Служіння унікальній мовній групі в Кореї

НА ОБЛАСНОМУ конгресі Свідків Єгови, який відбувся влітку 1997 року, зібралася група радісних, але надзвичайно мовчазних людей. Це був перший конгрес у Кореї, який проводився для глухих та людей з вадами слуху. Найвище число присутніх становило 1174 особи. Вся програма — промови, драма та інтерв’ю — була представлена корейською мовою жестів. На великому екрані, встановленому в Залі конгресів, присутні бачили зображення промовців. Ця подія відбулася завдяки багаторічній наполегливій праці численних добровольців.

Прийде час, і «відчиняться вуха глухим». Це станеться в раю на землі (Ісаї 35:5). Але перш ніж отримати життя в Раю, всі ми, в тому числі й глухі, повинні ввійти в духовний рай, а це — стан духовного процвітання Божого народу. Для цього треба стати присвяченими та охрещеними Свідками Єгови, а також навчитися від Бога (Михея 4:1—4).

Скромний початок

Хоча праця проповідування велася серед глухих ще у 1960-х роках, однак тільки в 70-х у Сеулі, столиці Республіки Корея, кілька осіб з вадами слуху почали відвідувати зібрання Свідків Єгови. Щоб глухі розуміли програму зібрань, християнські брати, які вміли швидко писати, занотовували на шкільній дошці головні пункти промов та біблійні вірші.

У 1971 році в місті Теджон один Свідок, син якого був глухий, почав навчати звістки про Царство свого сина та його глухих товаришів. Кілька осіб з цієї групи стали ревними Свідками і тепер активно служать у території мови жестів (Захарія 4:10).

 Молоді добровільно жертвують собою

Для того щоб навчити глухих про Єгову та Ісуса і допомогти їм стати на дорогу до життя, потрібно було більше добровольців (Івана 17:3). Тому багато Свідків Єгови взялися за вивчення мови жестів і отримали духовні благословення.

Вивчити мову жестів поставив собі за мету один 15-річний хлопець, на ім’я Парк Ін Сун. Заради цього він влаштувався учнем на фабрику, де працювало 20 глухих. Протягом восьми місяців він близько контактував з ними під час роботи і вивчив їхню мову та спосіб мислення. Наступного року він став піонером, повночасним вісником Царства, і почав співпрацювати з групою глухих, які цікавилися біблійною правдою. Кількість людей у тій групі швидко росла, і невдовзі на недільні зібрання приходило вже понад 35 осіб (Псалом 110:3, Дерк.).

Потім у Сеулі вперше почали проводитися зібрання тільки мовою жестів. Брат Парк Ін Сун служив у цій групі спеціальним піонером. Тоді він вже досконало знав мову жестів. Протягом кількох місяців він проводив 28 біблійних вивчень з глухими. Багато його зацікавлених зробили добрий духовний поступ і стали Свідками Єгови.

Завдяки активній праці численних добровольців у жовтні 1976 року в Сеулі утворився перший збір мовою жестів. У тому зборі було 40 вісників та 2 сталих піонери. Це заохотило до ревної діяльності вісників в інших містах Кореї. Адже багато глухих людей прагнули почути добру новину і чекали, щоб їх відвідали Свідки.

Проповідування глухим

Можливо, вас цікавить, як Свідки відшукували глухих людей. Вони знайшли багатьох зацікавлених через знайомих. Крім того, прізвища та адреси глухих можна було взнати у власників рисових крамниць. Таку ж інформацію надавали деякі державні установи. Завдяки ретельному опрацюванню території, на якій жили глухі, з часом у країні було сформовано чотири збори мовою жестів. Чимало молодих християн вирішили допомогти новим зборам і відгукнулись на заохочення вивчити цю мову.

Філіал Свідків Єгови скерував у ті збори спеціальних піонерів, які знали мову жестів. Не так давно в ці збори для духовного підбадьорення були призначені також випускники Школи службового вдосконалення.

А втім, існують певні труднощі. Щоб успішно служити в цій території, треба докладати зусиль для розуміння способу мислення і звичаїв глухих. Глухі люди дуже прямолінійні в мисленні й поведінці. Деколи це дивує інших і призводить до непорозумінь. До того ж під час домашніх біблійних вивчень з глухими необхідно допомагати їм краще оволодівати мовою жестів і заохочувати поліпшувати звичку читати і вивчати.

У повсякденному житті глухі стикаються з труднощами, які переважно невідомі іншим людям. Нерідко великою проблемою для них стає відвідування  державних установ і медичних закладів, а також здійснення простих грошових операцій. Свідки Єгови із сусідніх зборів пропонують у цьому свою сердечну допомогу, і таким чином глухі брати й сестри на власному досвіді відчувають правдиву братерську любов (Івана 13:34, 35).

Позитивні результати неформального свідчення

Одного разу в Пусані, великому портовому місті на півдні Кореї, Свідок зустрів двох глухих чоловіків, які написали на клаптику паперу: «Нам подобається Рай. Ми хочемо знати, де в Біблії говориться про вічне життя». Брат записав їхні адреси і домовився відвідати тих чоловіків. Коли він прийшов до них, то застав дуже багато глухих людей, котрі хотіли почути звістку про Царство. Цей випадок спонукав брата взятися за вивчення мови жестів. Невдовзі в Пусані утворився збір мовою жестів.

Якось брат з цього збору підійшов на вулиці до двох глухих чоловіків, які спілкувалися між собою мовою жестів. Дізнавшись, що вони повертаються з релігійного зібрання, він запросив їх у Зал Царства на другу годину того ж дня. Вони прийшли і погодилися на біблійне вивчення. Невдовзі ці двоє чоловіків відвідали обласний конгрес і привели на нього 20 своїх глухих друзів. Кілька осіб з цієї групи присвятили  своє життя Єгові. Двоє з них стали старійшинами, а один — службовим помічником у зборах мовою жестів.

Наполегливість винагороджується

Оскільки багато глухих людей живе досить далеко від зборів мовою жестів, то зазвичай їм, щоб регулярно харчуватися духовно, треба докладати великих зусиль і виявляти наполегливість. Ось приклад 31-річного чоловіка, який заробляв на життя рибальством неподалік одного острова. Він почув біблійну звістку від свого молодшого брата, котрий був знайомий зі Свідками Єгови. Аби задовольнити свій духовний голод, цей глухий рибалка подорожував човном 16 кілометрів до міста Тхонйона, що на південному узбережжі Кореї. Там він зустрічався із спеціальним піонером зі збору мовою жестів міста Масана. Кожного понеділка цей спеціальний піонер долав 65 кілометрів, щоб провести біблійне вивчення з глухим рибалкою.

Відвідуючи недільні зібрання в місті Масані, цей глухий зацікавлений 16 кілометрів плив човном, а тоді ще 65 кілометрів їхав автобусом. Його наполегливість не була марною. За кілька місяців він поглибив свої знання мови жестів, вивчив більше літер корейського алфавіту і що найважливіше — дізнався, як розвинути близькі стосунки з Єговою. Усвідомлюючи необхідність відвідувати зібрання і регулярно брати участь у проповідницькому служінні, він переїхав у територію збору мови жестів. Чи це було легко? Ні. Йому довелося покинути рибальство, яке приносило майже 3800 доларів чистого прибутку щомісяця. Проте його наполегливість винагородилася. Зробивши поступ у правді, він охрестився і тепер радісно служить Єгові зі своєю родиною.

Переклад для глухих

Добра новина про Царство звіщається переважно усно. Однак щоб точніше доносити людям звістку з Божого Слова, дуже важливо представляти біблійні вчення у більш довготривалому вигляді. Ось чому в першому столітті досвідчені старші чоловіки писали книжки і листи (Дії 15:22—31; Ефесян 3:4; Колосян 1:2; 4:16). У наш час є вдосталь духовної поживи, яку ми отримуємо у вигляді книжок та інших християнських публікацій. Вони перекладаються сотнями мов, у тому числі й різними мовами жестів. Для цього у філіалі в Кореї було сформовано відділ перекладу на корейську мову жестів. Крім того, відділ відеозапису випускає цією мовою відеофільми. Таким чином глухим вісникам і зацікавленим у Кореї надається духовна підтримка.

Хоча багато братів і сестер добре оволоділи мовою жестів і допомагають у створенні відеофільмів, проте здебільшого найкращими перекладачами є діти глухих. Вони знають цю мову змалечку, тому можуть не тільки точно перекладати, але й за допомогою жестів і виразу обличчя передавати зміст з почуттям. Таким чином вони досягають розуму і серця слухачів.

Як уже говорилося, тепер у Кореї мовою жестів регулярно проводяться обласні і районні конгреси. Хоча для цього брати докладають багато зусиль і витрачають немалі кошти, однак присутні дуже вдячні за такі конгреси. Після програми багато з них залишаються, щоб ще більше поспілкуватись і пригадати цінну духовну інформацію. Без сумніву, служіння цій унікальній мовній групі пов’язано з труднощами, проте приносить духовні благословення.

[Ілюстрації на сторінці 10]

Відеофільми мовою жестів, які випускаються в Кореї: «Чого Бог вимагає від нас?», «Цінуймо наш духовний спадок», «Застережливі приклади для наших часів» та «Поважайте владу Єгови».

[Ілюстрації на сторінці 10]

За годинниковою стрілкою, починаючи знизу: запис відеофільмів мовою жестів у корейському філіалі; створення жестів для позначення теократичних термінів; відділ перекладу на корейську мову жестів; суфлірування перекладачу під час запису відеофільму.