Чого ми вчимося у земної сім’ї Ісуса

ЩО ВИ знаєте про найближчих Ісусових родичів, тих людей, з якими він жив протягом 30 років свого земного життя до хрещення? Що говориться про них у Євангеліях? Чого можна навчитися, познайомившись ближче з Ісусовою сім’єю? Відповіді на ці запитання можуть дуже нас збагатити.

Чи Ісус народився у заможній сім’ї? Його названий батько був за фахом теслею. А теслі тяжко трудилися, їм часто доводилось рубати дерева. Приблизно через 40 днів після народження Ісуса його земні батьки пішли в Єрусалим, щоб зробити жертвоприношення, визначене Законом. Чи вони пожертвували ягня разом із горлицею або голубом, як це вимагав Закон? Ні. Мабуть, вони не могли дати ягня і птахів. Однак у Законі говорилося також і про те, що́ могли пожертвувати бідні люди. Тому, згідно з Законом, Йосип і Марія принесли «пару горличат або двоє голубенят». Те, що вони склали саме таку жертву, свідчить про невеликі статки (Луки 2:22—24; Левит 12:6, 8).

Як бачимо, Ісус Христос, майбутній правитель людства, народився у простій  сім’ї, в якій усі працювали, щоб звести кінці з кінцями. Ісус став, як і його названий батько, теслею (Матвія 13:55; Марка 6:3). До цього Ісус був могутньою духовною істотою в небі, і, «бувши багатий», як говориться в Біблії, «збіднів» заради нас. Він зайняв нижче становище — становище людини — і виріс у простій сім’ї (2 Коринтян 8:9; Филип’ян 2:5—9; Євреїв 2:9). Батьки Ісуса не мали багатства, яке могло б когось привабити до їхнього сина. Люди цінували не суспільне становище чи посаду Ісуса, а його вчення, його приємні риси характеру і прекрасні вчинки (Матвія 7:28, 29; 9:19—33; 11:28, 29). У тому, що Ісус народився у звичайній сім’ї, ми бачимо вияв мудрості Бога Єгови.

Тепер познайомимося ближче з Ісусовими родичами і подивимося, чого можна навчитись від них.

Йосип — праведний чоловік

Коли Йосип дізнався, що його наречена завагітніла, «перш, ніж зійшлися вони», то у нього, напевно, серце краялось, адже він любив Марію і в той же час відчував огиду, бо думав, що вона вчинила неморальність. Усе ніби вказувало на те, що його право майбутнього чоловіка було зневажено. У ті часи до зарученої жінки ставились як до заміжньої. І тому, добре подумавши, Йосип вирішив таємно розлучитися з Марією, щоб її не каменували як перелюбницю (Матвія 1:18; Повторення Закону 22:23, 24).

Тоді у сні Йосипу з’явився ангел і сказав: «Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній — то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів». Йосип вчинив згідно з цим наказом від Бога і взяв Марію у свій дім (Матвія 1:20—24).

Завдяки такому рішенню цей праведний і вірний чоловік взяв участь у сповненні пророцтва, яке Єгова передав через Ісаю: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл» (Ісаї 7:14). Безсумнівно, Йосип був духовною людиною і тому незважаючи на те, що первістком Марії мав бути не його власний син, з вдячністю прийняв честь стати названим батьком Месії.

Йосип і Марія не мали статевих зносин до народження сина (Матвія 1:25). Можливо, молодятам це не було легко, але вони, мабуть, не хотіли, щоб виникли якісь сумніви стосовно батьківства дитини. Який же чудовий приклад самовладання! Йосип поставив духовні цінності вище від задоволення своїх природних бажань.

Через ангела Йосип чотири рази отримував вказівки щодо всиновленої дитини. У трьох з них ішлося про те, куди сім’я мала переселитись, і від негайного виконання цих вказівок залежало життя хлопчика. Йосип не зволікав ані тоді, коли треба було везти малюка в Єгипет, ані тоді, коли слід було повертатися в Ізраїль. Завдяки цьому Ісус не загинув під час масового вбивства дітей, влаштованого Іродом. Слухняність Йосипа сприяла сповненню пророцтв про Месію (Матвія 2:13—23).

Йосип навчив Ісуса ремесла, щоб він міг забезпечувати себе. Тому Ісуса знали не тільки як «сина теслі», але й як теслю (Матвія 13:55; Марка 6:3). Апостол Павло  написав, що Ісус був «випробуваний в усьому, подібно до нас». Отже, Ісусу доводилося трудитись як звичайній людині, щоб підтримувати сім’ю (Євреїв 4:15).

З останньої згадки про Йосипа у Християнських Грецьких Писаннях ми дізнаємось про його відданість правдивому поклонінню. Йосип бере свою сім’ю в Єрусалим на Пасху. На це свято зобов’язані були ходити чоловіки, але Йосип зробив звичаєм «щорічно» ходити в Єрусалим усією сім’єю. Це була велика жертва, адже з Назарета треба було йти аж 100 кілометрів. Під час описаної в Біблії подорожі Ісус відділився від родичів. Його знайшли в храмі, де він слухав учителів Закону і ставив їм запитання. Хоч Ісусу було тільки 12 років, він виявив велику мудрість та показав, що має глибокі знання з Божого Слова. З цього ми можемо зробити висновок, що Ісусові батьки вчили його добре, формуючи в нього духовний склад розуму (Луки 2:41—50). Мабуть, через якийсь час після цієї поїздки Йосип помер, оскільки в Писаннях більше немає згадок про нього.

Як ми побачили, Йосип був праведною людиною, він добре дбав про сім’ю як з духовного погляду, так і з матеріального. Чи ти ставиш, як Йосип, духовні справи на перше місце в житті, знаючи, у чому полягає сьогодні Божа воля? (1 Тимофія 2:4, 5). Чи ти охоче підкоряєшся Божим вказівкам, записаним у Біблії, що свідчило б про покірність, подібну до Йосипової? Чи ти навчаєш своїх дітей таким чином, аби вони могли вести розмови на духовні теми?

Марія безкорисливо служила Богу

Мати Ісуса Марія була взірцевим служителем Бога. Коли ангел Гавриїл сповістив, що вона народить дитину, Марія дуже здивувалась. Вона була дівчиною і ‘мужа не знала’. Почувши, що дитина буде зачата святим духом, вона смиренно прийняла звістку і сказала: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм» (Луки 1:30—38). Вона настільки високо цінувала виявлену їй Богом честь, що її не лякали жодні труднощі.

І справді, усе життя Марії змінилось після того, як вона прийняла від Бога доручення. Коли вона прийшла в Єрусалим для очищення, старий чоловік Семен шанобливо промовив до неї: «Меч душу прошиє  самій же тобі» (Луки 2:25—35). Мабуть, він мав на увазі ті страждання, які доведеться пережити Марії, коли вона бачитиме, як люди відкинуть Ісуса і як потім його приб’ють до стовпа мук.

Поки Ісус підростав, Марія запам’ятовувала все, що відбувалося в його житті, «роздумуючи в серці своєму» (Луки 2:19, 51, Дерк.). Як і Йосип, вона була духовною особою. Марія з особливою увагою ставилась до подій і слів, що були пов’язані зі сповненням пророцтв. Очевидно, їй у пам’ять закарбувалися такі слова ангела Гавриїла: «Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Марія серйозно поставилась до доручення бути земною матір’ю Месії.

Духовність Марії виявилася знову, коли вона зустрілася з Єлисаветою, своєю родичкою, яка завагітніла також завдяки чуду. Побачивши Єлисавету, Марія прославила Єгову, і при цьому виявилась її любов до Божого Слова. Її слова нагадують нам молитву Анни, записану в 2-му розділі 1 Самуїла. Крім того, Марія використала думки з інших книг Єврейських Писань. Таке знання показувало, що вона здатна стати відданою, богобоязливою матір’ю. Вона була готова разом з Йосипом дбати про духовне виховання сина (Буття 30:13; 1 Самуїла 2:1—10; Малахії 3:12; Луки 1:46—55).

Марія глибоко вірила в Месію, свого сина, і ця віра не ослабла навіть після смерті Ісуса. Вона була серед вірних учнів, які зібралися на молитву разом з апостолами невдовзі після воскресіння Ісуса (Дії 1:13, 14). Марія залишилась вірною попри страждання, що їй довелось пережити, коли вона бачила, як її син вмирає на стовпі мук.

Чого можна навчитись з життя Марії? Чи ти приймаєш честь служити Богу, хоч би на які жертви довелось піти? Чи ти усвідомлюєш важливість цього у наші дні? Чи ти пам’ятаєш пророцтва Ісуса і порівнюєш їх із подіями сьогоднішнього дня, «роздумуючи в серці своєму»? (Матвія, розділи 24 і 25, Марка, розділ 13, Луки, розділ 21). Чи ти добре знаєш Боже Слово і вільно використовуєш його у спілкуванні, як Марія? Чи ти збережеш  віру в Ісуса попри болісні переживання, яких можеш зазнати тому, що хочеш бути Ісусовим послідовником?

Ісусові брати змогли змінитись

Мабуть, Ісусові брати не вірили в Ісуса аж до його смерті. Очевидно, не випадково їх не було поряд, коли Ісус помирав на стовпі мук, і йому довелося доручити опіку над своєю матір’ю апостолу Івану. Родичі не дуже поважали Ісуса, навіть якось сказали, що він «несамовитий» (Марка 3:21). Оскільки Ісус мав невіруючих родичів, ми можемо бути певні, що він розуміє почуття людини, з якої рідні насміхаються за її віру.

Однак після воскресіння Ісуса його брати, очевидно, повірили у нього. Вони були серед учнів, які зустрілися в Єрусалимі напередодні П’ятдесятниці 33 року і палко молилися разом з апостолами (Дії 1:14). Безсумнівно, те, що їхній єдиноутробний брат воскрес, справило на них такий вплив, що вони стали його учнями. Тож і нам не можна зневірятися у своїх родичах, які не поділяють наших релігійних поглядів.

Ісус особисто з’явився своєму єдиноутробному братові Якову. У Біблії говориться, що Яків відігравав у християнському зборі видатну роль. Він написав натхнений Богом лист до своїх християнських братів, в якому закликав їх берегти віру (Дії 15:6—29; 1 Коринтян 15:7; Галатів 1:18, 19; 2:9; Якова 1:1). Інший Ісусів єдиноутробний брат, Юда, написав натхненого листа, щоб заохотити християн боротись за віру (Юди 1). Варто зауважити, що ані Яків, ані Юда не згадували у своїх листах про їхню кровну спорідненість з Ісусом, бо не хотіли цим справити на християн якесь особливе враження. Це чудовий приклад скромності для нас!

Отже, чого можна навчитися від членів Ісусової сім’ї? Безумовно, відданості. Її можна виявляти таким чином: 1) вірно підкорятися волі Бога і долати пов’язані з цим труднощі; 2) ставити на перше місце духовні цінності, навіть якщо доведеться йти на жертви; 3) виховувати дітей відповідно до Біблії; 4) не зневірятися у членах сім’ї, які не поділяють нашої віри; 5) не хвалитися зв’язками з відомими членами християнського збору. Завдяки ближчому знайомству з земною сім’єю Ісуса ми наближаємося до нього і поглиблюємо свою вдячність Єгові за те, що для виховання свого сина він обрав звичайну сім’ю.

[Ілюстрації на сторінках 4, 5]

Йосип побрався з Марією і зміг взяти участь у сповненні пророцтв про Месію.

[Ілюстрації на сторінці 6]

Йосип і Марія прищеплювали своїм дітям духовні цінності і привчали їх працювати.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Хоча Ісусові брати виростали в духовній сім’ї, вони не вірили в Ісуса аж до його смерті.

[Ілюстрації на сторінці 8]

Ісусові єдиноутробні брати Яків та Юда підбадьорювали своїх християнських братів.