Ви можете долати непевність

«НЕОДМІННО!» «Обов’язково!» «Безперечно!» Вам, звичайно ж, не раз доводилось чути такі слова. Однак у нашому житті є багато чого ненадійного. Життя настільки непередбачуване, що іноді з’являється думка, чи взагалі існує те, у чому можна бути абсолютно впевненим. Сумніви та непевність, здається, завжди супроводжують нас.

Більшість людей прагнуть безпеки і щастя для себе та своєї родини. Вони важко працюють, аби заробити гроші та здобути матеріальні статки — те, що, на їхню думку, принесе їм щастя і безпеку. Проте через землетрус, ураган, нещасний випадок або злочин людина може втратити все в одну мить. Серйозна хвороба, розлучення чи втрата роботи можуть несподівано змінити життя. Звичайно, це не обов’язково мусить трапитися з вами. Однак сама тільки думка про те, що у будь-який момент може відбутись якась жахлива подія, сповнює людей тривогою і позбавляє спокою. Але це ще не все.

Синонімом слова «непевність» є «сумнів», що за «Словником української мови» означає «непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь; стан... невпевненості, вагань». У книжці «Як контролювати свій розум» (англ.) зазначалось: «Невпевненість у чомусь дуже важливому є однією з головних причин тривоги та занепокоєння». Постійні сумніви іноді доводять людей до тривоги, розчарування і гніву. Справді, занепокоєння через те, що станеться або не станеться, може шкодити психічному й фізичному здоров’ю.

Інші ж люди думають подібно до одного бразильського юнака, котрий сказав: «Навіщо перейматися тим, що станеться завтра. Треба жити сьогоднішнім днем». Такий фаталістичний погляд на життя — «будем їсти та пити» — може призвести до розчарування, лиха і зрештою смерті (1 Коринтян 15:32). Тож нам набагато ліпше звернутися до Творця, Бога Єгови, в якого, як каже Біблія, «нема переміни чи тіні відміни» (Якова 1:17). Якщо ми дослідимо Боже Слово, Біблію, то знайдемо в ньому керівництво і слушні вказівки стосовно того, як давати собі раду в такому мінливому світі. Біблія також допоможе з’ясувати, чому виникає почуття непевності.

 Що спричиняє почуття непевності

Святе Письмо допомагає нам дивитися на життя реалістично і вчить, як сприймати мінливість та непевність цього світу. Деякою мірою відчуття безпеки дають нам родинні зв’язки, суспільне становище, наші здібності, добре здоров’я і таке інше. Однак Біблія показує, що не слід сподіватися, що так буде завжди і ми зможемо жити — не горювати. Цар Соломон сказав: «Не прудкому добігти щастить, і не мужнім — у битві, і не мудрим — хліб, не розумним — багатство, і не знавцям — благословення». Чому? Тому що «час і випадок панують над усіма». Далі Соломон стверджує: «Бо так і людина не знає часу свого, мов рибини, вловлені злою сіттю, і мов птахи, що трапили до тенет,— як вони, в лихий час уловляються людські сини, коли це раптом спостигає їх» (Екклезіяста 9:11, 12, Москаленко).

Ісус Христос також говорив про час, коли ціле покоління людей відчуватиме надзвичайну тривогу та невизначеність. Вживаючи образну мову, він сказав: «Будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться». Однак із подальших його слів щиросерді люди можуть черпати потіху: «Як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!» (Луки 21:25, 26, 31). Тож, замість того щоб надмірно страхатися непевності завтрашнього дня, очима віри ми бачимо, що цей нестабільний світ іде до кінця, а нас чекає безпечне майбутнє.

«Певність надії»

Ми не можемо бути впевненими у правдивості всього, що чуємо, читаємо чи бачимо. Але ми маємо вагомі підстави довіряти нашому Творцю. Він є не тільки Всевишнім Богом, але й люблячим Батьком, який турбується про своїх земних дітей. Бог сказав про своє слово: «Порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісаї 55:11).

Ісус Христос навчав людей правди від Бога, і багато з тих, хто його слухав, приймали Ісусові слова з упевненістю та вважали їх цілком гідними довір’я. Жінці, до якої Ісус заговорив біля криниці, щиросерді самаряни сказали: «Не за слово твоє ми вже віруємо,— самі-бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!» (Івана 4:42). Хоча ми й живемо в непевні часи, у нас, подібно як і в тих самарян, немає підстав сумніватись, у що саме слід вірити.

Що стосується релігійних переконань, то чимало людей вважає: не варто намагатися зрозуміти те, у що віриш,— треба просто вірити. Однак біблійний письменник Лука аж ніяк не поділяв цієї думки. Він досліджував і надавав точну інформацію, так що інші мали можливість ‘переконатися в певності’ того, про що він писав (Луки 1:4, Кравчук). Оскільки родичам або друзям, які не поділяють нашої віри, може здаватися, що нас чекає гірке розчарування і ми зазнаємо краху в житті, нам дуже важливо вміти захищати свою віру (1 Петра 3:15). Ми тільки тоді зможемо допомогти іншим довіряти Богові, якщо самі точно розуміємо підстави для своєї віри. Біблія описує Єгову такими словами: «Він Скеля, а діло Його досконале, всі-бо дороги  Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» (Повторення Закону 32:4).

Звернімо увагу на останні слова цього вірша: «Справедливий і праведний Він». Чому ми можемо бути впевнені у цьому? Апостол Петро був цілком переконаний у правдивості цих слів. Звертаючись до римського сотника та його домашніх, він сказав: «Пізнаю я поправді, що «не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35). Петро сказав це, оскільки бачив, як Єгова покерував обставинами, і родина язичників, яких раніше вважали нечистими і недостойними, стали приємними в Божих очах. Як і Петро, ми також можемо бути впевнені у Божій неупередженості і праведності, оскільки на власні очі бачимо «натовп великий» — понад шість мільйонів осіб із понад 230 країн світу, які полишили колишній спосіб життя і крокують тепер дорогою праведності (Об’явлення 7:9; Ісаї 2:2—4).

Як правдиві християни, ми хочемо бути не фанатичними чи категоричними, а смиренними та розсудливими. Але нам не бракує впевненості стосовно того, у що ми віримо і чого очікуємо від майбутнього. Християнам першого сторіччя апостол Павло написав: «Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця» (Євреїв 6:11). Добра новина з Біблії справді допомогла нам отримати «певність надії». Згідно зі словами Павла, надія, що ґрунтується на Божому Слові, «ніколи не розчарує» (Римлян 5:5, СМ).

Окрім того, ми повністю переконані, що добра новина з Біблії, якої ми навчаємо людей, принесе їм безпеку й певність у духовному, а також в емоційному і фізичному плані. Ми поділяємо слова апостола Павла: «Наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням» (1 Солунян 1:5).

Поблагословлені духовною безпекою

Хоча ми й не можемо сьогодні сподіватися цілковитої безпеки, все ж існує те, що допоможе нам провадити відносно стабільне і безпечне життя. Наприклад, регулярне спілкування з християнським збором додає нашому життю стабільності, оскільки там ми набуваємо знань про правильні принципи й цінності. Павло сказав: «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток» (1 Тимофія 6:17). Навчаючись довіряти Єгові, а не покладатися лише на тимчасове матеріальне багатство чи прагнути задоволень, багато людей вже сьогодні змогли позбутися тривог і розчарувань, яких їм доводилося зазнавати раніше (Матвія 6:19—21).

У зборі ми також насолоджуємось теплим товариством наших співхристиян, які можуть допомогти і підтримати нас різними способами. Під час свого служіння в Азії апостол Павло та його супутники «над міру й над силу були... обтяжені, так що... не надіялися навіть жити». Звідки Павло у той момент отримав підтримку і допомогу? Він ніколи не похитнувся у своєму довір’ї до Бога. У той час його потішили і підбадьорили співхристияни, які прибули, щоб йому допомогти (2 Коринтян 1:8, 9; 7:5—7). І сьогодні, коли трапляються стихійні лиха чи інші катастрофи, християнські брати першими приходять на допомогу. У важких ситуаціях вони підтримують матеріально і духовно не тільки співхристиян, але й інших людей, які потребують допомоги.

Інший спосіб долати непевність у житті — це молитва. Коли перед нами несподівано  постають труднощі, ми можемо завжди звертатися до нашого люблячого небесного Отця. «Твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі — притулком» (Псалом 9:10). Часом батьки неспроможні захистити своїх дітей. Але Єгова обов’язково допоможе нам долати страх та почуття непевності. Покладаючи свою журбу на Єгову в молитві, будьмо певні: він «може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо» (Ефесян 3:20).

Чи ви регулярно молитеся? Чи ви цілком впевнені у тому, що Бог чує ваші молитви? Одна дівчина із Сан-Паулу розповідає: «Моя мама говорила, що треба молитися до Бога. Але я запитувала себе: «Навіщо мені розмовляти з тим, кого я навіть не знаю?» Але слова з Приповістей 18:10 допомогли мені зрозуміти, що ми потребуємо Божої допомоги і нам слід звертатися до нього в молитві». У цьому вірші сказано: «Господнє Ім’я — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний». Справді, як розвивати віру й покладатися на Єгову, якщо в нас немає звички розмовляти з ним? Якщо ми хочемо бути поблагословлені духовною безпекою, нам необхідно виробити звичку щиро молитися до Єгови щодня. Ісус сказав: «Пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Луки 21:36).

Існує ще дещо, в чому ми також можемо бути абсолютно впевнені,— це наша надія на Боже Царство. Зверніть увагу на слова з Даниїла 2:44: «Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки». Надія на Царство обґрунтована, і ми можемо бути в ній упевнені. Людські обіцянки часто залишаються невиконаними, однак слову Єгови можна довіряти завжди. Єгова є надійним. Він — наче скеля, і ми можемо покладатися на нього. Тоді відчуємо те саме, що й Давид, який сказав: «Мій Бог — моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій,— Ти врятуєш мене від насилля!» (2 Самуїла 22:3).

У книжці «Як контролювати свій розум», яка згадувалася раніше, говорилось: «Чим більше людина думає про те, що може статися щось погане, тим більше надумане здається реальним для неї і тим складніше їй побачити, як запобігти цьому». Тому навіщо переобтяжувати себе тягарем тривог і сумнівів? Покладаймо надію не на цей непевний світ, а на Бога. Маючи тверду віру в Божі обіцянки, ми впевнені: «Хто вірить у Нього — не буде розчарований» (Римлян 10:11, СМ).

[Вставка на сторінці 29]

Боже Слово — запорука майбутніх благословень для людства.

[Вставка на сторінці 30]

«Хто вірить у Нього — не буде розчарований».

[Ілюстрація на сторінці 31]

Добра новина про Царство приносить людям почуття безпеки.