Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як зміцнити шлюб

Як зміцнити шлюб

Як зміцнити шлюб

УЯВІТЬ собі занедбаний будинок. Фарба відстає, дах протікає, навколо розрослися бур’яни. Вочевидь, цей будинок пережив не одну бурю і давно вже не бачив дбайливої руки. Чи треба його знести? Необов’язково. Якщо фундамент і стіни міцні, будинок ще можна відновити.

Чи стан цього будинку нагадує ваш шлюб? Протягом років незгоди могли, так би мовити, залишити свої сліди на ваших взаєминах. Можливо, дається взнаки те, що один з вас, а то й обидва нехтували сім’єю. Ви можете почуватися, як Сенді. Проживши 15 років у шлюбі, вона сказала: «Нас ніщо не об’єднувало, крім свідоцтва про одруження. А цього було замало».

Навіть якщо у вас подібна ситуація, не поспішайте розривати свій союз. Ваш шлюб, мабуть, ще можна врятувати. Багато залежить від того, наскільки ви обидва прагнете зберегти сім’ю. Таке прагнення і почуття відповідальності можуть зміцнити шлюб у важку годину. Отже, як Біблія допомагає поглибити прагнення зберегти подружжя?

Відповідальність за збереження шлюбу — це обов’язок

Почуття відповідальності — це усвідомлення того, що ти повинен виконати взятий на себе обов’язок. Наприклад, будівельник відчуває відповідальність за виконання вимог підписаного ним контракту про зведення будинку. Можливо, цей будівельник особисто не знає того, хто замовив будинок. І все ж таки він відчуває себе зобов’язаним дотриматися свого слова.

Шлюб — це не суха ділова угода, але відповідальність за його збереження — наш обов’язок. Ви, очевидно, урочисто обіцяли перед Богом і людьми залишатися разом, хоч би що трапилося. Ісус навчав: «Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, «створив їх чоловіком і жінкою?» І сказав: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї». Далі Ісус додав: «Що Бог спарував,— людина нехай не розлучує» (Матвія 19:4—6). Коли виникають проблеми, ви обоє повинні рішуче настроїтись виконувати обіцянку залишатися разом *. Одна дружина сказала: «Наші стосунки поліпшились тільки тоді, коли ми перестали вважати розлучення вирішенням своїх проблем».

Однак відповідальність за збереження сім’ї — це не тільки обов’язок. Що ще слід взяти до уваги?

Спільні зусилля поглиблюють почуття відповідальності за збереження сім’ї

Не слід думати, що за наявності бажання зберегти подружжя у сім’ї ніколи не буде незгод. Коли виникає конфлікт, ви мали б прагнути залагодити його не тільки тому, що обіцяли одне одному вірність, а й тому, що маєте тісний емоційний зв’язок. Ісус сказав про чоловіка і дружину: «Стануть обоє вони одним тілом».

Що означає бути «одним тілом»? Апостол Павло написав, що «чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла» (Ефесян 5:28, 29). Отже, бути «одним тілом», крім усього іншого, означає, що ви дбаєте про свою дружину або чоловіка так само, як про себе. У шлюбі потрібно вже думати не про «моє», а про «наше», казати собі не «я», а «ми». Одна консультантка написала: «Обидва повинні відчувати глибоко в серці, що вже покінчили з безшлюбністю, що вже одружені».

Чи ви обидва відчуваєте серцем, що одружені? Можна бути одруженим багато років і все ж у такому розумінні не бути «одним тілом». У книжці «Дайте часу шанс» (англ.) говориться: «Подружжя — це спільне життя, і чим більше у подружньої пари спільного, тим щасливішою вона буде».

Деякі нещасливі пари не розлучаються заради дітей чи фінансової стабільності. Інші відмовляються від цього кроку через власні моральні принципи або через страх перед думкою оточення. Добре, що ці пари намагаються зберегти сім’ю, але не забувайте: важливо не просто уникнути розриву, а прагнути сердечних, теплих стосунків.

Безкорисливість поглиблює почуття відповідальності за збереження шлюбу

Біблія передрекла, що «останніми днями» люди будуть самолюбні (2 Тимофія 3:1, 2). Отже, згідно з цим пророцтвом, сьогодні у суспільстві процвітає самозакоханість, і часто безкорисливість у шлюбі вважають слабкістю. Але у щасливому подружжі і чоловік, і дружина виявляють саможертовність. Як же ви можете її виявляти?

Замість того щоб завжди думати над питанням «Що я буду мати з цього?», запитайте себе: «Що я роблю, аби зміцнити свою сім’ю?» Біблія говорить, що християнин повинен ‘не про себе тільки турбуватись, але і про інших’ (Филип’ян 2:4, Філ.). У світлі цього біблійного принципу проаналізуйте свої вчинки за минулий тиждень. Скільки разів ви зробили щось хороше для своєї дружини або чоловіка? Чи ви, хоча й не дуже були настроєні на розмову, уважно слухали, коли з вами хотіли поговорити? Скільки разів ви робили те, що більше цікавить не вас, а вашого чоловіка чи дружину?

Роздумуючи над цим, не бійтесь, що ваші добрі діла будуть непоміченими або залишаться без винагороди. В одній книжці говориться, що «найчастіше на доброзичливість відповідають тим же, отже з усіх сил намагайтесь власною доброзичливістю викликати її у своєї половини». Ваша саможертовність зміцнить шлюб, адже ви показуєте, що дорожите ним і хочете його зберегти.

Союз на все життя

Бог Єгова цінує відданість. Ось що говориться в Біблії: «З відданим ти [Єгова] будеш поводитись віддано» (2 Самуїла 22:26НС). Зберігати відданість Богу означає також зберігати відданість у шлюбі, який він заснував (Буття 2:24).

Якщо ви віддані одне одному, то тішитесь, що ваш союз міцний. Ви бачите себе разом навіть через роки і десятки років. Розлучення не спадає вам і на думку, й завдяки цьому вашим стосункам нічого не загрожує. Одна заміжня жінка сказала: «Навіть коли я страшенно гніваюсь на [свого чоловіка] і мені жахливо прикро від того, що між нами відбувається, я не думаю про те, щоб розлучитись. А думаю, як нам помиритися. Не маю аніякісінького сумніву, що помиримось, тільки у той момент не бачу, яким чином».

Щоб відчувати відповідальність за збереження сім’ї, необхідно вважати шлюб союзом на все життя. Проте, на жаль, небагато одружених людей пам’ятає про це. У суперечці один з них може кинути спересердя: «Я йду від тебе!» або «Я знайду когось іншого, хто по-справжньому мене цінуватиме!» Звичайно, найчастіше люди не говорять такого всерйоз. Але Біблія зазначає, що язик буває «повний отрути смертельної» (Якова 3:8). Погрози та ультиматуми ніби дають зрозуміти: «Наш шлюб не назавжди. У будь-який момент я можу піти від тебе». Такі слова руйнують сімейні стосунки.

Коли ж ви вважаєте шлюб союзом на все життя, то готові бути поруч зі своїм чоловіком чи дружиною попри всілякі труднощі. Такий погляд корисний ще й тим, що дуже допомагає миритися зі слабкостями і помилками та прощати і терпіти одне одного (Колосян 3:13). «У хорошій сім’ї,— говориться в одній книжці,— обидва роблять помилки, але попри них цей шлюб не розпадається».

У день свого весілля ви дали щирі обіцянки не шлюбу як такому, а живій людині. Це повинно було справити глибокий вплив на вас, адже відтоді ви стали одруженою особою і тому мали б думати й поводитися відповідно до свого становища. Чи ж ви не погодитесь, що слід залишатись зі своїм чоловіком чи дружиною не тільки тому, що ви глибоко переконані у святості шлюбу, але й тому, що любите особу, з якою одружились?

[Примітка]

^ абз. 7 У крайніх випадках бувають вагомі причини для нарізного проживання подружжя (1 Коринтян 7:10, 11НС; дивіться книжку «Секрет сімейного щастя», опубліковану Свідками Єгови, сторінки 160 і 161). Крім того, згідно з Біблією, підставою для розлучення є перелюб, тобто статева неморальність (Матвія 19:9).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

Що можна зробити тепер

Наскільки сильне у вас почуття відданості і відповідальності за збереження вашого шлюбу? Можливо, ви бачите, що це почуття варто було б поглибити. Спробуйте застосувати нижчеподані поради.

● Перевірте себе. Запитайте: «Чи глибоко в серці я відчуваю, що одружений (одружена), чи і досі думаю та поводжусь як неодружений (неодружена)?» Дізнайтесь, що́ про це думає ваш чоловік чи дружина.

● Прочитайте цю статтю разом з дружиною (чоловіком). Потім спокійно обговоріть, як кожен з вас міг би розвивати почуття відповідальності за збереження шлюбу.

● Робіть спільно щось, що поглибило б вашу відданість одне одному і бажання зберегти сім’ю. Наприклад, переглядайте свої весільні чи якісь інші пам’ятні фотографії. Займайтесь тим, що приносило радість вам обом, коли ви зустрічались, і чим займали час у перші роки після весілля. Разом розглядайте основані на Біблії статті з журналів «Вартова башта» і «Пробудись!», які торкаються питань сімейного життя.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Бути відданим і відчувати відповідальність за збереження шлюбу означає:

Усвідомлювати обов’язок. «Що ти обітуєш, сповни! Краще не дати обіту, ніж дати обіт — і не сповнити» (Екклезіяста 5:3,4).

Докладати спільних зусиль. «Краще двом, як одному... якби вони впали, підійме одне свого друга!» (Екклезіяста 4:9, 10).

Виявляти саможертовність. «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35).

Вважати шлюб союзом на все життя. «Любов... усе терпить» (1 Коринтян 13:4, 7).

[Ілюстрації на сторінці 7]

Чи ви слухаєте, коли з вами хочуть поговорити?