Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Переслідувані за праведність

Переслідувані за праведність

Переслідувані за праведність

«Блаженні переслідувані за праведність» (МАТВІЯ 5:10СМ).

1. Чому Ісус опинився перед Понтієм Пилатом і що Ісус йому сказав?

«Я НА те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду» (Івана 18:37). Ісус сказав ці слова, стоячи перед Понтієм Пилатом, римським намісником Юдеї. Ісус опинився перед ним не з власного бажання. І запрошення від Пилата він також не отримував. Натомість він потрапив туди через те, що юдейські релігійні провідники фальшиво звинуватили його як злочинця, котрий заслуговує на смерть (Івана 18:29—31).

2. Як діяв Ісус і чим це для нього закінчилося?

2 Ісус добре знав, що Пилат має владу відпустити його або віддати на смерть (Івана 19:10). Але це не утримувало його від того, щоб сміливо говорити з Пилатом про Царство. Хоча Ісусове життя було в небезпеці, він скористався нагодою дати свідчення найвищому правителю того регіону. Незважаючи на це, Ісус був засуджений і страчений, зазнавши мученицької смерті на стовпі мук (Матвія 27:24—26; Марка 15:15; Луки 23:24, 25; Івана 19:13—16).

Свідок чи мученик?

3. Що в біблійні часи означало грецьке слово ма́ртис, якому тепер відповідає слово «мученик», і якого значення воно набуло пізніше?

3 Люди, готові віддати життя за свої переконання, зокрема за релігійні вірування, часто стягують на себе підозру: їх вважають терористами або принаймні загрозою для суспільства. Тому в декого у наш час слово «мученик» асоціюється з такими поняттями, як фанатизм і екстремізм. Проте в біблійні часи грецьке слово ма́ртис, якому тепер відповідає українське «мученик», означало «свідок», тобто людина, що дає свідчення, наприклад, під час слухання справи в суді або на доказ своїх переконань. І лише згодом це слово набуло значення «той, хто віддає життя за свідчення» або навіть дає свідчення тим, що віддає життя.

4. Ким був Ісус у першу чергу, якщо виходити з початкового значення слова ма́ртис?

4 Отже, виходячи з початкового значення слова ма́ртис, Ісус у першу чергу був не мучеником, а свідком. Як Ісус сказав Пилатові, він прийшов, щоб «засвідчити правду». Його свідчення виклика́ло в людей різну реакцію. Дехто з простого народу був дуже зворушений тим, що почув і побачив, і тому повірив в Ісуса (Івана 2:23; 8:30). Більшість людей, зокрема релігійні провідники, також не залишилися байдужими, проте їхня реакція була негативною. Звертаючись до своїх родичів, які не повірили в нього, Ісус сказав: «Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі» (Івана 7:7). Свідченням про правду Ісус викликав глибоке обурення провідників народу, і це призвело до його смерті. Без сумніву, він був «Свідок (ма́ртис) вірний і правдивий» (Об’явлення 3:14).

«Будуть усі вас ненавидіти»

5. Що на початку свого служіння Ісус сказав про переслідування?

5 Не лише Ісусові доводилося зносити люте переслідування. Він попереджав, що те саме відбуватиметься і з його послідовниками. На початку свого служіння Ісус сказав тим, хто слухав його Нагірну проповідь: «Блаженні вигнані за правду [«переслідувані за праведність», СМ], бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода-бо ваша велика на небесах!» (Матвія 5:10—12).

6. Яке застереження дав Ісус 12 апостолам?

6 Пізніше, даючи напучення 12 апостолам, Ісус сказав: «Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам». Але на учнів чекало переслідування не лише з боку релігійної влади. Ісус додав: «Видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І «діти повстануть супроти батьків», і їх повбивають. І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (Матвія 10:17, 18, 21, 22). Історія християн першого сторіччя доводить правдивість цих слів.

Вони терпіли, залишаючись вірними

7. Унаслідок чого Степан став мучеником?

7 Першим християнином, який невдовзі після Ісусової смерті поклав життя за свідчення про правду, став Степан. Він був «повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда». Його релігійні вороги «встояти... не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив» (Дії 6:8, 10). Сповнені заздрості, вони схопили Степана і припровадили в Синедріон, єврейський високий суд, де він зустрівся віч-на-віч з фальшивими обвинувачами і дав ґрунтовне свідчення. Однак зрештою вороги вбили цього вірного свідка (Дії 7:59, 60).

8. Як учні в Єрусалимі зреагували на переслідування, що обрушилося на них після смерті Степана?

8 Після вбивства Степана «утиск великий постав... проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських» (Дії 8:1). Чи переслідування поклало кінець християнському свідченню? Аж ніяк! Біблія повідомляє, що «ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили» (Дії 8:4). Очевидно, вони були тої самої думки, що й апостол Петро, який сказав перед тим: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:29). Всупереч переслідуванню вірні та відважні учні непохитно виконували працю свідчення про правду, хоча і знали, що через це зноситимуть чимало випробувань (Дії 11:19—21).

9. Які ще переслідування випали на долю Ісусових послідовників?

9 Випробування не вщухали. Спочатку ми дізнаємо́ся, що Савл — чоловік, який зі схваленням спостерігав за каменуванням Степана,— «іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму» (Дії 9:1, 2). Потім, близько 44 року н. е., «Цар Ірод... підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити. І мечем він стяв Якова, брата Іванового» (Дії 12:1, 2).

10. Що повідомляється про переслідування в книгах Дії та Об’явлення?

10 Решта книги Дії містить вражаючу оповідь про випробування, ув’язнення і переслідування, що їх зазнали такі вірні Божі служителі, як Павло — колишній гонитель, котрий став апостолом і, очевидно, помер мученицькою смертю від рук римського імператора Нерона приблизно в 65 році н. е. (2 Коринтян 11:23—27; 2 Тимофія 4:6—8). Крім того, з книги Об’явлення, написаної наприкінці першого століття, дізнаємося, що «за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа» на острові Патмос було ув’язнено постарілого апостола Івана. Об’явлення також містить згадку про «Антипу, свідка... вірного», убитого в Пергамі (Об’явлення 1:9; 2:13).

11. Як ранні християни своїм життям доводили правдивість сказаного Ісусом про переслідування?

11 Усе це доводило правдивість Ісусових слів, сказаних його учням: «Як Мене переслідували,— то й вас переслідувати будуть» (Івана 15:20). Вірні ранні християни були готові до найзапеклішого випробування — прийняти смерть на стовпі мук, померти, будучи киненими на розтерзання диким звірам, чи в якийсь інший спосіб. Вони воліли краще померти, аніж не виконати доручення, отримане від Господа Ісуса Христа: «Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).

12. Чому переслідування не є справою лише минулих часів?

12 А втім, якби хтось думав, що таке жорстоке поводження з Ісусовими послідовниками траплялося лише в минулому, то глибоко помилявся б. Павло, якому, як ми вже побачили, довелося зіткнутися з неабиякими випробуваннями, писав: «Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12). Стосовно переслідування апостол Петро сказав: «На це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Навіть і тепер, в «останні дні» цієї системи речей, до народу Єгови все ще ставляться з ненавистю і ворожістю (2 Тимофія 3:1). По всіх куточках землі, при диктаторських режимах і в демократичних країнах, Свідки Єгови — як окремі особи і як організація — час від часу стикаються з переслідуванням.

Чому їх ненавидять і переслідують?

13. Що слід пам’ятати сьогоднішнім служителям Єгови про переслідування?

13 Хоча більшість з нас сьогодні має відносну свободу, завдяки якій можна спокійно проповідувати й збиратися разом, ми повинні зважати на біблійне нагадування про те, що «минає стан [«змінюється сцена», НС] світу цього» (1 Коринтян 7:31). Усе може змінитися настільки швидко, що коли ми не будемо готові до цього розумом, а також емоційно і духовно, то не встоїмо. Що ж нам робити, аби захистити себе? Ми матимемо надійний захист, якщо постійно пам’ятатимемо, чому миролюбних і законослухняних християн ненавидять і переслідують.

14. Якою, за словами Петра, була причина переслідування християн?

14 Апостол Петро з цього приводу висловився у своєму першому посланні, написаному десь між 62 і 64 роками н. е., коли християни по всій Римській імперії потерпали від випробувань і переслідувань. Він сказав: «Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробування, немовби чужому випадку для вас». Пояснюючи, що́ він мав на увазі, Петро продовжує: «Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник, а коли — як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те». Петро вказав, що вони страждають не за якісь лихі вчинки, а за те, що є християнами. Коли б вони, як і решта людей, ‘брали участь у розпусті’, то їх приймали б з розкритими обіймами. Проте вони намагалися жити відповідно до своєї ролі Христових послідовників і через це страждали. У такій самій ситуації правдиві християни перебувають і сьогодні (1 Петра 4:4, 12, 15, 16).

15. Яка суперечність, що стосується поводження зі Свідками Єгови, існує сьогодні?

15 З одного боку, в багатьох частинах світу Свідки Єгови публічно отримують похвалу за єдність і співпрацю під час проведення конгресів і здійснення будівельних проектів. Їх хвалять за чесність і старанність, за високоморальну поведінку й зразкове сімейне життя і навіть за зовнішній вигляд і манери *. З іншого боку, на момент написання цієї статті ні більш, ні менш як в 28 країнах на працю Свідків Єгови накладено заборону або обмеження. Чимало з них через свою віру зазнає фізичного знущання і терпить нестатки. Чому ж існує така суперечність? І чому Бог це допускає?

16. Яка основна причина того, що Бог допускає, аби його народ потерпав від переслідувань?

16 Передусім потрібно пам’ятати слова з Приповістей 27:11: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто». Отже, тут ми стикаємося зі споконвічним спірним питанням щодо верховної влади в Усесвіті. Хоча всі ті, хто протягом історії зберігав непорочність в очах Єгови, вже засвідчили несправедливість закидів Сатани, але він ще й досі докоряє Єгові так само, як і за днів праведника Йова (Йова 1:9—11; 2:4, 5). Тепер Сатана, безперечно, ще більше шаленіє в останніх відчайдушних спробах довести свої звинувачення. Адже Боже Царство вже непохитно встановлене і його підданих та представників можна знайти по всій землі. Чи залишаться вони вірними Богові попри будь-які лиха та випробування? На це запитання кожен зі служителів Єгови має відповісти особисто (Об’явлення 12:12, 17).

17. Що мав на увазі Ісус, говорячи: «Це стане вам на свідоцтво»?

17 Розповідаючи учням про події, які мали відбуватися упродовж «закінчення системи речей», Ісус вказав на ще одну причину, чому Єгова допускає переслідування своїх служителів. Він сказав їм: «Поведуть вас до царів та правителів — через Ім’я Моє. Але це стане вам на свідоцтво» (Матвія 24:3НС; 24:9; Луки 21:12, 13). Сам Ісус давав свідчення перед Іродом і Понтієм Пилатом. Апостола Павла теж ‘водили до царів і правителів’. Відповідно до керівництва Господа Ісуса Христа, Павло шукав можливості дати свідчення наймогутнішому за його часів правителю. Він заявив: «Вимагаю суду кесаря» (Дії 23:11; 25:8—12, Дерк.). Подібно і сьогодні складні ситуації часто приносять з собою нагоду дати добре свідчення представникам влади і широкому загалу *.

18, 19. а) Яку користь ми отримуємо, долаючи випробування? б) Які питання розглядатимуться в наступній статті?

18 І зрештою те, що ми долаємо випробування і переносимо страждання, може бути для нас корисним. Як саме? Учень Яків нагадував співхристиянам: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість». Отож, переслідування може перевірити й удосконалити нашу віру і додати витривалості. Тому ми не маємо перед ним страху і не вдаємося до небіблійних засобів, щоб його уникнути або припинити. Натомість ми беремо до уваги напучення Якова: «Терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали» (Якова 1:2—4).

19 Хоча Боже Слово допомагає нам зрозуміти, чому вірних Божих служителів переслідують і чому Єгова таке допускає, але це не завжди полегшує страждання. Що нас може зміцнити, аби ми витримали їх? Як діяти, стикаючись із переслідуваннями? Ці важливі питання ми розглянемо в наступній статті.

[Примітки]

^ абз. 15 Дивіться статті в журналах «Вартова башта» за 15 грудня 1995 року, сторінки 27—29, за 15 квітня 1994 року, сторінки 16, 17, і «Пробудись!» за 8 січня 1994 року, сторінки 22—29.

Чи ви можете пояснити?

• Ким був Ісус у першу чергу, якщо виходити з початкового значення слова ма́ртис?

• Як переслідування впливало на християн першого сторіччя?

• Як Петро пояснив причину, з котрої переслідували ранніх християн?

• З яких причин Єгова допускає переслідування своїх служителів?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 10, 11]

Християни I століття страждали не за якісь лихі вчинки, а за те, що були християнами.

ПАВЛО

ІВАН

АНТИПА

ЯКІВ

СТЕПАН