Запитання читачів

Чому в Євреїв 2:14 Сатану названо «тим, хто має владу смерти»?

Якщо відповісти на це запитання кількома словами, то Павло мав на думці, що Сатана — сам або через своїх поплічників — може заподіяти людині фізичну смерть. Це узгоджується з тим, що Ісус назвав Сатану «душогубом споконвіку» (Івана 8:44).

До неправильного розуміння Євреїв 2:14 може призвести те, що в багатьох перекладах цей вірш говорить, що Сатана має «владу смерти» або «державу смерти» (переклади Огієнка, Хоменка, Куліша). Такі варіанти перекладу могли б навести на думку, що Сатана має необмежену спроможність убивати всіх, кого забажає. Однак, без сумніву, це не так. Якби це було так, він, імовірно, вже давно змів би з лиця землі усіх поклонників Єгови (Буття 3:15).

Вислів, який передається у декотрих перекладах як «влада смерти», грецькою мовою звучить як «кра́тос ту тана́ту». Ту тана́ту — це вираз, який передає значення «смерть». Слово кра́тос в основному означає «сила, міць, могутність». А відповідно до «Теологічного словника Нового Завіту» (англ.), воно швидше вказує на «наявність і значність сили або могутності, а не на її застосування». Отже, в Євреїв 2:14 Павло не має на увазі, що Сатана посідає абсолютну владу над смертю. Натомість він говорить про спроможність або здатність Сатани заподіювати смерть.

Як Сатана користується «владою смерти»? У книзі Йова ми читаємо про випадок, який можна вважати винятком. У ній розповідається про те, що Сатана використав бурю, аби заподіяти смерть дітям Йова. Проте зауважте, що Сатана зміг зробити це лише з Божого дозволу, який він отримав через те, що вирішувалося дуже важливе спірне питання (Йова 1:12, 18, 19). Самого Йова Сатана вбити не міг. Йому не було дозволено це зробити (Йова 2:6). Тому, хоча Сатані подеколи вдавалося спричиняти смерть вірних людей, не треба боятися, що він, коли йому заманеться, зможе позбавити життя й нас.

Також Сатана заподіював декому смерть через своїх людських поплічників. Так, наприклад, чимало християн загинуло через свою віру, дехто з них був убитий розлюченим натовпом або несправедливо страчений за наказом урядових чиновників і корумпованих суддів (Об’явлення 2:13).

Крім того, іноді Сатана заподіював людям смерть, використовуючи їхні слабкості. За часів ізраїльського народу пророк Валаам порадив моавітянам спокусити ізраїльтян до «відступлення від Господа» (Числа 31:16). Це призвело до загибелі понад 23 000 ізраїльтян (Числа 25:9; 1 Коринтян 10:8). Так само і в наші дні багато хто піддається «хитрощам» Сатани і потрапляє до пастки аморальності або інших безбожних учинків (Ефесян 6:11). Щоправда, такі особи зазвичай не втрачають свого життя відразу. Але вони ризикують втратити можливість жити вічно, і в такий спосіб Сатана заподіює їм смерть.

Хоча ми й визнаємо, що Сатана в стані завдати людині шкоди, але нам непотрібно боятися його надмірно. Говорячи, що Сатана має владу смерті, Павло також сказав, що Христос помер, аби «знищити [Сатану]... та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі» (Євреїв 2:14, 15). Ісус сплатив викуп і таким чином звільнив людей, котрі вірять у нього, від рабства гріха та смерті (2 Тимофія 1:10).

Без сумніву, мудро усвідомлювати, що Сатана спроможний заподіювати людям смерть, але ми впевнені, що Єгова може відшкодувати будь-які втрати, спричинені Сатаною та його поплічниками. Єгова запевняє нас, що воскреслий Ісус ‘знищить справи диявола’ (1 Івана 3:8). За допомогою сили Єгови він воскресить мертвих і так знищить саму смерть (Івана 5:28, 29). Урешті-решт усі ясно побачать, що влада Сатани є обмеженою, коли Ісус кине його до безодні. А після цього Сатана буде знищений назавжди (Об’явлення 20:1—10).