Запитання читачів

Оскільки левити не мали спадку в стародавньому Ізраїлі, як левит Ганамеїл міг продати поле своєму двоюрідному брату-левиту Єремії, про що сказано в Єремії 32:7?

Єгова сказав Аарону стосовно левитів: «Ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними», тобто ізраїльтянами (Числа 18:20). Однак левитам було виділено 48 міст разом з пасовиськами. Ті міста були розкидані по всій Обітованій землі. Одним із міст, призначених «синам священика Аарона», було рідне місто Єремії Анатот (Ісуса Навина 21:13—19; Числа 35:1—8; 1 Хронік 6:54, 60).

В Левит 25:32—34 знаходимо чітку вказівку Єгови стосовно права викупу власності левитів. Очевидно, окремі родини левитських сімей мали спадкові права на володіння, використання і розподіл певних наділів. Логічно, що серед них були права на продаж і купівлю власності *. Левити володіли і користувалися власністю подібно до ізраїльтян з інших племен.

Мабуть, право власності на такі левитські наділи передавалося у спадщину членам родини. А правом викупу могли скористатися тільки інші левити. Видається теж, що землю продавали і купували тільки в межах міст, оскільки «пасовисько навколо їхніх міст» не підлягало продажу, тому що це була «вічна посілість для них» (Левит 25:32, 34).

Отже, поле, яке Єремія купив від Ганамеїла, очевидно, було одним з тих, яке можна було викупити. Воно могло лежати в межах міста. Єгова сам підтвердив, що те поле належало Ганамеїлу і що Єремія мав «викупне право купити» його (Єремії 32:6, 7). Єгова символічно використав цю операцію, аби підкріпити свою обіцянку, що після вигнання у Вавилоні ізраїльтяни повернуться і знову заволодіють землею, яку отримали у спадок (Єремії 32:13—15).

Немає жодних вказівок, що Ганамеїл неправильно здобув у власність ту ділянку в Анатоті. Нічого не вказує на те, що він порушив закон Єгови, пропонуючи Єремії купити поле в Анатоті, чи що Єремія неналежно скористався правом викупити те поле (Єремії 32:8—15).

[Примітка]