Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи ми дійсно потребуємо інших?

Чи ми дійсно потребуємо інших?

Чи ми дійсно потребуємо інших?

«РОЗДУМУЮЧИ над своїм життям і стремліннями, ми помічаємо, що майже всі наші вчинки та прагнення пов’язані з існуванням інших людей,— сказав відомий вчений Альберт Ейнштейн і додав: — Ми споживаємо їжу, приготовану іншими людьми, носимо одяг, зроблений іншими, живемо у домах, побудованих іншими... Те, ким людина є, а також наскільки важливою вона є, залежить не стільки від її індивідуальності, скільки від її ролі у людському суспільстві. Воно керує матеріальним та духовним життям людини від колиски до могили».

У тваринному світі існує інстинктивна взаємодія. Слони ходять стадами і дбайливо охороняють своїх малят. Левиці разом вирушають на полювання і діляться здобиччю зі самцями. Дельфіни бавляться одні з одними і деколи рятують від небезпеки інших тварин або навіть плавців.

Однак серед людей соціологи помічають тривожну тенденцію. Згідно з однією мексиканською газетою, декотрі вчені твердять, що «десятиліття ізоляції людей і руйнування суспільного життя завдали великої шкоди американському суспільству». У газеті зазначалося, що «добробут нації залежить від докорінної соціальної переміни, яка включає в себе повернення до суспільного життя».

Ця проблема особливо поширена у розвинених країнах. Багато людей чимраз більше відокремлюються одні від одних. Люди хочуть «жити власним життям» і не дозволяють іншим «втручатися в їхню приватну сферу». Вважається, що таке мислення поглибило вразливість людського суспільства до емоційних проблем, депресії та самогубств.

Беручи це до уваги, доктор Деніел Ґоулман зазначив: «Соціальна ізоляція, переконання, що немає з ким поділитися почуттями або підтримувати близькі стосунки, подвоюють шанси захворіти або померти». У звіті, опублікованому в журналі «Наука» (англ.), було зроблено висновок, що соціальна ізоляція «впливає на рівень смертності так само, як і куріння, гіпертонія, високий рівень холестерину, ожиріння і малорухливий спосіб життя».

Отже, з різних причин ми справді потребуємо інших. Ми не можемо жити в цілковитій ізоляції. Як же вирішити проблему відокремленості? Що наповнило життя багатьох людей справжнім змістом? Ці питання обговорюватимуться у наступній статті.

[Вставка на сторінці 3]

«Майже всі наші вчинки та прагнення пов’язані з існуванням інших людей» (Альберт Ейнштейн).