Покажіть у пізнанні самовладання

«Покажіть... в пізнанні — стримання [«самовладання», НС]» (2 ПЕТРА 1:5—8).

1. Яка причина багатьох людських проблем?

ПІД час великої кампанії у США, спрямованої на боротьбу з наркоманією, молодим людям радили: «Просто скажи «ні». Наскільки ліпшим був би світ, коли б кожен сказав «ні» не тільки наркотикам, але також п’янству, немудрому чи неморальному способу життя, нечесним комерційним справам і «догодженню тілу»! (Римлян 13:14). Але зрозуміло, що сказати «ні» не завжди легко.

2. а) Які біблійні приклади показують, що проблеми із виявом самовладання не нові? б) До чого нас мають заохотити ці приклади?

² Оскільки всім недосконалим людям важко виявляти самовладання, нам слід цікавитись, як можна перемагати в боротьбі з собою. Біблія розповідає про людей, які намагалися служити Богові, але деколи не могли сказати «ні». Згадаймо Давида і його гріх з Вірсавією. Він призвів до смерті двох невинних людей: дитини, яка була зачата від перелюбу, і чоловіка Вірсавії (2 Самуїла 11:1—27; 12:15—18). Або ж подумаймо про апостола Павла, який відкрито визнав: «Не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Римлян 7:19). Чи ти деколи відчуваєш подібне розчарування? Павло продовжив: «Маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римлян 7:22—24). Біблійні приклади мають зміцнити нашу рішучість ніколи не здаватися у боротьбі за те, щоб повніше виявляти самовладання.

Що потрібно знати про самовладання

3. Чому не слід сподіватися, що самовладання буде легко виявляти?

³ Самовладання, яке включає в себе уміння говорити «ні», згадується в 2 Петра 1:5—7 разом із вірою, чеснотою, пізнанням, терпеливістю, благочестям, братолюбством і любов’ю. Жодна з цих рис не є вродженою. Їх необхідно розвивати. Щоб виявляти їх достатньою мірою, потрібні рішучість і зусилля. Тож чи варто сподіватися, що із самовладанням буде інакше?

4. Чому багато людей вважають, що не мають проблем із виявленням самовладання, і про що це свідчить?

⁴ Щоправда, багато людей думають, ніби в них нема проблем із виявленням самовладання. Вони живуть так, як їм хочеться, свідомо чи несвідомо слухаючись своєї недосконалої плоті, і не зважають на наслідки, які це несе їм та іншим людям (Юди 10). Сьогодні нездатність чи небажання говорити «ні» виявляється сильніше, ніж колись. Це ознака того, що ми справді живемо в «останні дні», про які Павло передрікав: «Настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники... нестримливі» (2 Тимофія 3:1—3).

5. Чому Свідки Єгови цікавляться самовладанням і яка порада все ще актуальна?

 ⁵ Свідки Єгови добре знають, як нелегко виявляти самовладання. Подібно до Павла, вони усвідомлюють, що мають боротьбу між прагненнями недосконалої плоті і бажанням догоджати Богові, живучи згідно з його нормами. Тому вони вже давно цікавляться, як можна перемогти у цій напруженій боротьбі. Ще 1916 року в журналі, який ви зараз читаєте, говорилося про те, «що́ необхідно робити, аби здобути владу над собою, своїми думками, словами і поведінкою». Радилося постійно пам’ятати Филип’ян 4:8. Божа порада у тому вірші була дана близько 2000 років тому, але вона далі актуальна, і сьогодні її дотримуватись, мабуть, ще важче, ніж тоді чи у 1916 році. Все ж християни наполегливо стараються говорити «ні» світським прагненням, усвідомлюючи, що тим самим говорять «так» своєму Творцю.

6. Чому немає причин впадати у розпач, коли нам важко дається розвивати самовладання?

⁶ Самовладання, або здержливість, згадується в Галатів 5:22, 23 як частина плоду святого духу. Якщо ми виявляємо цю рису разом з любов’ю, радістю, миром, довготерпінням, добротою, милосердям, вірою і лагідністю, то отримаємо велику користь. Як казав Петро, це «зробить [нас] нелінивими, ані безплідними» у служінні Богові (2 Петра 1:8). Але нам не варто впадати у відчай чи осуджувати себе, якщо не можемо виявляти ці риси настільки повно і розвивати їх так швидко, як би нам того хотілося. Мабуть, ти помічав, що в школі один учень схоплює матеріал швидше від іншого. Або ж на роботі один працівник швидше вчиться виконувати нову роботу від інших робітників. Подібно й деякі християни швидше від інших вчаться виявляти християнські риси. Але кожному важливо розвивати побожні риси з усіх сил. Це можна зробити, якщо повністю користатися з допомоги, яку Єгова дає через своє Слово і збір. Швидкість у досягненні нашої цілі менш важлива, ніж наполегливі старання прогресувати.

7. Чому самовладання є важливою рисою?

⁷ Хоча самовладання згадане останнім серед складових плоду духу, воно аж ніяк не є менш важливим від інших. Слід пам’ятати, що всіх «учинків тіла» можна було б уникнути, якби ми мали досконале самовладання. Однак недосконалі люди схильні до «учинків тіла», а це «перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі» (Галатів 5:19, 20). Тож мусимо постійно вести боротьбу, постановивши викоренити негативні схильності із серця і розуму.

Дехто веде тяжчу боротьбу

8. Через які фактори декому важче дається самовладання?

⁸ Декотрим християнам важче виявляти самовладання, ніж іншим. Чому? Причиною може бути батьківське виховання або щось пережите ними у минулому. Якщо нам особисто не дуже важко виявляти самовладання, то можемо з того радіти. Але треба мати співчуття і розуміння до тих, кому воно дається важче, навіть якщо їхня нестриманість і завдає нам прикрощів. Оскільки всі ми недосконалі, ніхто з нас не має підстав для самовдоволеності (Римлян 3:23; Ефесян 4:2).

9. Які слабкості має дехто і коли ці слабкості можна буде цілком подолати?

⁹ Наприклад, ми знаємо, що певний християнин, який колись курив або вживав наркотики, деколи все ще відчуває до цього сильний потяг. Або ж декому важко обмежувати себе у споживанні їжі чи алкогольних напоїв. Іншим  тяжко стерегти язик, так що вони часто помиляються в слові. Аби подолати такі недоліки, потрібно наполегливо розвивати самовладання. Чому? В Якова 3:2 реалістично визнано: «Багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло». Є теж такі, що відчувають сильний потяг до азартних ігор. Ще іншим важко контролювати свій характер. Щоб навчитися успішно долати такі чи інші слабкості, потрібен час. Хоча ми можемо зробити відчутний поступ вже тепер, неправильні бажання будуть повністю усунені тільки тоді, коли ми досягнемо досконалості. А поки що самовладання допоможе нам не повернутися до грішного способу життя. Допомагаймо одні одним не опускати рук у цій боротьбі (Дії 14:21, 22).

10. а) Чому самовладання у стосунках з протилежною статтю особливо трудне для декого? б) Яку велику зміну зробив один брат? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 16).

¹⁰ Ще одна галузь, у якій декому важко виявляти самовладання,— це стосунки з протилежною статтю. Статевий потяг закладено в людях Богом Єговою. Однак у цьому плані декому особливо важко належно поводитися відповідно до Божих норм. Ситуація може ускладнитися надмірно сильним потягом. Ми живемо у світі, помішаному на сексі, і він розпалює полум’я пристрасті. Для християн, які хочуть залишитися неодруженими,— принаймні деякий час, щоб служити Богові, не відволікаючись на сімейні справи,— це може становити відчутну проблему (1 Коринтян 7:32, 33, 37, 38). Але Біблія каже, що «краще женитися, ніж розпалятися», і якщо вони приймуть таке рішення, то воно, безумовно, буде гідне пошани. У той же час вони постановили одружуватись «тільки в Господі», як наказує Святе Письмо (1 Коринтян 7:9, 39). Можемо не сумніватися, що Єгову тішить таке бажання обстоювати його праведні принципи. Також співхристияни радіють, що можуть спілкуватися з правдивими поклонниками, які дотримуються такої високої моралі і зберігають непорочність.

11. Як ми можемо підтримувати брата чи сестру, що бажає одружитися, але не має такої можливості?

 ¹¹ А що, коли не вдається знайти відповідного подружнього партнера? Уявіть, яке розчарування відчуває особа, що бажає одружитись, але їй це не вдається! Вона бачить, як одружуються і стають щасливішими її друзі, а вона все ще шукає відповідного партнера. Для декого у цій ситуації невідступною проблемою стає нечиста звичка мастурбації. Кожному з нас слід бути обережним, щоб ненароком не знеохотити когось, хто докладає зусиль, щоб залишитись чистим. Не потрібно ставити нетактовних питань, як-от «Коли ти вже одружишся?». Такі запитання ставлять без зла, але наскільки ліпше було б виявити самовладання і стерегти язик! (Псалом 39:2). Ті, хто залишається цнотливим у неодруженому стані, заслуговують сердечної похвали. Намагаймося не знеохочувати їх, а, навпаки, підбадьорювати. Наприклад, можна було б запрошувати неодружених осіб, коли невеличка група зрілих християн збирається на обід чи для здорового християнського спілкування.

Самовладання у подружжі

12. Чому самовладання потрібне навіть одруженим?

¹² Одруження саме по собі не усуває потреби виявляти самовладання щодо статевих стосунків. Сексуальні потреби чоловіка і дружини нерідко дуже різні. Може статися, що фізичний стан одного з партнерів утруднює чи робить неможливими статеві зносини. Або ж через пережите у минулому одному з партнерів важко слухатися вказівки: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина». У такій ситуації інший партнер потребує  додаткового самовладання. Але обом слід пам’ятати Павлову сердечну пораду одруженим християнам: «Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушав вашим нестриманням» (1 Коринтян 7:3, 5).

13. Що можна робити для тих, хто намагається виявляти самовладання?

¹³ Наскільки щасливим може бути подружжя, в якому обидва партнери виявляють самовладання у цих найтісніших людських взаєминах. У той же час їм треба з розумінням ставитися до співпоклонників, які у цьому плані все ще ведуть боротьбу. Не забуваймо молитися, щоб Єгова давав нашим духовним братам проникливість, мужність і рішучість не опускати рук, виявляти самовладання і долати неправильні бажання (Филип’ян 4:6, 7).

Допомагаймо одні одним

14. Чому нам слід зі співчуттям і розумінням ставитися до співхристиян?

¹⁴ Деколи ми можемо не розуміти співхристиян, яким важко виявляти самовладання у тих сферах, в яких нам це дається легко. Але люди дуже різні. Одні керуються емоціями більше, інші — менше. Одним відносно легко контролювати себе, іншим — важче. Однак пам’ятаймо: коли людина веде таку боротьбу, це не означає, що вона погана. Співхристияни потребують нашого розуміння і співчуття. Також наше щастя залежить від того, чи милосердні ми до осіб, яким важко виявляти самовладання. Це видно з Ісусових слів у Матвія 5:7.

15. Чому слова з Псалма 130:3 підбадьорливі, якщо говорити про самовладання?

¹⁵ Ми ніколи б не хотіли поспішно осудити співхристиянина, якому деколи не вдається виявляти християнські риси. Як приємно, що Єгова бачить не тільки той один раз, коли ми спіткнулися, але й тих багато разів, коли ми втрималися, навіть якщо цього не помічають співхристияни. Варто пам’ятати підбадьорливі слова з Псалма 130:3 (Хом.): «Коли ти, Господи, зважатимеш на провини,— о Господи, хто встоїться?»

16, 17. а) Як Галатів 6:2, 5 можна застосувати до самовладання? б) Про що піде мова у наступній статті?

¹⁶ Щоб подобатись Єгові, усім нам необхідно розвивати самовладання, але в цьому можемо сподіватися допомоги від християнських братів. Хоча кожен мусить нести власний тягар відповідальності, все ж нам радиться допомагати одні одним справлятися зі своїми слабкостями (Галатів 6:2, 5). Цінуймо батьків, подружнього партнера чи друга, які стримують нас від того, щоб ми не йшли, куди не треба, щоб не дивились, чого не слід, і не робили, чого не годиться. Вони допомагають нам виявляти самовладання — здатність сказати «ні» і стояти на своєму!

¹⁷ Багато християн вже чинять у згоді з тим, що ми обговорили про самовладання, але відчувають, що ще мусять поліпшуватись. Їм хотілося б виявляти самовладання повніше, наскільки цього можна реалістично сподіватися від недосконалих людей. Чи у тебе теж є таке прагнення? Як же тобі розвивати цю складову плоду Божого духу? І як вона допоможе тобі досягти високих християнських цілей? Про це піде мова у наступній статті.

Чи ви пригадуєте?

Чому самовладання...

• важливе для християн?

• декому дається важко?

• необхідне у подружжі?

• є рисою, яку можна допомагати одне одному розвивати?

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 16]

Він навчився говорити «ні»

Один Свідок Єгови з Німеччини працював у галузі радіотехніки. До його завдання входило стежити за 30 теле- і радіопрограмами. Коли з’являлися технічні перешкоди, він з’ясовував їхню причину і для цього мусив звертати увагу на передачу. Ось що він розповідає: «Перешкоди майже завжди виникали у невідповідний час — коли показували сцени насилля чи сексу. Погані сцени залишалися у мене в пам’яті по декілька днів, а то й тижнів, так ніби були випалені в мозку». Він визнає, що це негативно впливало на його духовність: «У мене запальний характер, тож через сцени насилля мені було важко з таким характером справлятись. Сексуальні сцени викликали напруження у моїх стосунках з дружиною. Я мусив щодня вести з цим боротьбу. Щоб не стати переможеним, я вирішив пошукати іншої роботи, навіть якщо б вона була менш оплачувана. Недавно моє бажання здійснилось».

[Ілюстрації на сторінці 15]

Знання, отримане з вивчення Біблії, допомагає нам виявляти самовладання.