Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Виявляй самовладання, щоб здобути нагороду!

Виявляй самовладання, щоб здобути нагороду!

Виявляй самовладання, щоб здобути нагороду!

«І кожен змагун від усього стримується» (1 КОРИНТЯН 9:25).

1. Як мільйони осіб сказали «так» Єгові у згоді з Ефесян 4:22—24?

ЯКЩО ти охрещений Свідок Єгови, то вже публічно заявив про свою готовність брати участь у змаганні за нагороду — вічне життя. Ти сказав «так» виконанню волі Єгови. Багато з нас, перш ніж присвятитися Єгові, мусили зробити суттєві зміни, щоб наше присвячення було справжнім, приємним для Бога. Нам треба було вчинити так, як апостол Павло радив християнам: «Відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях... і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:22—24). Іншими словами, перш ніж сказати «так» присвяченню Богові, ми мусили сказати «ні» неприйнятному колишньому способу життя.

2, 3. Як у 1 Коринтян 6:9—12 показано, що необхідно зробити два види змін, аби отримати Боже схвалення?

2 Певні риси старої особистості, які необхідно відкинути, щоб стати Свідком Єгови, прямо засуджуються у Божому Слові. Павло згадав декотрі з них у своєму Посланні до коринтян: «Ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони». Після цього він показав, що християни першого століття зробили необхідні зміни у своїй особистості: «І такими були дехто з вас». Зверніть увагу: були, а не є (1 Коринтян 6:9—11).

3 Павло показав, що можуть бути потрібні також інші зміни, бо продовжив: «Усе мені можна, та не все на пожиток» (1 Коринтян 6:12). Тому сьогодні багато людей, які хочуть бути Свідками Єгови, бачать потребу говорити «ні» навіть тим речам, які, хоча й дозволені, не приносять жодної користі або не мають тривалої цінності. Ці справи можуть забирати багато часу і відволікати від важливіших діл.

4. У чому присвячені християни погоджуються з Павлом?

4 Присвячення Богові робиться охоче, а не так, ніби це якась послуга чи величезна жертва. Присвячені християни погоджуються з Павлом, який, ставши послідовником Христа, сказав: «Я ради Нього [Ісуса] відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Филип’ян 3:8). Павло з радістю сказав «ні» всьому, що мало невелику цінність, аби й далі говорити «так» Богові.

5. У якому бігу Павло з успіхом брав участь і як нам робити те саме?

5 Павло виявляв самовладання в духовному бігу і зрештою міг сказати: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тимофія 4:7, 8). Чи одного дня ми зможемо сказати щось подібне? Зможемо, якщо з вірою безперестанку і до кінця будемо виявляти самовладання у християнському бігу.

Самовладання, щоб чинити добро

6. Що таке самовладання і якими двома способами ми можемо виявляти його?

6 Словом «самовладання» у Біблії перекладаються єврейське і грецьке слова, які означають, що особа має владу над собою. Нерідко воно передає думку про стримування від поганих учинків. Але очевидно, що самовладання необхідне також для того, щоб використовувати своє тіло для добрих діл. Природною схильністю недосконалих людей є чинити погане, тож ми мусимо вести подвійну боротьбу (Екклезіяста 7:29; 8:11). Стримуючись від лихого, ми в той же час спонукуємо себе чинити добре, а це фактично є одним з найліпших способів уникати поганих учинків.

7. а) Про що нам слід молитися, як Давид? б) Які роздуми допоможуть нам виявляти більше самовладання?

7 Безумовно, самовладання необхідне, щоб жити відповідно до свого присвячення Богові. Нам потрібно молитися так, як Давид: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Псалом 51:12). З одного боку, ми можемо роздумувати над тим, чому варто уникати неморальних та фізично шкідливих діл. Поміркуймо про можливі погані наслідки: серйозні недуги, зіпсуті стосунки, навіть передчасна смерть. З іншого боку, подумаймо про велику користь від способу життя, який радить Єгова. Але слід бути реалістичними і пам’ятати, що наше серце лукаве (Єремії 17:9). Необхідно рішуче противитися йому, коли воно намагається применшити важливість дотримання норм Єгови.

8. Чого нас вчить досвід? Наведіть приклад.

8 Більшість із нас на власному досвіді переконалися, що неохоча плоть часто намагається загасити вогонь охочого духу. Візьмімо, для прикладу, проповідування Царства. Єгові подобається, коли люди охоче беруть участь у цій рятівній праці (Псалом 110:3; Матвія 24:14). Більшості з нас не було легко навчитися прилюдно проповідувати. Для цього доводилося — і, може, ще й тепер доводиться — контролювати своє тіло, «вмертвляти» й «неволити» його, не дозволяючи нав’язувати нам шлях найменшого опору (1 Коринтян 9:16, 27; 1 Солунян 2:2).

«Від усього»?

9, 10. Що означає ‘від усього стримуватися’?

9 Біблійна порада ‘від усього стримуватися’ показує, що потрібно більше, ніж лише стримуватись від гніву чи неморальності. Нам може здаватися, що у цих галузях ми вже виявляємо самовладання, і якщо це так, то маємо підстави бути вдячними. Але що сказати про інші сфери, в яких потреба самовладання не така помітна? Наприклад, якщо ми живемо у відносно заможній країні з досить високим рівнем життя, чи ж не було б мудро навчитися говорити «ні» зайвому витрачанню грошей? Батькам треба навчати своїх дітей, що не можна купувати кожну річ, яку бачать, тільки тому, що вона доступна, подобається їм і вони можуть собі це дозволити. Звичайно, щоб таке навчання було ефективним, батьки самі мусять подавати добрий приклад (Луки 10:38—42).

10 Уміння обходитися без певних речей зміцнить нашу силу волі. Зросте також наше цінування тих речей, які ми маємо. Ми зможемо ліпше співчувати тим, хто має мало не через власний вибір, а через обставини. Звичайно, скромне життя розходиться з такими популярними гаслами, як-от «не відмовляй собі» або «ти заслуговуєш найкращого». Світ реклами спонукує негайно задовольняти свої бажання, але це робиться лише задля фінансового прибутку. Подібне може перешкоджати нашим зусиллям виявляти самовладання. В одному журналі заможної європейської країни нещодавно говорилось: «Якщо людям, які живуть у крайній бідності, потрібно вести внутрішню боротьбу, щоб стримувати небажані прагнення, наскільки це важче у багатих країнах!»

11. Чому корисно навчитися вести просте життя і що може бути перешкодою у цьому?

11 Якщо нам важко відрізняти те, що нам хочеться, від того, що справді потрібне, корисно вжити заходів, аби охороняти себе від безвідповідальних кроків. Наприклад, коли хочемо стримати схильність до неконтрольованої трати грошей, то можемо постановити не купувати нічого в кредит або, йдучи в магазин, брати лише обмежену суму грошей. Згадаймо Павлові слова, що «великий же зиск — то благочестя із задоволенням». Апостол пояснив: «Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:6—8). Чи ми розвинули такий погляд? Щоб навчитися вести просте життя без зайвих тягарів, які приносить потурання своїм примхам, потрібна сила волі і самовладання. Проте цього варто навчитися.

12, 13. а) Чому самовладання потрібне у зв’язку з християнськими зібраннями? б) У яких ще галузях необхідно виявляти самовладання?

12 Самовладання також потрібне у зв’язку з християнськими зібраннями і конгресами. Наприклад, ця риса необхідна, щоб під час програми не блукати думками деінде (Приповістей 1:5). Аби уважно слухати промовця і не відволікати інших шепотінням, також треба стримуватися. А дехто мусить змінити свій розклад занять, аби приходити вчасно. Щоб готуватися до зібрань і брати в них участь, слід виділяти час, а це знову ж таки вимагає самовладання.

13 Самовладання у малих речах зміцнює нашу здатність стримуватися у важливіших справах (Луки 16:10). Тому наскільки ж мудро дисциплінувати себе, щоб регулярно читати Боже Слово і біблійні публікації, вивчаючи їх і роздумуючи над вивченим! Як же мудро стримувати себе від невідповідної роботи, друзів, поглядів, звичок і занять, які могли б відняти в нас час, присвячений служінню Богові! Зайнятість у служінні Єгові, безумовно, є чудовим захистом від справ, які б могли віддалити нас від духовного раю всесвітнього збору Єгови.

Ставаймо дорослими завдяки самовладанню

14. а) Як дітям слід навчатися самовладання? б) Яку користь отримують діти, коли вчаться самовладання з раннього віку?

14 Дитина не народжується із самовладанням. В одній брошурі, виданій фахівцями з психології дитячої поведінки, говорилось: «Самовладання не приходить автоматично чи раптово. Немовлятам і малим дітям потрібно батьківського керівництва і підтримки, щоб вони почали вчитися володіти собою... У шкільні роки під керівництвом батьків діти продовжують розвивати цю рису». Одне дослідження, яке проводилося серед чотирирічних дітей, виявило, що діти, навчені виявляти самовладання, як правило, «у підлітковому віці були більш пристосованими до життя, більш популярними, сміливими, впевненими і надійними». Ті, хто не починав навчатись цього, «мали більшу схильність до самотності, розчарування і впертості. Вони не витримували напруження й уникали складних завдань». Зрозуміло, що дитині необхідно навчатися виявляти самовладання, аби вона виросла добре пристосованою до життя.

15. На що вказує нестриманість і як це суперечить цілі, поставленій у Біблії?

15 Подібно й для того, щоб стати зрілими християнами, необхідно вчитися самовладання. Нестриманість свідчить, що ми все ще духовні немовлята. Біблія напоумляє нас: «В думках будьте дорослими» (1 Коринтян 14:20СМ). Наша мета полягає в тому, «щоб ми всі прийшли до єднання у вірі і в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової». Чому? «Тоді ми вже більш не будемо немовлятами, яких хвилі кидають з боку в бік. Вітер усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів» (Ефесян 4:13, 14СМ). Тож зрозуміло, що розвивати самовладання необхідно для нашої духовності.

Розвиваймо самовладання

16. Як Єгова надає допомогу?

16 Аби розвинути самовладання, нам потрібна допомога від Бога, і вона доступна. Боже Слово, як досконале дзеркало, показує нам, в чому необхідно зробити зміни, і радить, як це робити (Якова 1:22—25). Допомогти також готові люблячі брати. Християнські старійшини, коли надають допомогу, виявляють розуміння. Також Єгова щедро дає свій святий дух, коли ми просимо про це в молитві (Луки 11:13; Римлян 8:26). Тому з радістю використовуймо ці заходи. Допомогою можуть послужити поради в рамці на сторінці 21.

17. Яке підбадьорення нам дає Приповістей 24:16?

17 Наскільки ж підбадьорливо знати, що Єгова цінує наші зусилля, коли ми намагаємось догоджати йому! Це має спонукувати нас і далі розвивати самовладання. Без різниці, як часто ми, можливо, спотикаємось, ніколи не здаваймося. «Праведний сім раз впаде — та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!» (Приповістей 24:16). Кожного разу, як ми здобуваємо перемогу, маємо причину бути задоволеними собою. Можемо також не сумніватися, що нами задоволений Єгова. Один Свідок каже, що перед тим, як присвятити своє життя Єгові, він мусив кинути курити. Щоразу, коли йому вдавалося стриматись цілий тиждень, він нагороджував себе, купуючи щось корисне за гроші, які зекономив завдяки самовладанню.

18. а) З чим пов’язане самовладання? б) Яке запевнення дає Єгова?

18 А понад усе пам’ятаймо, що самовладання пов’язане з розумом та емоціями. Це видно з Ісусових слів: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28; Якова 1:14, 15). Тому, хто навчився контролювати свій розум і почуття, буде легше контролювати своє тіло. Тож постановімо уникати не тільки неправильних учинків, але й думок. Якщо б неправильні думки з’явилися, негайно відкидаймо їх. Можемо втікати від спокуси, з молитвою тримаючи погляд на прикладі Ісуса (1 Тимофія 6:11; 2 Тимофія 2:22; Євреїв 4:15, 16). Якщо робитимемо все, що від нас залежить, то виконаємо пораду з Псалма 55:23: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!»

Чи ти пригадуєш?

• У які два способи слід виявляти самовладання?

• Що означає стримуватися «від усього»?

• Які практичні поради щодо розвитку самовладання ти взяв на замітку після нашого вивчення?

• З чого починається самовладання?

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 21]

Як зміцнити самовладання?

• Працюй над самовладанням навіть у незначних речах.

• Роздумуй про його теперішню і майбутню користь.

• Заміни справи, які Бог забороняє, тими, до яких він заохочує.

• Негайно відкидай неправильні ідеї.

• Наповнюй розум духовно підбадьорливими думками.

• Приймай допомогу від зрілих співхристиян.

• Уникай небезпечних ситуацій.

• Молись про Божу допомогу під час спокуси.

[Ілюстрації на сторінках 18, 19]

Самовладання спонукує нас чинити добре.