Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Жінки, які тішили серце Єгови

Жінки, які тішили серце Єгови

Жінки, які тішили серце Єгови

«Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа» (РУТ 2:12).

1, 2. Чого ми навчаємося, роздумуючи над біблійними прикладами жінок, які тішили серце Єгови?

ДВІ жінки відважилися не виконати наказ фараона, оскільки мали страх перед Богом. Блудниця, ризикуючи власним життям, захистила двох ізраїльських розвідників, бо до цього її спонукала віра. Інша жінка в критичній ситуації своєю розсудливістю і смиренням врятувала багатьом людям життя, а також запобігла тому, щоб помазанець Єгови став винним у пролитті крові. Вдова, що мала сина, віддала останній харч Божому пророку, оскільки вірила в Бога Єгову та виявляла дух гостинності. Це лише кілька з багатьох біблійних прикладів жінок, які тішили серце Єгови.

2 Ставлення Єгови до тих жінок і даровані їм благословення показують, що для Бога важлива не стать, а духовні риси людини. У сьогоднішньому світі, поглинутому плотськими прагненнями, важко ставити на перше місце у житті духовність. Але мільйони богобоязливих жінок, які становлять у наш час велику частину Божого народу, довели, що це можливо. Ці християнки наслідують віру, розсудливість, гостинність та інші добрі риси богобоязливих жінок, про яких говориться в Біблії. Звичайно ж, християнським чоловікам також варто виявляти такі риси, наслідуючи приклад тих жінок. Щоб побачити, як це можна робити повнішою мірою, розгляньмо детальніше, що розповідається в Біблії про жінок, згаданих на початку статті (Римлян 15:4; Якова 4:8).

Жінки, котрі не підкорилися фараону

3, 4. а) Чому Шіфра та Пуа відмовилися підкоритися фараону, коли той наказав, щоб кожного новонародженого ізраїльського хлопчика було вбито? б) Як Єгова винагородив цих двох повитух за їхню відважність і страх перед Богом?

3 Під час Нюрнберзького процесу, який відбувся у Німеччині після Другої світової війни, чимало осіб, котрих звинувачували в масових убивствах, намагалися виправдати свої злочини, заявляючи, що вони лише виконували накази. А тепер порівняйте цих людей до двох ізраїльських повитух на ім’я Шіфра та Пуа, котрі жили в стародавньому Єгипті за часів правління невідомого деспотичного фараона. Побоюючись єврейського населення, яке швидко зростало, фараон наказав двом повитухам простежити за тим, щоб кожного новонародженого єврейського хлопчика було вбито. Як зреагували ці жінки на такий жахливий наказ? Вони «не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті». Чому ці жінки не піддалися страху перед людиною? Тому що вони «боялися Бога» (Вихід 1:15, 17, курсив наш; Буття 9:6).

4 Безперечно, Шіфра та Пуа покладалися на Єгову, і він у свою чергу став для них «щитом», захистивши їх від фараонового гніву (2 Самуїла 22:31; Вихід 1:18—20). Але це не було єдине благословення від Бога. Він винагородив кожну з них власною сім’єю. Єгова навіть ушанував їх тим, що їхні імена й учинки були записані в його натхненому Слові для майбутніх поколінь, тимчасом як фараонове ім’я загубилося в потоці часу (Вихід 1:21; 1 Самуїла 2:30б; Приповістей 10:7).

5. Як чимало християнок виявляє в наш час такий самий склад розуму, що мали Шіфра та Пуа, і як Єгова винагородить їх?

5 Чи є такі жінки, як Шіфра та Пуа, сьогодні? Без сумніву! Щороку тисячі таких жінок безстрашно проповідують рятівну біблійну звістку в країнах, де «наказом царевим» заборонено це робити. Таким чином вони ризикують своєю свободою, а навіть і життям (Євреїв 11:23; Дії 5:28, 29). Спонукані любов’ю до Бога і ближніх, ці сміливі жінки нікому не дозволяють стримати їх від того, щоб ділитися з іншими доброю новиною про Боже Царство. Унаслідок цього чимало християнок стикається з переслідуванням і протидією (Марка 12:30, 31; 13:9—13). Як і у випадку з повитухами на ім’я Шіфра та Пуа, Єгові добре відомі вчинки таких чудових, відважних жінок, і він виявить до них свою любов, зберігши їхні імена у своїй «книзі життя», якщо тільки вони залишатимуться вірними до кінця (Филип’ян 4:3; Матвія 24:13).

Колишня блудниця приносить радість серцю Єгови

6, 7. а) Що Рахав знала про Єгову та його народ і як це знання вплинуло на неї? б) Як Рахав ушановано у Божому Слові?

6 У 1473 році до н. е. в ханаанському місті Єрихоні жила блудниця на ім’я Рахав. Очевидно, вона добре знала про події, що відбувалися в ті часи. Коли двоє ізраїльських розвідників знайшли сховок у неї в домі, в розмові з ними Рахав змогла навести навіть окремі подробиці про чудесний вихід ізраїльтян з Єгипту, хоча це відбулося за 40 років до того! Також вона знала й про недавні перемоги над аморейськими царями Сигоном і Оґом. Зауважте, як це знання вплинуло на неї. Вона сказала розвідникам: «Я знаю, що Господь дав вам цей Край... бо Господь, Бог ваш,— Він Бог на небесах угорі й на землі долі» (Ісуса Навина 2:1, 9—11). Безперечно, те, що Рахав дізналася про Єгову та про його діла, які він здійснив, допомагаючи ізраїльтянам, торкнулося її серця і спонукало повірити в нього (Римлян 10:10).

7 Віра спонукала Рахав до дій. Вона «з миром прийняла» ізраїльських розвідників, а також виконала їхні рятівні вказівки під час нападу ізраїльтян на Єрихон (Євреїв 11:31; Ісуса Навина 2:18—21). Безсумнівно, діла, в яких виявилась віра Рахав, принесли радість серцю Єгови, оскільки він надихнув християнського учня Якова помістити її ім’я поряд з іменем Авраама, друга Божого, як приклад для християн. Яків написав: «Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?» (Якова 2:25).

8. Як Єгова поблагословив Рахав за її віру та послух?

8 Єгова винагородив Рахав кількома способами. Наприклад, він чудесним способом зберіг життя їй, а також тим, хто знайшов у її домі сховок,— «дому її батька, і всьому, що її». Потім він дозволив цим людям жити «серед Ізраїля», де до них мали ставитися як до тубільців (Ісуса Навина 2:13; 6:22—25; Левит 19:33, 34). Але це ще не все. Єгова також дарував Рахав честь стати прародичкою Ісуса Христа. Яка ж надзвичайна милість була виявлена до жінки, котра колись поклонялася ідолам у Ханаані! * (Псалом 130:3, 4).

9. Як ставлення Єгови до Рахав і певних християнок першого сторіччя може підбадьорювати деяких жінок у наш час?

9 Починаючи з першого сторіччя і до наших днів, деякі християнки, подібно до Рахав, теж полишили неморальний спосіб життя, аби догоджати Богові (1 Коринтян 6:9—11). Без сумніву, декотрі з них виростали в середовищі, яке можна порівняти до середовища в стародавньому Ханаані, де неморальність не лише процвітала, але й вважалася нормальним явищем. Проте вони змінилися, і до цього їх спонукала віра, в основі котрої лежали точні знання зі Святого Письма (Римлян 10:17). Тому про цих жінок також можна сказати, що «Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом» (Євреїв 11:16). Яка ж честь!

Бог благословив її за розсудливість

10, 11. Які події, пов’язані з Навалом і Давидом, спонукали Авіґаїл до дій?

10 Чимало вірних жінок стародавніх часів виявляли виняткову розсудливість, і тому були дуже цінними для народу Єгови. Одною з таких жінок була Авіґаїл, дружина заможного ізраїльського землевласника Навала. Завдяки своїй розсудливості Авіґаїл врятувала людські життя і запобігла тому, щоб Давид, майбутній цар Ізраїлю, став винним у пролитті крові. Ми можемо прочитати розповідь про Авіґаїл у 25-му розділі Першої книги Самуїла.

11 На початку цієї розповіді Давид та його товариші стоять табором неподалік Навалових отар. Виявляючи доброзичливість до свого брата-ізраїльтянина Навала, вони цілодобово захищають його отари, не вимагаючи за це плати. Коли в Давида закінчуються запаси харчів, він посилає десять молодих людей до Навала, аби попросити в нього їжі. Навалу трапляється нагода висловити свою вдячність Давиду і вшанувати його як помазанця Єгови. Але Навал робить навпаки. У пориві люті він говорить образливі слова на Давида і відсилає його товаришів назад з пустими руками. Почувши про це, Давид разом із чотирмастами озброєними чоловіками вирушає, щоб помститися. Авіґаїл дізнається про грубу поведінку свого чоловіка і починає діяти швидко та розумно. Вона пробує заспокоїти Давида, посилаючи йому щедрий запас харчів, а потім сама виходить до нього назустріч (вірші 2—20).

12, 13. а) Як Авіґаїл виявила розсудливість, а також відданість Єгові та його помазанцю? б) Що зробила Авіґаїл, повернувшись додому, і як події розвивалися далі?

12 Зустрівши Давида, Авіґаїл смиренно просить його про милосердя. Це показує, що вона має глибоку повагу до помазанця Єгови. «Конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні»,— говорить вона і додає, що Єгова уповноважить Давида стати провідником Ізраїля (вірші 28—30). Водночас Авіґаїл виявляє неабияку відвагу, кажучи Давиду, що коли він не приборкає свого бажання помститися, то стане винний у пролитті крові (вірші 26, 31). Завдяки смиренності, глибокій повазі та здоровому глузду Авіґаїл вдається заспокоїти Давида. Він відповідає: «Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене! І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови» (вірші 32, 33).

13 Повернувшись додому, Авіґаїл сміливо хоче повідомити свого чоловіка про дар, який вона зробила Давиду. Проте вона застає його дуже п’яним, тому чекає, доки він протверезиться, і тоді все йому розповідає. Як реагує на це Навал? Він настільки приголомшений, що опиняється в стані, який, можливо, є певною формою паралічу. Через десять днів він помирає від руки Єгови. Коли Давид дізнається про Навалову смерть, то пропонує Авіґаїл, яка, безперечно, здобула його прихильність і глибоку повагу, стати його дружиною. Авіґаїл погоджується (вірші 34—42).

Чи можете ви бути такими, як Авіґаїл?

14. Які риси Авіґаїл ми хочемо розвинути більшою мірою?

14 Чи бачите ви в Авіґаїл певні риси, котрі вам — як жінкам, так і чоловікам — хотілося б розвинути більшою мірою? Можливо, ви бажаєте поводитися розсудливіше й розумніше, коли стикаєтесь із труднощами. А може, ви хочете розмовляти з іншими спокійно та розважливо, коли вони виходять із себе. Якщо так, то чому б не молитися про це до Єгови? Він обіцяє, що дасть мудрість, проникливість та розсудливість усім, хто «просить із вірою» (Якова 1:5, 6; Приповістей 2:1—6, 10, 11).

15. За яких обставин для християнських жінок вкрай важливо виявляти риси, котрі виявляла Авіґаїл?

15 Такі позитивні риси важливі особливо тоді, коли християнці доводиться жити з невіруючим чоловіком, котрий звертає мало уваги або ж узагалі не зважає на біблійні принципи. Можливо, він зловживає алкоголем. Сподіваємось, що такі чоловіки виправлять своє життя. Так зробило немало чоловіків, яких до цього спонукала лагідність, глибока повага та чиста поведінка їхніх дружин (1 Петра 3:1, 2, 4).

16. Хоч би якими були обставини в сім’ї, як християнська сестра покаже, що передусім цінує свої взаємини з Єговою?

16 Хоч би які труднощі тобі довелося зносити у своїй сім’ї, пам’ятай, що Єгова завжди готовий тобі допомогти (1 Петра 3:12). Отож намагайся зміцняти себе духовно. Молись про мудрість і лагідне серце. Наближайся до Єгови за допомогою регулярного вивчення Біблії, молитви, розмірковування і спілкування зі співхристиянами. На любов, яку Авіґаїл мала до Бога, а також на її ставлення до помазаного служителя не впливало бездуховне мислення її чоловіка. Вона керувалася біблійними принципами. Навіть у сім’ях, де чоловік є зразковим Божим служителем, християнська дружина усвідомлює, що їй потрібно постійно докладати зусиль, щоб розвивати та зберігати духовність. Звичайно, її чоловік, згідно з Біблією, зобов’язаний дбати про сім’ю як у духовному, так і в матеріальному плані, але в остаточному підсумку дружина повинна сама ‘зі страхом і тремтінням виконувати своє спасіння’ (Филип’ян 2:12; 1 Тимофія 5:8).

Вона отримала «нагороду пророчу»

17, 18. а) Яке незвичайне випробування віри постало перед удовою з Сарепти? б) Як вдова зреагувала на прохання Іллі і як Єгова винагородив її за це?

17 Те, як Єгова подбав про бідну вдову за часів пророка Іллі, показує, що Бог дуже цінує людей, які підтримують правдиве поклоніння, жертвуючи собою й своїми матеріальними засобами. За днів Іллі внаслідок тривалої посухи багатьом загрожувала голодна смерть. Серед таких людей була бідна вдова та її син, які жили в Сарепті. Коли харчів у них залишилось лише на один раз, до них завітав пророк Ілля. Він прийшов з дивним проханням. Знаючи, в якій скруті перебуває ця жінка, пророк попросив її з останніх залишків олії та борошна спекти для нього «малого калача». Але потім він додав: «Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі» (1 Царів 17:8—14).

18 Як би ви зреагували на таке незвичайне прохання? Удова з Сарепти, безперечно, визнавала, що Ілля — Божий пророк, і вона «зробила за словом Іллі». Як на такий прояв гостинності відповів Єгова? Він, скільки тривала посуха, за допомогою чуда забезпечував цю жінку, її сина, а також Іллю харчами (1 Царів 17:15, 16). Таким чином Єгова дав удові з Сарепти «нагороду пророчу», хоча вона навіть не була ізраїльтянкою (Матвія 10:41). Син Божий теж вшанував цю вдову, коли згадав про її приклад, говорячи з невірними жителями Назарета, міста, в якому він народився (Луки 4:24—26).

19. Як чимало християнських жінок у наш час наслідують дух, який виявила вдова з Сарепти, і як до них ставиться Єгова?

19 Сьогодні чимало християнських жінок наслідують дух, який виявляла вдова з Сарепти. Наприклад, щотижня безкорисливі християнські сестри, багато з яких бідні та мають дбати про свої сім’ї, з гостинністю приймають роз’їзних наглядачів із їхніми дружинами. Інші запрошують на обід місцевих повночасних служителів, допомагають нужденним або ще якось інакше жертвують собою та своїми засобами задля підтримки справи Царства (Луки 21:4). Чи помічає Єгова такі жертви? Безумовно! «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите» (Євреїв 6:10).

20. Що розглядатиметься в наступній статті?

20 У першому сторіччі кілька богобоязливих жінок мали честь служити Ісусу та його апостолам. У наступній статті ми обговоримо, як ці жінки тішили серце Єгови, а також розглянемо приклад жінок, які у наш час щиросердо служать Єгові навіть за важких обставин.

[Примітка]

^ абз. 8 В Ісусовому родоводі, згідно з книгою Матвія, згадуються імена чотирьох жінок — Тамари, Рахав, Рут і Марії. Усі вони високо вшановуються в Божому Слові (Матвія 1:3, 5, 16).

Для повторення

• Як ці жінки тішили серце Єгови?

• Шіфра та Пуа

• Рахав

• Авіґаїл

• Вдова з Сарепти

• Як кожному з нас особисто може допомогти розмірковування над прикладом, котрий залишили ці жінки? Поясніть.

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 9]

Чимало вірних жінок служать Богові, навіть якщо це заборонено «наказом царевим».

[Ілюстрація на сторінці 10]

Як Рахав подала добрий приклад виявлення віри?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Які риси Авіґаїл ви хотіли б наслідувати?

[Ілюстрація на сторінці 12]

Багато християнок сьогодні виявляють дух удови із Сарепти.