Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи можна хоч комусь довіряти?

Чи можна хоч комусь довіряти?

Чи можна хоч комусь довіряти?

ПІСЛЯ падіння Берлінської стіни 1989 року громадськість ознайомилася з багатьма даними, які раніше ревно приховувались. Наприклад, Лідія * дізналася про те, що за часів соціалістичного режиму в Східній Німеччині про неї збирала інформацію державна служба безпеки «Штазі». Лідія була дуже здивована цією новиною. Але найбільше її приголомшило те, що цю інформацію постачав її ж чоловік. Лідію зрадила людина, якій вона повністю довіряла.

Як повідомляє лондонська газета «Таймс», певний чоловік похилого віку на ім’я Роберт ставився до свого лікаря з «глибокою повагою, великою симпатією і довірою». Про цього лікаря казали, що він «добрий і співчутливий». Раптом Роберт помирає. Інфаркт чи інсульт? Ні. З’ясувалось, що лікар самовільно зробив Роберту смертельний укол. Роберта вбила людина, якій він повністю довіряв.

Лідію і Роберта підступно зрадили. Звичайно, зрада не завжди призводить до таких трагічних наслідків. Проте не так вже й рідко ми зневірюємось у тих, кому довіряємо. У звіті німецького провідного інституту дослідження громадської думки («Allensbacher Jahrbuch der Demoskopie 1998-​2002») зазначалося, що, за даними одного опитування, 86 відсотків респондентів вважають, що їх підвели ті, кому вони довіряли. Мабуть, кожного з нас колись підводили. Отже, навряд чи когось здивує твердження у швейцарській газеті «Нойє цюрхер цайтунґ» 2002 року: «У розвинутих країнах Заходу протягом уже не одного десятка років стосунки, основані на взаємному довір’ї, стають дедалі більшою рідкістю».

Росте повільно, а руйнується швидко

Що таке довір’я? Довіряти іншому означає вірити, що він чесний, щирий і що ніколи умисно не завдаватиме комусь шкоди. Довір’я росте повільно, але може зруйнуватися вмить. Багато людей вважає, що їх часто підводять. Тому й не дивно, що вони мало довіряють один одному. За даними опитування, які були опубліковані в Німеччині 2002 року, «з трьох молодих людей менше однієї довіряє комусь в елементарних речах».

Отож, виникають запитання: «Чи можна хоч комусь довіряти? Чи варто довіряти людям, які нас розчарували?»

[Примітка]

^ абз. 2 Імена змінено.

[Вставка на сторінці 3]

За даними одного опитування, 86 відсотків респондентів вважають, що їх підвели ті, кому вони довіряли.