Запитання читачів

У якому розумінні Єзекіїль став «німим» під час облоги та знищення Єрусалима?

По суті, це означало, що йому нічого було додати до Божої пророчої звістки, котру він уже проголосив.

Пророк Єзекіїль розпочав своє служіння в ролі вірного вартового для ізраїльських вигнанців у Вавилоні в «п’ятий рік полону царя Єгоякима», тобто 613 року до н. е. (Єзекіїля 1:2, 3). У десятий день десятого синодичного місяця 609 року до н. е. під натхненням Божого духу він дізнався про початок облоги Єрусалима вавилонянами (Єзекіїля 24:1, 2). Якими будуть наслідки облоги? Чи вдасться Єрусалиму та його віроломним мешканцям врятуватись? Як вартовий, Єзекіїль вже проголосив дану Єговою чітку звістку про неминуче знищення, і не було жодної потреби додавати щось іще, ніби раніше сказане Єзекіїлем було недостатньо переконливим. Єзекіїль став німим стосовно будь-якої додаткової інформації про облогу Єрусалима (Єзекіїля 24:25—27).

Приблизно через шість місяців після знищення Єрусалима в 607 році до н. е. Єзекіїль, перебуваючи у Вавилоні, дізнався від людини, котрій вдалось врятуватися, про спустошення святого міста. Увечері перед приходом тої людини Єгова «відкрив [Єзекіїлю] уста... і не був уже [він] більше німий» (Єзекіїля 33:22). Відтак Єзекіїль перестав бути німим.

Чи був Єзекіїль у той час німим буквально? Очевидно, що ні, оскільки, навіть ставши «німим», він проголошував пророцтва, спрямовані здебільшого до сусідніх країн, народи котрих злораділи через падіння Єрусалима (Єзекіїля, розділи 25—32). На більш ранньому етапі служіння Єзекіїля в ролі пророка та вартового Єгова сказав йому: «Язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохобний. А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста» (Єзекіїля 3:26, 27). Коли Єгова не мав наміру донести до ізраїльтян певну звістку, Єзекіїль повинен був залишатися німим щодо цього народу. Пророк мусив говорити те, що Єгова вважав за потрібне, тоді, коли на це була воля Єгови. Єзекіїль був німий у тому розумінні, що він не проголошував слів, які мали б пророче значення для ізраїльтян.

Сьогоднішній клас вартового, помазані християни, попереджує людей про неминуче знищення загальновизнаного християнства, прообразом якого був Єрусалим. Коли розпочнеться «скорбота велика» і буде спустошений «Великий Вавилон», світова імперія фальшивої релігії, помазаному класу Єзекіїля вже непотрібно буде нічого говорити про загибель загальновизнаного християнства, яке складає значну частину тієї імперії (Матвія 24:21; Об’явлення 17:1, 2, 5).

Без сумніву, настане день, коли помазаний останок і його товариші стануть німими, бо їм більше не треба буде передавати загальновизнаному християнству ніякої звістки. Це трапиться, коли «десять рогів» та «звірина» спустошать і обнажать Вавилон Великий (Об’явлення 17:16). Звичайно, це не означає, що християни будуть німі буквально. Так само як і тепер, вони хвалитимуть Єгову та згадуватимуть його ім’я кожного дня й «по всіх поколіннях» (Псалом 45:18; 145:2).