Правдиве християнство процвітає

СЛУЖІННЯ Ісуса Христа почалося у першому столітті. Його звістка підбадьорювала, просвітлювала і надихала людей у дивовижний спосіб. Його слова глибоко зворушували багатьох слухачів (Матвія 7:28, 29).

Ісус безстрашно відмовлявся від втручання в деспотичні релігійні та політичні системи свого часу і був приступним для простих людей (Матвія 11:25—30). Він відкрито визнав повсюдний вплив злих духів на землі і продемонстрував, що Бог дав йому владу над ними (Матвія 4:2—11, 24; Івана 14:30). Ісус вміло показував зв’язок між стражданням та гріхом і з любов’ю навчав, що тривале полегшення принесе Боже Царство (Марка 2:1—12; Луки 11:2, 17—23). Він раз і назавжди підняв покривало темряви, яка закривала від людей справжню особистість його Отця. Ісус виявляв Боже ім’я усім, хто хотів мати близькі стосунки з Богом (Івана 17:6, 26).

Тож не дивно, що всупереч сильному релігійному й політичному переслідуванню учні Ісуса швидко поширили його могутню звістку. За якихось 30 років в Африці, Азії та Європі були сформовані активні християнські збори (Колосян 1:23). Прості істини, яких навчав Ісус, просвітлювали серця смиренних людей праведного серця по цілій Римській імперії (Ефесян 1:17, 18).

Але як усі ці нові учні, що мали таке різне соціальне, культурне, мовне і релігійне походження, повинні були зібратися у справді об’єднаній «одній вірі», як її назвав апостол Павло? (Ефесян 4:5). Що спонукає їх ‘говорити те саме’ і не віддалятися одне від одного? (1 Коринтян 1:10). З огляду на серйозну роз’єднаність серед людей, що називають себе християнами сьогодні, добре було б дослідити, чого навчав сам Ісус.

Основа для християнської єдності

На суді перед Понтієм Пилатом Ісус показав, яка є основа для християнської єдності. Він сказав: «Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос» (Івана 18:37). Тому єдності серед правдивих послідовників Христа дуже сприяє те, що вони приймають вчення Ісуса, а також решту Божого натхненого  Слова, Біблії (1 Коринтян 4:6; 2 Тимофія 3:16, 17).

Звичайно, в Ісусових учнів виникали питання, і деколи серед них були незгоди. Що ж могло їм допомогти? Ісус пояснив: «Коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує,— казатиме, і що має настати,— звістить вам» (Івана 16:12, 13). Отже, Божий святий дух мав допомогти правдивим учням Ісуса зрозуміти правду у міру того, як її поступово виявлятиме Бог. Також той дух мав розвинути в них певний плід — такі риси, як радість і мир, які також сприятимуть єдності між ними (Дії 15:28; Галатів 5:22, 23).

Ісус не залишив своїм учням підстав, через які серед них могли б виникати розбрат чи поділення. Він не давав їм дозволу по-новому тлумачити Божі істини на догоду культурним чи релігійним традиціям людей, яких його учні зустрічатимуть. Навпаки, у ніч перед своєю смертю він палко молився: «Не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно були в Нас і вони,— щоб увірував світ, що Мене Ти послав» (Івана 17:20, 21). Отже, справжня єдність в дусі і в правді мала бути розпізнавальним знаком Христових учнів від самого початку і аж дотепер (Івана 4:23, 24). Проте сьогоднішні церкви не об’єднані, а, навпаки, роз’єднані. Чому це так?

Чому церкви роз’єднані?

Прямо кажучи, причиною великих розбіжностей у віруваннях і звичаях серед людей, які сьогодні вважають себе християнами, є те, що вони не дотримуються Ісусових учень. Один репортер зазначив: «Як і в минулому, нові християни беруть з Біблії те, що їм підходить, і ігнорують все, що не відповідає їхнім рідним традиціям». Це саме те, що передрікали Ісус та його апостоли.

Наприклад, апостол Павло під натхненням писав іншому наглядачу, Тимофієві: «Настане-бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться». Чи всі християни будуть зведені? Ні. Павло продовжив: «Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу» (2 Тимофія 4:3—5; Луки 21:8; Дії 20:29, 30; 2 Петра 2:1—3). Тимофій та інші вірні християни жили відповідно до цієї натхненої поради.

Правдиві християни далі об’єднані

Правдиві християни сьогодні, подібно до Тимофія, є пильними. У доктринальних питаннях вони спираються не на людські міркування, а тільки на авторитет Біблії (Колосян 2:8; 1 Івана 4:1). Наслідуючи християн першого століття, Свідки Єгови сповняють своє служіння у більше як 230 країнах, скрізь приносячи людям ту саму звістку, яку ніс Ісус: добру новину про Царство. Розгляньмо чотири важливі способи, в які вони об’єднано наслідують Ісуса і практикують правдиве християнство, незалежно від того, де живуть.

Їхні переконання ґрунтуються на Божому Слові (Івана 17:17). Один парафіяльний священик з Бельгії написав про них: «Від [Свідків Єгови] можна навчитися послуху до Божого Слова і мужності свідчити про нього».

Вони покладають надії на Боже Царство, яке розв’яже глобальні проблеми (Луки 8:1). У колумбійському місті Барранкілья один Свідок завів розмову з Антоніо, завзятим прихильником певного політичного руху. Свідок не став на його сторону, але й не захищав якоїсь  іншої політичної ідеології. Натомість він запропонував безплатно вивчати з Антоніо та з його сестрами Біблію. Невдовзі Антоніо усвідомив, що Боже Царство дійсно є єдиною надією для бідних людей у Колумбії і решті країн світу.

Вони шанують Боже ім’я (Матвія 6:9). Коли Свідки Єгови вперше зустріли Марію, щиру австралійську католичку, вона погодилася, щоб вони показали в її Біблії Боже ім’я. Як вона відреагувала? Марія розповідає: «Коли я вперше побачила у своїй Біблії Боже ім’я, то розплакалася. Настільки мене зворушило відкриття, що я можу знати і використовувати особисте ім’я Бога». Марія продовжувала вивчати Біблію і вперше у своєму житті познайомилася з Єговою як з особою та змогла розвинути з ним тісні стосунки.

Їх об’єднує любов (Івана 13:34, 35). У редакційні статті канадської газети говорилося: «Незалежно від наших релігійних переконань чи їхньої відсутності, треба віддати належне 4500 Свідкам Єгови, які цілодобово працювали в Кассіді протягом минулих півтора тижня на будівництві Залу конгресів, площею 2300 квадратних метрів... Їхня готовність робити це з радістю, без суперечок, незгод чи намагання вивищитися є ознакою правдивого християнства» (газета «The Ladysmith-Chemainus Chronicle»).

Отже, факти свідчать: тоді як теологи, місіонери і парафіяни загальновизнаного християнства продовжують боротися з бурею, що назріває у їхніх церквах, правдиве християнство процвітає по цілому світі. Дійсно, правдиві християни виконують своє призначене служіння проповідувати і навчати Божого Слова (Матвія 24:14; 28:19, 20). Якщо ви належите до людей, що «зідхають та стогнуть» над гидотами, які тепер відбуваються, і вас турбує брак єдності у релігіях християнського світу, ми запрошуємо вас долучитися до Свідків Єгови в об’єднаному християнському поклонінні єдиному правдивому Богові, Єгові (Єзекіїля 9:4; Ісаї 2:2—4).