«Виконуй працю благовісника»

«Будь пильний у всьому... виконуй працю благовісника» (2 ТИМОФІЯ 4:5).

1. Яке доручення Ісус дав своїм послідовникам?

СЬОГОДНІ по цілій землі проголошуються ім’я і наміри Єгови. Це відбувається тому, що Божі присвячені слуги взяли до серця доручення, яке Ісус Христос дав своїм послідовникам, коли сказав: «Ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Матвія 28:19, 20).

2. Яку пораду отримав наглядач Тимофій і як сучасні християнські наглядачі можуть сповняти свою службу?

² Ісусові послідовники першого століття поставилися до цього доручення серйозно. Апостол Павло закликав християнського наглядача Тимофія: «Виконуй працю благовісника, сповняй свою службу» (2 Тимофія 4:5). У наш час наглядачі сповняють свою службу зокрема тим, що регулярно беруть участь у польовому служінні, є ревними вісниками Царства. Наприклад, наглядачі книговивчення мають цінний привілей брати провід у проповідницькій праці та навчати інших. Павло сповнював свій обов’язок проголошувати добру новину, а також навчав інших виконувати служіння (Дії 20:20; 1 Коринтян 9:16, 17).

 Ревні благовісники в минулому

3, 4. Як Пилип служив благовісником?

³ Ранні християни були відомі як ревні благовісники. Розгляньмо приклад благовісника Пилипа. Він був одним із «сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости», вибраних, щоб неупереджено проводити щоденний розподіл харчів серед грекомовних і єврейськомовних християнських вдів у Єрусалимі (Дії 6:1—6). Коли те спеціальне призначення закінчилось, і згодом всі, крім апостолів, унаслідок переслідувань розпорошилися, Пилип пішов у Самарію. Там він проголошував добру новину, а також отримав силу святого духу, щоб виганяти демонів, зціляти кривих і паралізованих. Багато самарян прийняли звістку про Царство й охрестилися. Почувши про це, апостоли в Єрусалимі вислали апостолів Петра та Івана до Самарії, щоб новоохрещені віруючі отримали святий дух (Дії 8:4—17).

⁴ Після цього Божий дух повів Пилипа на дорогу до Гази назустріч ефіопському скопцю. Коли Пилип чітко пояснив йому пророцтво Ісаї, цей «муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської» повірив в Ісуса Христа й охрестився (Дії 8:26—38). Тоді Пилип пішов в Азот (Ашдод), а потім у Кесарію і по дорозі «звіщав Євангелію всім містам» (Дії 8:39, 40). Пилип справді подав чудовий приклад виконання праці благовісника!

5. Чим Пилипові дочки були добре відомі?

⁵ Десь через 20 років Пилип усе ще активно проводив служіння в Кесарії. Коли Павло і Лука зупинилися в його домі, він «мав чотири панни дочки, що пророкували» (Дії 21:8—10). Очевидно, що вони отримали добре духовне виховання, виявляли ревність у служінні і навіть мали честь пророкувати. У наш час ревність батьків у служінні теж може мати хороший вплив на їхніх синів і дочок, спонукуючи їх до того, щоб вони ціле своє життя були ревними благовісниками.

Ревні благовісники сьогодні

6. Який успіх мали благовісники першого століття?

⁶ У своєму важливому пророцтві про час кінця, яке стосується наших днів, Ісус Христос сказав: «Перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана» (Марка 13:10). Кінець має прийти після того, як добра новина буде проповідувана «по цілому світові» (Матвія 24:14). Павло та інші благовісники першого століття проповідували, і як наслідок багато людей ставали віруючими. По цілій Римській імперії в одному місці за другим формувалися збори. Старійшини, призначені служити в цих зборах, разом зі своїми братами і сестрами брали участь у благовісницькій праці й ширили діяльність проповідування по цілій землі. В ті часи Слово Єгови росло і зміцнялося. Подібне відбувається і сьогодні, оскільки працю благовісників виконують мільйони Свідків Єгови (Дії 19:20). Чи ти вже є одним з тих щасливих хвалителів Єгови?

7. Що сьогодні роблять вісники Царства?

⁷ Багато сучасних вісників Царства використовують різні нагоди збільшити свою участь у благовісницькій праці. Тисячі з них служать на місіонерському полі, сотні тисяч є сталими і допоміжними піонерами — повночасними благовісниками. А яку чудову працю виконують чоловіки, жінки і діти, що є ревними вісниками Царства! Справді, всі слуги Єгови відчувають його щедре благословення, служачи йому плече до плеча як християнські благовісники (Софонії 3:9).

8. Яка праця виконується тепер і ким?

⁸ Бог дав Ісусовим помазаним послідовникам відповідальність проголошувати добру новину по цілій землі. У цій благовісницькій праці їх підтримує щораз більше Христових «інших овець» (Івана  10:16). Ця рятівна праця пророчо уподібнюється до покладення знака на чолах тих, хто зітхає та стогне через гидоти, які робляться тепер. Невдовзі злі будуть знищені. А поки що ми маємо велику честь доносити рятівні істини до мешканців землі! (Єзекіїля 9:4—6, 11).

9. Як новим особам можна допомогти у служінні?

⁹ Якщо ми вже якийсь час служимо благовісниками, то, імовірно, можемо якось допомагати новим особам у зборі. Деколи можна ходити з ними в служіння. Ті, що служать старійшинами, хочуть з усіх сил духовно зміцняти співвіруючих. Такі зусилля смиренних наглядачів дуже допомагають іншим бути ревними і плідними благовісниками (2 Петра 1:5—8).

Свідчення від дому до дому

10. Який хороший приклад подали Христос і його ранні послідовники?

¹⁰ Чудовий приклад благовісника подав своїм послідовникам Ісус Христос. Стосовно служіння Христа і його апостолів Боже Слово каже: «Він... проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були» (Луки 8:1). А що сказати про самих апостолів? Після злиття святого духу в день П’ятдесятниці 33 року н. е. вони «щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:42).

11. Що, згідно з Дії 20:20, 21, апостол Павло робив у служінні?

¹¹ Ревно виконуючи свою працю благовісника, апостол Павло міг сказати християнським старійшинам з Ефеса: «Нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах [«ідучи з дому в дім», СМ]». Чи Павло мав на увазі, що він відвідував доми співпоклонників, роблячи пастирські візити до віруючих? Ні, бо далі він пояснює: «Я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа» (Дії 20:20, 21). У цілому тих, що вже присвятилися Єгові, не потрібно було навчати, щоб вони «перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа». Павло навчав християнських старійшин з Ефеса проповідувати від дому до дому, а невіруючих він учив про каяття і віру. Роблячи це, Павло наслідував метод, усталений Ісусом.

12, 13. Що, згідно з Филип’ян 1:7, слуги Єгови зробили для обстоювання свого права проповідувати?

¹² Служіння від дому до дому може бути нелегким. Наприклад, дехто сердиться, коли ми приходимо до їхніх дверей з біблійною звісткою. Ми не маємо наміру сердити людей. Все ж служіння від дому до дому має біблійні підстави, і свідчити таким чином нас спонукує любов до Бога і до ближнього (Марка 12:28—31). Аби захистити і законно утвердити наше право проповідувати від дому до дому, ми подавали різні справи до суду, у тому числі до Верховного суду США (Филип’ян 1:7). Цей суд майже завжди вирішував справи на нашу користь. Ось типовий вердикт:

¹³ «Розповсюдження релігійних трактатів є вікодавньою формою місіонерського проповідування, такою ж давньою, як історія друкарських верстатів. Протягом цих років воно було могутньою силою для релігійних рухів. Цю форму проповідування широко використовують і сьогодні різні релігійні секти, колпортери яких доносять Євангеліє до тисяч і тисяч домівок, і через персональні відвідини намагаються здобути прихильників своєї віри... Згідно з Першою поправкою [до конституції США], цей вид релігійної діяльності настільки ж важливий, як і поклоніння у церквах та проповідування з кафедри» («Мурдок проти Пенсільванії», 1943 рік).

 Чому слід далі проповідувати?

14. Що може дати добрі результати у служінні?

¹⁴ Є багато підстав свідчити від дому до дому. Кожного разу, як ми відвідуємо мешканців, то намагаємось посіяти зерно біблійної правди. Під час повторних відвідин ми стараємось полити його. У поєднанні це може дати добрі результати, бо Павло писав: «Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив» (1 Коринтян 3:6). Тож продовжуймо садити і поливати, не сумніваючись, що Єгова зростить.

15, 16. Чому ми неодноразово відвідуємо людей у їхніх домах?

¹⁵ Ми виконуємо працю благовісників тому, що в небезпеці життя людей. Проповідуючи, ми можемо спасти себе і тих, хто нас слухає (1 Тимофія 4:16). Якщо б ми знали, що життя людини в небезпеці, то чи зробили б лише одну слабку спробу допомогти їй? Звичайно, що ні! Оскільки тут ідеться про спасіння людей, ми відвідуємо їх неодноразово. Змінюються обставини їхнього життя. Хтось, надто зайнятий, щоб послухати тепер, може, захоче почути біблійну звістку іншим разом. Або ж до дверей може підійти інший член сім’ї, з яким вдасться провести біблійне обговорення.

¹⁶ Змінюються не лише обставини, але й мислення мешканців. Наприклад, коли хтось втрачає близьку людину, то може бути більш схильний послухати звістку про Царство. Ми надіємося потішити особу, допомогти їй усвідомити духовні потреби і показати, як їх можна задовольнити (Матвія 5:3, 4).

17. Яка найголовніша причина нашої проповідницької діяльності?

¹⁷ Найголовнішою причиною свідчення від дому до дому чи участі в інших формах християнського служіння є бажання мати частку в проголошенні імені Єгови (Вихід 9:16; 15:3; Псалом 83:19). Як приємно, коли наша благовісницька праця допомагає тим, хто любить правду і праведність, стати хвалителями Єгови! «Юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,— казав псалмоспівець,— нехай усі хвалять Господнє Ім’я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!» (Псалом 148:12, 13).

Служіння благовісника корисне для нас самих

18. Яку користь нам приносить благовісницьке служіння?

¹⁸ Виконання праці благовісника приносить користь нам особисто. Проповідування доброї новини від дому до дому допомагає нам розвивати смирення, особливо тоді, коли нас не приймають привітно. Щоб бути ефективними благовісниками, потрібно наслідувати Павла, який «для всіх... був усе, щоб спасти бодай деяких» (1 Коринтян 9:19—23). Досвід у служінні допомагає нам виявляти тактовність. Покладаючись на Єгову і добре вибираючи слова, ми можемо застосовувати пораду Павла: «Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Колосян 4:6).

19. Як святий дух допомагає виконувати благовісницьку працю?

¹⁹ Благовісницька праця також спонукує нас покладатися на Божий святий дух (Захарія 4:6). У свою чергу плід духу — «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» — стає очевидним у нашому служінні (Галатів 5:22, 23). Він впливає на наші стосунки з людьми, бо підкорення керівництву духу допомагає нам, проголошуючи добру новину, виявляти любов, бути радісними, мирними, довготерпеливими і доброзичливими, виявляти доброту, віру лагідність і самовладання.

20, 21. Які благословення приносить зайнятість у благовісницькій праці?

 ²⁰ Ще одне благословення, яке ми отримуємо як благовісники,— це те, що ми стаємо співчутливішими. Коли люди згадують свої проблеми — хвороби, безробіття, труднощі у сім’ї,— ми не стаємо їм радниками, але підбадьорюємо їх біблійними віршами. Ми турбуємося про людей, які засліплені духовно, але люблять праведність (2 Коринтян 4:4). І яке ж благословення надавати духовну допомогу людям, «схильним до вічного життя»! (Дії 13:48, НС).

²¹ Регулярна участь у благовісницькій праці допомагає нам зосереджуватися на духовних речах (Луки 11:34). Це приносить велику користь, оскільки існує небезпека піддатися матеріалістичним спокусам, поширеним у цьому світі. Апостол Іван закликав християн: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15—17). Зайнятість у Господньому ділі допомагає нам не любити світу (1 Коринтян 15:58).

Складайте скарби у небі

22, 23. а) Які скарби складають собі християнські благовісники? б) У чому нам допоможе наступна стаття?

²² Ревне проголошування Царства приносить тривалу користь. Ісус показав це, кажучи: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій,— там буде й серце твоє!» (Матвія 6:19—21).

²³ Тож складаймо скарби в небі, пам’ятаючи, що немає більшої честі, ніж можливість бути представниками Всевладного Господа Єгови, його Свідками (Ісаї 43:10—12). Сповняючи своє доручення як Божі слуги, ми можемо почуватись подібно до одної християнки, яка в 90-річному віці сказала про своє життя, проведене у служінні Богові: «Весь час я дякую Єгові за те, що він був терплячим до мене всі ці роки, і палко молюся, щоб він залишався моїм люблячим Отцем навіки». Якщо ми подібно цінуємо свої стосунки з Богом, то, безумовно, хочемо ретельно сповняти свою благовісницьку працю. У наступній статті ми побачимо, як можна цілковито сповняти своє служіння.

Як би ви відповіли?

• Чому нам потрібно виконувати благовісницьку працю?

• Що можна сказати про працю благовісників у минулому і сьогодні?

• Чому ми свідчимо від дому до дому?

• Яку користь тобі особисто приносить праця благовісника?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 10]

Сьогодні є багато таких радісних благовісників, як Пилип і його дочки.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Яку користь отримуєш ти особисто, коли ділишся з іншими доброю новиною?