками і не спокушають братів чинити духовну й фізичну розпусту (1 Тимофія 2:12). Навпаки, такі жінки подають приклад у добрих ділах і служінні на хвалу Бога (Псалом 68:12; 1 Петра 3:1—6). Коли збір береже те, що має,— чисте вчення й поведінку, а також дорогоцінне служіння Царству,— Христос прийде, щоб його нагородити, а не виконати над ним присуд.

До ангела в Сардах

8. а) Де були розташовані Сарди і що можна про них сказати? б) Чому збір у Сардах потребував допомоги?

⁸ Збір у Сардах потребував негайної допомоги, оскільки він був духовно мертвий. (Прочитайте Об’явлення 3:1—6). Розташовані приблизно за 50 кілометрів на південь від Тіятир, Сарди були квітучим містом. Завдяки торгівлі, родючій землі й виробництву шерстяної тканини та килимів вони перетворилися на багате місто, в якому мешкало близько 50 000 чоловік.  Згідно з істориком Йосифом Флавієм, у першому сторіччі до н. е. в Сардах була велика єврейська громада. Серед руїн міста є синагога і храм ефеської богині Артеміди.

9. Що слід робити, якщо наше служіння формальне?

⁹ Христос сказав ангелові збору в Сардах: «Я знаю діла твої, що маєш ім’я, ніби живий, а ти мертвий». Що робити, коли нас вважають духовно пильними, а ми байдужі до християнських привілеїв і наше служіння формальне й, так би мовити, ‘має померти’? Тоді нам треба ‘пам’ятати, як ми взяли і почули’ звістку про Царство, а також слід з новими силами виконувати священне служіння. Ми мусимо почати щиросердо брати участь у християнських зібраннях (Євреїв 10:24, 25). Христос попередив збір у Сардах: «Коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду». А що сказати про наш час? Незабаром ми повинні будемо дати звіт Богові.

10. Як діють декотрі християни навіть за таких обставин, які склалися в Сардах?

¹⁰ Навіть за таких обставин, які склалися в Сардах, може бути кілька осіб, ‘що одежі своєї не споганюють і в білій з Христом можуть ходити, бо гідні вони’. По них завжди видно, що вони християни, оскільки вони залишаються непорочними, а також чистими від світу в моральному й релігійному плані (Якова 1:27). Тому Ісус ‘ймення їхнє не змиє із книги життя і ймення їхнє визнає перед Отцем Своїм і перед Його Анголами’. Визнаний гідним ходити з Христом, клас його невісти, який складається з помазанців, буде зодягнений у чистий та світлий вісон, що символізує праведні вчинки Божих святих (Об’явлення 19:8). Чудові привілеї служіння, що чекають на них у небі, спонукують їх перемагати цей світ. Благословення приготовані також і для тих, хто отримає вічне життя на землі. Їхні імена теж записані в книзі життя.

11. Що робити, коли нас огортає духовна сонливість?

¹¹ Жоден з нас не хотів би опинитися в такому жалюгідному духовному стані, як збір у Сардах. Але що, коли ми усвідомлюємо, що засинаємо духовно? Задля власної ж користі ми повинні діяти негайно. Припустімо, нас притягує безбожний спосіб життя або охоплює млявість щодо служіння чи відвідування зібрань. Шукаймо допомоги Єгови, звертаючись до нього в палкій молитві (Филип’ян 4:6, 7, 13). Щоденне читання й вивчення Біблії та публікацій «вірного домоправителя» допоможе нам зберігати духовну пильність (Луки 12:42—44). Завдяки цьому ми будемо подібні до тих християн у Сардах, котрих схвалював Христос, а також станемо благословенням для співвіруючих.

До ангела у Філядельфії

12. Як би ви описали релігійну ситуацію в стародавній Філядельфії?

¹² Ісус похвалив збір у Філядельфії. (Прочитайте Об’явлення 3:7—13). Філядельфія (сьогодні Алашехір) була квітучим центром регіону в західній частині Малої Азії, у котрому виробляли вино. Навіть головним її божеством був Діоніс, бог виноробства. Очевидно, юдеї у Філядельфії робили невдалі спроби переконати тамтешніх єврейських християн, що треба зберегти певні вимоги Мойсеєвого Закону або повернутися до деяких з них.

13. Як Христос використовує «ключ Давидів»?

¹³ Христос «має «ключа Давидового», отже йому довірені всі справи Царства і управління збором вірних Божих служителів (Ісаї 22:22; Луки 1:32). Ісус використав цей ключ, щоб відкрити християнам у стародавній Філядельфії та інших місцях можливості й привілеї, пов’язані з Царством. З 1919 року він почав відкривати перед «вірним домоправителем» «двері великі й широкі» до проповідування про Царство. Жоден противник не може їх зачинити (1 Коринтян 16:9; Колосян 4:2—4).  Певна річ, двері до привілеїв, пов’язаних із Царством, закриті для тих, хто належить до «зборища сатани», оскільки вони не є духовними ізраїльтянами.

14. а) Яку обіцянку Ісус дав збору у Філядельфії? б) Як ми зможемо вистояти в «годину випробовування»?

¹⁴ Ісус дав християнам у стародавній Філядельфії таку обіцянку: «А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт». Проповідування вимагає такої витривалості, яку виявляв Ісус. Він ніколи не поступався ворогам і продовжував чинити волю свого Отця. Тому Христос був воскрешений до безсмертного небесного життя. Якщо ми міцно додержуємося свого рішення поклонятись Єгові і підтримуємо Царство проповідуванням доброї новини, то будемо збережені від «години випробовування», тобто зможемо вистояти в теперішній час випробувань. Ми міцно ‘триматимемо те, що маємо’ від Ісуса Христа, намагаючись сприяти інтересам Царства. Це принесе помазанцям безцінний небесний вінець, а їхнім вірним товаришам — вічне життя на землі.

15. Що вимагається від тих, хто буде «стовпом у храмі Бога»?

¹⁵ Христос додає: «Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого... і на нім напишу  Ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім’я Своє». Помазані наглядачі мають підтримувати правдиве поклоніння. Вони і далі повинні відповідати вимогам для членів «Єрусалиму Нового», проповідуючи про Боже Царство і залишаючись духовно чистими. Це необхідна умова, якщо вони хочуть бути стовпами в прославленому небесному храмі і бажають носити ім’я Божого міста як його небесні мешканці, а також ім’я Христа, будучи його невістою. І, звичайно, вони повинні мати вухо, яке «чує, що Дух промовляє Церквам».

До ангела в Лаодикії

16. Що можна сказати про Лаодикію?

¹⁶ Христос докорив самовдоволеному зборові в Лаодикії. (Прочитайте Об’явлення 3:14—22). Розташована приблизно за 150 кілометрів на схід від Ефеса, Лаодикія стояла на перехресті великих торговельних шляхів у родючій долині річки Лік і була дуже заможним виробничим та фінансовим центром. Добре відомий був одяг із чорної шерсті, яка походила з цього району. Лаодикія мала знамениту медичну школу, і в цьому місті, імовірно, робили лік для очей, знаний як фригійський порошок. Одним з головних божеств міста був Асклепій, бог лікування. У Лаодикії, схоже, мешкало чимало євреїв, і деякі з них, очевидно, були досить багаті.

17. За що лаодикійці отримали докір?

¹⁷ Звертаючись до лаодикійського збору через його «Ангола», Ісус владно говорить до нього як «Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива» (Колосян 1:13—16). Лаодикійці отримують докір за те, що духовно вони ‘не холодні, ані гарячі’. Оскільки вони літеплі, Христос має намір виплюнути їх зі своїх уст. Їм, мабуть, неважко було зрозуміти таке порівняння. Неподалік, у Гієраполі, були гарячі джерела, а в Колосах — холодна вода. Та в Лаодикію вода текла з великої відстані по водопроводу, тож вона, коли досягала міста, напевно, була вже літеплою. Частину путі вода проходила через акведук. А наближаючись до Лаодикії, текла через скріплені цементом труби, виготовлені з кам’яних блоків.

18, 19. Що допоможе християнам, котрі сьогодні нагадують членів збору в Лаодикії?

¹⁸ У наш час особи, подібні до лаодикійців, теж ні гарячі, ані холодні, тобто ні підбадьорюють, ані відсвіжують інших. Вони будуть виплюнуті, як та літепла вода! Ісус не хоче, щоб вони були його речниками, помазаними «послами замість Христа» (2 Коринтян 5:20). Якщо вони не розкаються, то втратять привілей бути вісниками Царства. Лаодикійці прагнули земних багатств і ‘не знали, що вони нужденні, і мізерні, і вбогі, і сліпі, і голі’. Усім, хто сьогодні подібний до них, аби позбутися духовної вбогості, сліпоти й голизни, треба купити в Христа ‘перечищеного золота’ випробуваної віри, «білу одежу» праведності та «масть на очі», яка покращує духовний зір. Християнські наглядачі радо допоможуть їм усвідомити свою потребу в духовному, щоб ті стали «багатими вірою» (Якова 2:5; Матвія 5:3). Крім того, наглядачам потрібно допомагати їм використовувати духовну «масть на очі», тобто застосовувати Ісусові вчення й поради, а також наслідувати його приклад і склад розуму. Це цілющий лік проти «пожадливості тілесної, і пожадливості очам, і пихи життєвої» (1 Івана 2:15—17).

¹⁹ Ісус докоряє і карає всіх, кого любить. Підлеглі йому наглядачі повинні з ніжністю робити так само (Дії 20:28, 29). Лаодикійці мали ‘бути ревними і покаятися’, змінивши своє мислення і спосіб життя. А що, коли хтось із нас звик відводити священному служінню Богові лише незначне місце у своєму житті? Тоді купімо в Ісуса «масть на очі», щоб побачити, наскільки важливо ревно шукати найперше Царства (Матвія 6:33).

20, 21. Хто сьогодні належно реагує, коли Ісус ‘стукає’ в їхні двері, і що на них чекає в майбутньому?

 ²⁰ Христос говорить: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною». Ісус часто давав духовні настанови під час гостин (Луки 5:29—39; 7:36—50; 14:1—24). Нині він стукає у двері збору, подібного до лаодикійського. Чи члени цього збору зреагують на його стук, відновлять свою любов до нього, запросять до себе і дозволять навчати їх? Коли так, Христос буде бенкетувати з ними, і це принесе їм великий духовний пожиток.

²¹ Сьогоднішні «інші вівці», образно кажучи, впускають Ісуса до себе, і в результаті вони отримають вічне життя (Івана 10:16; Матвія 25:34—40, 46). Кожному помазанцю, що здобуде перемогу, Христос дарує привілей ‘сісти на його престолі з ним, як і він переміг був і з Отцем Своїм сів на престолі Його’. Дійсно, помазаним переможцям Ісус обіцяє велику нагороду — сісти з ним на небесному престолі праворуч від його Отця. А переможці з числа інших овець з нетерпінням чекають часу, коли зможуть жити в чудовому місці на землі під правлінням Царства.

Урок для всіх нас

22, 23. а) Як усі християни можуть отримати пожиток з Ісусових слів, звернених до семи зборів? б) Що ми повинні постановити?

²² Без сумніву, усі християни можуть отримати великий пожиток з Ісусових слів до семи зборів у Малій Азії. Наприклад, беручи до уваги те, що Христос, коли було доречно, висловлював похвалу, сердечні християнські старійшини спонукані хвалити окремих осіб і цілі збори, котрі залишаються духовно здоровими. Співвіруючим, які мають певні слабкості, старійшини допомагають застосовувати біблійні «ліки». Усі ми зможемо і далі черпати користь із різних порад, які Христос дав семи зборам, коли будемо з молитвою й без зволікань застосовувати їх у житті *.

²³ Ці останні дні — не час для самовдоволеності, матеріалізму чи чогось іншого, що могло б змусити нас служити Богові лише формально. Тож нехай усі збори і далі яскраво сяють, як «свічники», котрі Ісус залишає на місці. Постановімо ж як вірні християни завжди бути уважними, коли говорить Христос, і слухати, що промовляє дух. Тоді ми зможемо довго втішатися тим, що служимо носіями світла на славу Єгови.

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Хто така «жінка Єзавель» і чому побожні жінки її не наслідують?

• Які обставини існували в зборі міста Сарди і що нам робити, аби не стати подібними до багатьох тамтешніх християн?

• Які обіцянки Ісус дав збору у Філядельфії і як вони стосуються наших днів?

• За що лаодикійці отримали докір і що чекає в майбутньому ревних християн?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Необхідно уникати злих доріг «жінки Єзавелі».

[Ілюстрації на сторінці 18]

Ісус відкрив перед своїми послідовниками «двері великі й широкі» до привілеїв, пов’язаних з Царством.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Чи запрошуєш ти Ісуса до себе і чи слухаєш його?