Чому вони ходять до церкви

«У ПІВДЕННІЙ Кореї пресвітеріан сьогодні майже вчетверо більше, ніж в Америці». Це твердження в журналі «Ньюсуїк», мабуть, здивувало багатьох читачів, адже більшість людей вважає, що головні позиції в корейському суспільстві посідають конфуціанство й буддизм. Приїхавши до Кореї, тепер можна знайти чимало «християнських» церков, котрі легко розпізнати по хрестах, окантованих червоним неоном. Щонеділі можна побачити людей, які, тримаючи в руках Біблію, невеликими групками прямують до церкви. Згідно з опитуванням, котре проводилося 1998 року, близько 30 відсотків корейців ходять до католицької або протестантської церкви, а це означає, що їх більше, ніж тих, які вважають себе буддистами.

У наш час не в багатьох місцевостях побачиш таку кількість людей, які регулярно ходили б до церкви. А втім, це відбувається не лише у Кореї, але й в інших азіатських країнах, а також в Африці та Латинській Америці. Чому ж так багато людей все ще вірить у Бога, в той час коли по цілій землі, як видно, поширена апатія та байдужість до релігії? Чому вони ходять до церкви?

Опитування, проведене службою громадської думки Ґеллапа, показало, що більш ніж половина корейців, котрі ходять до церкви, хочуть здобути душевний мир, приблизно третина — надію на вічне життя після смерті, а кожен десятий — здоров’я, багатство й успіх.

У Китаї чимало людей сходиться до церков, бо сподівається, що це допоможе заповнити духовну порожнечу, яка виникає внаслідок того, що на зміну комуністичній ідеології поступово приходять капіталістичні ідеї. Щороку в Китаї друкуються й розповсюджуються мільйони примірників Біблії, і, схоже, люди читають її так, як колись читали червону книжечку з цитатами Мао Цзедуна.

Деякі бразильські католики, зокрема представники молодого покоління, не вдовольняються обіцянкою щасливого майбутнього, їм потрібні певні результати вже тепер. Журнал «Тудо»  висловив таку думку: «Якщо в 70-ті роки серця та розуми були пойняті теологією визволення, то сьогодні — теологією добробуту». Під час опитування, проведеного у Великобританії, людей, котрі ходять до церкви, попросили назвати щось одне, що їм подобається в їхній церкві. Найчастіше у відповідь можна було почути «товариство».

Усе це показує, що хоча значна кількість людей все ще вірить у Бога, але для більшості важливіше не те, що принесе майбутнє,— і навіть не сам Бог,— а те, що вони можуть отримати вже тепер. А яким, на вашу думку, є правильний мотив для віри в Бога? Що про це говориться у Біблії? Відповідь ви знайдете в наступній статті.