«Борись доброю боротьбою віри»

ЧИ МОЖЕТЕ собі уявити воїна, який у самому розпалі бойових дій не зрадів би, почувши слова: «Повертайся додому і побудь зі своєю дружиною та сім’єю»?

Саме таку вказівку отримав один ізраїльський воїн за часів царя Давида. Хіттеянина Урію було покликано до самого царя, і той наказав йому повернутися додому. Проте Урія цього не зробив. У відповідь на запитання, чому він так дивно повівся, воїн сказав, що ковчег заповіту, який символізував присутність Бога, а також ізраїльське військо перебувають на полі бою. «А я,— запитав він,— піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зі своєю жінкою?» Урія вважав це немислимим у такий критичний час (2 Самуїла 11:8—11).

Нас має цікавити поведінка Урії, оскільки ми також живемо у час, коли точиться війна. І ця битва, у котрій ти також береш участь, не подібна на жодну війну, що колись спалахувала між державами цього світу. Своїми масштабами вона затьмарює обидві світові війни. Ризик — величезний. Супротивник — дуже грізний. На полі бою не свистять кулі та не вибухають бомби, але ця війна не менш запекла.

Перед тим, як зайняти місце у лавах воїнів, тобі необхідно  з’ясувати, чи ця війна виправдана і за що ти власне борешся. Також чи варто заради перемоги йти на жертви? Мета цієї незвичайної війни прояснюється, якщо звернути увагу на слова апостола Павла, з якими він звернувся до Тимофія: «Борись доброю боротьбою віри». Дійсно, у цій боротьбі ти маєш захищати не якусь фортецю, а «віру» — сукупуність християнських істин, відкритих у Божому Слові. А для того, щоб боротися за цю «віру» і перемогти, треба бути твердо переконаним у її правдивості (1 Тимофія 6:12, Кул.).

Розсудливий воїн перш за все намагається добре знати свого ворога. Нашим же супротивником є той, хто має вже багато років досвіду ведення війни і великі можливості. У його арсеналі могутня зброя. До того ж він набагото сильніший від людей. Він нещадний, брутальний і безпринципний. Це — Сатана (1 Петра 5:8). У боротьбі проти нього не матимуть успіху ані буквальна зброя, ані людська спритність чи хитрощі (2 Коринтян 10:4). Тож чим озброїтися для ведення цієї битви?

Найперше, чого ми потребуємо,— це «меч духовний, який є Слово Боже» (Ефесян 6:17). Апостол Павло зауважив, наскільки ефективна ця зброя: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12). Цим мечем необхідно користуватися майстерно й обережно, бо він настільки гострий, що проходить аж до потаємних думок і спонук людини.

Ти, певно, знаєш, що навіть коли армія посідає найпотужнішу зброю, але солдати не навчені користуватися нею, то увесь їхній арсенал не принесе їм жодного пожитку. Подібно й тобі потрібні певні вказівки, як вправно користуватися мечем. На щастя, ми можемо отримати таке навчання від найдосвідченіших воїнів. Ісус назвав цих учителів «вірним і мудрим рабом» і доручив їм надавати його послідовникам навчання — постачати їм своєчасну духовну поживу (Матвія 24:45). Цей збірний клас «раба» можна розпізнати по старанних зусиллях, яких він докладає, навчаючи та вчасно попереджаючи про тактику ворога. Факти вказують на те, що цим «рабом» є помазані духом члени християнського збору Свідків Єгови (Об’явлення 14:1).

Однак члени цього класу роблять більше, ніж тільки навчають. Вони виявляють такий самий дух, що був і в апостола Павла, який написав до збору в Солуні: «Ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам» (1 Солунян 2:7, 8). Тож застосовувати начання, яке з любов’ю надає цей клас,— обов’язок кожного християнського воїна.

Повна Божа зброя

Для захисту тебе забезпечено символічною «Божою зброєю». Перелік того, що входить до цієї зброї, знаходимо в Ефесян 6:13—18. Обачний воїн не вийде на поле бою без духовної зброї або якщо його спорядження в поганому стані.

Звичайно, християнин потребує кожної складової цього захисного спорядження. Проте особливо цінним є великий щит віри. Ось чому Павло написав: «Найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого» (Ефесян 6:16).

Великий щит, який міг би затулити все тіло, символізує нашу віру. Тобі необхідно мати сильну віру, щоб покладатися на керівництво Єгови, а також упевненість, що всі його обіцянки сповняться. Те, що  обіцяв Єгова, мусить бути для тебе настільки реальним, ніби воно вже здійснилося. Ніколи не сумнівайся, що вся зла система Сатани дуже скоро буде знищена, земля перетвориться на рай, а вірні Єгові люди стануть досконалими (Ісаї 33:24; 35:1, 2; Об’явлення 19:17—21).

У цій небувалій війні, яка ведеться тепер, тобі також потрібен друг. Під час війни бійці, зв’язані міцними узами дружби, підтримують одне одного й захищають, часом навіть рятують від смерті. Підтримка товаришів дуже цінна, але щоб вижити у цій битві, тобі потрібна дружба самого Єгови. Ось чому Павло, перерахувавши всі складові Божої зброї, сказав: «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом» (Ефесян 6:18).

Нам дуже приємно перебувати у товаристві близького друга. Ми шукаємо можливості провести з ним час. Якщо ми регулярно розмовляємо з Єговою в молитві, він стане для нас реальним, він стане нашим вірним другом. Учень Яків заохотив нас: «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Якова 4:8).

Тактика ворога

Боротьба проти цього світу іноді схожа на простування мінним полем. Тебе скрізь підстерігає небезпека. Ворог намагається захопити тебе зненацька. Однак будь упевнений, що Єгова зробив усе необхідне, аби захистити тебе (1 Коринтян 10:13).

Супротивник часом намагатиметься завдати тобі удару, атакуючи біблійні істини, що лежать в основі твоєї віри. Відступники можуть використовувати улесливі слова, наводити перекручені міркування, щоб ти зазнав поразки. Їх зовсім не турбує твоє благополуччя. У Приповісті 11:9 сказано: «Свого ближнього нищить лукавий [«відступник», НС] устами».

Було б помилкою вважати, ніби тобі треба слухати, що говорять відступники, або читати, що вони пишуть, аби спростувати їхні аргументи. Викривлені, отруйні доводи цих людей, як та гангрена, що швидко поширюється по тілі, можуть завдати тобі духовної шкоди і зруйнувати твою віру (2 Тим. 2:16, 17, Кул.). Тож нам слід дивитись на відступників так, як Бог. Йов сказав про Єгову: «Перед обличчя Його не підійде безбожний [«відступник», Москаленко]» (Йова 13:16).

Ворог може використовувати ще інший тактичний прийом, який уже приніс йому певний успіх. Якщо під час військового походу воїни спокусяться на неморальні розваги, покинувши стрій, у такому війську почнеться безладдя.

Світські розваги, як-от неморальні фільми і телепередачі, буйна музика — це дієві принади ворога. Дехто стверджує, ніби перегляд неморальних сцен або читання аморальної літератури на нього не впливає негативно. Але один чоловік, що регулярно дивився фільми відверто непристойного характеру, щиро визнав: «Ти ніяк не можеш забути тих сцен, і чим більше думаєш про них, тим більше бажаєш робити те, що  бачив... Ці фільми спонукують тебе думати, що, не роблячи цього, ти щось втрачаєш». Тож чи варто ризикувати отримати поранення під час таких хитрих нападів?

Іншою зброєю в арсеналі ворога є спокуса матеріалізму. Цю небезпеку інколи важко розпізнати, оскільки у всіх у нас є матеріальні потреби. Нам необхідне житло, їжа, одяг, і немає нічого поганого в тому, аби володіти гарними речами. Небезпека криється у ставленні людини до усього цього. Гроші можуть стати для нас ціннішими за духовні справи. Ми ризикуємо стати грошолюбами. Добре б нагадувати собі про те, що матеріальне багатство має обмежену силу, що воно скороминуче, тоді як духовні скарби — вічні (Матвія 6:19, 20).

Шанси на перемогу зменшуються, якщо падає дух воїнів. «Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила» (Приповістей 24:10). Знеохочення — це зброя, яку Диявол успішно використовує. Боротися із знеохоченням тобі допоможе «шолом надії спасіння» (1 Солунян 5:8). Докладай зусиль, щоб твоя надія залишалась такою ж міцною, як і Авраамова. Він не вагався, коли Бог попросив його принести в жертву єдиного сина, Ісака. Авраам вірив, що Бог сповнить свою обіцянку поблагословити всі народи через його нащадка і що Єгова може воскресити Ісака з мертвих, якщо це буде необхідним для здійснення Божого наміру (Євреїв 11:17—19).

Не припиняй боротьби

Дехто хоробро воював у цій війні протягом довгого часу, але пізніше, можливо, знесилився і втратив свою колишню пильність. Приклад Урії, згаданого на початку статті, може допомогти всім, хто вступив у цей бій, зберігати правильний погляд на речі. Багато з наших співхристиян терплять нестатки, наражаються на різні небезпеки або потерпають від голоду й холоду. Подібно як Урія, ми не хочемо думати про комфорт, який можна собі сьогодні влаштувати, і не піддаємося бажанню вести безтурботне життя. Ми хочемо залишатися з усесвітнім військом вірних бійців і продовжувати боротьбу до того часу, аж поки на нас не злинуть усі обіцяні Єговою благословення (Євреїв 10:32—34).

Було б небезпечно дозволити собі втратити пильність, думаючи, що вирішальний напад ворога ще далеко в майбутньому. Приклад царя Давида показує, у чому саме полягає небезпека. З якоїсь причини він не був зі своїм військом на полі бою. У результаті Давид вчинив серйозний гріх, через що мучився й страждав решту свого життя (2 Самуїла 12:10—14).

 Але чи варто брати участь у цій боротьбі, зносити труднощі битви, терпіти насмішки і відмовлятися від сумнівних розваг цього світу? Християни, які успішно ведуть боротьбу, погодяться: те, що пропонує цей світ, може здаватися привабливим, блискучим, як мішура. Однак якщо ліпше придивитися — воно не має великої цінності (Филип’ян 3:8). До того ж часто насолоди, пропоновані світом, призводять до болю й розчарування.

Християни, що беруть участь у цій боротьбі, мають близькі взаємини зі справжніми друзями, чисте сумління, а також чудову надію. Помазані духом християни очікують безсмертного життя у небі з Ісусом Христом (1 Коринтян 15:54). А більшість християн сподіваються отримати досконале життя в раю на землі. Безперечно, заради такої нагороди варто іти на будь-які жертви. На відміну від війн, які ведуться у світі, у цій війні перемога нам гарантована, але при умові, що ми залишатимемося вірними (Євреїв 11:1). А цьому світові, що перебуває у владі Диявола, гарантоване повне знищення (2 Петра 3:10).

Продовжуй боротися, пам’ятаючи слова Ісуса: «Будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33). Ісус переміг світ, оскільки залишався пильним і зберіг непорочність під час випробувань. Ми також зможемо перемогти.

[Вставка на сторінці 27]

На полі бою не свистять кулі та не вибухають бомби, але ця війна не менш запекла.

[Вставка на сторінці 30]

У цій війні перемога нам гарантована, але при умові, що ми залишатимемося вірними.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Шолом спасіння допоможе нам долати знеохочення.

Використовуй щит віри, аби відбивати «огненні стріли лукавого».

[Ілюстрація на сторінці 28]

«Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас».

[Ілюстрація на сторінці 29]

Нам необхідно мати сильну віру в те, що обіцянки Єгови сповняться.