Як ми виражаємо любов до Бога

РОЗВИВАТИ любов до Бога — це не те саме, що просто накопичувати знання про нього. Божі служителі по всьому світі можуть засвідчити, що справжня любов до Бога росте, коли людина пізнає його особистість. Любов зміцняється, коли людина дізнається про те, що Бог любить і що ненавидить, що він схвалює і чого очікує від людей.

Єгова з любов’ю дав нам своє Слово, Біблію, в якій розповідає про себе. З неї ми довідуємось, які рішення Єгова приймав у тій чи іншій ситуації. Як лист від близької людини приносить нам велику втіху, так і Біблія приносить нам задоволення, адже вона розкриває нові для нас грані особистості Єгови.

Однак, як ми знаємо з нашого публічного служіння, знання про Бога не всіх спонукує любити його. Ісус, звертаючись до певних невдячних євреїв, сказав: «Дослідіть-но [«ви вивчаєте», СМ] Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя... але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте» (Івана 5:39, 42). Дехто роками вивчає сповнені любові діла Єгови і все ж не любить його. Чому? Ці люди не розмірковують над глибоким змістом того, про що дізнаються. І в той же час мільйони щирих людей, з якими ми вивчаємо Біблію, люблять Бога дедалі більше. Чому? Тому що, як і ми, вони наслідують приклад Асафа. У чому саме?

Розмірковуй з вдячністю

Асаф постановив розвивати у своєму серці любов до Єгови: «Роздумую вночі у моїм серці... Пригадую собі діла Господні,  пригадую чуда твої днедавні. Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми» (Псалом 77:7, 12, 13, Хом.). Любов до Бога росте в серці того, хто, як псалмоспівець, розмірковує над ділами Єгови.

А ще стосунки з Єговою зміцняються, коли ми пригадуємо все те добре, що відбулося з нами за час нашого служіння. Апостол Павло сказав, що ми «співробітники» Бога, а між співробітниками можуть розвинутися особливі стосунки (1 Коринтян 3:9). Коли виражаємо Єгові свою любов, йому це подобається, це тішить його серце (Приповістей 27:11). А коли просимо допомоги в Єгови і він підтримує нас у тяжку годину, ми відчуваємо, що він поряд, і любов до нього зростає ще більше.

Друзі стають ближчими, розповідаючи одне одному про свої почуття. Наша любов до Бога поглиблюється, коли розповідаємо Єгові, що́ нас спонукує бути відданими йому. А для цього потрібно роздумувати над словами Ісуса: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» (Марка 12:30). Що ж нам допоможе завжди любити Єгову усім своїм серцем, всією душею, всім розумом і з цілої сили?

Люби Єгову усім своїм серцем

Святе Письмо називає серцем внутрішній світ людини, тобто її бажання, склад розуму і почуття. Отже, любити Єгову усім своїм серцем означає хотіти понад усе інше догоджати Богу (Псалом 86:11). Про таку любов говоритиме те, що ми змінюємо свою особистість, аби вона була приємна Богу. Ми намагаємось наслідувати Бога і тому ‘ненавидимо зло та тулимося до доброго’ (Римлян 12:9).

Наша любов до Бога впливає на нашу думку стосовно всього без винятку. Наприклад, нам дуже подобається наша робота, ми працюємо з задоволенням і захопленням. Але чи робота головне для нас? Ні. Оскільки ми любимо Єгову усім серцем, то головне для нас — служіння Богу. Ми догоджаємо своїм батькам, чоловіку або дружині, начальнику, але перш за все ми хочемо догоджати саме Єгові, і в цьому виражається наша глибока любов до нього. Адже Єгова гідний головного місця в нашому серці (Матвія 6:24; 10:37).

Люби Єгову всією душею

У Біблії слово «душа» переважно означає особу в цілому, а також життя людини.  Отже, любити Єгову всією душею означає, що справа нашого життя — прославляти його і виражати йому любов.

Звичайно, ми виділяємо час на різні речі, наприклад, на здобуття якоїсь професії, ведення прибуткової справи чи виховання дітей. Але у той же час ми показуємо, що від усієї душі любимо Єгову, коли тримаємося його норм та інші справи ставимо на друге місце, ‘шукаючи найперш Царства Божого й правди Його’ (Матвія 6:33). Поклонятись Богу від усієї душі означає також робити це із завзяттям. Ми показуємо Єгові, що любимо його, коли старанно проповідуємо звістку про Царство, даємо підбадьорливі коментарі на зібраннях та допомагаємо нашим братам і сестрам. У всьому ми ‘чинимо від душі волю Божу’ (Ефесян 6:6).

Ісус показав, що любить Єгову від усієї душі, коли зрікся себе. Він поставив волю Бога на перше місце, а свої потреби — на друге. Ісус закликав нас зробити так, як він: «Коли хоче хто йти вслід за Мною,— хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матвія 16:24, 25). Зректись себе означає присвятитися. Цим ми показуємо, що любимо Бога настільки сильно, що передаємо йому владу над своїм життям, подібно як у біблійні часи ізраїльтянин, який сильно любив свого господаря, зобов’язувався назавжди бути йому рабом (Повторення Закону 15:16, 17). Присвячення життя Єгові служить переконливим доказом любові до нього.

Люби Єгову всім своїм розумом

Любити Єгову всім розумом означає робити все можливе, аби розуміти, яким є Єгова, які в нього наміри і норми (Івана 17:3; Дії 17:11). Ми виражаємо свою любов до Єгови тим, що використовуємо всі розумові здібності, щоб допомагати іншим полюбити його, а також щоб вдосконалювати своє вміння навчати. «Розбудіть думки свої й пильнуйте»,— закликав апостол Петро (1 Петра 1:13, СМ). Крім того, ми намагаємось бути уважними до інших, особливо до служителів Бога. Ми знаємо обставини їхнього життя і використовуємо нагоду похвалити їх або утішити.

Ми показуємо Єгові, що любимо його всім своїм розумом, коли підкоряємо йому своє мислення. Ми намагаємось мати на все такий самий погляд, як у нього, зважаємо на його думку, коли приймаємо рішення. Також ми віримо, що його настанови йдуть нам тільки на добро (Приповістей 3:5, 6; Ісаї 55:9; Филип’ян 2:3—7). А як виражати любов з цілої сили?

Люби Єгову з цілої сили

Багато молодих людей у християнському зборі віддають свої сили для прославлення Єгови (Приповістей 20:29; Екклезіяста 12:1). Один зі способів, яким чимало молодих християн виражають свою любов до Єгови з цілої сили,— це участь у піонерському, тобто повночасному, служінні. У цьому служінні беруть участь чимало матерів, коли їхні діти йдуть до школи. Вірні старійшини показують, що люблять Єгову з цілої сили, коли не тільки дбають про благополуччя своєї родини, але й роблять пастирські візити (2 Коринтян 12:15). Єгова дає наснагу тим, хто надіється на нього, і завдяки цьому вони можуть виражати свою любов, прославляючи його з цілої своєї сили (Ісаї 40:29; Євреїв 6:11, 12).

Любов буде зростати, якщо докладати цілеспрямованих зусиль. Тому ми продовжуємо виділяти час на роздуми. Ми не забуваємо, що́ Єгова зробив для нас і чому він достойний нашої відданості. Ми, недосконалі нащадки Адама, аж ніяк не гідні того, що «Бог приготував був тим, хто любить Його», але можемо виражати свою любов до Єгови усім своїм єством. Отже, робімо це й далі! (1 Коринтян 2:9).

[Ілюстрація на сторінці 20]

Ми виражаємо любов до Бога своїми вчинками.