Чи ви цінуєте старших віком християн?

КОЛИ стародавній ізраїльський народ був під Закон-угодою, Бог дав йому такий наказ: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого» (Левит 19:32). Отже, повага до людей похилого віку була священним обов’язком, тісно пов’язаним з підкоренням Богові. Хоча сучасні християни не перебувають під Мойсеєвим Законом, однак це нагадує нам, що Єгова цінує і дорожить старшими особами, які служать йому (Приповістей 16:31; Євреїв 7:18). Чи ми ставимося до старших так, як Єгова? Чи цінуємо наших старших християнських братів і сестер?

Єлисей цінував свого старшого друга

Одна з біблійних розповідей, в якій наголошується на повазі до старших, подається у Другій книзі царів. У ній описується, як молодий пророк Єлисей став наступником пророка Іллі. Розгляньте, що відбулося, коли Ілля останній день служив пророком для десятиплемінного царства Ізраїлю.

Того дня літній пророк отримав завдання від Єгови піти з Ґілґала до Бет-Ела, з Бет-Ела до Єрихона, а з Єрихона — до річки Йордану (2 Царів 2:1, 2, 4, 6). Під час тієї мандрівки — а пройшли вони близько 50 кілометрів — Ілля тричі переконував Єлисея не йти з ним. Але Єлисей відмовився залишити старенького пророка, подібно як кілька століть перед тим молода Рут рішуче відмовилася залишити Ноомі (Рут 1:16, 17). Тричі Єлисей відповідав: «Як живий Господь і жива душа твоя,— я не залишу тебе!» (2 Царів 2:2, 4, 6). На той час Єлисей вже шість років допомагав Іллі. Проте він прагнув служити з Іллею якомога довше. У розповіді говориться: «Сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось... вознісся Ілля» (вірш 11). Ілля та Єлисей спілкувалися один з одним аж до останньої миті служіння Іллі в Ізраїлі. Очевидно, молодший пророк хотів почути від старшого, досвідченішого пророка якомога більше повчань і підбадьорливих слів. Авжеж, він цінував свого старшого друга.

Як батьки і матері

Неважко зрозуміти, чому Єлисей любив старшого пророка як друга і навіть  як духовного батька (2 Царів 2:12). Ілля, незадовго перед тим як мало закінчитися його служіння в Ізраїлі, сказав Єлисею: «Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе» (вірш 9). Тож до самого кінця Ілля турбувався духовним благополуччям свого наступника і йому не було байдуже, як продовжуватиметься Божа праця.

Сьогодні дуже приємно бачити, як старші християни і християнки виявляють подібну батьківську і материнську турботу, коли охоче діляться з молодшими своїм знанням та мудрістю. Приміром, добровольці з багаторічним стажем служіння у філіалах Свідків Єгови з готовністю допомагають новим членам Бетелю набувати вміння, які потрібні їм для виконання своїх призначень. Так само і роз’їзні наглядачі та їхні дружини, які відвідують збори вже чимало років, з радістю діляться своїм багатим досвідом з тими, хто тільки вчиться праці роз’їзного наглядача. Крім того, у зборах Свідків Єгови по цілому світі старші брати і сестри, котрі вже десятиліттями вірно служать Єгові, із задоволенням діляться практичною мудрістю та багаторічним досвідом з новими членами збору (Приповістей 2:7; Филип’ян 3:17; Тита 2:3—5).

Завдяки сердечній турботі, яку виявляють наші дорогі старші християни, нам справді приємно поважати їх. Тож наслідуймо приклад Єлисея, щиро цінуючи старших християн. Апостол Павло заохочує нас вмовляти «старшого... немов батька», а «старших жінок — немов матірок» (1 Тимофія 5:1, 2). Так ми великою мірою посприяємо належній діяльності і поступу християнських зборів по цілому світі.

[Ілюстрація на сторінці 30]

Єлисей прагнув служити з Іллею якомога довше.

[Ілюстрації на сторінці 31]

Молоді отримують велику користь від спілкування зі старшими християнами.